Ухвала

від 11.03.2021 по справі 913/118/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

11 березня 2021 року м.Харків Справа № 913/118/21

Провадження №7/913/118/21

Господарський суд Луганської області у складі:

судді Тацій О.В.,

розглянувши матеріали позовної заяви заступника керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області (93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. ім. Д.І. Менделєєва, 65) в інтересах держави в особі

позивача - Комишувахської селищної ради Попаснянського району Луганської області (93340, Луганська область, Попаснянський район, смт Комишуваха, вул. Космічна, 1, ідентифікаційний код 04335335),

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Промстройуголь (94213, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Липовенко, 2 В , ідентифікаційний код 32545240)

про повернення земельної ділянки,

Без повідомлення та виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області звернувся до Господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі Комишувахської селищної ради Попаснянського району Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Промстройуголь про повернення земельної ділянки, в якому просить:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Промстройуголь повернути Комишувахській селищній раді земельну ділянку, кадастровий номер 4423856900:14:002:0054, загальною площею 7,39 га, яка передана в оренду за договором оренди земельної ділянки від 07.08.2008 року, зареєстрованим у Попаснянському районному відділі Луганської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.08.2008 року за №040840900056.

В обгрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначив, що 07.08.2008 року між Попаснянською районною державною адміністрацією Луганської області та ТОВ Промстройуголь укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 7,39 га, кадастровий номер 4423856900:14:002:0054. На виконання умов договору між сторонами підписано акт приймання-передачі вказаної земельної ділянки. На теперішній час строк договору сплинув, однак, відповідач земельну ділянку не повернув, акт приймання-передачі між сторонами не підписано.

А тому прокурор звертається до суду з відповідними позовними вимогами.

Разом з тим, прокурор на виконання вимог ч. 4 ст. 53 ГПК України обґрунтовуючи факт порушення інтересів держави та необхідність їх захисту вказує, що порушення інтересів держави виявилося у протиправному неповерненні відповідачем після припинення дії договору оренди землі об`єкта оренди державі в особі Комишувахської селищної ради, внаслідок чого уповноважений державний орган позбавлений можливості розпоряджатися спірною земельною ділянкою та використовувати її або надавати в оренду іншим особам.

Крім цього, вказує, що уповноваженим державою орган здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Комишувахська селищна рада Попаснянського району Луганської області, яка на цей час є розпорядником земельної ділянки.

Однак, уповноважений державою орган, будучи проінформованим про неповернення земельної ділянки та усвідомлюючи порушення інтересів держави, з часу припинення дії договору оренди до теперішнього часу жодних заходів щодо повернення земельної ділянки до комунальної власності не проводить, претензійно-позовної роботи не здійснює, що свідчить про неналежне здійснення наданих йому законодавством повноважень, нездійснення обов`язків із захисту інтересів держави.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва заступником керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області інтересів держави в особі позивача в суді, суд відзначає наступне.

У Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99 також встановлено, що прокурори подають до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Так, доводи прокурора зводяться до того, що має місце порушення інтересів держави, яке полягає у протиправному неповерненні відповідачем після припинення дії договору оренди землі об`єкта оренди державі в особі Комишувахської селищної ради, внаслідок чого уповноважений державний орган позбавлений можливості розпоряджатися спірною земельною ділянкою та використовувати її або надавати в оренду іншим особам.

Тобто, має місце факт незаконного використання спірної земельної ділянки на праві оренди, що у свою чергу призводить до триваючого порушення права власності на землю, як на основне національне багатство, яке перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, є об`єктами права власності Українського народу. Згідно ст. 14 Конституції України, з якими узгоджуються приписи ч. 1 ст. 1 ЗК України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Таким чином, виходячи з аналізу вищевикладених законодавчих положень, зважаючи на те, що земля є об`єктом права власності Українського народу, основним національним багатством та перебуває під особливою охороною держави, можна дійти висновку, що порушення прав на землю, у тому числі у сфері незаконного користування нею, призводить як до порушення інтересів народу, суспільного інтересу, так і інтересів держави, яка в особі органів державної влади та органів місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, здійснює права власника від імені Українського народу.

А тому, враховуючи, що правовідносини з незаконного використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення становлять суспільний інтерес, а володіння і користування відповідачем спірною земельною ділянкою може здійснюватися без відповідних правових підстав, то може мати місце порушення інтересів держави у сфері земельних правовідносин.

Щодо питання наявності у Комишувахської селищної ради Попаснянського району Луганської області повноважень на звернення до суду за захистом інтересів у спірних земельних правовідносинах слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 327 ЦК України, ч. 5 ст. 16 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні , матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

За приписами ст. 140 Конституції України та ч, 1 ст. 10 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

В силу п.п. а) і в) ч. 1 ст. 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

У відповідності до ст. 60 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Як вбачається з доданої до позовної заяви інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку спірна земельна ділянка належить до комунальної форми власності.

Отже, Комишувахська селищна рада Попаснянського району Луганської області є законним розпорядником спірної земельної ділянки.

Згідно ст. 4 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні , місцеве самоврядування в Україні здійснюється, зокрема на принципі судового захисту прав місцевого самоврядування.

За ст. 189 ЗК України, самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Статтею 18-1 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Комишувахська селищна рада Попаснянського району Луганської області зареєстрована як юридична особа з організаційно-правовою формою - орган місцевого самоврядування, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не перебуває в процесі припинення, кінцеве рішення про державну реєстрацію припинення юридичної особи в реєстрі відсутнє.

Таким чином, слід констатувати, що саме Комишувахська селищна рада Попаснянського району Луганської області є органом уповноваженим на звернення до суду за захистом інтересів у спірних земельних правовідносинах.

До позову надано лист Лисичанської місцевої прокуратури від 29.01.2021 року №31-428вих-21 до голови Комишувахської селищної ради, в якому повідомлено про припинення дії договору оренди земельної ділянки та перебування всупереч вимогам договору об`єкта оренди у володінні ТОВ Промстройуголь , і прокурор просить, зокрема, надати інформацію: чи має намір Комишувахська селищна рада звернутись до суду з позовною заявою до ТОВ Промстройуголь щодо повернення земельної ділянки загальною площею 7,39 га.

Однак, надаючи відповідь на лист прокуратури у листі за вих. №16 від 03.02.2021 року Комишувахська селищна рада повідомила, що у зв`язку з відсутністю в штатному розписі працівників одиниці юрисконсульта та коштів для сплати судових витрат у бюджеті на 2021 рік будь-які дії в даному напрямку проводитись не будуть.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 ЗУ "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 цієї норми, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

Частиною 4 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Так, на виконання вказаних вимог закону, на підтвердження підстав представництва інтересів держави в суді, заступником керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області до позовної заяви долучено лист Лисичанської місцевої прокуратури до голови Комишувахської селищної ради від 22.02.2021 року №31/1-509вих-21, який за своєю суттю в силу приписів ч. 4 ст. 23 ЗУ Про прокуратуру є повідомленням прокурора Комишувахській селищній раді про намір звернутися з заявленим позовом до суду.

Аналіз положень ч. 3 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

"Неналежність захисту" може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 дійшла висновку, що сам факт незвернення до суду належного суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси, свідчить про те, що цей орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Так, дослідивши матеріали справи, суд констатує, що у даному випадку має місце не формальне зволікання позивача на звернення з відповідним позовом до суду, а його дійсна, реальна та не заперечувана бездіяльність щодо захисту інтересів держави.

При цьому, суд зауважує, що зверненню прокурора з даним позовом передувало відповідне листування з позивачем з якого вбачається, що компетентний орган був достеменно обізнаний з фактом порушення інтересів держави, однак, не проводив відповідну претензійну та позовну роботу з відповідачем, а також не мав можливості в подальшому самостійно захистити інтереси держави в суді внаслідок об`єктивних причин, пов`язаних з відсутністю коштів для сплати судового збору. Вказане є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 12.08.2020 року у справі №924/1222/18, від 28.08.2020 року у справі № 914/1000/19, від 23.09.2020 року у справі №910/5699/19 та від 10.11.2020 року у справі № 926/1137/19.

За таких обставин, зважаючи на те, що у даному випадку з боку позивача Комишувахської селищної ради має місце нездійснення захисту інтересів держави, що очевидно виявляється в його усвідомленій пасивній поведінці, яка полягає у тому, що він усвідомлює порушення інтересів держави, але всупереч цим інтересам протягом тривалого проміжку часу бездіє та за їх захистом до суду не звертається, проти чого не заперечує і останній у своєму листі, а також беручи до уваги доцільність та необхідність захисту інтересів держави, і те, що дії прокурора спрямовані на недопущення незаконного, без відповідної правової підстави використання спірної земельної ділянки та запобігання порушенню права власності на неї, тобто на захист інтересів держави у сфері земельних правовідносин, господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача Комишувахської селищної ради в суді та підтверджує їх.

Подана позовна заява відповідає вимогам, викладеним у ст.ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України. Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.

Частиною 1 ст. 12 ГПК України передбачено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (ч. 3 ст. 12 ГПК України).

При цьому, відповідно до частини 3 ст. 247 ГПК України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Положеннями ст. 181 ГПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, характер спірних правовідносин і предмет доказування, а також необхідність дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених у ст. 2 ГПК України, зокрема, принципів змагальності сторін, диспозитивності та пропорційності у господарському судочинстві, суд приходить до висновку про доцільність розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження та вважає необхідним розпочати підготовче провадження, призначивши підготовче засідання.

У свою чергу суд звертає увагу, що у відповідності до положень абз. 2 ч. 5 ст. 53 ГПК України, беручи до уваги висновок суду про відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначена Комишувахська селищна рада набула статусу позивача.

Разом з тим, у змісті прохальної частини позовної заяви прокурор просить залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

- Попаснянську районну державну адміністрацію Луганської області (93300, Луганська область, м. Попасна, пл. Миру, 2, ідентифікаційний код 21823467),

що фактично є клопотання про її залучення для участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Згідно ч. 1 ст. 50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Частинами 3 та 4 ст. 50 ГПК України передбачено, що у заявах про залучення третіх осіб зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Проте, у відповідності до ч. 2 ст. 50 ГПК України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

За таких обставин, зважаючи на те, що з доданих до позовної заяви документів вбачається, що Попаснянська районна державна адміністрація Луганської області є стороною укладеного з відповідачем договору оренди землі - орендодавцем, та була попереднім розпорядником спірної земельної ділянки, то рішення у даній справі може виплинути на її права та обов`язки, а тому суд вважає необхідним задовольнити клопотання позивача та залучити її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Крім того, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю Промстройуголь знаходиться за адресою: 94213, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Липовенко, 2 В .

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ГПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

За інформацією ПАТ "Укрпошта" від 17.12.2018 року, розміщеній на офіційному сайті підприємства в мережі Інтернет (https://www.ukrposhta.ua/ua/news/57016-robota-ukrposhti-v-doneckij-ta-luganskij-oblastjah), відповідно до Указу Президента України від 14 листопада 2014 року № 875/2014 Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04 листопада 2014 року Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях та розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 № 1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення (зі змінами), - пересилання пошти у місто Алчевськ Луганської області на даний час не здійснюється.

Враховуючи зазначене, з метою належного повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю Промстройуголь про відкриття провадження у справі та здійснення судового розгляду справи, суд вважає за необхідне опублікувати на сторінці Господарського суду Луганської області офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/) оголошення про виклик відповідач до суду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 12, 50, 53, 181, 234, 235, ч. 3. ст. 247 ГПК України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Підтвердити наявність підстав для представництва заступником керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області інтересів держави в особі позивача Комишувахської селищної ради Попаснянського району Луганської області в суді.

2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №913/118/21.

3. Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

4. Призначити підготовче засідання у справі на 13.04.2021 року о 10 годині 00 хвилин.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Луганської області за адресою: м. Харків, проспект Науки, буд. 5, зал №109.

5. Клопотання позивача задовольнити та залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

- Попаснянську районну державну адміністрацію Луганської області - Попаснянська районна військово-цивільна адміністрація Луганської області (93300, Луганська область, м. Попасна, пл. Миру, 2, ідентифікаційний код 21823467).

6. Повідомити сторін по справі про дату, час і місце підготовчого засідання.

Явка представників учасників справи у підготовче засідання є необов`язковою.

7. Викликати відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Промстройуголь в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

8. Встановити, у відповідності до ст. 165 ГПК України, відповідачу строк - протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі - для подання суду: обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 178 ГПК України.

9. Встановити позивачу строк - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позовну (якщо такі будуть подані) - для подання суду: відповіді на відзив на позов.

10. Встановити відповідачу строк - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, - для подання до суду (якщо такий буде поданий): заперечень на відповідь на відзив.

11. Встановити третій особі строк - протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали суду, - для подання до суду у відповідності до ст. 168 ГПК України письмових пояснень.

12. Встановити сторонам по справі строк - протягом 5-ти днів з дня отримання даної ухвали суду або пояснень третьої особи (якщо такі будуть подані), - для подання до суду відповіді на пояснення третьої особи.

Повідомити учасників справи, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/ та на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Роз`яснити сторонам по справі, що відповідно до ч. 4 ст. 197 ГПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), вони можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Згідно ч. 1 ст. 235 ГПК України, дана ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 11.03.2021 року.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.В. Тацій