Ухвала

від 04.03.2021 по справі 304/133/21

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/133/21 Провадження № 1-кс/304/44/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2021 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , захисника особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт адвоката ОСОБА_3 , старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_4 , прокурора Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_5 , розглянувши його клопотання на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 42020070000000182 від 24 квітня 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст.204 КК України, про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

прокурор Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням, на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 42020070000000182 від 24 квітня 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 204 КК України, про накладення арешту на виявлений та вилучений у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , мобільний телефон марки «Самсунг А20», чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 із сім-карткою НОМЕР_3 , заборонивши ОСОБА_6 або будь яким іншим особам розпоряджатися та користуватися вказаним майном, залишивши пріоритет визначення місця подальшого зберігання вилученого майна за слідчими органу досудового розслідування. Клопотання мотивує тим, що 22 квітня 2020 року прокуратурою Закарпатської області розпочато досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 204 КК України, відомості про які внесені до ЄРДР за № 42020070000000182. Підставою для початку досудового розслідування та внесення відповідних відомостей до ЄРДР стало отримання співробітниками УСБУ в Закарпатській області інформації про те, що службовими особами приватних структур при ввезенні паливно-мастильних матеріалів (далі ПММ) до Закарпатської області використовуються завідомо підроблені документи щодо якості нафтопродуктів та їх походження. Крім цього зберігання нафтопродуктів здійснюється у місцях, які не відповідають вимогам ДСТУ, що створює реальну загрозу їх витоку та забруднення навколишнього середовища, завдавши при цьому значної екологічної шкоди, що у свою чергу може призвести до настаннях тяжких або особливо тяжких наслідків. Зазначає, що за наявними даними виготовлення нафтопродуктів здійснюється за межами Закарпатської області на не сертифікованому обладнанні шляхом змішування абсорбенту, хімічних домішок та присадок з ПММ з метою підвищення октанового числа та якості пального. Виготовлене таким чином пальне реалізовується за готівку через підконтрольні компанії на адреси суб`єктів господарювання за вказаними підробленими документами, без відповідного обліку, що у свою чергу призводить до ухилення від сплати всіх необхідних акцизних податків та зборів до Державного бюджету України, чим завдаються значні збитки економічним інтересам України. 25 січня 2021 року постановою прокурора групи прокурорів у даному кримінальному провадженні відповідно до ч. 3 ст. 216 КПК України підслідність вказаних кримінальних правопорушень визначено за слідчими слідчого управління ГУ ДФС в Закарпатській області. Згідно листа УСБ України в Закарпатській області від 22 січня 2021 року № 58/8-143 встановлено, що в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій отримано інформацію щодо активної діяльності на території Перечинського району Закарпатської області АЗС «Sun Oil», у господарській діяльності якої використовується спеціальне технічне обладнання та програмне забезпечення для проведення товарних операцій з реалізації світлих фальсифікованих нафтопродуктів в обхід касових апаратів обліку, яка розташована в м. Перечин, вул. Ужанська, 25 (земельна ділянка з кадастровим номером 2123255100:01:003:0059), куди ПММ постачаються з оптової нафтобази ПАТ «Закарпатнафтопродукт Мукачево», що знаходиться в м. Мукачево, вул. Берегівська об`їзна, 11. Ініціатор клопотання зазначає, що у зв`язку з неефективністю здійснення досудового розслідування слідчими СУ ГУДФС подальше проведення такого постановою першого заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури доручено слідчим відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції ГУ НП в Закарпатській області. В рамках виконання доручення співробітниками УСБУ в Закарпатській області встановлено, що організатором протиправного механізму є громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким зареєстровано ряд підприємств, діяльність яких пов`язана з оптовою та роздрібною торгівлею світлих нафтопродуктів на території Закарпатської області через мережу АЗС «Маркет». Отримані органом досудового розслідування дані свідчать про створення та можливу діяльність на території регіону фінансово-промислової групи «Коган», яка складається з понад тринадцяти товариств, які містять ознаки фіктивності та реквізити яких використовуються у протиправних фінансових оборудках. До вказаної групи належать ТОВ «ОЙЛГАЗТРЕЙД» (ЄДРПОУ 39698290), ТОВ «БРІДЖТРЕЙД» (ЄДРПОУ 39698180), ТОВ «ЛСК-ОЙЛ» (ЄДРПОУ 43219076), ТОВ «КАРТ МАРКЕТ» (ЄДРПОУ 36908681), ТОВ «ЛІГ» (ЄДРПОУ 37958115), ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «ТРЕЙД-ОЙЛ» (ЄДРПОУ 39823852), ТОВ «МАКСІ ЕНЕРДЖІ» (ЄДРПОУ 42048922), ТОВ «Київтрансойл» (ЄДРПОУ 38021226), ТОВ «НЬЮ ЕНЕРДЖІ ХОЛДИНГ» (ЄДРПОУ 42041400), ТОВ «АРДЖИЛЛ ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 42577986), ТОВ «Енерговест» (ЄДРПОУ 39997161), ТОВ «ПОЛІСТАР» (ЄДРПОУ 30918453), які використовуються для ввезення на територію Закарпатської області ПММ, що у свою чергу реалізовуються у так звані «наливайки» без відповідного податкового обліку та сплати необхідних платежів і зборів до державного і місцевих бюджетів. Крім цього ініціатор клопотання посилається на те, що окремі підприємства фінансово-промислової групи «Коган» активно використовують механізми виведення отриманих незаконним шляхом коштів за кордон (до Польщі, Ірландії, ОАЕ), при цьому відшкодовуючи ПДВ, тим самим виснажуючи державний бюджет та незаконно привласнюючи державні кошти; загальна сума виведених за кордон коштів у 2019 році склала близько 130 млн грн, при цьому останні отримали з державного бюджету відшкодування ПДВ на суму близько 2,5 млн грн. Також співробітниками оперативного підрозділу УСБУ в Закарпатській області отримані дані щодо причетності до організації діяльності протиправного механізму на території регіону громадянина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який організовував поставку ПММ, їх облік, зберігання, транспортування, та реалізацію так званим «наливайкам» на території Закарпатської області, без жодних на це дозвільних документів. За оперативними даними вказаний громадянин залучив до протиправної діяльності місцевих мешканців, з числа осіб, які мають освіту за спеціальністю «бухгалтер», а саме ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а також ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка виконує функцію бухгалтера ТОВ «МАКСІ ЕНЕРДЖІ» та ТОВ «Київтрансойл» та безпосередньо здійснює продажу пального. В ході досудового розслідування 25 листопада, 17 та 18 грудня 2020 року на підстави постанов прокурора проведено негласні слідчі (розшукові) дії контроль за вчиненням злочину у формі контрольної закупки бензину А-95 та дизельного пального за адресами: Закарпатська область м. Мукачево, вул. Берегівська об`їзна, 11, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , та АДРЕСА_4 . Так, відповідно до листів ДП «Орган сертифікації нафтопродуктів та систем якості «МАСМА-СЕПРО» за № 0393/ОС, 0394/ОС, 0394/ОС та 0396/ОС від 29 грудня 2020 року вказані зразки, відібрані під час контрольних закупок, бензину А-95 відповідають вимогам ДСТУ 7687:2015 «Бензини автомобільні Євро, Технічні умови» для марки А-95-Євро5-Е5, крім показника «об`ємна частка бензолу», що забезпечує підвищення «детонаційної стійкості: октанове число за дослідним методом», що визначає марку бензину А-95, але є неприпустимим через негативний вплив на стан довкілля. Згідно висновку судового експерта № 2501/1 від 25 січня 2021 року, за результатами проведення товарознавчої експертизи, досліджуваний бензин, що придбаний 17 грудня 2020 року за адресою: м. Мукачево, вул. Берегівська об`їзна, 11, не відповідає вимогам ДСТУ 7687:2015 «Бензини автомобільні Євро, Технічні умови» для марки А-95 Євро5-Е5 як було встановлено сертифікованою лабораторією, оскільки об`ємна частка бензолу у досліджуваному бензині складає 1,26 %, тоді як допустима норма згідно Вимог становить не більше 1,0 %, а відтак об`ємна частка перевищує допустиму норму на 0,26 %, що має дуже шкідливу дію як для транспортного засобу, так і для навколишнього середовища, та свідчить про додавання штучних домішок бензолу; одним із тяжких наслідків хронічної інтоксикації бензолом є розвиток у деяких випадках гострих та хронічних лейкозів. За таких обставин на території ПАТ «Закарпатнафтопродукти-Мукачево» за адресою: Закарпатська область м. Мукачево, вул. Берегівська об`їзна, 11, здійснюється торгівля фальсифікованим пальним (бензином), яке згідно ст. 215 Податкового кодексу України являється підакцизним товаром, за цінами значно нижчими, ніж ринкові в обхід податкового обліку та звітності. Органом досудового розслідування проведенням негласних слідчих (розшукових) дій встановлено місця здійснення зазначеної протиправної діяльності, а також осіб, причетних до збуту фальсифікованого пального. Крім цього прокурор зазначає, що 03 лютого 2021 року органом досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Перечинського районного суду було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Самсунг А20», чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 із сім-карткою НОМЕР_3 . На даний час призначено проведення комп`ютерно-технічної експертизи вказаного мобільного телефону, виконання якої доручено Закарпатському НДКЕЦ. На підставі наведеного прокурор вважає, що у органу досудового розслідування наявні підстави для застосування в межах даного кримінального провадження такого виду його забезпечення як арешт майна, оскільки вказаний мобільний телефон підпадає під ознаки, перераховані у ст. 98 КПК України, а відтак є речовим доказом у кримінальному провадженні та підлягає збереженню відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а тому прокурор просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 та слідчий ОСОБА_14 клопотання підтримали та просили задовольнити таке у повному обсязі, посилаючись на викладені у ньому обставини. Прокурор також просив долучити до матеріалів клопотання постанову про призначення комп`ютерно-технічної експертизи від 11 лютого 2021 року.

Захисник ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні просив у задоволенні клопотання відмовити посилаючись на те, що таке подане з порушенням визначеного у 72 години строку на усунення недоліків, оскільки слідчий був присутнім під час постановлення 10 лютого 2021 року слідчим суддею ухвали про повернення клопотання про арешт прокурору для усунення недоліків, однак клопотання після цього подане прокурором лише 18 лютого 2021 року, а відтак вважає, що вилучене майно підлягає негайному поверненню. Крім цього захисник вважає, що сам мобільний телефон не відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та до нього не може бути застосований арешт з метою збереження речового доказу. Також зазначає, що клопотання про арешт майна не тільки не доводить необхідність такого арешту, але і не підтверджується доданими до нього документами, якими слідчий, прокурор повинні обґрунтовувати доводи клопотання, а тимчасове вилучення телефону ОСОБА_6 суперечить вимогам ч. 2 ст. 168 КПК України, яка забороняє тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. Вказує, що як видно з протоколу обшуку від 03 лютого 2021 року власником мобільний телефон був добровільно наданий та повідомлений його криптографічний захисний пароль, тобто доступ до мобільного телефону та наявної у ньому інформації власником не обмежувався, такий вже впродовж тижня перебуває у розпорядженні органу досудового розслідування, який у свою чергу мав усі можливості оглянути його та наявну у ньому інформацію та здійснити копіювання такої. Крім цього захисник зазначає, що обмеження володіння, користування та розпорядження приватною власністю ОСОБА_6 є порушенням вимог ст. 13 та 41 Конституції України та ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не відповідає принципу розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Слідчий суддя, вивчивши надані органом досудового розслідування матеріали, заслухавши пояснення учасників розгляду клопотання, зваживши викладені ними доводи, приходить до такого висновку.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 цього Кодексу під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 цього Кодексу арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як видно з наданих слідчим матеріалів, до прокуратури Закарпатської області надійшли матеріали про те, що окремі суб`єкти господарювання здійснюють незаконну, всупереч вимог чинного законодавства, діяльність щодо незаконного виготовлення, зберігання, збуту та/або транспортування з метою збуту пального; службовими особами окремих комерційних структур у сфері паливно-енергетичного комплексу налагоджено сталу схему виготовлення та реалізації фальсифікованих нафтопродуктів, що становлять небезпеку для життя і здоров`я людей (а. с. 7-8).

Також із даних матеріалів видно, що за вищевказаним фактом 22 квітня 2020 року було розпочато досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 204 КК України, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №42020070000000182 від 16 лютого 2021 року (а. с. 7-8).

З повідомлення заступника начальника Управління СБУ в Закарпатській області від 22 січня 2021 року № 58/8-144 видно, що співробітниками Управління встановлено особи та місця зберігання документів та предметів, що мають значення для кримінального провадження № 42020070000000182, серед яких ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженка м. Львів та мешканка АДРЕСА_1 ; користується номером мобільного телефону НОМЕР_4 (а. с. 43-44).

Протоколом обшуку від 03 лютого 2021 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 02 лютого 2021 року за місцем реєстрації ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується, що остання добровільно видала мобільний телефон марки «Самсунг А20», чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 із сім-карткою НОМЕР_3 , який було упаковано до спецпакету НПУ ГСУ № 7257545 (а. с. 9-13, 14-19).

Постановою про визнання речовими доказами від 04 лютого 2021 року вказаний мобільний телефон, вилучений у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні (а. с. 20-24).

Зі змісту ч. 2 ст. 173 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5)розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Так, у клопотанні в обґрунтування підстав та мети для арешту майна зазначено, що арешт мобільного телефону та сім-картки необхідний, оскільки це майно згідно положень ст.98, 99 КПК України є речовим доказом, що було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження.

Відтак доводи захисника в частині невідповідності вказаного майна вимогам ст. 98 КПК України, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами провадження, а саме постановою про визнання речовими доказами від 04 лютого 2021 року (а. с. 20-24).

Щодо посилання захисника на заборону тимчасового вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, що передбачена ч.2 ст. 168 КПК України, то таке слідчим суддею не може бути взято до уваги, оскільки вони безпосередньо були зазначені в ухвалі суду, а також з огляду на долучену прокурором постанову про призначення комп`ютерно-технічної експертизи від 11 лютого 2021 року (а. с.74-79).

Отже, прокурором доведено, що вилучений мобільний телефон має значення речового доказу у кримінальному проваджені № 42020070000000182 та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відповідність майна критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України означає, що воно є матеріальним об`єктом, який був знаряддям кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України прокурор довів слідчому судді необхідність арешту мобільного телефону з метою збереження речового доказу, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

В той же час, розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Статтею 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Так, слідчий суддя погоджується з позицією захисника про те, що прокурором не наведено переконливих доводів про те, що сім-картка з номером НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_6 , містить докази, які мають значення для даного кримінального провадження, не доведено розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому в цій частині клопотання слід відмовити.

Щодо посилання захисника на пропуск прокурором 72 годинного строку, наданого йому для усунення недоліків, то слідчий суддя констатує таке.

Відповідно до ч.1 ст. 116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.

В той же час нормою частини третьої статті 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Дійсно, ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 10 лютого 2021 року клопотання слідчого повернуто прокурору та встановлено строк в сімдесят дві години для усунення недоліків з моменту отримання ухвали.

Разом з цим слідчий суддя констатує, що копію вказаної ухвали та матеріали клопотання прокурором Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_5 отримано 18 лютого 2021 року, про що свідчить його розписка, та того ж дня дане клопотання було подано до суду (а. с. 45), тобто у строк передбачений КПК України.

Положеннями ч. 5 ст. 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Що стосується прохання прокурора у клопотанні залишити пріоритет визначення місця подальшого зберігання вилученого майна за слідчими органу досудового розслідування, то слідчий суддя таке не розглядає, оскільки вказане питання не належить до компетенції слідчого судді при вирішенні питання про арешт майна.

Керуючись ст. 40, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

клопотання прокурора Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_5 на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 42020070000000182 від 24 квітня 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 204 КК України, про арешт майна задовольнити частково.

Накласти арешт на вилучений у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , мобільний телефон марки «Самсунг А20», чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_6 , заборонивши їй або будь яким іншим особам розпоряджатися та користуватися вказаним майном.

У задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

Виконання зазначеної ухвали покласти на прокурора Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_5 .

Згідно ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти діб з моменту її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1