Ухвала

від 04.03.2021 по справі 237/97/20

МАР`ЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 237/97/20

Номер провадження 2-з/237/3/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.21 року м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Ліпчанського С. М.,

при секретарі Бахтіяровій Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Новоукраїнської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Мар`їнського районного суду Донецької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Новоукраїнської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовні вимоги мотивовані тим, що після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на земельну частку (пай) розміром 8,16 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості. На момент відкриття спадщини спадкоємицею першої черги була ОСОБА_3 , його дружина. Однак за життя належним чином правовстановлюючі документи на спадкове майно не оформила та померла. Після її смерті спадкоємицею першої черги є ОСОБА_1 . Позивачка вказує, що пропустила строк звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки проходила лікування, просила суд визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

02.03.2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 5,8446 га. рілля, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану за межами населених пунктів Новоукраїнської сільської ради Мар`їнського району Донецької області.

Заява мотивована тим, що рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 06.02.2017 року по справі № 237/5365/16-ц право на вищезазначену земельну ділянку (пай) визнано за ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яке постановою апеляційного суду Донецької області від 22.05.2018 року, що набрало законної сили, в цій частині скасоване, а у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Між тим, на підставі рішення уповноваженого органу влади, відповідно до ст. 3 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , на вищевказану земельну частку (пай) була виготовлена відповідна технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами населених пунктів Новоукраїнської сільської ради, відповідно до якої сформована земельна ділянка внесена до державного земельного кадастру за кадастровим номером 1423385800:05:000:0212, загальною площею 5,8446 га. рілля та державна реєстрація якої здійснена 19.09.2017 року.

Отже у ОСОБА_4 відсутнє право на спірну земельну частку (пай), а відповідно похідне від нього право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 1423385800:05:000:0212.

У зв`язку з тим, що у ОСОБА_4 формально на підставі рішення Мар`їнського районного суду Донецької області виникало право володіння, користування та розпорядження вказаною земельною ділянкою та враховуючи, що рішення суду в подальшому було скасовано, для гарантії в подальшому можливості виконання прийнятого рішення суду та для захисту від порушення прав сторін, заявник просить накласти арешт на вказану земельну ділянку.

У відповідності до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У заяві про забезпечення позову заявником повинні бути зазначені причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, обґрунтування необхідності такого заходу, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, у даному випадку держави, від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. В рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Згідно частини 1 статі 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

За таких обставин, суд вважає, що заява про забезпечення позову в достатній мірі обґрунтована необхідністю забезпечення позову, позивачем викладено свої доводи щодо можливості настання несприятливих наслідків у разі незабезпечення позову, зазначені позивачем підстави та вид забезпечення позову є співмірними з пред`явленими вимогами, а обраний позивачем вид забезпечення позову не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, а тому заява підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 149 , 150 , 153 ЦПК України , суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку за кадастровим номером 1423385800:05:000:0212, загальною площею 5,8446 га. ріллі, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану за межами населених пунктів Новоукраїнської сільської ради Мар`їнського району Донецької області.

На підставі частини 1 статті 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С. М. Ліпчанський

04.03.21