Рішення

від 23.02.2021 по справі 910/14439/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.02.2021Справа № 910/14439/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Компанія "НІКТО ЛТД" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИНЗАВОД"

до генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИНЗАВОД" ОСОБА_1

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙТІ ХАЙ-ТЕК"

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - КОРПОРАЦІЮ ППМІТ ІНК.

про стягнення 2748378,54 грн.

представники сторін:

від Компанії "НІКТО ЛТД": Сугоняко Ю.П., Зіневич О.В.

від ОСОБА_1 : Надточиєва А.П.

від ТОВ "АЙТІ ХАЙ-ТЕК": не з`явився

від КОРПОРАЦІЇ ППМІТ ІНК: Судницин Ф.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Компанія "НІКТО ЛТД" звернулася до Господарського суду міста Києва в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИНЗАВОД" з позовом до генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИНЗАВОД" ОСОБА_1 про стягнення 2748378,54 грн в якості відшкодування збитків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що всупереч покладеним на генерального директора ТОВ "ВИНЗАВОД" посадовим обов`язкам та інтересам ТОВ "ВИНЗАВОД", ОСОБА_1 уклав від імені Товариства договір оренди №15/03-ВЗ від 15.03.2018 з ТОВ "АЙТІ ХАЙ-ТЕК", у якому встановлено орендну плату у значно нижчому розмірі, ніж мінімальна плата оренди за офісне приміщення територіальної громади міста Києва та нормативного ринкового розміру такої орендної плати, яке б могло отримувати Товариство. У зв`язку із зазначеним, позивач зазначає, що ТОВ "ВИНЗАВОД" завдано збитки у розмірі 2748378,54 грн недотриманих доходів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 суд звернувся до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 .

22.10.2020 через відділ діловодства суду від Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла відповідь на запит.

Ухвалою Господарський суд міста Києва від 02.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 26.11.2020, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙТІ ХАЙ-ТЕК".

16.11.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов, у якому відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що Компанією "НІКТО ЛТД" не доведено жодної із чотирьох умов, наявність яких в їх сукупності може бути підставою для відшкодування збитків, а саме:

- не доведено, що Генеральним директором ТОВ "ВИНЗАВОД" вчинено протиправне діяння;

- не доведено, що Генеральним директором ТОВ "ВИНЗАВОД" завдано збитків у недоотриманих доходів товариству;

- не доведено, що нею вживались заходи для одержання такого доходу;

- відсутня вина посадової особи.

24.11.2020 через відділ діловодства суду від Корпорації ППМІТ ІНК. надійшла заява про залучення її до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

24.11.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні 26.11.2020 постановлено протокольну ухвалу про залишення заяви позивача про неможливість бути представником у справі Корпорації ППМІТ ІНК. Судницина Ф.С. без розгляду та повернення вказаної заяви позивачу на підставі ст.170 ГПК України.

Ухвалою Господарський суд міста Києва від 26.11.2020 задоволено заяву відповідача та Корпорації ППМІТ ІНК про залучення в якості третьої особи; залучено до участі у справі № 910/14439/20 третю особу-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Корпорацію ППМІТ ІНК; відкладено підготовче засідання у справі №910/12748/20 на 10.12.2020.

30.11.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

01.12.2020 через відділ діловодства суду від Компанії "НІКТО ЛТД" надійшов розрахунок збитків.

У підготовчому засіданні 10.12.2020 суд протокольною ухвалою залишив без розгляду заяву Компанії "НІКТО ЛТД" про виключення письмових доказів з огляду на те, що дослідження доказів здійснюється судом на стадії розгляду справи по суті, нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено здійснення виключення доказів за заявою учасника процесу.

Протокольною ухвалою від 10.12.2020 відкладено підготовче засідання на 24.12.2020.

У підготовчому засіданні 24.12.2020 представник Компанії "Нікто ЛТД" заявив клопотання про залишення без розгляду заяви про неможливість участі у судовому засіданні представника та про виключення письмових доказів. З огляду на заяву представника Компанії "Нікто ЛТД" суд залишив без розгляду зазначені заяви.

Протокольною ухвалою від 24.12.2020 суд задовольнив клопотання Компанії "НІКТО ЛТД" про зобов`язання відповідача та третьої особи-1 надати оригінали угод, актів, договорів доданих до відзиву.

У підготовчому засіданні 24.12.2020 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 28.01.2021.

31.12.2020 через канцелярію суду від Компанії "Нікто ЛТД" надійшла заява із повідомленням про порушення.

19.01.2021 через канцелярію суду від Компанії "Нікто ЛТД" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

У судове засідання 28.01.2021 з`явилися представники Компанії "НІКТО ЛТД" та відповідача, представники третіх осіб не з`явилися.

У судовому засіданні 28.01.2021 суд на підставі ст.207 ГПК України протокольною ухвалою залишив без розгляду клопотання Компанії "НІКТО ЛТД" про долучення доказів від 16.01.2021, оскільки заявником не наведено поважних причин неможливості надати відповідні докази в підготовчому провадженні.

Також суд постановив протокольну ухвалу від 28.01.2021 про залишення без розгляду на підставі ст.207 ГПК України заяви Компанії "НІКТО ЛТД" від 28.12.2020 про долучення доказів.

Протокольною ухвалою від 28.01.2021 відкладено судове засідання на 23.02.2021.

У судове засідання 23.02.2021 з`явилися представники Компанії "НІКТО ЛТД", відповідача та третьої особи-2, представник третьої особи-1 не з`явився. Третя особа-1 була належним чином повідомлена по розгляд справи ухвалою суду від 28.01.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Присутні у судовому засіданні 23.02.2021 представники Компанії "НІКТО ЛТД" надали пояснення по суті позовних вимог, позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.02.2021 надав пояснення по суті заперечень, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи-2 у судовому засіданні 23.02.2021 надав пояснення, проти позову заперечив.

У судовому засіданні 23.02.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Компанія "НІКТО ЛТД" є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИНЗАВОД", розмір частки у Статутному капіталі ТОВ "ВИНЗАВОД" 50%.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на даний час повноваження керівника ТОВ "ВИНЗАВОД" виконує ОСОБА_1 .

15.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВИНЗАВОД" (орендодавець) в особі генерального директора Мінька Сергія Івановича та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙТІ ХАЙ-ТЕК" (орендарем) укладений договір оренди №15/03-ВЗ (далі - договір оренди), відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 5143,1 кв.м. для використання, як офісне приміщення для орендаря.

Компанія "НІКТО ЛТД" зазначає, що за користування приміщенням, згідно договору орендар здійснює орендну плату Товариству в розмірі 480200,00 грн щомісячно, ціна оренди одного квадратного метра при цьому складає 93,4 грн.

У той же час, посилаючись на Методику розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затверджену рішенням Київської міської ради від 21 квітня 2015 року № 415/1280 та дані оцінки ринкової вартості приміщення з метою розрахунку орендної плати, що є об`єктом оренди згідно з договором, Компанія "НІКТО ЛТД" стверджує, що мінімальна плата оренди за офісне приміщення в розрахунку на один місяць становить 3228578,54 грн та відповідно, 627,75 грн за квадратний метр такого приміщення.

Однак, позивач стверджує, що орендна плата згідно договору встановлена для орендаря у значно нижчому розмірі, ніж мінімальна плата оренди за офісне приміщення територіальної громади міста Києва та нормальний ринковий розмір такої орендної плати, який могло б отримувати Товариство.

На переконання Компанії "НІКТО ЛТД" свої повноваження директор Товариства виконував без необхідної ретельності, з порушенням вимог діяти добросовісно та розумно та в інтересах Товариства. Зокрема, враховуючи час перебування директора на його посаді та доступність інформації для визначення ринкових цін для надання приміщень належних Товариству в оренду, не можна вважати, що директор належним чином виконував свої обов`язки,

З урахуванням вищезазначеного, Компанія "НІКТО ЛТД" стверджує, що дії директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИНЗАВОД", в результаті яких Товариство отримує суттєво нижчу орендну плату від орендаря, порівняно до звичайних ринкових цін, призвели до завдання Товариству з обмеженою відповідальністю "ВИНЗАВОД" збитків в розмірі недоотриманих доходів у розмірі 2748378,54 грн за серпень 2020 року.

Розрахунок збитків здійснений Компанією "НІКТО ЛТД" з огляду на наступне:

Так, для розрахунку очікуваної об`єктивно розрахованої орендної плати позивачем застосовано "Методику розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду", яка є додатком 3 "Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва", затвердженого рішенням Київської міської ради від 21 квітня 2015 року №415/1280.

Ринкова вартість майна, площею 5523,7 кв.м., яке здається в оренду згідно договору оренди 15/03-ВЗ від 15 березня 2018 року визначена в Звіті про оцінку майна від 14.09.2020 вих. № 1409/20-1 та становить 277400000,00 грн.

Відповідно до Звіту, вартість 1 кв.м орендованого майна, становить: 277400000,00 гривень /5523,7 кв.м. = 50 219,9613 грн.

Оскільки, за умовами договору, в оренду передавалось приміщення з площею дещо меншою ніж зазначена в Звіті - 5143,1 кв.м. то, згідно до пункту 8 Методики, вартість такого приміщення складатиме:

258286283,00 гривень = 5143,1 кв.м. х 50219,9613 (вартість одного квадратного метру помножена на площу вказану в договорі);

вартість оренди за місяць - 38742942,40 гривень/12 місяців = 3 228 578,54.

Отже, за розрахунком Компанії "НІКТО ЛТД" мінімальною сумою, яку Товариство з обмеженою відповідальністю "ВИНЗАВОД" мало б отримувати в місяць від надання своїх приміщень в оренду є 627,75 грн за кв.м. (3228578,54 грн /5143,1 = 627,75 грн/кв.м).

Встановлена на підставі даних з бухгалтерської програми 1С Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИНЗАВОД", яка була отримана Товариством з обмеженою відповідальністю "ВИНЗАВОД" від надання в оренду майна (приміщень по вулиці Костянтинівська 68-А, на підставі договору за період серпень 2020 року становить 480200,00 грн або 93,36 грн/кв.м (480200,00 грн/5143,1 кв.м).

Таким чином за розрахунком Компанії "НІКТО ЛТД" сума збитків становить 2748378,54 грн (3228578,54 грн (очікувана об`єктивно розрахована орендна плата за серпень 2020 року) - 480200,00 грн (фактично отримана орендна плата)).

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Спір у справі стосується питання відшкодування збитків генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИНЗАВОД" ОСОБА_1 за позовом учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИНЗАВОД" - Компанії "НІКТО ЛТД", якому належить 50% статутного капіталу Товариства.

Правовою підставою такого позову є приписи статті 54 Господарського процесуального кодексу України, згідно з частиною першої якої власник (учасник, акціонер) юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків, може подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.

У разі відкриття провадження за таким позовом зазначена юридична особа набуває статусу позивача, але не вправі здійснювати свої процесуальні права та обов`язки без згоди власника (учасника, акціонера), який подав позов (ч.2 ст.54 ГПК України).

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Згідно із п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способами захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Аналогічні норми містяться також в статті 20 Господарського кодексу України, якою встановлено, що кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.

Застосування цього способу захисту визначається положенням ст. 22 ЦК і проводиться як у договірних зобов`язаннях (ст. 611 ЦК), так і в позадоговірних зобов`язаннях (гл. 82 ЦК), якщо порушенням цивільного права особи їй завдано майнову шкоду, призведено до збитків.

Згідно з положеннями статей 92, 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи, до яких відносяться загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Частиною п`ятою статті 65 Господарського кодексу України визначено, що керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником ТОВ "ВИНЗАВОД" є Мінько Сергій Іванович.

Згідно із ст.17.1. Статуту ТОВ "ВИНЗАВОД" затвердженого рішенням учасників ТОВ "ВИНЗАВОД", протокол №20 від 08.06.2015, дирекція здійснює керівництво поточною діяльністю Товариства, організовує виконання рішень Загальних зборів.

Генеральний Директор розпоряджається коштами та майном Товариства в межах, визначених цим Статутом, рішеннями Загальних зборів (ст.17.6. Статуту).

Згідно із ст.18.1. Статуту для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю дирекції (Генерального директора) Товариства Загальними зборами учасників Товариства обирається Ревізійна комісія (Ревізор) Товариства.

Відповідно до частини другої статті 89 Господарського кодексу України посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані:

діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями;

діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства;

діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію;

бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов`язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов`язків;

іншими винними діями посадової особи.

У постанові від 04.12.2018 у справі №910/21493/17, спір у якій також пов`язаний з відшкодуванням збитків, завданих юридичній особі її посадовою особою, Верховний Суд зазначив, що особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. Між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором) у процесі діяльності складаються відносини довірчого характеру, у зв`язку з чим протиправна поведінка зазначеної особи може виражатись не лише у невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному чи недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень .

За змістом положень статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Із аналізу вищенаведених норм вбачається, що однією з підстав виникнення зобов`язання є заподіяння шкоди (збитків) іншій особі, а для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків (шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками (шкодою); наявності вини особи, яка заподіяла збитки (шкоду). За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому, відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частини 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов`язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини.

Відсутність будь-якої з зазначених умов виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

При цьому, саме на позивача покладено обов`язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та шкодою.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із матеріалами справи, рішенням загальних зборів ТОВ "ВИНЗАВОД" оформлених протоколом від 12.03.2018 директору ТОВ "ВИНЗАВОД" ОСОБА_1 надано повноваження на підписання договору оренди з Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙТІ ХАЙ-ТЕК" на умовах визначених у рішенні, зокрема:

розмір місячного платежу, включаючи орендну плату за приміщення, яке раніше було передано орендарю для проведення ремонтно-оздоблювальних робіт (поліпшень) площею згідно п. 1.1.1., та площею згідно п.1.2. договору становить 480220,02 грн, що є еквівалентом 18462 долари США 90 центів, згідно із погодженим курсом на дату підписання договору оренди 1 долар дорівнює 26,01 грн;

розмір місячного платежу за дозвіл на розташування 40 (сорок) автомобілів становить 20000,00 грн.

15.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВИНЗАВОД" (орендодавець) в особі генерального директора Мінька Сергія Івановича та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙТІ ХАЙ-ТЕК" (орендарем) укладений договір оренди №15/03-ВЗ (далі - договір оренди), відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 5143,1 кв.м. для використання, як офісне приміщення для орендаря.

Пунктом 3.3.1. договору розмір місячного платежу, включаючи орендну плату за приміщення, яке раніше було передано орендарю для проведення ремонтно-оздоблювальних робіт (поліпшень) площею згідно п. 1.1.1., та площею згідно п.1.2. договору становить 480220,02 грн, що є еквівалентом 18462 долари США 90 центів, згідно із погодженим курсом на дату підписання договору оренди 1 долар дорівнює 26,01 грн;

розмір місячного платежу за дозвіл на розташування 40 (сорок) автомобілів становить 20000,00 грн.

У подальшому зокрема рішеннями №15/05-2019 від 15.05.2019, №10/06-2018 від 10.06.2019, №11/11-2019 від 11.11.2019, №19/12-2019 від 19.12.2019 єдиного учасника ТОВ "ВИНЗАВОД" юридичної особи нерезидента Бауманн Просессінг ГМБХ. Корп.-Генеральному директору ТОВ "ВИНЗАВОД" Міньку Сергію Івановичу було надано дозвіл на підписання з ТОВ "АЙТІ ХАЙ-ТЕК" додаткової угоди №1 до договору оренди №15/03-ВЗ про внесення змін до договору оренди в частині площі приміщень, що орендується, та відповідно, в частині платежів за оренду, згідно з умовами, визначеними за домовленістю сторін та на суму, що перевищує 300000,00 грн; додаткової угоди №2 про продовження строку дії договору оренди №15/03-ВЗ від 15.03.2018; додаткової угоди №4 про продовження строку дії Договору оренди №15/03-ВЗ від 15.03.2018; додаткової угоди №5 про внесення змін до Договору оренди №15/03-ВЗ 15.03.2018 в частині площі приміщень, що орендуються, та відповідно, в частині розмірів платежів за оренду.

23.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВИНЗАВОД" в особі генерального директора Мінька Сергія Івановича та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙТІ ХАЙ-ТЕК" укладено додаткову угоду до договору оренди №15/03-ВЗ від 15.03.2018, відповідно до якої сторони дійшли згоди внести зміни до п.1.1.1., п.1.2. та розділу 3 договору оренди "Платежі за договором та порядок розрахунків". Зокрема, сторони дійшли згоди, що розмір загального місячного платежу за оренду приміщень, в тому числі експлуатаційні платежі (витрати по утриманню) становить 560413,06 грн, що є еквівалентом 23033 доларів США 83 центи, згідно із погодженим курсом на дату підписання договору оренди 1 долар дорівнює 24,33 грн.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства, зокрема є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до вимог ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони договору мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на свій розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

За змістом ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у наданій сторонам можливості за взаємною згодою визначати умови такого договору, змінювати ці умови також за взаємною згодою або утримуватись від пропозицій про їх зміну.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України).

Отже, суб`єкти господарських відносин при укладенні договору, у даному випадку договору оренди, наділені законодавцем правом на визначення розміру плати за користування орендованим приміщенням.

З огляду на вищенаведені положення законодавства, сторони, керуючись принципом свободи договору, за взаємною згодою визначили у договорі оренди №15/03-ВЗ від 15.03.2018 розмір орендної плати за користування приміщеннями Товариством з обмеженою відповідальністю "ВИНЗАВОД".

Окрім того, згідно із наданим відповідачем у матеріали справи рішенням загальних зборів ТОВ "ВИНЗАВОД", оформлених протоколом від 12.03.2018, загальними зборами ТОВ "ВИНЗАВОД" директору Товариства - ОСОБА_1 , надано повноваження на підписання договору оренди з Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙТІ ХАЙ-ТЕК" на умовах визначених у рішенні, зокрема щодо розміру місячного платежу. Доказів оспорення, визнання недійсними зазначених рішень загальних зборів матеріали справи не містять.

Посилання Компанії "НІКТО ЛТД" на Методику розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженого рішенням Київської міської ради № 415/1280 від 21.04.2015 "Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва" суд вважає безпідставним, оскільки відповідні Положення та Методика регулюють відносини, що стосуються передачі в оренду об`єктів права комунальної власності (майна територіально громади міста Києва) та не можуть застосовуватись до правовідносин сторін договору оренди №15/03-ВЗ від 15.03.2018, які є суб`єктами господарювання, а об`єктом оренди є майно, що перебуває у приватній власності однієї із сторін.

Компанією "НІКТО ЛТД" у відповідності до вимог статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України не доведено обставин щодо наявності правових підстав для застосування до відповідача заходів цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків, зокрема щодо наявності неправомірної поведінки з боку відповідача, факту завдання збитків Товариству внаслідок укладення договору оренди №15/03-ВЗ від 15.03.2018 та відповідно причинний зв`язок між поведінкою відповідача та збитками відсутній.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

Верховний суд України у своїй постанові від 09.12.2014 у справі №3-188гс14 зазначив, що пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті доходи, які могли б бути реально отримані при належному виконанні боржником зобов`язання за договором.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.08.2020 у справі №910/15883/14.

Відповідно до ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (ст. 614 Цивільного кодексу України).

У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані (за вирахуванням затрат).

Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Аналогічна позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц.

Обґрунтування і доказування розміру збитків здійснюється позивачем. Отже, звертаючись із позовом про стягнення збитків у формі упущеної вигоди, позивач повинен здійснити точні розрахунки і підкріпити їх відповідними доказами, які б безспірно підтверджували їх розмір. Дослідження і перевірка розміру та складу заявленої до стягнення суми неодержаних доходів (упущеної вигоди) з огляду на реальність їх характеру має суттєве значення для правильного вирішення спору, виходячи із предмета і підстав цього позову.

У той же час, судом враховано, що у відповідності до приписів ст.142 ГК України прибуток (доход) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

За таких обставин, наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що при обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум, або інших цінностей, якби права позивача не були порушені. Нічим не підтверджені розрахунки про можливі доходи до уваги братися не можуть. Розмір упущеної вигоди повинен визначатися з урахуванням часу, протягом якого тривали протиправні дії відповідача, розумних витрат на отримання доходів, які позивач поніс би, якби не відбулося порушення права.

Натомість вимоги Компанії "НІКТО ЛТД" про стягнення збитків у вигляді недоотриманих доходів базуються на розрахунку можливого прибутку у разі передання приміщення третій особі у користування за вищою орендною платою.

За висновками суду такі розрахунки є теоретичними, побудовані на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені відповідними документами, іншими належними і допустимими доказами, що свідчили б про конкретний розмір прибутку, який могло б і повинно було б отримати Товариство якщо б відповідач уклав договір від імені Товариства за вищими цінами.

Також як зазначено судом вище розрахунки Компанії "НІКТО ЛТД" обґрунтовані Методикою розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, що застосовується до правовідносин з передачі в оренду об`єктів права комунальної власності.

Наданий Компанією "НІКТО ЛТД" у матеріали справи звіт про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності Асоціація "Укрекспробуд", згідно із яким ринкова вартість об`єкта оцінки (приміщення адміністративно-офісного призначення, загальною площею 5523,7 кв.м. в блоках А, Б, В, Г, Є на першому, другому і третьому поверхах будівлі (літер А) бізнес-центру класу "А", за адресою: м. Київ, вулиця Костянтинівська, 68-А) визначає ринкову вартість об`єкта оцінки, не містить відомостей щодо розрахунків орендної плати за договором чи збитків, що є предметом дослідження у цій справі, а також реальної можливості отримання коштів від здачі в оренду майна на умовах, відмінних від визначених договором оренди №15/03-ВЗ від 15.03.2018.

Компанією "НІКТО ЛТД" не доведено, що ТОВ "ВИНЗАВОД" дійсно могло отримати дохід в визначеному розмірі, на який вона вказує у позові, а також не надано жодних доказів в підтвердження вжиття Компанією заходів щодо одержання такого доходу.

Дослідивши усі обставини та надавши оцінку зібраним у справі доказам, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення збитків у розмірі 2748378,54 грн у вигляді недотриманих доходів.

Заперечення Компанії "НІКТО ЛТД" щодо договору оренди №03/12-ВЗ.2019 від 03.12.2019, строк дії якого визнано з 01.11.2020, суд відхиляє, оскільки вказаний договір не стосується спірного періоду у даному спорі.

Окрім того, статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 у справі № 203/2612/13-ц та постанові від 19.06.2018 у справі № 5023/3905/12.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Компанії "НІКТО ЛТД" про стягнення з генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИНЗАВОД" ОСОБА_1 2748378,54 грн в якості відшкодування збитків.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява № 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішення даного спору враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Враховуючи наведене, у відповідності до ст.129 ГПК України судовий збір за розгляд справи покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129-130, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 09.03.2021.

Суддя С. О. Турчин