Рішення

від 09.03.2021 по справі 910/20463/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.03.2021Справа № 910/20463/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмежено відповідальністю Дарниця СВ

до Товариства з обмежено відповідальністю Метровес

про 600652,17 грн,

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Дарниця СВ звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Метровес про стягнення 600652,17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови укладеного Договору суборенди індивідуально визначеного майна №023/Н-18 від 01.10.2018 в частині своєчасної та повної сплати орендної плати, передбаченої вищевказаним договором, у зв`язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 99801,60 грн.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача неустойку у розмірі 500850,57 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Дарниця СВ залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

31.12.2020 через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 28.12.2020 подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2021 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 14.01.2021, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 25.01.2021 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 04.02.2021. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 01.02.2021.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 04.01.2021 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02002, м. Київ, вул. Бажова, буд. 6-А.

Станом на дату розгляду справи на адресу Господарського суду міста Києва повернулось повідомлення про вручення поштового відправлення №0105477412331 з відміткою про вручення конверту представнику відповідача 11.01.2021.

В силу положення пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Частиною 7 вказаної статті Кодексу визначено, що якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Таким чином, суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Дарниця СВ (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Метровес (орендар, відповідач) укладено Договір суборенди індивідуального визначеного майна №023/Н-18 відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно (надалі - майно, об`єкт оренди, об`єкт), розміщений за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 7.

Відповідно до п. 1.2. договору в оренду передається наступне майно: 1. Нежитлове приміщення - 1211,5 кв.м., вартість за 1 кв.м. - 59 грн; 2. Нежитлове приміщення - 99,9 кв.м., вартість за 1 кв.м. - 74 грн; 3. Нежитлове приміщення - 54,5 кв.м., вартість за 1 кв.м. - 77 грн; 4. Нежитлове приміщення - 80,5 кв.м., вартість за 1 кв.м. - 79 грн.

Відповідно до п. 3.1. договору за користування орендованим майном орендар сплачує орендодавцю орендну плату, що становить за місяць оренди 89427,10 грн, без ПДВ.

Пунктом 3.2. договору орендна плата за орендоване майно нараховується орендарю, починаючи з дати початку строку користування орендованим майном, визначеним п.. 10.1. даного договору.

Згідно з п. 3.7. договору сторони, визначають, що розмір орендної плати може переглядатися за ініціативою однієї із сторін щомісячно. Сторони домовились про те, що обов`язковою підставою для зміни (в бік збільшення) розміру орендної плати є підвищення офіційного курсу долара до гривні, який встановлюється НБУ (в такому випадку орендна плата підлягає підвищенню пропорційно зміні офіційного зміні офіційного курсу долара до гривні). Якщо при перегляді орендної плати сторони не прийшли до згоди, договір може бути розірвано за ініціативою однієї із сторін, при цьому, ініціатор розірвання повинен виконати умови п. 10.4.

Пунктом 5.4. договору визначено, що орендодавець надає щомісячно орендарю Акти наданих послуг та рахунки до сплата окремо на кожну надану послугу

Пунктом 9.1. договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, згідно з умовами цього договору та норм чинного законодавства.

Згідно з п. 9.8. договору у разі звільнення орендарем об`єкта оренди без письмового попередження, а також без складання Акта приймання-передачі об`єкта оренди в належному стані, вважається, що орендар продовжує користуватися орендованим майном до моменту повернення цього майна орендодавцю, що фіксується Актом приймання- передачі об`єкта оренди.

Відповідно до п. 9.10. договору у випадку порушення орендарем строків повернення об`єкта оренди чи підписання Акта приймання-передачі, орендар сплачує орендодавцю штраф у двократному розмірі щомісячної орендно плати.

Пунктом 10.1. договору визначено, що термін суборенди - з 01 жовтня 2018 до 30 вересня 2019 включно.

Відповідно до п. 10.6. договору договір припиняється (розривається) в разі: закінчення строку, на який його було укладено; банкрутства орендаря; загибелі об`єкта оренди; достроково за ініціативою однієї із сторін або за рішенням господарського суду.

01.10.2018 Актом приймання-передачі об`єкта суборенди позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування майно визначене у п.1.2. договору.

Угодою про зміну і доповнення Договору від 30.09.2019 сторони внесли зміни до договору щодо орендної плати, зокрема, орендна плата за місяць становить - 102914,50 грн, без ПДВ. Окрім того, змінено з 01.10.2019 п. 10.1. договору, відповідно до якого, термін оренди з 01.10.2019 до 30.09.2020 включно.

Листом №09/1 від 24.04.2020 позивач повідомив відповідача про надання 30% знижки на оплату орендованого приміщення в термін з 01.05.2020 по 31.05.2020 при умові, погашення орендарем повної заборгованості по оренді приміщення та виконання умов згідно договору оренди індивідуально визначеного майна та відшкодування послуг до 15.05.2020.

Листом №10 від 25.05.2020 позивач повідомив відповідача про надання 30% знижки на оплату орендованого приміщення в термін з 01.06.2020 по 31.06.2020 при умові, погашення орендарем повної заборгованості по оренді приміщення та виконання умов згідно договору оренди індивідуально визначеного майна та відшкодування послуг до 15.05.2020.

Листом №11 від 25.05.2020 позивач повідомив відповідача про наявність заборгованості у розмір 648796,08 грн, яка виникла у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору в частині своєчасної та повної оплати орендних платежів у період з грудня 2019 по 25.05.2020. Окрім того, позивачем було направлено відповідачу Акт звіряння та зазначено, що не підписання даного акта чи неподання своїх заперечень щодо даних, зазначених в акті, протягом п`яти днів, надає право вважати заборгованість узгодженою.

Даний лист позивача відповідачем було залишено без розгляду та задоволення.

Факт заборгованості відповідача за користування орендованим приміщення підтверджується копіями актів надання послуг, зокрема, №21 від 31.01.2020 на суму 102914,50 грн, №149 від 29.02.2020 на суму 102914,50 грн, №21 від 31.01.2020 на суму 102914,50 грн, №239 від 31.03.2020 на суму 102914,50 грн, №276 від 30.04.2020 на суму 102914,50 грн, №363 від 31.05.2020 на суму 72040,15 грн, №471 від 30.06.2020 на суму 72040,15 грн, №563 від 30.07.2020 на суму 99594,68 грн, що у сукупності складає 758247,48 грн.

Окрім того, долученими до матеріалів справи копіями актів надання послуг, зокрема, №700 від 30.09.2020 на суму 2074,80 грн, №744 від 30.10.2020 на суму 294,15 грн, №810 від 30.11.2020 на суму 4056,02 грн, №658 від 30.09.2020 на суму 33267,20 грн, №776 від 31.10.2020 на суму 33267,20 грн, №807 від 30.11.2020 на суму 33267,20 грн підтверджується заборгованість відповідача за обов`язковими платежами, що передбачені відповідно до умов укладеного між сторонами договору та складає 106226,57 грн, з яких 99801,60 грн компенсація земельного податку.

Позивач зазначає, що відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості за період з січня по лютий 2020 року на суму 205829 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №1702 від 30.07.2020.

У зв`язку з вищезазначеними обставинами, 28.07.2020 позивач листом №16 направив відповідачу повідомлення про відмову від договору, в якому зазначив, що у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору, в частині своєчасної сплати орендних платежів, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 696275,75 грн, позивачем прийнято рішення про відмову від договору. Окрім того, позивач повідомив відповідача про обов`язок останнього щодо погашення заборгованості у розмірі 969275,74 грн та повернення орендованого майна. Факт направлення відповідного повідомлення та отримання його представником відповідача за довіреністю підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0209911764993.

Оскільки останній не звільнив приміщення у встановлений договором строк, позивачем нараховано до стягнення з відповідача неустойку за фактичне користування майном.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором оренди наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 2.1. договору визначено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, зазначений у п. 10.1. цього Договору, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та Акта приймання-передачі майна, що складається представниками Сторін.

Актом приймання-передачі об`єкта суборенди від 01.10.2018 підтверджується, що позивач передав визначене п. 1.2. договору майно, а відповідач прийняв відповідне майно у строкове платне користування.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

У зв`язку із неналежним виконанням ТОВ Дарниця СВ умов договору, в частині своєчасної сплати орендних та інших платежів визначених умовами договору, позивачем було направлено відповідачу лист про відмову від вищезазначеного договору, який було отримано відповідачем 30.07.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштовим відправлення №0209911764993

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п. 2.3. договору у разі припинення дії цього договору майно повертається орендарем орендодавцю. Орендар повертає майно орендодавцю у порядку, встановленому при передачі майна орендарю за цим договором. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами Акта приймання-передачі.

Пунктом 4.7. договору визначено, що у разі закінчення строку дії договору або при його достроковому розірванні орендар зобов`язаний за актом приймання за актом приймання-передачі повернути об`єкт оренди орендодавцю у стані, в якому перебував об`єкт оренди на момент передачі його в оренди, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об`єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди. В Акті приймання-передачі зазначається технічний стан об`єкта оренди на дату повернення.

Відповідно до п. 6.1 договору орендар зобов`язаний у разі припинення або дострокового розірвання договору повернути орендодавцеві орендоване майно у належному стані, негіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

У п. 2.4. договору визначено, що обов`язок по складанню Акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.

У зв`язку з вищезазначеним, суд вважає, що відповідно до вимог чинного законодавства, дію спірного договору припинено з моменту отримання відповідачем листа позивача про відмову від договору, тобто з 30.07.2020.

Враховуючи, що внаслідок припинення дії договору, для відповідача настав обов`язок повернути майно позивачу за двостороннім актом приймання-передачі майна, проте, відповідач у супереч вимогам законодавства та умовам договору не передав майно позивачу та продовжив ним користуватись, що підтверджується підписаними з боку відповідача актами надання послуг №658 від 30.09.2020, №776 від 31.10.2020, №807 від 30.11.2020.

Також, суд зазначає, що матеріали справи не містять Акту приймання-передачі майна від відповідача позивачу, обов`язок складення якого покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні, у зв`язку з чим, суд вважає, що з 30.07.2020 майно продовжувало перебувати у користуванні відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає, що посилання позивача на безпідставне користування відповідачем майном після розірвання договору з 30.07.2020 по листопад 2020 (включно) є обґрунтованим та доведеним належними доказами, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки за фактичне користування майном у період з 17.09.2020 по листопад 2020 (включно) підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за договором оренди у розмірі 99801,60 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 6.1. договору орендар зобов`язаний, вносити орендні, компенсаційні платежі та платежі на оплату послуг за договором своєчасно і в повному обсязі.

Окрім того, відповідно до п.п. 3.3., 3.8. договору останнім днем, за який сплачується орендна плата, є дата підписання сторонами Акта приймання - передачі при поверненні об`єкта оренди орендодавцеві. Оренда плата автоматично збільшується на суму обов`язкових платежів орендодавця (зокрема, податків, зборів, витрат щодо об`єкта оренди або щодо земельної ділянки під об`єктом оренди), якщо такі обов`язкові платежі будуть встановлені чинним законодавством України під час дії договору оренди. При цьому, орендна плата, якщо вона є базовою для оподаткування ПДВ, додатково автоматично збільшується на суму податку на дану вартість, що нараховується за відповідною ставкою до суми автоматичного збільшення орендної плати внаслідок запровадження вищезазначених нових обов`язкових платежів).

Долученими до матеріалів справи актами надання послуг №658 від 30.09.2020 на суму 33267,20 грн, №776 від 31.10.2020 на суму 33267,20 грн, №807 від 30.11.2020 на суму 33267,20 грн підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 99801,60 грн за обов`язковими платежами, зокрема, компенсація земельного податку.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем передбачених договором платежів, зокрема, земельного податку та податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, окрім того, під час розгляду даної справи відповідачем не подано жодних заперечень, щодо нарахованої заборгованості, у зв`язку з чим, суд прийшов до висновку щодо задоволення вимог позивача в цій частині.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин, або на підтвердження сплати існуючої перед позивачем заборгованості.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю Метровес (02002, м. Київ, вул. Бажова, буд. 6-А; ідентифікаційний код 24733345) на користь Товариства з обмежено відповідальністю Дарниця СВ (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 7-Е; ідентифікаційний код 38567584) 99801 ( дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот одна) грн 60 коп. заборгованості, 500850 (п`ятсот тисяч вісімсот п`ятдесят) грн 57 коп. неустойки, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 9009 (дев`ять тисяч дев`ять) грн 78 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 09.03.2021

Суддя Я.В. Маринченко