Рішення

від 25.02.2021 по справі 506/628/20

КРАСНООКНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/628/20

Провадження № 2/506/28/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.02.2021 року с.м.т. Окни

Красноокнянський районний суд Одеської області в складі

головуючого судді Чеботаренко О.Л.

за участю секретаря судового засідання Паламарчук М.О.

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Окни цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Великомихайлівська районна державна нотаріальна контора Одеської області про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину,

В С Т А Н О В И В:

16 жовтня 2020 року до суду надійшла зазначена позовна заява.

Після отримання інформації щодо зареєстрованого місця проживання відповідача, 28 жовтня 2020 року позовна заява прийнята судом до розгляду та відкрито провадження по справі.

Ухвалою від 18.12.2020 року продовжено строк підготовчого провадження до 26.01.2021 року.

12.01.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 , після смерті якого залишилась спадщина у вигляді двох земельних ділянок, а саме:

земельна ділянка площею 2,43 га, кадастровий номер 5123183700:01:002:0242, яка розташована на території Ставрівської сільської ради Красноокнянського району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на яку посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 094709, виданим Красноокнянською районною державною адміністрацією Одеської області від 05.05.2005 року;

земельна ділянка площею 2,98 га, кадастровий номер 5123183700:01:002:0056, яка розташована на території Ставрівської сільської ради Красноокнянського району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на яку посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА №094256, виданим Красноокнянською районною державною адміністрацією Одеської області від 05.05.2005 року.

Заповіту батько не залишив, а отже, як зазначає позивач, спадкування мало б відбуватись за законом. Спадкоємцями першої черги після смерті її батька стали - мати ОСОБА_4 , брат - ОСОБА_2 та вона. Крім того, як вказує позивач, на момент смерті батька їй виповнилось 16 років, тобто вона була неповнолітньою, від спадщини не відмовлялась, жодних заяв з цього приводу не подавала, отже, прийняла спадщину. Позивач також зазначає, що їй було відомо, що її мати ОСОБА_4 мала намір відмовитись від своєї частки спадщини на користь своїх дітей, тобто на її користь та користь її брата ОСОБА_2 . Процедура прийняття спадщини їй, як неповнолітній, була невідома і вона вважала, що мати оформить все належним чином. Однак, як вказує позивач, усе спадкове майно після смерті батька оформив на себе брат ОСОБА_2 , позбавивши її належної їй частки у спадщині. До минулого року, як повідомляє позивач, брат ОСОБА_2 , після отримання коштів за оренду земельних ділянок, давав їй кошти, як вона вважала - її частину від спадщини, тому вона була впевнена, що все оформлено належним чином. Проте минулого року брат не віддав їй її частину коштів за оренду земельних ділянок і вона почала з`ясовувати, яким чином оформлена спадщина після смерті батька і виявилось, що обидві земельні ділянки успадкував її брат ОСОБА_2 , отримавши відповідні свідоцтва про право на спадщину. Як вказує у позовній заяві позивач, досягнути згоди з братом на внесення змін до виданих на його ім`я свідоцтв про право на спадщину не вдалося, тому вона вимушена звернутись до суду.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. Однак від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність. На задоволенні позову наполягають. Тому справа розглянута у відсутність позивача та її представника, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України /а.с.77/.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином /а.с.76/. Таким чином, суд визнає причини неявки відповідача неповажними і тому, відповідно до п.1 ч. 3 ст.223 ЦПК України, справа розглянута у його відсутність.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Великомихайлівської районної державної нотаріальної контори Одеської області до суду не з`явився, однак від нього надійшла заява про розгляд справи у відсутність нотаріуса. Крім того, у своїй заяві зазначив про відсутність підстав визнавати свідоцтва про право на спадщину недійсними в цілому, а тільки в частинах, а саме в 1/3 частці /а.с.66/. Тому справа розглянута у відсутність представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, що відповідає вимогам ст.223 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.10/.

Після його смерті залишилась спадщина у вигляді земельних ділянок:

- земельна ділянка площею 2,43 га, кадастровий номер 5123183700:01:002:0242, яка розташована на території Ставрівської сільської ради Красноокнянського району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на яку посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА №094709, виданим Красноокнянською районною державною адміністрацією Одеської області від 05.05.2005 року;

- земельна ділянка площею 2,98 га, кадастровий номер 5123183700:01:002:0056, яка розташована на території Ставрівської сільської ради Красноокнянського району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на яку посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА №094256, виданим Красноокнянською районною державною адміністрацією Одеської області від 05.05.2005 року.

19.12.2013 року відповідачу ОСОБА_2 видано свідоцтва про право на спадщину за законом на обидві, належні спадкодавцю ОСОБА_4 , земельні ділянки /а.с.13-16/.

Позивач ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батьком дитини вказаний ОСОБА_3 /а.с.11/.

Відповідно до свідоцтва про шлюб, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклала шлюб з ОСОБА_7 , змінивши дошлюбне прізвище ОСОБА_1 на шлюбне ОСОБА_1 /а.с.12/.

У листі Великомихайлівської районної державної нотаріальної контори Одеської області, направленому позивачу, останній роз`яснено, що у спадковій справі, яка відкрита після смерті її батька ОСОБА_4 за № 299/2012, відсутні будь-які відомості про неї, як про спадкоємця за законом і повідомлено, що 19 грудня 2013 року за реєстрами №1-1712 та №1-1716 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом іншому спадкоємцю, який прийняв спадщину. Крім того, у листі доведено до відома позивача, що відповідно до ч.4 ст. 1268 ЦК України, неповнолітні особи, якою була позивач на день смерті свого батька, вважаються такими, що прийняли спадщину /а.с.17/.

Судом також досліджено спадкову справу №299/2012, відкриту до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , з якої вбачається, що ОСОБА_4 - мати позивача, відмовилась від належної їй частки спадщини після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 /а.с.37/. Відповідач ОСОБА_2 , згідно з поданою заявою від 19.06.2012 року, прийняв спадщину у вигляді двох земельних ділянок, які залишились після смерті ОСОБА_4 /а.с.39/. При цьому, ні у заяві ОСОБА_4 про відмову від спадщини на користь ОСОБА_2 , ні у заяві ОСОБА_2 про прийняття спадщини, не вказано про наявність ще одного спадкоємця за законом, тобто позивача по справі. У інших документах спадкової справи про цей факт також не вбачається. Таким чином, 19.12.2013 року відповідачу ОСОБА_2 видано свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме:

свідоцтво про право на спадщину за законом серії ВТМ №870299, яке зареєстроване в реєстрі за №1-1716, на земельну ділянку площею 2,43 га, кадастровий номер 5123183700:01:002:0242, яка розташована на території Ставрівської сільської ради Красноокнянського району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва /а.с.52/;

свідоцтво про право на спадщину за законом серії ВТМ №870298, яке зареєстроване в реєстрі за №1-1712, на земельну ділянку площею 2,98 га, кадастровий номер 5123183700:01:001:0056, яка розташована на території Ставрівської сільської ради Красноокнянського району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва /а.с.51/.

Ч.ч.1, 2 ст.1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст.1261-1265 ЦК України.

У відповідності із ч.4 ст.1268 ЦК України, яка регулює питання про прийняття спадщини, малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу, тобто випадків, коли батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини. Як зазначено у ч.5 цієї статті, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч.1 ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Відповідно до ст. 67 Закону України Про нотаріат , свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням - кожному з них окремо.

Згідно з п.п.4.14 п.4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців обов`язково вимагаються відповідні документи.

Згідно з приписами п.п. 4.10, 4.21 п.4 глави 10 розділу II зазначеного Порядку, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена. Якщо спадкоємців декілька, то кожному із них видається окреме свідоцтво про право на спадщину із зазначенням його частки. Свідоцтво про право на спадщину оформляється в двох примірниках, один з яких залишається в матеріалах спадкової справи.

Відповідно до ст.1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Абзацом 3 п.27 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування роз`яснено судам, що свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, а також порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо. Свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним лише за рішенням суду.

У постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1316/2227/11 (провадження № 61-12290св18), від 14 травня 2018 року у справі № 296/10637/15-ц (провадження № 61-2448св18) та від 23 вересня 2020 року у справі № 742/740/17 (провадження № 61-23св18) викладено правові висновки, відповідно до яких свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Отже, судом встановлено, що у спадковій справі, відкритій до майна померлого ОСОБА_3 , відсутні документи, які б свідчили про відмову від спадщини з боку позивача чи іншої особи, яка могла б представляти її інтереси як неповнолітньої особи, тобто матері позивача - ОСОБА_4 . Натомість, лише вбачається, що остання відмовилась від своєї частки у спадщині на користь відповідача ОСОБА_2 , що лише збільшує його розмір частки успадкованого майна, у порівнянні з часткою позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що видача свідоцтв про право на спадщину за законом ОСОБА_2 на все майно, яке залишилось після смерті спадкодавця, порушує права позивача ОСОБА_1 , яка має безумовне право на частку в спадщині, оскільки була неповнолітньою на день смерті свого батька, від спадщини не відмовлялась і вважається такою, що прийняла спадщину.

При цьому право позивача на спадкування після смерті батька ніким не оспорюється.

За правилами ч.1 ст.1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Із врахуванням того, що мати позивача як спадкоємець першої черги відмовилася від своєї частки спадщини на користь відповідача, то частка останнього складає 2/3 від загальної спадкової маси.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що спірні свідоцтва про право на спадщину на законом порушують права ОСОБА_1 , як спадкоємця ОСОБА_4 лише в 1/3 частині, а свідоцтва про право на спадщину за законом в 2/3 частинах щодо ОСОБА_2 , як спадкоємця ОСОБА_4 , є законними.

У зв`язку з цим, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а у разі задоволення позову - на відповідача.

Так як вимоги позивача задоволені частково, то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 560,53 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст.1223, 1301 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Великомихайлівська районна державна нотаріальна контора Одеської області (адреса місцезнаходження: вул.Пушкіна 2-б, смт Велика Михайлівка Одеської області) про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, задовольнити частково.

Визнати недійсним в 1/3 частині свідоцтво про право на спадщину за законом серії ВТМ №870299, яке зареєстроване в реєстрі за №1-1716, видане державним нотаріусом Великомихайлівської районної державної нотаріальної контори Одеської області Трофімовою С.О. 19.12.2013 року по спадковій справі № 399/2012 на ім`я ОСОБА_2 на 1/1 частку майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому числі з урахуванням 1/2 частки спадкового майна, від якого відмовилась дружина спадкодавця - ОСОБА_4 , а саме на: земельну ділянку площею 2,43 га, кадастровий номер 5123183700:01:002:0242, яка розташована на території Ставрівської сільської ради Красноокнянського району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 094709, виданого Красноокнянською районною державною адміністрацією Одеської області від 05.05.2005 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №010552600178 на ім`я ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , спадкоємцем якого був його син ОСОБА_3 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.

Визнати недійсним в 1/3 частині свідоцтво про право на спадщину за законом серії ВТМ №870298, яке зареєстроване в реєстрі за №1-1712, видане державним нотаріусом Великомихайлівської районної державної нотаріальної контори Одеської області Трофімовою С.О. 19.12.2013 року по спадковій справі № 399/2012 на ім`я ОСОБА_2 на 1/1 частку майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому числі з урахуванням 1/2 частки спадкового майна, від якого відмовилась дружина спадкодавця - ОСОБА_4 , а саме на: земельну ділянку площею 2,98 га, кадастровий номер 5123183700:01:001:0056, яка розташована на території Ставрівської сільської ради Красноокнянського району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 094256, виданого Красноокнянською районною державною адміністрацією Одеської області від 05.05.2005 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №010552600179.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 560 грн 53 коп.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Красноокнянський районний суд Одеської області або безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 09.03.2021 року.

СуддяО. Л. Чеботаренко