Рішення

від 10.03.2021 по справі 200/1341/21-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2021 р. Справа№200/1341/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мозгової Н.А.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УТА ЛОГІСТИК до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державна служба України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

05.02.2021 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю УТА ЛОГІСТИК (код ЄДРПОУ:39582074, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, пр..Адмірала Луніна, 13), звернувся до суду з позовом до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (код ЄДРПОУ:34908792, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, пров.Дніпровський, 15), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державна служба України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ: 39816845, місцезнаходження: м. Київ, пр. Перемоги, 14) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №64086332 від 12.01.2021 року.

В обґрунтування позову зазначає, що 12.01.2021 року старшим державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №64086332 на підставі постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу №177259 від 28.04.2020 року про стягнення з ТОВ УТА ЛОГІСТИК на користь держави штрафу у розмірі 34000,00 грн. Вважає зазначену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки строк пред`явлення виконавчого документа до виконання на час винесення постанови був пропущений.

Ухвалою суду від 10.02.2021 року адміністративний позов залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

23.02.2021 року на адресу суду представник позивача через відділ діловодства та документообігу суду надав документи на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 01.03.2021 року відкрито провадження у справі №200/1341/21-а та призначено судове засідання на 10.03.2021 року о 08-30 год.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 09.03.2021 року засобами електронного зв`язку надав клопотання у якому просив прийняти рішення на розсуд суду.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що перешкод для розгляду справи, передбачених статтею 205 КАС України не має, суд вважає за можливе розглянути заяву у порядку письмового провадження.

Розглянувши адміністративний позов, перевіривши доводи, викладені в адміністративному позові, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

28.04.2020 року Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області прийнято постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу №177259 якою встановлено, що ТОВ УТА ЛОГІСТИК 04.03.2020 року о 17-00 год. у м. Маріуполь порушено ст.48 Закону України Про автомобільний транспорт та постановлено стягнути адміністративно - господарський штраф у розмірі 34000,00 грн. Вказано, що постанова набрала законної сили - 28.04.2020 року, строк пред`явлення до виконання - 28.06.2020 року (а.с.37).

12.01.2021 року старшим державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Хара О.В. відкрито виконавче провадження №64086332 на підставі постанови №177259 від 28.04.2020 року про стягнення з ТОВ УТА ЛОГІСТИК на користь держави штрафу у розмірі 34000,00 грн. (а.с.10).

Вважаючи, що виконавче провадження ВП № 64086332 відкрито за виконавчим документом, поданим з порушенням строку пред`явлення до виконання, а постанова про відкриття виконавчого провадження є протиправною, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону №1404-VIII у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Абзацом першим частини п`ятої статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Судом встановлено, що постанова про застосування адміністративно - господарського штрафу №177259 від 28.04.2020 року є виконавчим документом, зі строком пред`явлення до виконання до 28.06.2020 року та яка була отримана відповідачем 11.01.2021 року, що підтверджується відповідним штампом на заяві про відкриття виконавчого провадження.

Оскаржувана постанова відповідача прийнята 12.01.2021 року, тобто після закінчення строку пред`явлення до виконання постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу №177259 від 28.04.2020 року.

Третьою особою (стягувачем) не надано до суду доказів продовження строку пред`явлення постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу №177259 від 28.04.2020 року до виконання.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем в порушення положень пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII не повернуто виконавчий документ стягувачу у зв`язку з пропуском встановленого законом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно приписів ч.ч. 1 та 2 ст. 77 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За статтею 90 КАСУ суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов ТОВ УТА ЛОГІСТИК є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката у розмірі 5000,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч.6-7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом встановлено, що 28.01.2021 року між ТОВ УТА ЛОГІСТИК та АБ Краснова та Партнери укладено договір про надання правової допомоги (представництво) по адміністративній справі.

У п.1.1 Договору вказано, що адвокат бере на себе зобов`язання з надання правової допомоги (представництва) інтересів клієнта по адміністративній справі у Донецькому окружному адміністративному суді за позовом ТОВ УТА ЛОГІСТИК до Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Східного міжрегіонального управління юстиції у м. Харкові про визнання неправомірною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №64086332 від 12.01.2021 року, а клієнт зобов`язується сплатити адвокатському бюро гонорар за надані юридичні послуги на підставі додаткової угоди.

У п.4.1 Договору вказано, що за надання юридичних послуг клієнт зобов`язується сплатити адвокату гонорар, розмір якого визначається за згодою сторін. Угода про оплату гонорару є додатком к Договору, та відноситься до комерційної таємниці (а.с.20).

Відповідно до угоди про сплату по Договору на надання правової допомоги (представництво) по адміністративній справі від 28.01.2021 року сторони прийшли згоди щодо розміру гонорару за надання правової допомоги адвоката на підставі Договору про надання юридичних послуг від 28.01.2021 року, який складає 5000,00 грн. Клієнт зобов`язаний сплатити суму гонорару, яка вказана в п.1 Угоди, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Адвокатського бюро протягом 10 днів з дня укладення угоди (а.с.22).

Згідно акту здачі - приймання наданих послуг за Договором про надання правової допомоги (представництво) по адміністративній справі від 30.01.2021 року, адвокатським бюро надано, а клієнтом прийнято надані адвокатським бюро послуги, а саме: надання правової допомоги згідно Договору від 28.01.2021 року у розмірі 5000,00 грн. (а.с.21).

Проаналізувавши зміст Договору на надання правової допомоги (представництва) по адміністративній справі від 28.01.2021 року, угоду про сплату по Договору на надання правової допомоги (представництво) по адміністративній справі від 28.01.2021 року, наданий акт здачі - приймання наданих послуг від 30.01.2021 року, суд вважає підтвердженими сплати позивачем адвокату витрат на суму 5000,00 грн. за надання професійної правничої допомоги у цій справі.

Відповідач по справі не скористався правом, передбаченим ч.6 та 7 ст.134 КАС України та не надав суду клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 викладено правову позицію про те, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Таким чином, клопотання позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн. (а.с.7), який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 47, 72-77, 90, 132, 139, 143, 205, 241-246, 250, 251, 255, 287, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю УТА ЛОГІСТИК (код ЄДРПОУ:39582074, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, пр..Адмірала Луніна, 13) до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (код ЄДРПОУ:34908792, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, пров.Дніпровський, 15), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державна служба України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ: 39816845, місцезнаходження: м. Київ, пр. Перемоги, 14) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №64086332 від 12.01.2021 року - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №64086332 від 12.01.2021 року, винесену старшим державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) на підставі постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу №177259 від 28.04.2020 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю УТА ЛОГІСТИК на користь держави штрафу у розмірі 34000,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (код ЄДРПОУ:34908792, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, пров.Дніпровський, 15) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УТА ЛОГІСТИК (код ЄДРПОУ:39582074, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, пр..Адмірала Луніна, 13) судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Повний текст судового рішення виготовлений у нарадчій кімнаті, підписаний та проголошений 10.03.2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Н.А. Мозговая