Ухвала
від 02.03.2021 по справі 761/40079/20
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/836/2021 (761/40079/20) Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК України Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю:

прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7

представника власника майна ТОВ «Лілія Тигрі», адвоката ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року залишено без задоволення клопотання прокурора у кримінальному провадженні заступника начальника відділу нагляду за організацією досудового розслідування і підтримання публічного обвинувачення у територіальних підрозділах управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, органів Державної фіскальної служби України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32020100110000062 від 11.11.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а саме на: олію соняшникову першого ґатунку в кількості 340 (триста сорок) тон, яка зберігається в 7 (семи) металевих ємностях, за адресою: Миколаївська область, смт. Березанка, вул. Новосельська, буд. 68; насіння соняшнику в кількості 5600 (п`ять тисяч шістсот) тон, яке зберігається в складських приміщеннях № № 2, 4, 5, за адресою: Миколаївська область, смт. Березанка, вул. Новосельська, буд. 68; шрот в кількості 360 (триста шістдесят) тон, який зберігається в «силосах» № 1 та № 2, за адресою: Миколаївська область, смт. Березанка, вул. Новосельська, буд. 68, що були вилучені на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 01.12.2020 за адресою: Миколаївська область, смт. Березанка, вул. Новосельська, буд. 68, де фактично знаходяться офісні, складські приміщення та виробничі потужності заводу ТОВ «Лілія Тигрі» (код ЄДРПОУ 41540397).

Приймаючи рішення, слідчий суддя вказав на відсутність об`єктивних даних про вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку із чим прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання прокурора про арешт майна.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор Кіровоградської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на речові докази, а саме на олію соняшникову першого ґатунку в кількості 340 (триста сорок) тон, яка зберігається в 7 (семи) металевих ємностях, за адресою: Миколаївська область, смт. Березанка, вул. Новосельська, буд. 68; насіння соняшнику в кількості 5600 (п`ять тисяч шістсот) тон, яке зберігається в складських приміщеннях № № 2, 4, 5, за адресою: Миколаївська область, смт. Березанка, вул. Новосельська, буд. 68; шрот в кількості 360 (триста шістдесят) тон, який зберігається в «силосах» № 1 та № 2, за адресою: Миколаївська область, смт. Березанка, вул. Новосельська, буд. 68.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор зазначає, що майно визнано речовим доказом, оскільки відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України. Стверджує про наявність ризику передачі майна на підконтрольні підприємства нерезиденти, що унеможливлює забезпечення збереження речових доказів.

Також прокурор вказує, що ТОВ «Маслозавод південна олія» та ПП «Приватна Фірма-Таурег» документально формують фіктивні об`єми насіння соняшнику, а ТОВ «Лілія-Тигрі» вводить суд в оману щодо обмеження їх прав та умов роботи. Додає, що твердження сторони захисту про паралізацію діяльності з причин не відвантаження готової продукції підприємства ПП «Нортан» є нелогічним.

У підсумку сторона обвинувачення звертає увагу суду на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурорів, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, позицію представника власника майна, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

При апеляційному розгляді встановлено, що у даному кримінальному провадженні слідчим суддею обґрунтовано залишено без задоволення клопотання прокурора про арешт майна та правильно визначені правові підстави для цього.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, у провадженні слідчого управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби під процесуальним керівництвом прокурорів Офісу Генерального прокурора перебувають матеріали кримінального провадження №32020100110000062, відомості про яке 11.11.2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

08.12.2020 прокурор у кримінальному провадженні заступник начальника відділу нагляду за організацією досудового розслідування і підтримання публічного обвинувачення у територіальних підрозділах управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державної фіскальної служби України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на олію соняшникову першого ґатунку в кількості 340 (триста сорок) тон, яка зберігається в 7 (семи) металевих ємностях, за адресою: Миколаївська область, смт. Березанка, вул. Новосельська, буд. 68; насіння соняшнику в кількості 5600 (п`ять тисяч шістсот) тон, яке зберігається в складських приміщеннях № № 2, 4, 5, за адресою: Миколаївська область, смт. Березанка, вул. Новосельська, буд. 68; шрот в кількості 360 (триста шістдесят) тон, який зберігається в «силосах» № 1 та № 2, за адресою: Миколаївська область, смт. Березанка, вул. Новосельська, буд. 68, що були вилучені на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 01.12.2020 за адресою: Миколаївська область, смт. Березанка, вул. Новосельська, буд. 68, де фактично знаходяться офісні, складські приміщення та виробничі потужності заводу ТОВ «Лілія Тигрі» (код ЄДРПОУ 41540397).

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року данеклопотання прокурора про арешт майна залишено без задоволення.

Жодних об`єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для залишення клопотання прокурора про арешт майна без задоволення, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги прокурора такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів і не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.

КПК України вимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.

Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.

Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Так, представленими в апеляційний суд матеріалами провадження встановлено, що слідчим управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби розслідується кримінальне провадження №32020100110000062, відомості про яке 11.11.2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до фабули якого, громадянин ОСОБА_10 , діючи умисно, спільно з громадянами ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та іншими невстановленими слідством особами, використовуючи при цьому реквізити ТОВ «Лілія Тигрі» (код ЄДРПОУ 41540397), ТОВ «Маслозавод південна олія» (код ЄДРПОУ 41424245), ПП «Приватна Фірма-Таурег» (код ЄДРПОУ 35652734) у період 2019-2020 років здійснювали продаж товарно-матеріальних цінностей за готівкові грошові кошти в адресу підприємств реального сектору економіки, при цьому не відображаючи дані операції у бухгалтерському та податковому обліку вказаних підприємств, що призвело до ухилення від сплати податків, зборів, обов`язкових платежів у особливо великих розмірах.

Колегія суддів дослідивши додані ініціатором клопотання матеріали, дійшла висновку про відсутність належного обгрунтування необхідності накладення арешту на майно, виходячи з наступного.

Посилання прокурора на підстави для скасування ухвали слідчого судді містять виключно перелік обставин викладених прокурором у своєму клопотанні про арешт майна, проте наведені обставини не знайшли свого підтвердження, оскільки додані до клопотання докази не містять підтвердження фактів та обставин, на які посилається прокурор.

Так, прокурором додано до свого клопотання про арешт майна Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, постанову про визначення групи прокурорів від 13.11.2020, постанову про внесення змін до слідчої групи та призначення старшого слідчого від 01.12.2020, висновок економічного дослідження №20/11-20-1 від 20.11.2020, рапорти старшого оперуповноваженого 1 сектору 1 відділу 4 управління ГУ КЗЕ СБ України ОСОБА_16 , запити МЮУ Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, протокол допиту свідка ОСОБА_17 від 17.11.2020, протокол огляду фінансової та податкової звітності ТОВ «Маслозавод південна олія» (код ЄДРПОУ 41424245) за допомогою АІС «Податковий блок» від 17.11.2020, протокол огляду фінансової та податкової звітності ТОВ «Маслозавод південна олія» (код ЄДРПОУ 41424245), ТОВ «ЛІЛІЯ-ТИГРІ» (код ЄДРПОУ 41540397) за допомогою АІС «Податковий блок» від 18.11.2020, протокол допиту свідка ОСОБА_18 від 20.11.2020, ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 01.12.2020, протокол обшуку від 03.12.2020, довідку ТОВ «ЛІЛІЯ-ТИГРІ» (код ЄДРПОУ 41540397), акт приймання-передачі на відповідальне зберігання майна від 04.12.2020, постанову про визнання речовими доказами від 04.12.2020.

Разом з цим, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що наведені документи не містять фактів та обставин про вчинення правопорушення такого ступеню, що потребують втручання у права на свободи ТОВ «ЛІЛІЯ-ТИГРІ».

Так, ст. 212 КК України передбачено вчинення кримінального правопорушення в сфері ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), розмір яких і може бути предметом кримінального правопорушення, тобто речовим доказом.

Проте, додані до клопотання матеріали є лише документами про вчинення певних процесуальних дій органом досудового розслідування.

Також не можуть бути підставою для арешту майна обставини викладені у рапортах оперативних співробітників та протоколах допиту оперативних співробітників СБ України, оскільки з цих документів не вбачається, з яких саме джерел їм стала відома інформація про обставини справи, що виключає можливість для висновку про допустимість цих доказів, тоді як аналіз доказів, зокрема щодо їх допустимості є обов`язком слідчого судді, відповідно до положень ст. 94 КПК України.

Крім того, також необхідним буде зазначити, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 01.12.2020 надано дозвіл на проведення обшуку у офісних, складських приміщеннях, виробничих потужностях за адресою: Миколаївська область, смт. Березанка, вул. Новосельська, буд. 68, де фактично знаходяться офісні, складські приміщення та виробничі потужності, які використовуються службовими особами ТОВ «Лілія Тигрі», з метою відшукання та вилучення первинних фінансово-господарських документів, а не матеріальних цінностей, які, в свою чергу, не є предметом злочину, передбаченого ст. 212 КК України.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що копії матеріалів, доданих до клопотання, не завірені у передбачений Законом спосіб, у зв`язку із чим не можуть бути підставою для жодних висновків щодо обставин викладених у клопотанні.

Таким чином відсутні підстави для втручання у права і свободи власника майна через недоведеність необхідності цього, як передбачено ст. 132 КПК України.

Необхідним буде вказати, що визнання стороною обвинувачення арештованого майна речовим доказом у даному кримінальному провадженні, не може бути безумовною підставою для арешту майна, враховуючи, що ініціатор клопотання, в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні про арешт майна.

Погоджується колегія суддів і з висновками слідчого судді стосовно відсутності мотивування і обгрунтування постанови про визнання речовими доказами від 04.12.2020.

Таким чином, слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, обґрунтовано залишив його без задоволення.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі прокурора, не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги прокурора, з урахуванням наведеного, є передчасними, а тому не заслуговують на увагу у даному судовому засіданні.

За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляційній скарзі прокурора, колегія суддів не вбачає

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року, якою залишено без задоволення клопотання прокурора у кримінальному провадженні заступника начальника відділу нагляду за організацією досудового розслідування і підтримання публічного обвинувачення у територіальних підрозділах управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, органів Державної фіскальної служби України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32020100110000062 від 11.11.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а саме на: олію соняшникову першого ґатунку в кількості 340 (триста сорок) тон, яка зберігається в 7 (семи) металевих ємностях, за адресою: Миколаївська область, смт. Березанка, вул. Новосельська, буд. 68; насіння соняшнику в кількості 5600 (п`ять тисяч шістсот) тон, яке зберігається в складських приміщеннях № № 2, 4, 5, за адресою: Миколаївська область, смт. Березанка, вул. Новосельська, буд. 68; шрот в кількості 360 (триста шістдесят) тон, який зберігається в «силосах» № 1 та № 2, за адресою: Миколаївська область, смт. Березанка, вул. Новосельська, буд. 68, що були вилучені на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 01.12.2020 за адресою: Миколаївська область, смт. Березанка, вул. Новосельська, буд. 68, де фактично знаходяться офісні, складські приміщення та виробничі потужності заводу ТОВ «Лілія Тигрі» (код ЄДРПОУ 41540397), залишити без змін, а апеляційну скаргупрокурора Кіровоградської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_6 , залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:




ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

СудКиївський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення02.03.2021
Оприлюднено27.01.2023
Номер документу95427381
СудочинствоКримінальне

Судовий реєстр по справі —761/40079/20

Ухвала від 02.03.2021

Кримінальне

Київський апеляційний суд

Масенко Денис Євгенович

Ухвала від 14.12.2020

Кримінальне

Шевченківський районний суд міста Києва

Голуб О. А.

Ухвала від 14.12.2020

Кримінальне

Шевченківський районний суд міста Києва

Голуб О. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні