Рішення

від 05.03.2021 по справі 910/20516/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.03.2021Справа № 910/20516/20

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС (вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, 04070) до Товариства з обмеженою відповідальністю Логістик Профсервіс (вул. Бориспільска, буд. 9, м. Київ, 02099) про відшкодування шкоди у розмірі 3848,11 грн,

Без виклику сторін

В С Т А Н О В И В:

24.12.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС до Товариства з обмеженою відповідальністю Логістик Профсервіс про відшкодування шкоди у розмірі 3848,11 грн, та передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Логістик Профсервіс на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС завдані збитки у порядку регресу у розмірі 3848,11 грн та сплачений судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у ПАТ "Страхова компанія "АРКС" у відповідності до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виникло право подати регресний позов до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою на думку позивача є Товариство з обмеженою відповідальністю " Логістик Профсервіс".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу запропоновано у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, відповідачу надано строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такої) подати заперечення на відповідь на відзив.

Ухвала про відкриття провадження у справі № 910/20516/20 була надіслана на адреси учасників справи рекомендованим листом та вручена їх представникам, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

19.01.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У поданому відзиві відповідач зазначив, що відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну становить 100000,00 грн, оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована ПРАТ СК ІНГО Україна та ліміт відшкодування достатній для покриття зазначеної суми, питання про відшкодування шкоди у розмірі 3848,11 грн направлено до неналежного відповідача. Просив у позові відмовити у повному обсязі.

Позивач правом на подачу відповіді на відзив не скористався.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

10.07.2019 між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія АРКС (страховик) та ОСОБА_1 (далі - страхувальник) був укладений договір добровільного страхування наземного транспортного засобу Все включено № 194302а9дж (далі - договір добровільного страхування), згідно з умовами якого було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортного засобу - автомобіля марки Skoda Octavia A7, державний номерний знак НОМЕР_1 .

03.02.2020 у м. Київ на вул. Львівська, 45/47 трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Skoda Octavia A7, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля марки SCANIA 124, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок вказаної ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 04.03.2020 по справі ун № 759/3448/20 пр №3/759/1718/20 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на вказану особу адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн на користь держави.

Відповідно до ремонтної калькуляції №1.003.20.0 від 21.02.2020 вартість ремонту становить 30 653,76 грн. Рахунком фактури № Ч1С-000028 від 17.02.20 виданого ФОП Молоковим Миколою Павловичем встановлено, що вартість відновлювального ремонту разом з ПДВ становить 30 653,76 грн.

Позивачем був складений страховий акт № ARX2543873 від 24.02.2020 на суму 26 805,11 грн. Таким чином, за вказаним страховим актом позивача виплаті підлягало страхове відшкодування в загальному розмірі 26 805,11 грн, що було перераховано позивачем за платіжним дорученням №645612 від 25.02.2020 на рахунок ФОП Молокова Миколи Павловича.

Проте як вбачається з позовної заяви та підтверджується матеріалами справи, оскільки розмір страхового відшкодування за полісом обов`язкового страхування АО376490 не вистачало для повного відшкодування шкоди, то позивачем було проведено додаткову оплату за договором страхування. На підставі чого було складено страховий акт № ARX2543874 від 24.02.2020 на суму 3 848,65 грн. та перераховано позивачем за платіжним дорученням №645 685 від 25.02.2020 на рахунок ФОП Молокова Миколи Павловича.

Станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу SCANIA 124, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в Приватним акціонерним товариством СК Інго Україна згідно із полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/4017491 термін дії якого з 29.08.2019 року по 28.08.2020 року включно.

Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 100 000,00 грн, за шкоду заподіяну життю і здоров`ю - 200 000,00 грн та франшизу у розмірі 0,00 грн.

Позивач, посилаючись на приписи ст. 22 та 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" направив відповідачу претензію вих. № 0001904 від 01.06.2020 року, у якій вимагав від відповідача здійснити відшкодування шкоди у розмірі 3 848,65 грн.

Відповідачем було надано відповідь на вищевказану претензію, відповідно до якої відповідач вказав, що ОСОБА_2 є працівником ТОВ Логістик Профсервіс та зазначив, що особа якій подається заява про страхове відшкодування, зобов`язана надавати консультаційну допомогу заявнику під час складання заяви і на вимогу заявника зобов`язана ознайомити його з відповідними нормативно-правовими актами, порядком обчислення страхового відшкодування (регламентної виплати) та документами, на підставі яких оцінено розмір заподіяної шкоди, оскільки даних документів не пред`явлено страхувальнику не було, останній просив надати всі документи на підставі яких було оцінено розмір заподіяної шкоди відповідно до п.35.3 ст 35 акону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Як вбачається з матеріалів справи у зв`язку з виплатою позивачем власнику пошкодженого у ДТП автомобіля страхового відшкодування, до нього перейшло право вимоги до відповідача, як особи, відповідальної за спричинені збитки, посилаючись на той факт, що автомобіль SCANIA 124, державний номерний знак НОМЕР_2 , був під керуванням ОСОБА_2 - перебуває у трудових відносинах з відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

За приписами статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За змістом ст. 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Як підтверджено матеріалами справи, позивачем на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспортного засобу Все включено № 194302а9дж від 10.07.2019 було відшкодовано на користь потерпілої особи страхове відшкодування у розмірі 3 848,11 грн.

Правила щодо регресного позову страховика встановлені статтею 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до пп. а п. 38.1.1. ч. 38.1. ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто, норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" надають страховику, який виплатив страхове відшкодування, альтернативне право на звернення з позовом у порядку регресу до водія транспортного засобу, який спричинив ДТП, у визначених Законом випадках.

Однак згідно зі ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Аналіз норм статей 1187 та 1172 Цивільного кодексу України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки роботодавець.

Таким чином шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 року у справі №426/16825/16-ц. З огляду на вищевикладене, враховуючи вищенаведені правові висновки Великої Палати Верховного Суду, суд вважає, що предметом доказування у даній справі є обставини перебування транспортного засобу SCANIA 124, державний номерний знак НОМЕР_2 , у володінні роботодавця, а саме відповідача, та факт перебування винної у ДТП особи - ОСОБА_2 у трудових відносинах з відповідачем.

Верховний Суд у постанові від 25.07.2018 року у справі № 914/820/17 зробив висновок, що з аналізу частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України суд вбачає, що відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником, наступає лише у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків."

Встановлення факту перебування водія ОСОБА_2 на час ДТП у трудових відносинах з відповідачем та виконання водієм на час ДТП своїх трудових (службових) обов`язків має суттєве значення для покладення на відповідача обов`язку відповідно до приписів ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України відшкодувати шкоду, завдану водієм ОСОБА_2 .

Судом встановлено, та не спростовано відповідачем те, що під час вчинення ДТП ОСОБА_2 перебував у трудових (службових) відносинах із відповідачем, зокрема це вбачається із відповіді на претензію №2020/05/21 від 21.05.2020, а також із відзиву на позовну заяву вих №2021/01/06 від 06.01.2021, де відповідач зазначив, на момент здійснення ДТП ОСОБА_2 був працівником компанії ТОВ Логістик Профсервіс .

Відтак, відповідач є особою відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю марки Skoda Octavia A7, державний номерний знак НОМЕР_1 , у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 30653,76 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №645612 від 25.02.2020, №645 685 від 25.02.2020.

Отже, зважаючи на те, що страховою компанією відповідача сплачено 26805,11 грн, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 3 848,65 грн.

Таким чином, в розумінні статей 993, 1187, 1194 ЦК України у відповідача виникло зобов`язання перед Позивачем відшкодувати завдані збитки в межах сплаченого Позивачем страхового відшкодування страхувальнику останнього.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили б про виконання ним зобов`язання відшкодування шкоди в повному обсязі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Також суд зазначає, що оскільки різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 3 848,65 грн., а позивачем заявлено у резолютивній частині позовної заяви суму до стягнення 3848,11 грн враховуючи, що позивачем не було подано жодних документів щодо збільшення розміру позовних вимог, суд за таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3848,11 грн різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) є законною і обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню судом в повному обсязі.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Демидова В.О., рішення виноситься у перший робочий день - 05.03.2021.

Відповідно до ст.129 ГПК України у зв`язку з задоволенням позову судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Логістик Профсервіс (вул. Бориспільска, буд. 9, м. Київ, 02099, код ЄДРПОУ 39208461) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС (вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 20474912) 3 848 (три тисячі вісімсот сорок вісім) грн. 11 коп. завданих збитків у порядку регресу, 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено та підписано 10.03.2021.

Суддя В.О.Демидов