Ухвала

від 10.03.2021 по справі 927/1129/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

10 березня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/1129/20

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом

Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури ,

код ЄДРПОУ 02910114; вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, 14000

в інтересах держави в особі

позивача: Національної академії аграрних наук України,

код ЄДРПОУ 00024360; вул. Михайла Омеляновича-Павленка,9, м.Київ, 01010

до відповідачів

1: Державного підприємства Дослідне господарство Чернігівське Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України

код ЄДРПОУ 00415712; с. Ягідне, Чернігівського району, Чернігівської області, 15562

2: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Оазіс

код ЄДРПОУ34806339; вул. Кібальчича,9, кв.213 м.Київ, 02183

про визнання недійсним договору №4 від 13.05.2020 та повернення земельної ділянки

Представники сторін:

прокурор: Тишкевич Л.В., посвідчення прокурора №037102 від 22.12.15,

позивач: не з`явився

відповідач-1: Виноградська О.В. довіреність № 4 від 21.11.2020 адвокат (ордер ЧН №030601 від 26.01.21)

відповідач-2: не з`явився

В судовому засіданні у відповідності до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини ухвали

Заступником керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України подано позов до Державного підприємства Дослідне господарство Чернігівське Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України та Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Оазіс про визнання недійсним договору №4 від 13.05.2020 та повернення земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вищезазначений договір № 4 є удаваним, оскільки його вчинено для приховування іншого правочину - договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.12.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом сплати судового збору у розмірі 4204,00 грн.

На виконання вимог ухвали суду від 07.10.2020 року від прокурора 11.12.2020 року надійшов супровідний лист № 66-11419вих-20 від 11.12.2020 до платіжного доручення № 2937 від 01.12.2020 року про сплату судового збору у розмірі 4204,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.12.2020 року постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам та прокурору встановлено процесуальні строки для подачі відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив.

05.01.2021 року на адресу суду від відповідача-1 Державного підприємства Дослідне господарство Чернігівське Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України надійшло клопотання № 01 від 04.01.2021 року про закриття провадження у даній справі у зв`язку з відсутністю предмету позову, оскільки на час розгляду справи договір № 4 від 13.05.2020 року не є дійсним у зв`язку з припиненням строку його дії.

05.01.2021 року на адресу суду Чернігівською місцевою прокуратурою подано заяву № 71-8вих-21 від 04.01.2021 року про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору та повернення сплаченого судового збору. Дана заява обґрунтована тим, що листом № 109 від 27.11.2020 року ДП ДГ Чернігівське Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України повідомило ТОВ Агрофірма Оазіс про розірвання спірного договору в односторонньому порядку. Копія даного листа, завірена належним чином, додана до заяви Чернігівської місцевої прокуратури.

14.01.2021 року року на адресу суду відповідачем-2 ТОВ Агрофірма Оазіс подано клопотання № 01/01 від 11.01.2021 про про закриття провадження у даній справі у зв`язку з відсутністю предмету позову, оскільки на час розгляду справи договір № 4 від13.05.2020 року припинив свою дію

Ухвалою господарського суду від 26.01.2021 року постановлено продовжити строк підготовчого провадження, в судовому засіданні оголошено перерву до 10.03.2021 року.

Після оголошеної в судовому засіданні перерви в судове засідання 10.03.2021 року з`явились прокурор та пердставник відповідача-1. Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, проте повноважні представники позивача та відповідача-2 не з`явились.

Розглянувши подані документи ти матеріали справи, суд ВСТАНОВИВ:

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно. Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Щоб інтереси держави не залишились незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, у тому числі на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, якщо правопорушення зачіпає інтереси великої кількості людей або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси чи майно (п. 33 рішення у справі Корольов проти Російської Федерації від 01.04.2010, заява № 5447/03; п. 35 рішення у справі Менчінська проти Російської Федерації від 15.01.2009, заява № 42454/02).

Згідно рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 3/99 за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України, прокурор, звертаючись до суду, самостійно визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження -майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові . Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Вказаний правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду за результатами розгляду справи № 912/2385/18 (постанова від 26.05.2020.

Чернігівська місцева прокуратура до подання заяви до суду повідомила про виявлені порушення вимог чинного законодавства Національну академію аграрних наук України, однак, заходів реагування позивачем не вжито, належного захисту інтересів держави не здійснено.

Чернігівською місцевою прокуратурою 15.10.2020 до Національної академії аграрних наук України направлено лист за № 66-9894вих-20 про виявлені порушення вимог земельного законодавства, про висловлення своєї позиції щодо встановлення підстав самостійного вжиття заходів представницького характеру.

Чернігівською місцевою прокуратурою 11.11.2020 до ДП ДГ Чернігівське ІС НААН України направлено лист за № 66-10507вих-20 щодо наявності погодження з Національною академією аграрних наук України укладення договору № 4 від 13.05.2020, повторно направлено лист від 18.11.2020 № 66-10762вих-20.

Таким чином, у даному випадку вбачається, що Національна академія аграрних наук України, незважаючи на очевидний характер порушень, будучи належним чином повідомленою про їх існування, захист прав і законних інтересів не здійснила.

Пункт 4 рішення Конституційного Суду України у справі № З-рп/99 від 08.04.1999 передбачає, що інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в її діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави.

Така ж правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду України від 03.04.2007 у справі № 05-5-46/8142.

У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі № 18-рп/2004 надано офіційне тлумачення поняття охоронюваний законом інтерес , що визначено як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Дані правовідносини, пов`язані з неправомірним вибуттям землі із державної власності, становлять суспільний , публічний інтерес, а незаконність договору, такому суспільному інтересу не відповідає. Суспільний , публічний інтерес полягає у відновленні правового порядку в частині визначення меж компетенції органів державної влади, відновленні становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю, захист такого права. Український народ, як сукупність окремих суб`єктів, індивідів та людей, також має конституційне право правомірно очікувати захисту суспільних інтересів у вигляді адекватної реакції держави на випадки порушення законності при вирішені земельних питань, розраховувати на те, що держава в особі її органів вживатиме усіх можливих законних заходів та дій для відновлення становища, яке існувало до порушення права власності українського народу на землю.

У даному випадку порушуються соціальні та економічні інтереси держави, оскільки незаконна передача землі у оренду суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені в ст. 14 Конституції України та ст. 5 Земельного кодексу України.

Таким чином, звернення прокурора з вказаною позовною заявою до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання - розпорядження земельними ділянками державної власності, що становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора. Не здійснення захисту вказаних інтересів свідчить про наявність порушень інтересів держави у розумінні ст.23 Закону України Про прокуратуру та наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави.

Між відповідачем-1 ДП ДГ Чернігівське Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України та відповідачем-2 ТОВ Агрофірма Оазіс 13.05.2020 року було укладено договір № 4, відповідно до якого відповідач-2 за завданням відповідача-1 надає послуги по вирощуванню та збору врожаю проса. Пунктом 6.3 вказаного договору визначено строк його дії - до 31.12.2020 року.

27.11.2020 року відповідач-1 ДП ДГ Чернігівське Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України повідомив відповідача-2 ТОВ Агрофірма Оазіс листом № 109 про розірвання даного договору в односторонньому порядку, відповідно до п. 6.5 договору № 4 від 13.05.2020 року.

Частиною 7 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що строк дії господарського договору - це час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Судом встановлено, та не заперечується сторонами, що на час розгляду справи спірний договір припинив свою дію.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. До того ж, можливість постановлення ухвали про закриття провадження у справі за результатами підготовчого провадження передбачена також ч.2 ст.185 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання сторін про закриття провадження у справі підлягають задоволенню, а провадження у справі - закриттю за відсутністю предмету спору на підставі п.2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.3 ст.231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Частиною 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в ухвалі про закриття провадження у справі суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

За приписами п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Судом встановлено, що Чернігівською обласною прокуратурою за подання позову сплачено судовий збір у сумі 4204,00 грн платіжним дорученням № 2937 від 01.12.2020 року.

Враховуючи наявність заяви заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури про повернення сплаченої суми судового збору та приписи ст.7 Закону України "Про судовий збір", суд дійшов висновку повернути Чернігівській місцевій прокуратурі з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4202,00 грн, сплачений за подання позову платіжним дорученням №2937 від 01.12.2020 року.

Керуючись ст. 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Закрити провадження у справі.

2.Повернути Чернігівській обласній прокуратурі (код ЄДРПОУ 02910114, вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, 14000, р/р UA 248201720343140001000006008) з Державного бюджету України (УК у м. Чернігові, код бюджетної класифікації доходів 22030101) 4204,00 грн судового збору, сплаченого платіжним дорученням №2937 від 01.12.2020 року, через систему дистанційного обслуговування Клієнт Казначейства-Казначейство 02.12.2020 року.

Ухвала є підставою для повернення сплаченої суми судового збору з державного бюджету.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки та в порядку, що передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та підпунктом 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала складена та підписана 10.03.2021 року.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/