Рішення

від 02.03.2021 по справі 920/1352/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.03.2021 Справа № 920/1352/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши матеріали справи № 920/1352/20 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

за позовом Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, 33, код ЄДРПОУ 40456009),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Ч. Груп» (40009, м.Суми, проїзд Довженка, буд. 8, код ЄДРПОУ 41671477)

про стягнення 41737,03 грн., дострокове розірвання договору та виселення із займаного приміщення

УСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: 1)стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Ч. Груп» (код ЄДРПОУ 41671477) на користь Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (код ЄДРПОУ 40456009) 37 358,49 грн, з яких 36 105,17 грн - заборгованість з орендної плати; 1 253,32 грн - пеня; 2)достроково розірвати договір оренди нежитлового приміщення від 25.05.2018 № ДЗРП-0147, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «В.Ч. Груп» (код ЄДРПОУ 41671477); 2) виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «В.Ч. Груп» (код ЄДРПОУ 41671477) з займаного нежитлового приміщення за адресою: м. Суми, вул. Харківська, б. 24, загальною площею 254,3 м 2 ; 3)стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Ч. Груп» (код ЄДРПОУ 41671477) на користь Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (код ЄДРПОУ 40456009) 6306,00 грн витрат на судовий збір та витрати на послуги поштового зв`язку.

Ухвалою суду від 31.12.2020 відкрито провадження у справі № 920/1352/20, справу постановлено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; встановлено сторонам строки для подання до суду заяв по суті справи.

Копія зазначеної ухвали надіслана на адресу відповідача, зазначену позивачем у позовній заяві ТОВ «В.Ч. Груп» , 40009, м. Суми, проїзд Довженка, буд. 8, - 13.01.2021 повернута поштовим відділенням суду з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою .

Водночас, згідно з Витягу з ЄДРПОУ, сформованого за електронним запитом суду від 16.01.2021 №230217755241 місцезнаходження відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Ч. Груп» - 40009, м. Суми, проїзд Довженка, буд. 8, тобто адреса відповідача та ж, що і зазначена позивачем у позовній заяві.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Частиною четвертою статті 89 Цивільного кодексу України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини першої статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» , Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно з пунктами 4, 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

20.01.2021 позивачем подана заява про збільшення позовних вимог (вх № 488к), відповідно до якої позивач просить суд:

1)стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Ч. Груп» (код ЄДРПОУ 41671477) на користь Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (код ЄДРПОУ 40456009) 41737,03 грн, з яких 40238,81 грн - заборгованість з орендної плати; 1498,22 грн - пеня;

2) достроково розірвати договір оренди нежитлового приміщення від 25.05.2018 № ДЗРП-0147, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «В.Ч. Груп» (код ЄДРПОУ 41671477); 2)виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «В.Ч. Груп» (код ЄДРПОУ 41671477) з займаного нежитлового приміщення за адресою: м. Суми, вул. Харківська, б. 24, загальною площею 254,3 м 2 ;

3)стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Ч. Груп» (код ЄДРПОУ 41671477) на користь Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (код ЄДРПОУ 40456009) 6306,00 грн витрат на судовий збір та витрати на послуги поштового зв`язку.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 2 статті 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Подана позивачем заява від 19.01.2021 № 36/21юр про збільшення позовних вимог (вх № 488к від 20.01.2021) відповідає вимогам п. 2 ч. 2 ст. 46 та ч. 2 ст. 252 ГПК України та приймається судом до розгляду.

З моменту відкриття провадження у даній справі від відповідача на адресу суду не надходило відзиву на позов та письмових заперечень по суті позовних вимог, судом встановлено, що відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи.

Згідно із статтею 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

За приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання заяв по суті справи, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами у відповідності до вимог частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий процес на виконання ч.3 ст. 222 ГПК України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

25.05.2018 між Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю В.Ч. Груп (відповідач, орендар), укладено договір оренди ДЗРП-0147 нерухомого комунального майна (далі договір оренди ДЗРП-0147 від 25.05.2018).

Відповідно до укладеного між сторонами договору оренди ДЗРП-0147 від 25.05.2018, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування (в оренду) на умовах, визначених договором, нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Суми, вул. Харківська, буд. 24, площею 254,3 кв.м, право на оренду яких орендар набув на підставі наказів департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 16.03.2018 № 06.01-10/49, від 16.05.2018 № 06.01-18/100. Нерухоме майно передається в оренду для розміщення майстерні з ремонту взуття та шкіряних виробів.

Факт передачі майна в оренду підтверджується актом приймання-передачі від 25.05.2018, що підписаний сторонами.

Строк дії цього договору оренди ДЗРП-0147 від 25.05.2018 встановлюється на два роки одинадцять місяців з 25.05.2018 по 24.04.2021 включно (п. 9.1. договору).

Пунктами 4.1., 4.2. договору оренди ДЗРП-0147 від 25.05.2018 визначено, що орендна плата за об`єкт оренди розраховується на підставі чинної Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Суми та пропорції її розподілу, затвердженої відповідним рішенням Сумської міської ради. Розрахунок орендної плати є додатком № 4 до договору. Нарахування орендної плати починається з дня підписання акту приймання-передачі об`єкта оренди.

Відповідно до п. 4.3. договору оренди ДЗРП-0147 від 25.05.2018, орендна плата щомісячно перераховується орендарем в термін не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином договірних зобов`язань щодо своєчасної та повної сплати орендної плати, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість по орендній платі за період з 01.02.2020 по 31.12.2020 в сумі 40238,81 грн.

Відповідно до ст.ст. 759, 762 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

Згідно із ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Відповідно до ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено факт наявності заборгованості відповідача по орендній платі, який підтверджується матеріалами справи та розрахунком суми позову. Відповідач не подав доказів сплати боргу у повному обсязі чи аргументованих заперечень проти позову.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо сплати орендної плати, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 40238,81 грн заборгованості зі сплати орендної плати за період з лютого 2020 року по грудень 2020 року.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

У пункті п. 4.7. договору оренди ДЗРП-0147 від 25.05.2018 сторони погодили, що за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату орендної плати орендар сплачує пеню до міського бюджету у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з поданим розрахунком, відповідно до п. 4.7. договору, відповідачеві нарахована пеня в сумі 1498,22 грн, з урахуванням строків розрахунків, визначених договором та часткових оплат.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати, перевіривши розрахунок пені за допомогою інструменту Калькулятори системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН , можливість використання якого визнано Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14 лютого 2018 року у справі №917/1622/16, - суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1498,22 грн пені.

Щодо вимоги позивача про дострокове розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 25.05.2018 № ДЗРП-0147, укладеного з відповідачем та виселення Товариство з обмеженою відповідальністю «В.Ч. Груп» з займаного нежитлового приміщення за адресою: м. Суми, вул. Харківська, б. 24, загальною площею 254,3 м 2 , суд зазначає наступне:

Відповідно до п. 9.1. договору оренди ДЗРП-0147 від 25.05.2018 строк дії Договору встановлено на два роки одинадцять місяців з 25.05.2018 по 24.04.2021 включно.

Згідно з п. 5.2.5 договору оренди ДЗРП-0147 від 25.05.2018 відповідач зобов`язаний сплачувати орендну плату за Об`єкт оренди у розмірі та у термін згідно з цим Договором на відповідний рахунок міського бюджету.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна (в редакції, що діяла на момент укладання Договору), договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна (в редакції, що діяла на момент укладання Договору), у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Пунктом 9.7. Договору передбачено перелік підстав, внаслідок яких Договір може бути припиненим, а саме: закінчення строку, на який його було укладено; загибель Об`єкта оренди; достроково за рішенням суду: достроково за взаємною згодою Сторін; банкрутство Орендаря; ліквідація Орендаря - юридичної особи; приватизація Об`єкта оренди Орендарем (за участю Орендаря); смерть Орендаря (якщо Орендарем є фізична особа).

Відповідно до п. п. 3.2., 3.3. Договору, у разі припинення дії цього Договору Орендар зобов`язаний в триденний термін повернути Орендодавцеві Об`єкт оренди у стані, не гіршому, ніж він був одержаний, чи в інший термін, визначений за згодою Сторін, оформлений у письмовій формі. Об`єкт оренди вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання Сторонами акту приймання-передачі.

Відповідно до пп. 5.2.10. Договору, у разі припинення цього Договору Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцеві Об`єкт оренди у відповідності до розділу 3 цього Договору та відшкодувати Орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) Об`єкта оренди з вини Орендаря.

Згідно з п. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання забов`язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться.

Норма ст. 285 Господарського кодексу України зобов`язує Орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, що також кореспондується з нормою ч.3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Відповідно до ч. 5 ст. 188 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для дострокового розірвання договору оренди ДЗРП-0147 від 25.05.2018, та виселення відповідача з займаного приміщення за адресою: м. Суми, вул. Харківська, б. 24, загальною площею 254,3 м 2 .

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем зобов`язань за договором оренди ДЗРП-0147 від 25.05.2018, суд, дослідивши матеріали справи, задовольняє позов в повному обсязі.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 6306,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 46, 123, 129, 231-233, 236-238, 240, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Ч. Груп» (40009, м.Суми, проїзд Довженка, буд. 8, код ЄДРПОУ 41671477) на користь Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, 33, код ЄДРПОУ 40456009) 40238,81 грн (сорок тисяч двісті тридцять вісім грн 81 коп) заборгованості з орендної плати та 1498,22 грн (одна тисяча чотириста дев`яносто вісім грн 22 коп) пені за договором оренди ДЗРП-0147 нерухомого комунального майна від 25.05.2018, а також 6306,00 грн (шість тисяч триста шість грн 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

3. Достроково розірвати договір оренди ДЗРП-0147 нерухомого комунального майна від 25.05.2018, укладений між Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, 33, код ЄДРПОУ 40456009) та Товариством з обмеженою відповідальністю «В.Ч. Груп» (40009, м.Суми, проїзд Довженка, буд. 8, код ЄДРПОУ 41671477).

4. Виселити Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Ч. Груп» (40009, м.Суми, проїзд Довженка, буд. 8, код ЄДРПОУ 41671477) з займаного нежитлового приміщення за адресою: м. Суми, вул. Харківська, б. 24, загальною площею 254,3 м 2 .

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 10.03.2021.

Суддя В.Л. Котельницька