Ухвала

від 09.03.2021 по справі 342/1546/20

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/1546/20

Провадження № 2/342/248/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2021 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Андріюк І.Г.,

з участю секретаря судового засідання Петруняк Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Візінський Василь Васильович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Візінський В.В., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . Позовні вимоги представник позивачки мотивував тим, що ОСОБА_4 був головою колгоспного двору та мав у приватній власності жилий будинок по АДРЕСА_2 . За вказаним домогосподарством закріплено земельну ділянку площею 0,17 га. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не залишивши заповіту. Спадкоємцем першої черги за законом є його дружина - позивачка ОСОБА_1 , яка проживала разом із спадкодавцем на час його смерті. Позивачка, прийнявши спадщину після смерті чоловіка, успадкувала земельну ділянку, про що отримала свідоцтво про право на спадщину за законом. Крім того, позивачка звернулася до державного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на спадковий житловий будинок, проте їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з тим, що невизначені частки між членами колишнього колгоспного двору. Технічним паспортом на житловий будинок та свідоцтвом на право особистої власності на жилий будинок стверджено, що житловий будинок, який належав ОСОБА_4 , знаходиться по АДРЕСА_1 . Звітом про оцінку даного житлового будинку визначено його ринкову вартість, яка становить 115 940 грн.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 14.01.2021 призначено підготовче судове засідання 11.02.2021.

У підготовче судове засідання сторони не з`явились, позивачка та її представник подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, відповідачі подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги визнають повністю, не заперечують щодо задоволення позову.

Ухвалою суду від 11.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.03.2021.

09.03.2021 до суду поступила спільна письмова заява сторін про затвердження мирової угоди, з якої слідує, що сторони просять затвердити мирову угоду, укладену між ними 05 березня 2021 р. у цивільній справі № 342/1546/20 та закрити провадження у справі; наслідки закриття провадження у справі, передбачені ч.3 ст.206 ЦПК України, їм зрозумілі.

У судове засідання сторони та їх представники не з`явилися. У спільній заяві від 09.03.2021 про затвердження мирової угоди просять судове засідання щодо затвердження мирової угоди проводити за їх відсутності та за відсутності їх представників.

Дії учасників справи не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, згідно якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Передбачених ч.2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи. Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, дійшов наступного висновку.

Ч.3 ст.5 Цивільного кодексу України (2003) визначено, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

За ст.ст. 120, 123, 563 ЦК УРСР (1963) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності, включаючи неповнолітніх і непрацездатних; у разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривалось до смерті останнього члена колгоспного двору, а залишалось на праві сумісної власності в рівних частках членів двору, що в ньому проживають. Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.

Згідно копії свідоцтва про право особистої власності на будинковолодіння від 08 вересня 1988 р., виданого виконкомом Городенківської районної Ради народних депутатів на підставі рішення цього ж виконкому №173 від 12 серпня 1987 р., в цілому будинковолодіння, яке складається з житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташоване в АДРЕСА_3 , належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_4 .

Про те, що ОСОБА_4 був головою колгоспного двору за адресою: АДРЕСА_2 ) свідчить довідка № 811, видана 04.11.2020 виконавчим комітетом Ясенево-Пільнівської сільської ради.

Станом на 15.04.1991 у господарстві по АДРЕСА_3 були зареєстровані: голова двору ОСОБА_4 , 1953 р.н., дружина ОСОБА_1 , 1952 р.н., син ОСОБА_2 , 1976 р.н., син ОСОБА_3 , 1987 р.н., що підтверджується довідкою № 810, виданою 04.11.2020 виконавчим комітетом Ясенево-Пільнівської сільської ради.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 58 років у с. Ясенів-Пільний Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис за № 44 від 27 грудня 2011 р., що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 11 листопада 2020 р. Городенківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ). Внаслідок його смерті відкрилася спадщина.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, вказано в ч.1 ст.1222 ЦК України. Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Згідно з ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними, визначено ч.1 ст.1267 ЦК України. За ст.ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийняття спадщини це: постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, нотаріусу заяви про прийняття спадщини. Ч.1 ст.1270 згаданого кодексу визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, визначено ч.2 ст.1220 ЦК України.

На день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; разом з ним у господарстві були зареєстровані: дружина ОСОБА_1 , 1952 р.н., син ОСОБА_3 , 1987 р.н., що стверджується довідкою № 809, виданою 04.11.2020 виконавчим комітетом Ясенево-Пільнівської сільської ради.

Про те, що ОСОБА_4 , 1953 року народження, та позивачка ОСОБА_1 , 1952 року народження, були подружжям, свідчить копія свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданого Ясенево-Пільнівською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області, запис за № 5 від 17 лютого 1974 р. в книзі записів актів громадянського стану про одруження.

Відповідачі: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є синами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що стверджується копіями свідоцтв про народження, виданими Ясенево-Пільнівською сільською радою Городенківського району, серії НОМЕР_3 від 23 жовтня 1976 р., запис за № 68 від 23 жовтня 1976 р. в книзі реєстрації актів про народження, та серії НОМЕР_4 від 23 січня 1988 р., запис за № 1 від 23 січня 1988 р. в книзі реєстрації актів про народження.

Отже, спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 є його дружина - позивачка ОСОБА_1 та сини - відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Інших спадкоємців першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 судом не встановлено.

Позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 , як спадкоємці першої черги за законом, в рiвних частках прийняли спадщину після смерті чоловіка та батька ОСОБА_3 , оскільки постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Другий син спадкодавця - відповідач ОСОБА_2 , будучи спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_4 спадщину не прийняв, оскільки не проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та у строк, визначений ч.1 ст.1270 ЦК України, не подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з вимогами ч.1 ст. 1297 згаданого Кодексу спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно копії спадкової справи № 335/2012, наданої суду Городенківською районною державною нотаріальною конторою, позивачка, як спадкоємець першої черги за законом, яка прийняла спадщину, 25.06.2012 подала нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , на нерухоме майно спадкодавця. Їй державним нотаріусом Городенківської районної державної нотаріальної контори 10.07.2012 видано три свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстровані в реєстрі за № 1077, № 1078 та № 1079, на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площами: 0,1100 га, кадастровий номер 2621688600:02:002:0368; 1,1959 га, кадастровий номер 2621688600:05:003:0111; 0,0602 га кадастровий номер 2621688600:02:002:0466, що розташовані на території Ясенево-Пільнівської сільської ради Городенківського району та належали померлому.

До складу спадщини ОСОБА_4 входить також житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . Про те, що житловий будинок, який до дня смерті належав ОСОБА_4 , знаходиться по АДРЕСА_2 свідчить довідка № 807, видана 03.11.2020 виконавчим комітетом Ясенево-Пільнівської сільської ради.

Постановою державного нотаріуса Городенківської районної державної нотаріальної контори № 1515/02-31 від 22 грудня 2020 р. позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 , на житловий будинок АДРЕСА_1 з посиланням на те, що вищезгадане господарство відносилось до колгоспного двору, кожному з членів колгоспного двору, які проживали станом на 15 квітня 1991 року, належить відповідна частка житлового будинку, проте частки в спадковому господарстві між членами колишнього колгоспного двору не визначені.

Згідно копії технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , виготовленого 12.11.2020, житловий будинок споруджено в 1982 році, господарські будівлі та споруди - в 1982, 1990, 1991 роках. Їх ринкова вартість станом на 16.11.2020 становить 115 940 грн, що стверджується копією звіту про оцінку житлового будинку № 16112020_00795/С, складеного ФОП ОСОБА_6 . За господарством закріплена земельна ділянка площею 0,17 га, що стверджується довідкою № 811, виданою 04.11.2020 виконавчим комітетом Ясенево-Пільнівської сільської ради.

Сторони 09.03.2021 подали до суду спільну заяву, в якій просять затвердити мирову угоду, укладену 05.03.2021, та закрити провадження у справі № 342/1546/20. Мирову угоду уклали з метою урегулювання спору, діючи свідомо, розумно та вільно, у тому числі без впливу, обману, помилки, будь-якого примусу, як фізичного так і психічного, бажаючи реального настання правових наслідків на основі взаємних поступок, з такими умовами:

1. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 відмовляється від належної йому частки, як спадкоємцю першої черги, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

2. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ), право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування.

3. Сторони підтверджують, що цією мировою угодою дійшли згоди щодо успадкування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та стверджують про відсутність взаємних майнових претензій з цього приводу.

4. Сторони підтверджують про відсутність взаємних претензій щодо сплати судового збору.

5. Сторони визнають, що із змістом ст. ст. 207, 208, 255, 256 ЦПК України ознайомлені, наслідки укладення даної мирової угоди та закриття провадження у справі (в т. ч. положення законодавства, згідно яких затвердження умов мирової угоди приведе до закриття провадження у справі і неможливості повторного звернення до суду з тотожним позовом) їм роз`яснені та зрозумілі.

6. Сторони визнають, що дана мирова угода є обов`язковою для них й одностороння відмова від даної мирової угоди не допускається.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно вимог ст. 208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України Про виконавче провадження . У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

У мировій угоді сторони зазначили про обізнаність щодо правових наслідків підписання та виконання такої угоди.

Суд вважає, що укладену між сторонами мирову угоду слід затвердити, оскільки її умови не суперечать закону, не порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є виконуваними. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 255 ЦПК України провадження у справі слід закрити.

Оскільки під час укладення мирової угоди сторони передбачили порядок розподілу судових витрат, тому відповідно до ч.4 ст.142 ЦПК України суд вважає за можливе судові витрати, понесені позивачкою, залишити за нею.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 207, 208, 211, 223, 247, 255-256, 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Затвердити мирову угоду, укладену 05 березня 2021 року між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з такими умовами:

1. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , відмовляється від належної йому частки, як спадкоємцю першої черги, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

2. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування.

3. Сторони підтверджують, що цією мировою угодою дійшли згоди щодо успадкування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та стверджують про відсутність взаємних майнових претензій з цього приводу.

4. Сторони підтверджують про відсутність взаємних претензій щодо сплати судового збору.

5. Сторони визнають, що із змістом ст. ст. 207, 208, 255, 256 ЦПК України ознайомлені, наслідки укладення даної мирової угоди та закриття провадження у справі (в т. ч. положення законодавства, згідно яких затвердження умов мирової угоди приведе до закриття провадження у справі і неможливості повторного звернення до суду з тотожним позовом) їм роз`яснені та зрозумілі.

6. Сторони визнають, що дана мирова угода є обов`язковою для них й одностороння відмова від даної мирової угоди не допускається.

Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Візінський Василь Васильович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом.

У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду або через Городенківський районний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала складена 09.03.2021.

Суддя: Андріюк І. Г.