Рішення

від 09.03.2021 по справі 910/17132/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.03.2021Справа № 910/17132/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Шкурдової Л.М., розглянувши матеріали справи №910/17132/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТВК"

про стягнення 15 184,85 грн

Без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТВК" про стягнення 15 184,85 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 28.02.2019 у справі №910/11506/18 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТВК" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" кошти у розмірі 52 626,00 грн. та судовий збір у розмірі 1 921,00 грн. Фактично стягнуті за рішенням суду грошові кошти були сплачені 25.03.2020 року. За таких обставин, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання по сплаті суми, стягнутої за рішенням суду, до моменту фактичного виконання зобов`язання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 року відкрито провадження у справі №910/17132/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому він щодо задоволення позову заперечує посилаючись на те, що позивачем нараховано штрафні санкції за період понад шість місяців.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якому зазначено, що відповідачем допущено порушення зобов`язання, а відтак існують підстави для задоволення позову.

Сторони у справі були належним чином повідомлені про розгляд даної справи судом, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Сторони правом для подання до суду заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, у встановлений судом строк, не скористались. Відповідач своїм правом на надання відзиву не скористався, відзив на позов не надав.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.05.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТТВК" (туроператор) та Фізичною особою-підприємцем Корбутом Романом Володимировичем (турагент) укладено Агентський договір №ТА64/05/05-14 по реалізації туристичних продуктів (надалі - Агентський договір), згідного якого турагент зобов`язується за винагороду надавати туроператору послуги з реалізації турпродукту туристу шляхом укладення договору про надання туристичного продукту (туристичних послуг) від імені та за дорученням туроператора, а також здійснювати фактичні дії, визначені умовами цього договору.

Договір є формою підтвердження повноважень турагента (п. 2.4 Агентського договору).

22.07.2017 між Фізичною особою-підприємцем Корбутом Романом Володимировичем (турагент), який діяв від імені та за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТВК" (туроператор) на підставі Агентського договору, та ОСОБА_1 (турист) укладено Договір на туристичне обслуговування (надалі - Договір), у відповідності до якого туроператор зобов`язався відповідно до бронювання турагента, здійсненого за замовленням туриста, надати комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), надати інформаційно-консультаційні послуги, а турист зобов`язався на умовах цього Договору прийняти і оплатити їх.

У відповідності до Додатку №1 (лист бронювання/програма туристичного обслуговування) до Договору, підписаний Ковергою П.П. та відповідальним менеджером Лавриненко А.С., туристичним продуктом, замовленим туристом, являється тур до курорту Коста Дорадо, Іспанія, в період з 26.08.2017 по 06.09.2017 (надалі - тур). Вартість туру складає 52 626,00 грн., яка підлягає сплаті шляхом передоплати у розмірі 100% на момент укладення даного Додатку №1.

22.07.2017 ОСОБА_1 сплачено вартість туру, що підтверджується виписаною та скріпленою Фізичною особою-підприємцем Корбутом Романом Володимировичем квитанцією по прибутковим касовим операціям №22/07 від 22.07.2017.

04.08.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "ТТВК" було анульовано ОСОБА_1 тур у зв`язку з тим, що туроператор (відповідач) не отримав кошти по заброньованій заявці.

08.08.2018 між ОСОБА_1 (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" (новий кредитор) укладено договір №08-08/2018 про заміну кредитора у зобов`язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України), у відповідності до п. 1.2 якого первісний кредитор відступає новому кредиторові право вимоги виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ТТВК" (боржник), будь-яких грошових зобов`язань на підставі договору на туристичне обслуговування від 22.07.2017 та котрі випливають із нього.

Відповідно до пункту 1.3 договору №08-08/2018 від 08.08.2018 право вимоги первісного кредитора переходить до нового кредитора в повному обсязі з моменту складання (підписання)сторонами акту приймання-передавання права вимоги (приймання-передавання документів, що підтверджують право вимоги) за цим договором.

Вартість зобов`язання, що відступається за даною Угодою, становить, проте не обмежується, сумою у розмірі 52 626,00 грн. (п. 2.1 договору №08-08/2018 від 08.08.2018).

08.08.2018 ОСОБА_1 було передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" за актом прийому-передачі документи, які підтверджують право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТВК".

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

В силу положень ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.02.2019 у справі №910/11506/18 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТВК" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" кошти у розмірі 52 626,00 грн. та судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.

Згідно з ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем в розмірі 52 626,00 грн. має преюдиційне значення та не підлягає доказуванню в силу положень ч. 4 ст. 75 ГПК України.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). При цьому чинне законодавство не пов`язує припинення грошового зобов`язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань, пені та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що суму боргу в розмірі 54 547,00 грн було сплачено 25.03.2020 року, що підтверджується платіжним дорученням №647 від 25.03.2020 року.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведена норма встановлює право кредитора вимагати сплати суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних протягом усього періоду прострочення до моменту повного виконання боржником своїх грошових зобов`язань перед кредитором.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вищенаведені норми законодавства, вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та 3 % річних, нарахованих на суму основного зобов`язання, є такими, що заявлені правомірно.

Під час розгляду справи №910/11506/18 судом встановлено, що відповідач зобов`язаний був сплатити кошти у розмірі 52 626,00 грн. до 07.08.2017 включно. Таким чином з 08.08.2017 року мало місце прострочення виконання грошового зобов`язання.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 08.08.2017 по 24.03.2020 та інфляційних втрат за період з вересня 2017 по березень 2020 року, нарахованих на суму основного боргу, суд приходить до висновку задоволення позовних вимог щодо стягнення 3 % річних в розмірі 4 133,29 грн та інфляційних втрат в розмірі 11 051,56 грн.

Посилання відповідача на те, що період нарахування 3 % річних та інфляційних втрат має бути обмежено шестимісячнім терміном, суд вважає необґрунтованими, оскільки такі обмеження застосовуються під час нарахування пені, про стягнення якої позивачем не заявлялось.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.74, 76-80, 129, 236 - 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТВК" (03680, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 72, офіс 128; ідентифікаційний код 36285831) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" (03187, м. Київ, вул. Академіка Глушкова, буд. 40, корпус 5, офіс 526; ідентифікаційний код 38964292) 3 % річних в розмірі 4 133 (чотири тисячі сто тридцять три) грн 29 коп, інфляційні втрати в розмірі 11 051 (одинадцять тисяч п`ятдесят одну) грн 56 коп. та судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Видати наказ.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Шкурдова Л.М.