Постанова

від 02.03.2021 по справі п/811/3637/14 (2-кас/340/7/20)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 березня 2021 року м. Дніпросправа № П/811/3637/14 (2-кас/340/7/20)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Волкової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року (головуючий суддя Хилько Л.І.)

у справі №П/811/3637/14

за позовом Приватного акціонерного товариства Креатив

до Головного управління ДПС у Кіровоградській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Креатив звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.08.2014 №0001312202 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 14 772 765,00 грн., із яких за основним платежем - 9 848 510,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 924 255,00 грн. (т.1 а.с.8)

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків контролюючого органу про порушення ПрАТ Креатив податкового законодавства через не встановлення факту реального здійснення господарських операцій з його контрагентами, що призвело до заниження податку на додану вартість. Як зазначає позивач, такі висновки ґрунтуються на актах перевірок підприємств - контрагентів позивача ТОВ Бат Трейд Груп , ПП Довіра-Сервіс , ТОВ Промторг-Холдинг та співставленні відомостей в розрізі контрагентів ПрАТ Креатив . Відповідачем не враховано, що факт реальності господарських відносин між ПрАТ Креатив та вказаними підприємствами у періоді, що перевірявся, підтверджено належним чином складеними первинними документами.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року позов задоволено.

Судом враховано, що дана справа вже розглядалась судом. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.11.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2015, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.08.2014 №0001312202 (т.5 а.с.60-63, 105-108).

Постановою Верховного Суду від 28.02.2020 постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.11.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т.5 а.с.158-165).

Верховний Суд встановив, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалено без повного та всебічного з`ясування обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Верховний Суд зазначив, що визначальним для вирішення справи є дослідження та встановлення фактичного руху активів у процесі виконання укладених договорів, натомість судами не досліджено належним чином дані обставини, що свідчить про передчасність висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Зокрема, факт відсутності здійснення господарської операції може підтверджуватись неможливістю реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу недостатності фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, відсутність управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій.

Судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки обставинам справи щодо фактичного здійснення господарських операцій із придбання позивачем у ТОВ БАТ ТРЕЙД ГРУП , ПП ДОВІРА-СЕРВІС , ТОВ ПРОМТОРГ-ХОЛДИНГ товару (насіння соняшника), а саме: не з`ясовано умов відповідних договорів поставки товару та специфіки господарських операцій позивача з контрагентом; не перевірено умов придбання та способу узгодження поставки товару; не перевірено на кого покладено обов`язок доставки товару та яким чином здійснювалося його транспортування, прийняття за кількістю та якістю; не встановлено, які транспортні засоби було залучено до поставки придбаного товару та яким чином здійснювалося транспортування з урахуванням специфіки придбаного товару; не з`ясовано питання залучення контрагентом позивача третіх осіб для виконання умов договорів, укладених з позивачем; не досліджено питання оприбуткування, відвантаження, розвантаження та зберігання поставленого товару; не з`ясовано родової ознаки поставленого позивачу товару та його походження; не досліджено якісні характеристики придбаної сільськогосподарської культури (вологість, вміст смітної домішки) та її відповідність вимогам ДСТУ, у тому числі аналіз на вміст такої групи, як ГМО; не з`ясовано підстав визначення вартості реалізованого позивачу товару; не з`ясовано питання щодо обґрунтованості господарської мети та економічної доцільності при укладанні спірних договорів; не перевірено зв`язок придбання товарів та послуг з господарською діяльністю позивача.

У справі також залишилися не дослідженими обставини з приводу того, чи мали ТОВ БАТ ТРЕЙД ГРУП , ПП ДОВІРА-СЕРВІС , ТОВ ПРОМТОРГ-ХОЛДИНГ виробничий, технологічний і кадровий потенціал для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності із урахуванням того, що вказані обставини входять до предмета доказування в даній справі та мають істотне значення для вирішення питання щодо права позивача на формування даних податкового обліку за розглядуваними правочинами.

При новому розгляді справи суд першої інстанції, враховуючи висновки Верховного Суду у постанові від 28.02.2020 у цій справі, встановив, що доводи, на які посилається контролюючий орган в акті перевірки щодо нереальності господарських взаємовідносин позивача із контрагентами-постачальниками, не відповідають обставинам справи, спростовуються доказами, наявними в справі та дослідженими під час розгляду справи. Доводи про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту. Однак, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. В апеляційній скарзі скаржник посилається на обставини, зафіксовані в акті перевірки від 08.08.2014, наполягає на безпідставності відображення позивачем в податковому обліку господарських операцій з визначеними в акті перевірки контрагентами з огляду на те, що діяльність контрагентів позивача ТОВ БАТ ТРЕЙД ГРУП , ТОВ ПРОМТОРГ-ХОЛДИНГ , ПП ДОВІРА-СЕРВІС полягала у сприянні різним суб`єктам підприємницької діяльності в проведенні безтоварних операцій, переказі безготівкових грошових коштів в готівку, заниження податкових зобов`язань з податків і зборів з використанням реєстраційних документів, печаток та поточних рахунків в банківських установах. Складенні цими підприємствами первинні документи не мають юридичної сили та доказовості. Судом першої інстанції не виконано вимог процесуального законодавства щодо офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках витребування додаткових доказів.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час і місце судового засіданні позивач повідомлений судом належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПрАТ Креатив з питань дотримання ним податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками: ТОВ Бат Трейд Груп за період з 01.04.2014 по 30.04.2014, ПП Довіра-Сервіс за період з 01.04.2014 по 31.05.2014, ТОВ Промторг-Холдинг за період з 01.05.2014 по 31.05.2014, за результатами якої складений акт перевірки №163/11-23-22-02/31146251 від 08.08.2014 (т. 1 а.с.10-31).

Перевіркою встановлено порушення підприємством п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижений податок на додану вартість на загальну суму 9 848 510 грн., в т.ч.: за квітень 2014 року на суму 4 923 898 грн.; за травень 2014 року на суму 4 924 612 грн.

До таких висновків контролюючий орган дійшов з огляду на те, що враховуючи результати здійснених контролюючими органами відповідних заходів з метою проведення зустрічних звірок ТОВ Бат Трейд Груп (акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 20.05.2014 № 1261/26-59-2201/38465386), ПП Довіра-Сервіс (акти ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській обл. від 29.05.2014 № 38/22/35956231, від 27.06.2014 № 43/22/35956231), ТОВ Промторг-Холдинг (акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 20.06.2014 № 1752/26-55-22-02/38149168) не підлягають включенню підприємством ПрАТ Креатив до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми податку на додану вартість по операціях з цими контрагентами, так як не встановлено реальність здійснення операцій, контрагенти - постачальники проводили діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням вигоди третім особам, в тому числі, ПрАТ Креатив .

Контролюючий орган зазначив, матеріали перевірок контрагентів ПрАТ Креатив свідчать, що діяльність зазначених контрагентів полягала в сприянні різним суб`єктам підприємницької діяльності, що реально діють в проведенні безтоварних операцій, переказі безготівкових грошових коштів в готівку, заниженні податкових зобов`язань з податків та зборів із використанням реєстраційних документів, печаток та поточних рахунків в банківських установах.

В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) на адресу ПрАТ Креатив від підприємств-постачальників ТОВ Бат Трейд Груп за період з 01.04.2014 по 30.04.2014, ПП Довіра-Сервіс за період з 01.04.2014 по 31.05.2014, ТОВ Промторг-Холдинг за період з 01.05.2014 по 31.05.2014, що свідчить про те, що правочини між ПрАТ Креатив та постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків.

Таким чином, контролюючим органом не встановлено факту реального здійснення господарських операцій при придбанні товарів та послуг від постачальників з врахуванням реального часу здійснення операцій, відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів та іншого майна у контрагентів - постачальників, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001312202 від 22.08.2014, згідно якому позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 14 772 765 грн., в тому числі за основним платежем - 9 848 510 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 924 255 грн. (т.1 а.с.8-9).

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків контролюючого органу.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За визначенням, наведеним в пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції, що діяла на момент здійснення позивачем спірних господарських операцій), господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України).

Згідно зі ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість підлягає зясуванню, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.

У відповідності до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з абз.1-3 п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому згідно з п.201.8 ст.201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до положень статей 183 та 184 ПК України особа як платник ПДВ підлягає реєстрації шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників; реєстрація особи як платника ПДВ діє до дати її анулювання.

Як вбачається з матеріалів справи, у період, що перевірявся, позивач мав господарські відносини з ТОВ Бат Трейд Груп , ПП Довіра-Сервіс , ТОВ Промторг-Холдинг .

ТОВ Бат Трейд Груп на підставі договору поставки № С13-02475 від 16.04.2014 поставило позивачу насіння соняшника в кількості 5000 т., за ціною 4800 грн. за тонну, орієнтовна сума договору з ПДВ 24 000 000,00 грн. (т.1 а.с.220-221). Факт виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором підтверджено: видатковими накладними (т.1 а.с.222-242), платіжними дорученнями (т.1 а.с.243-250, т.2 а.с.1-9) та товарно-транспортними накладними (т.2 а.с.31-250, т.3 а.с.1-48).

На підставі договору поставки №С13-02620 від 24.04.2014 ТОВ Бат Трейд Груп поставило позивачу насіння соняшника в кількості 490 тонн, за ціною 4700 грн. за тонну, орієнтовна сума договору з ПДВ 2 303 000,00 грн. (т.3 а.с.49-50). Факт виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором підтверджено: видатковими накладними (т.3 а.с.51-59), платіжним дорученням (т.3 а.с.60), товарно-транспортними накладними (т.3 а.с.70-93).

На підставі договору поставки №С13-02639 від 28.04.2014 ТОВ Бат Трейд Груп поставило позивачу насіння соняшника в кількості 190 тонн, за ціною 4700 грн. за тонну, орієнтовна сума договору з ПДВ - 893 000,00 грн. (т.3 а.с.94-95). Факт виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором підтверджено: видатковими накладними (т.3 а.с.96-97), товарно-транспортними накладними (т.3 а.с.100-107).

На підставі договору поставки №С13-02644 від 29.04.2014 ТОВ Бат Трейд Груп поставило позивачу насіння соняшника в кількості 364 тонн, за ціною 4700 грн. за тонну, орієнтовна сума договору з ПДВ 1 710 800 грн. (т.3 а.с.121-122). Факт виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором підтверджено: видатковими накладними (т.3 а.с.123-124), товарно-транспортними накладними (т.3 а.с.127-142).

На підставі договору поставки №С13-02643 від 30.04.2014 ТОВ Бат Трейд Груп поставило позивачу насіння соняшника в кількості 696 тонн, за ціною 4700 грн. за тону, орієнтовна сума договору з ПДВ 3 266 500 грн. (т.3 а.с.108-109). Факт виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором підтверджено: видатковими накладними (т.3 а.с.110-111), товарно-транспортними накладними (т.3 а.с.114-120).

ТОВ Бат Трейд Груп виписано податкові накладні (т.2 а.с.10-30, т.3 а.с.61-69, 98-99, 112-113, 125-126), відображені позивачем в реєстрі отриманих податкових накладних та включених в загальній сумі ПДВ 4 777 331 грн. до складу податкового кредиту в квітні 2014 року (т.1 а.с.56-65).

ПП Довіра-Сервіс на підставі договору поставки №МТ14-0189 від 29.04.2014 поставило позивачу олію соняшникову в кількості 100 т., за ціною 10 000 грн. за тонну, орієнтовна сума договору з ПДВ - 1 000 000,00 грн. (т.1 а.с.76-77). Факт виконання сторонами своїх зобов`язань підтверджено: накладними (т.1 а.с.78, 81), платіжними дорученнями (т.1 а.с.86-87), товарно-транспортними накладними (т.1 а.с.79-80, 82-85).

ПП Довіра-Сервіс виписано податкові накладні (т.1 а.с.88-89), що відображені позивачем в реєстрі отриманих податкових накладних та включених в загальній сумі ПДВ 146 566,67 грн. до складу податкового кредиту в квітні 2014 року (т.1 а.с.56-65).

На підставі договору поставки № МТ14-0195 від 06.05.2014 ПП Довіра-Сервіс поставило позивачу олію соняшникову в кількості 700 тонн, за ціною 10200 грн. за тонну, орієнтовна сума договору з ПДВ 7 140 000,00 грн. (т.1 а.с.90-91). Факт виконання сторонами своїх зобов`язань підтверджено накладними і товарно-транспортними накладним (т.1 а.с.92-131), платіжними дорученнями (т.1 а.с.132-138).

На підставі договору поставки №МТ14-0216 від 16.05.2014 ПП Довіра-Сервіс поставило позивачу олію соняшникову в кількості 250 тонн, за ціною 10200 грн. за тонну, орієнтовна сума договору з ПДВ 2550000 грн.. (т.1 а.с.159-160). Факт виконання сторонами своїх зобов`язань за договором поставки підтверджено накладними, товарно-транспортними накладним (т.1 а.с.161-174) та платіжним дорученням (т.1 а.с.175).

На підставі договору поставки №МТ14-0208 від 13.05.2014, ПП Довіра-Сервіс поставило позивачу олію соняшникову в кількості 300 тонн, за ціною 10100 грн. за тонну, орієнтовна сума договору з ПДВ 3 030 000 грн. (т.1 а.с.183-184). Факт виконання сторонами своїх зобов`язань за договором поставки підтверджено накладними, товарно-транспортними накладним (т.1 а.с.185-204) та платіжними дорученнями (т.1 а.с.205-207).

ПП Довіра-Сервіс виписано податкові накладні (т.1 а.с.139-158, 176-182, 208-219), що відображені позивачем в реєстрі отриманих податкових накладних та включені в загальній сумі ПДВ 1 990 562 грн. до складу податкового кредиту в травні 2014 року (т.1 а.с.66-75).

ТОВ Промторг-Холдинг на підставі договору поставки №С13-02641 від 30.04.2014 поставило позивачу насіння соняшнику в кількості 317 тонн, за ціною 4700 грн. за тонну, орієнтовна сума договору з ПДВ 1 489 900 грн. (т.3 а.с.149-150). Факт виконання сторонами умов договору підтверджено: видатковими накладними (т.3 а.с.151-154), платіжним дорученням (т.3 а.с.155) та товарно-транспортними накладним (т.3 а.с.159-174).

На підставі договору поставки №С13-02676 від 06.05.2014 ТОВ Промторг-Холдинг поставило позивачу насіння соняшнику в кількості 500 тонн, за ціною 4800 грн. за тонну, орієнтовна сума договору з ПДВ 2400000 грн. (т.3 а.с.178-179). Факт виконання сторонами своїх зобов`язань за договором було підтверджено: видатковими накладними (т.3 а.с.180-184), платіжними дорученнями (т.3 а.с.185-189) та товарно-транспортними накладним (т.3 а.с.193-210).

На підставі договору поставки №С13-02718 від 09.05.2014 ТОВ Промторг-Холдинг поставило позивачу насіння соняшнику в кількості 200 тонн, за ціною 4850 грн. за тонну, орієнтовна сума договору з ПДВ 970000 грн.. (т.3 а.с.211-212). Факт виконання сторонами своїх зобов`язань за договором було підтверджено: видатковими накладними (т.3 а.с.213-215), платіжними дорученнями (т.3 а.с.216-218) та товарно-транспортними накладним (т.3 а.с.221-240).

На підставі договору поставки №С13-02740 від 09.05.2014 ТОВ Промторг-Холдинг поставило позивачу насіння соняшнику в кількості 200 тонн, за ціною 4850 грн. за тонну, орієнтовна сума договору з ПДВ 970 000 грн. (т.3 а.с.241-242). Факт виконання сторонами своїх зобов`язань за договором було підтверджено: видатковими накладними (т.3 а.с.243-244), платіжними дорученнями (т.3 а.с.245-246) та товарно-транспортними накладним (т.3 а.с.248-250, т.4 а.с.1-6).

На підставі договору поставки № С13-02791 від 13.05.2014 ТОВ Промторг-Холдинг поставило позивачу насіння соняшнику в кількості 500 тонн, за ціною 4900 грн. за тонну, орієнтовна сума договору з ПДВ 2 450 000 грн. (т.4 а.с.7-8). Факт виконання сторонами своїх зобов`язань за договором підтверджено: видатковими накладними (т.4 а.с.9-13), платіжними дорученнями (т.4 а.с.14-15) та товарно-транспортними накладним (т.4 а.с.19-60).

На підставі договору поставки № С13-02837 від 15.05.2014 ТОВ Промторг-Холдинг поставило позивачу насіння соняшнику в кількості 500 тонн, за ціною 4900 грн. за тонну, орієнтовна сума договору з ПДВ 2 450 000 грн. (т.4 а.с.61-62). Факт виконання сторонами своїх зобов`язань за договором підтверджено: видатковими накладними (т.4 а.с.63-65), платіжними дорученнями (т.4 а.с.66-67), товарно-транспортними накладним (т.4 а.с.71-112).

На підставі договору поставки №С13-02866 від 16.05.2014 ТОВ Промторг-Холдинг поставило позивачу насіння соняшнику в кількості 1000 тонн, за ціною 4900 грн. за тонну, орієнтовна сума договору з ПДВ 4 900 000 грн. (т.4 а.с.113-114). Факт виконання сторонами своїх зобов`язань за договором підтверджено: видатковими накладними (т.4 а.с.115-123), платіжними дорученнями (т.4 а.с.124-126), товарно-транспортними накладним (т.4 а.с.133-205).

На підставі договору поставки №С13-02919 від 22.05.2014 ТОВ Промторг-Холдинг поставило позивачу насіння соняшнику в кількості 1000 тонн, за ціною 4900 грн. за тонну, орієнтовна сума договору з ПДВ 4 900 000 грн. (т.4 а.с.209-210). Факт виконання сторонами своїх зобов`язань за договором підтверджено: видатковими накладними (т.4 а.с.211-220), платіжними дорученнями (т.4 а.с.221-224) і товарно-транспортними накладним (т.4 а.с.231-249, т.5 а.с.1-26).

ТОВ Промторг-Холдинг виписано позивачу податкові накладні (т.3 а.с.156-158, 190-192, 219-220, 247-248, т.4 а.с.16-18, 68-70, 127-132, 225-230), що відображені позивачем в реєстрі отриманих податкових накладних та включені в загальній сумі ПДВ 2 954 804,69 грн. до складу податкового кредиту в травні 2014 року (т.1 а.с.66-75).

Виходячи із змісту вказаних документів в їх сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що ці документи містять всі обов`язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідних господарських операцій з поставки товару, а саме: фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача.

Податкові накладні, на підставі яких позивачем суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту, складені означеними вище підприємствами - контрагентами позивача у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України,

На момент укладення та реалізації договорів контрагенти позивача мали зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Судом встановлено, відповідачем не спростовано, що отриманий позивачем товар (насіння соняшника, олія нерафінована) використаний ним у власній господарській діяльності, а саме: перероблено в олію нерафіновану, олію рафіновану, шрот соняшниковий, пелети паливні, майонез та іншу продукцію і реалізовано резидентам України, а також експортовано по зовнішньоекономічних контрактах нерезидентам України, що підтверджується документами, копії яких містяться у матеріалах справи (т.5 а.с.32-44).

Доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку товариства матеріали справи не містять.

Також податковим органом не надано суду доказів недійсності (нікчемності) правочинів, використання придбаних товарів, наданих послуг у неоподатковуваних операціях.

Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та його контрагентами дотримані. Також господарські зобов`язання з поставки товару, надання послуг не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися відповідними правочинами) або нікчемності, як про те зазначає відповідач.

Податковим органом з цього приводу не враховано, що правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (ст.234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесені законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом, а, як встановлено судом, доказів наявності відповідних судових рішень відповідачем суду не надано.

З матеріалів справи вбачається, що укладені позивачем з зазначеними вище підприємствами договори відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими, а факт виконання господарських зобов`язань сторін підтверджується первинними та податковими документами.

Дії позивача та його контрагентів вчинені на виконання умов договорів, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою договорів таких видів. Фактична реалізація мети, з якою укладені вказані вище договори, настання правових наслідків, обумовлені цими договорами, підтверджено належним чином складеними первинними документами, зазначеними вище.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що наявність вищенаведених первинних документів в їх сукупності свідчить про рух активів позивача у процесі здійснення господарських операцій з ТОВ Бат Трейд Груп , ПП Довіра-Сервіс , ТОВ Промторг-Холдинг , тобто про те, що мали місце реальні зміни майнового стану платника податків, які є обов`язковою ознакою господарської операції.

Під час перевірки позивача контролюючим органом не було надано оцінку саме первинним документам, наявним у позивача, не проаналізовано реальність господарських операцій у розрізі первинної документації по господарським операціям з вказаними вище постачальниками.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій базуються на інформації щодо вказаних підприємств - контрагентів позивача, тоді як використана податкова інформація стосовно ТОВ Бат Трейд Груп , ПП Довіра-Сервіс , ТОВ Промторг-Холдинг не стосується діяльності позивача.

Також слід зазначити, що в будь-якому випадку податкова інформація стосовно контрагентів позивача не може бути достатньою підставою для висновку про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, і як, наслідок, порушення позивачем норм податкового законодавства, висновки відповідача з цього приводу носять характер припущень податкового органу (з огляду на відсутність належних доказів).

Згідно п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України, п.п. 4, 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації №984 від 22.12.2010 (діяв на час виникнення спірних правовідносин), акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п.6 Порядку №984 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Отже, податковий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, а відтак посилання податкового органу на акти щодо контрагентів позивача - інших платників податків, якими встановлено порушення податкового законодавства, а також іншу інформацію щодо контрагентів позивача, що не має правових наслідків, не може вважатись доказом у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, щодо змісту складених контролюючими органами зазначених вище актів за результатами здійснених відповідних заходів з метою проведення зустрічних звірок контрагентів позивача ТОВ Бат Трейд Груп , ПП Довіра-Сервіс , ТОВ Промторг-Холдинг суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.4.4. Методичних рекомендацій у щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.04.2011 № 236, факт неможливості проведення зустрічної звірки засвідчується контролюючим органом у відповідному акті про неможливість проведення зустрічної звірки.

При цьому законодавством України не надано право органам ДПС в акті про неможливість проведення зустрічної звірки співставляти дані первинних бухгалтерських та інших документів суб`єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що податкове законодавство України не ставить право платника податку на формування податкового кредиту в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, тощо. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Є такими, що не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, твердження відповідача, що відсутність у контрагентів позивача необхідних умов для здійснення господарської діяльності є свідченням неможливості поставки позивачеві певного товару.

Чинним законодавством України не передбачено, яке конкретно майно та інші матеріальні ресурси та умови повинні бути наявні у платника податків для здійснення певної діяльності.

Окрім цього, позивач, як сторона за відповідними господарськими договорами, рівноцінний учасник договірних правовідносин, не може впливати та контролювати діяльність своїх контрагентів, відповідати за дотриманням ними вимог законодавства, сплату податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-якого з постачальників у ланцюгу постачання, зокрема, шляхом позбавлення права на відображення відповідних сум в податковому обліку.

Отже, зазначені відповідачем обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у випадку, коли останній виконав усі передбачені чинним законом умови стосовно отримання такого відшкодування і має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Як вказано вище, підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, що свідчать про фактичне здійснення господарської операції, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального виконання правових обов`язків, передбачених правочином, у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, адже саме він виступає суб`єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету.

В акті перевірки відповідачем не викладено жодних належних та допустимих доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за укладеними договорами поставки, про несумісність предмету укладених договорів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів у його господарській діяльності. Первинні документи щодо подальшого використання отриманого позивачем товару (робіт) в ході перевірки взагалі не досліджувались.

В той же час судом при дослідженні матеріалів справи встановлено, що господарська діяльність позивача з його контрагентами мала місце, отриманий позивачем товар використаний позивачем у його господарській діяльності.

Також, в матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні договорів позивачем з вказаними контрагентами, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції правильно встановив, що зазначені відповідачем обставини щодо контрагентів позивача не є законодавчо встановленими підставами для позбавлення позивача права на податковий кредит з операцій поставки товару переліченими відповідачем контрагентами.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив правильне рішення про відмову в задоволенні позову.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі №П/811/3637/14 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та в строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Н.А. Бишевська

суддя Я.В. Семененко