Ухвала

від 03.03.2021 по справі 907/896/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а ,

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХвала

про забезпечення позову

"03" березня 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/896/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 від 17.02.2021 про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії

У справі за позовом ОСОБА_1 , м. Ужгород до товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР-ВЕСТ", м. Ужгород про стягнення суми 991.657,10грн. ринкової вартості частки майна -

Представники сторін: без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 991.657,10грн. ринкової вартості частки учасника ТОВ "ВЕКТОР-ВЕСТ" при виході із складу учасників товариства, посилаючись на порушення відповідачем вимог ст.ст. 193,216, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 525, 530, 610, 612, 664 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 19.01.2021 позовну заяву залишено без руху.

27.01.2021 заявником подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 28.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи № 907/896/20 вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі № 907/896/20 призначено на 23 лютого 2021 року.

17.02.2021 року представником позивача подано заяву про забезпечення позову від 17.02.2021 року.

У засіданні суду 23.02.2021 за згодою сторін було оголошено перерву у підготовчому засіданні та по розгляду заяви позивача про забезпечення позову на 03.03.2021.

Представник позивача просить заяву про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити у повному обсязі з підстав, наведених у ній. У підтвердження обґрунтованості своїх вимог позивач вказує на те, що Відповідачем вчинено дії по приховуванню від Позивача інформації про наявне майно Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕКТОР-ВЕСТ та його вартість станом на момент виходу Позивача з Товариства. Також стверджує про те, що відповідачем відповідна господарська діяльність не проводиться, внаслідок чого позивач позбавлений можливості очікувати про отримання відповідних грошових коштів, які були б спрямовані на виплату частки позивача.

При цьому позивач вказує на те, що наведені обставини (несплата ринкової вартості належної Позивачу частки у майні ТОВ ВЕКТОР-ВЕСТ , приховування інформації про наявне майно Товариства), у своїй сукупності дають підстави вважати про існування загрози істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку ухвалення такого рішення про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача заперечує стосовно обраного позивачем способу забезпечення позовних вимог з підстав, викладених у поданому суду письмовому поясненні. Просить суд взяти до уваги те, що заявником не подано суду достатніх доказів у підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Як зазначає заявник, необхідність вжиття заходів забезпечення позову, викликана тим, що поведінка Відповідача свідчить про приховування інформації про наявне майно Товариства, що у своїй сукупності дає підстави вважати про існування загрози істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду. Окрім того, у відповідача відсутні обігові кошти та не проводиться відповідна господарська діяльність.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідності вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову .

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

З огляду на викладене, суд вбачає наявність зв`язку між заявленими позивачем заходом забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу вчиняти дії з приводу належного йому нерухомого майна у межах суми заявлених позовних вимог, співмірність та адекватність заходів із позивними вимогами, а також враховує, що вжиття відповідних заходів не впливатиме на господарську діяльність відповідача.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що є достатнє обґрунтоване припущення щодо про настання можливої загрози істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, а тому враховуючи мотиви, викладені позивачем, пов`язаність предмету спору з заходами забезпечення позову, можливість утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову та невжиття заходів забезпечення, суд дійшов висновку про задоволення заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Разом з тим, у відповідності до ст.141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову . Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення. В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник в порядку зустрічного забезпечення. Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення. Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення. Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення. Ухвала про зустрічне забезпечення може бути оскаржена разом із ухвалою про забезпечення позову або окремо.

Беручи до уваги той факт, що позивач не заперечує щодо вжиття судом заходів щодо зустрічного забезпечення, а наявні у справі матеріали не вказують на можливість заподіяння збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у справі, та відсутні докази неможливості здійснення господарської діяльності, суд не вбачає підстав для вжиття заходів зустрічного забезпечення. У випадку подання відповідачем відповідних доказів, судом буде вирішено питання про вжиття заходів зустрічного забезпечення у окремому порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 141, 234 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника ОСОБА_1 від 17.02.2021 про забезпечення позову задовольнити.

2. До набрання рішенням Господарського суду Закарпатської області по справі законної сили у справі №907/896/20 заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР-ВЕСТ ЛТД" (88000, м.Ужгород, вул. Болгарська, 7а, код ЄДРПОУ 13590115) вчиняти будь-які дії щодо належного йому нерухомого майна (у тому числі реалізацію майна, передачу в іпотеку, оренду, тощо) у межах суми 991.657,15грн., а саме:

- земельної ділянки площею, 0,50 га. Кадастровий номер 2110100000:66:002:0016, що знаходиться за адресою 88000, м. Ужгород, вул. Болгарська, 7а.

-будівлі виробничої бази загальною площею 805,0 кв.м., в тому числі адміністративно-виробничі будівлі -701,5 кв.м, склад 104,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 9721870, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР-ВЕСТ ЛТД" (88000, м.Ужгород, вул. Болгарська, 7а, код ЄДРПОУ 13590115).

Стягувач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР-ВЕСТ ЛТД" (88000, м.Ужгород, вул. Болгарська, 7а, код ЄДРПОУ 13590115).

3. Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 03.03.2021, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 03.03.2024.

4. Відповідно до підпункту 17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України дана ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення. Згідно ч.8 ст.140 Господарського процесуального кодексу України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст ухвали складено та підписано 11.03.2021.

Суддя О.Ф. Ремецькі