Рішення

від 10.03.2021 по справі 910/9283/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.03.2021Справа № 910/9283/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Агрінол

до Товариства з обмеженою відповідальністю Арлан Трейдінг

про стягнення 382183,18 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Агрінол звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Арлан Трейдінг про стягнення за договором поставки від 02.10.2017 № С 3582/10-17 основної заборгованості в розмірі 224963 грн., пені в розмірі 96552,58 грн., трьох процентів річних у розмірі 18480,14 грн., інфляційних втрат у розмірі 42187,46 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

20.07.2020 через відділ діловодства суду та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та встановлено строк для подання відповідачу відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Вказана ухвала суду направлена, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адреси місцезнаходження відповідача, зазначені в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02090, м.Київ, Харківське шосе,19,оф.42.

Проте конверт із копією вищенаведеної ухвали повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу з зазначенням причини повернення адресат відсутній за вказаною адресою .

Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Таким чином, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.

За приписами частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою міцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалою суду від 03.08.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

За частиною 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 сатті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясування всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

02.10.2017 між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір поставки № С 3582/10-17, за умовами якого постачальник зобов`язався передавати у власність покупця продукти нафтоперероблення (товар) партіями в асортименті та кількості, згідно видаткових накладних у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов`язується своєчасно проводити оплату за товар та приймати його на умовах, в порядку та в строки передбачені даним договором.

Відповідно до пункту 2.3 договору передача товару постачальником і його приймання покупцем за асортиментом, кількістю і ціною здійснюється на підставі відповідної накладної. Товар відпускається постачальником покупцю лише за наявністю у представника належним чином складеної довіреності на одержання товару. Датами поставки товару вважаються дати підписання накладних.

Пунктом 5.2 договору сторони погодили, що оплата за товар здійснюється покупцем на умовах 100% передоплати протягом 3 (трьох) календарних днів, з моменту виставлення рахунку, від вартості товару вказаної у виставленому рахунку-фактурі, але не пізніше дня поставки товару. У разі не здійснення покупцем оплати у вказаний строк рахунок вважається недійним та постачальник має право відмовитися від поставки товару, без застосування до нього штрафних санкцій, та в односторонньому порядку повернути покупцю сплачену передоплату. Внесення покупцем плати за товар не в повному обсязі дає право постачальникові затримати поставку такого товару до повної його оплати покупцем.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання договору поставив відповідачу товар за період з листопада по грудень 2017 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями підписаних обома сторонами видатковими накладними.

Однак, відповідач зобов`язання з оплати поставленого товару виконав частково, у зв`язку з чим борг відповідача за поставлений товар становить 224963,00 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача, яка складає 224963,00 грн., підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлені до стягнення 96552,58 грн. пені.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина 2 статті 549 ЦК України). Згідно з частиною 3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 6.2.1 договору за порушення термінів розрахунків, передбачених договором, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховувалася пеня, від вартості несплаченої суми за кожен день прострочення. При цьому сторони домовилися, що пеня стягується за весь час прострочення, тобто пеня стягується з моменту виникнення заборгованості покупця перед постачальником до моменту повного погашення цієї заборгованості.

Здійснивши арифметичний перерахунок заявленої до стягнення пені, судом встановлено, що позивачем не враховано кількість днів у 2020 році, що становить 366 днів, а не 365. У зв`язку з цим, після перерахунку пені за визначений позивачем період, суд дійшов висновку про її обґрунтований розмір у сумі 96531,12 грн.

Крім того, позивачем заявлені до стягнення 18480,14 грн. трьох процентів річних та 42187,46 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд зауважує, що в останньому також невірно визначено ділення на 365 днів, замість 366 днів у 2020 році. Таким чином, за перерахунком суду, три процентів річних є обґрунтованими в сумі 18471,90 грн.

Також, здійснивши арифметичний перерахунок інфляційних втрат за визначений позивачем період, суд дійшов висновку про стягнення інфляційних втрат у розмірі 42024,08 грн.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору та на професійну правничу допомогу адвоката відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку з частковим задоволенням позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Агрінол задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Арлан Трейдінг (02090, м. Київ, Харківське шосе, 19, оф. 42; ідентифікаційний код 40700742) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Агрінол (71101, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Будівельна, 3А; ідентифікаційний код 32365441) 224963 (двісті двадцять чотири тисячі дев`ятсот шістдесят три) грн. основного боргу, 96552 (дев`яносто шість тисяч п`ятсот п`ятдесят дві) грн. 58 коп. пені, 18471 (вісімнадцять тисяч чотириста сімдесят одну) грн. 90 коп. трьох процентів річних, 42024 (сорок дві тисячі двадцять чотири) грн. 08 коп. інфляційних втрат, а також 5730 (п`ять тисяч сімсот тридцять) грн. 18 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.В. Полякова