Рішення

від 10.03.2021 по справі 280/116/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2021 року Справа № 280/116/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ПРАЙД ІМПЕКС (69083, м. Запоріжжя, вул. Рязанська, буд.13, код ЄДРПОУ 42288222)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ 43143945)

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

06.01.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ПРАЙД ІМПЕКС (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ заступника начальника ГУ ДПС у Запорізькій області №759-п від 16.12.2020 Про проведення фактичної перевірки ТОВ ПРАЙД ІМПЕКС (код ЄДРПОУ 42288222) за адресою: Україна, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Рязанська, буд.13.

Ухвалою суду від 11.01.2021 відкрито провадження у справі №280/116/21 за правилами спрощеного позовного провадження, призначене судове засідання на 09.02.2021 без виклику сторін.

Ухвалою суду від 09.02.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про розгляд справи №280/116/21 з викликом сторін.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві від 24.12.2020 (вх.№698 від 06.01.2021). Зазначено, що посадовцями відповідача було здійснено вихід за адресою товариства та вручено оператору виробничого обладнання, який не є уповноваженим представником, наказ про проведення перевірки. До перевірки контролюючий орган не допущено у зв`язку з очевидними ознаками неправомірності оскаржуваного наказу. Мотивуючи неправомірність дій відповідача, позивач вказує, що вручення оскаржуваного наказу оператору виробничого обладнання є порушенням норм п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, оскільки останній має вручатись платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції. Також вказано, що у спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, у наказі не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів були встановлені факти сумнівності, сумнівність яких саме операцій була встановлена податковим органом. Зауважено, що оскаржуваний наказ не містить жодної інформації щодо того, в рамках яких заходів контролюючим органом було встановлено порушення позивачем вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту, на підставі яких відомостей або документів встановлені такі факти, яких обставин стосується така інформація, як порушення в ній зафіксовано, тощо. Тому, з позиції позивача, відповідачем винесено протиправний наказ, який підлягає скасуванню. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Заперечення проти позову викладено у відзиві на позовну заяву від 08.02.2021 (вх.№7742 від 09.02.2021). Роз`яснено, що листом ДПС України за №13939/7/99-0-07-08-03-07 від 11.08.2020 керівників головних управлінь територіальних підрозділів зобов`язано організувати проведення детального аналізу наданої ДПС інформації, дослідити фактичні обсяги отримані суб`єктом господарювання пального; встановити можливі місця його зберігання за вказаними адресами та провести фактичні перевірки за адресами отримання пального та вжити відповідні заходи. Отже, передумовою для видання оскаржуваного наказу стала податкова інформація, отримана від платника податків та міститься в базі даних ДПС: АІС Податковий блок , Реєстр акцизних накладних, Єдиний державний реєстр суб`єктів господарювання та інші, з яких вбачається, що позивачем здійснюється придбання та зберігання пального без отримання ліцензії на право зберігання пального. Тому і підставою для проведення перевірки позивача стала по сутті отримана інформація про порушення платником податків діючих норм законодавства України, щодо порушення правил обліку, виробництва та обігу пального, що відповідає п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України. Також вказано, що оскаржуваний наказ містить всі необхідні дані та реквізити, що свідчить про його правомірність. Зазначено, що перевірка була розпочата після вручення представнику товариства копії наказу, пред`явлення направлень та службових посвідчень. Запрошенням від 17.12.2020, яке було вручено представнику товариства, посадових осіб підприємства запрошено для надання пояснень, оригіналів та копій документів, підписання матеріалів. За результатами фактичної перевірки складено акт від 28.12.2021 №4227/08-01-07-03/42288222. Відповідач звертає увагу суду, що видання контролюючим органом наказу про призначення перевірки не створює небезпеки інтересам позивача, оскільки сам по собі факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків. Проведення перевіри є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов`язкових платежів. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Листом державної податкової служби України №13939/7/99-00-07-05-03-07 від 11.08.2020, адресованим Головним управлінням ДПС в областях та м. Києві, Офісу ВПП ДПС, зазначено, що згідно Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального від 19.12.1995 №481/95-ВР з 01.04.2020 на території України запроваджено ліцензування зберігання пального. З метою здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства в сфері обігу пального повідомлено про проведення аналізу баз даних та встановлення переліку суб`єктів господарювання ( в тому числі ТОВ ПРАЙД ІМПЕКС (код ЄДРПОУ 42288222), які, починаючи з 01.04.2020 отримували через пересувні акцизні склади значні обсяги пального з доставкою, при цьому не реєстрували акцизні склади, не отримували ліцензії на право оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального. З цих підстав зобов`язано провести детальний аналіз наданої ДПС інформації: дослідити фактичні обсяги отриманого суб`єктами господарювання пального; встановити можливі місця його зберігання за адресами, вказаними в додатку 1 до цього листа; провести фактичні перевірки за адресами отримання пального на підставі п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України (а.с.41-42).

16.12.2020 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області видано наказ №759-п про проведення фактичної перевірки ТОВ ПРАЙД ІМПЕКС ( а.с.43).

На підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України наказано начальнику відділу перевірок у сфері торгівлі, послуг управління податкового аудита головного управління ДПС у Запорізькій області Марині Костирко та головному державному ревізору-інспектору відділу перевірок у сфері торгівлі, послуг управління податкового аудита Головного управління ДПС у Запорізькій області Антону Липницькому з 17.12.2020 протягом 10 діб провести фактичну перевірку ТОВ Прайд Імпекс за адресою: Україна, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Рязанська, буд.13, за період з 01.04.2020 по день закінчення фактичної перевірки з питання здійснення контролю за додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства, які є обов`язковими при виробництві, обліку, зберіганні, використанні та транспортуванні пального; наявності супровідних документів на товар, виявлення порушень у сфері виробництва і обігу пального.

Вважаючи наказ про проведення фактичної перевірки протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно вимог пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки визначений Податкового кодексу України.

Так, згідно вимог ст. 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності визначених цією статтею підстав (п.80.2. ст.80 Податкового кодексу України).

Пунктом 80.5 Податкового кодексу України передбачено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що фактична перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення, а право на проведення такої перевірки надається за умови пред`явлення копії наказу про проведення фактичної перевірки та направлення на проведення такої перевірки.

Слід зазначити, що в наказі №759-п від 16.12.2020 року міститься посилання на пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Відповідно до пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

На підтвердження наявності підстав для проведення фактичної перевірки до відзиву на позовну заяву відповідач долучив лист ДПС України від 11.08.2020 №1399/7/99-00-07-05-03-07, яким, на підставі наданої ДПС інформації, в тому числі щодо ТОВ ПРАЙД ІМПЕКС , як суб`єкта господарювання, який починаючи з 01.04.2020 отримував значні обсяги пального з доставкою, при цьому не реєстрував акцизні склади, не отримував ліцензії на право оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального, відповідача, зокрема, зобов`язано провести фактичну перевірку на підставі п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що при призначенні перевірки контролюючим органом в оскаржуваному наказі не зазначено будь-яких фактичних обставин, які послугували підставою для призначення перевірки.

Проаналізувавши норми Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що підставою для проведення фактичної перевірки є конкретний пункт Податкового кодексу України (в даному випадку це пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80), який зазначається контролюючим органом при прийнятті наказу на проведення фактичної перевірки.

Також, як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а також Статуту позивача, одними з основних видів діяльності ТОВ Прайд Імпекс є діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (а.с.6-25).

На підставі наявних в матеріалах справи акцизних накладних, протягом періоду, що підлягав перевірці, ТОВ ПРАЙД ІМПЕКС здійснювало придбання пального ( а.с.48-53).

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 22.05.2018 у справі № 810/1394/16: "... Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального)."

Також, у постанові від 10.04.2020 у справі №815/1978/18, встановивши, що позивач займається діяльністю, яка регулюється Законом України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального , Верховний Суд дійшов висновку про те, що контролюючий орган мав право на проведення фактичної перевірки позивача на підставі здійснення контролюючим органом функцій (відповідно до положень ст. 19-1 ПК України), визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального та рішення керівника контролюючого органу, а наказ про проведення фактичної перевірки є законним.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи письмові докази підтверджують наявність підстав для проведення фактичної перевірки позивача визначених чинним Податковим кодексом України.

Згідно з абз.3 п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, у наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Отже, закон передбачає зазначення в наказі про проведення перевірки, зокрема, підстав для її проведення, визначених Податковим кодексом України.

Так, в оскаржуваному наказі №759-п від 16.12.2020 зазначено пп.80.2.2 п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, який визначає окремі підстави для проведення фактичної перевірки.

Також судом встановлено, що оскаржуваний наказ містить:

- дату його видачі;

- найменування контролюючого органу - ГУ ДПС у Запорізькій області;

- найменування та реквізити суб`єкта, який перевіряється - ТОВ Прайд Імпекс (код ЄДРПОУ 42288222);

- адресу господарського об`єкту: Україна, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Рязанська, буд.13;

- вид перевірки - фактична;

- підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом - на підставі п.п.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України;

- дату початку перевірки - з 17.12.2020 року;

- тривалість перевірки - 10 діб;

- період діяльності, який буде перевірятися - з 01.04.2020 по день закінчення фактичної перевірки.

- мету - здійснення контролю за додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства, які є обов`язковими при виробництві, обліку, зберіганні, використанні та транспортуванні пального; наявності супровідних документів на товар, виявлення порушень у сфері виробництва і обігу пального.

Крім того, даний наказ підписаний заступником начальника ГУ ДПС у Запорізькій області та скріплений печаткою контролюючого органу.

В той же час відсутність в оскаржуваному наказі окремих посилань на лист ДПС України від 11.08.2020 №1399/7/99-00-07-05-03-07 не свідчить про порушення відповідачем вимог п.81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, тому не може бути підставою для його скасування.

Таким чином, оскаржуваний наказ про проведення фактичної перевірки відповідає вимогам встановленим Податковим кодексом України, був прийнятий без порушення визначеної чинним законодавством процедури призначення фактичної перевірки та за наявності передбаченої Податковим кодексом України підстави для її проведення.

Посилання позивача на те, що оскаржуваний наказ було вручено неуповноваженому представнику позивача не є підставою для скасування спірного наказу, а може свідчити лише про можливі порушення процедури проведення перевірки позивача, оскільки як вбачається з матеріалів справи, фактична перевірка за оскаржуваним наказом відбулась та за її результатами було прийнято відповідний акт перевірки.

Згідно з ч.1,2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Отже, обов`язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваного наказу покладено на контролюючий орган.

Відповідачем до суду надано та судом досліджено докази на підтвердження правомірності вчинених відповідачем дій, а саме правомірності прийняття оскаржуваного наказу.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за даним позовом не підлягають задоволенню.

Підстави для вирішення питання розподілу судових витрат згідно із ст. 139 КАС України відсутні, з огляду на те, що позивачу відмовлено в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ПРАЙД ІМПЕКС (69083, м. Запоріжжя, вул. Рязанська, буд.13, код ЄДРПОУ 42288222) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправним та скасування наказу, - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 10.03.2021.

Суддя І.В.Садовий