Рішення

від 10.03.2021 по справі 520/17996/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

10 березня 2021 р. справа № 520/17996/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Приватної агрофірми "Джерело" (код ЄДРПОУ 32468968, 63801, Харківська обл., Борівський р-н, смт. Борова, вул. Підлиманська, б. 11-А) до Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) та Головного управління ДПС у Харківській області (61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Пушкінська, буд. 46, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Приватна агрофірма "Джерело" звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області та Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області від 13.08.2020 № 1831246/32468968 про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 5 від 21.07.2020 до податкової накладної № 5 від 07.02.2020, поданого ПАФ "Джерело";

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 5 від 21.07.2020 до податкової накладної № 5 від 07.02.2020, поданий Приватною агрофірмою "Джерело".

Суд зазначає, що дана адміністративна справа не належить до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження та має незначну складність.

Відповідно до положень ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями ст.ст. 258, 262 КАС України, якою унормовано що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.2,3,4,5 ст.262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Зважаючи на наявність відзиву на позовну заяву та те, що тридцятиденний строк з дня відкриття провадження у справі сплинув, суд вважає за можливе розглянути справу по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Рішенням від 13.08.2020 №1831246/32468968 комісії Головного управління ДПС у Харківській області позивачу відмовлено у реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою для відмови слугувало ненадання платником податку копій документів: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Тоді як позивач надав разом із поясненнями 17 документів, серед яких і були наявні банківські виписки. Тобто, контролюючий орган мотивував своє рішення загальними посиланнями. На думку позивача, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на необхідність надати пояснення та копії документів, а чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу, оскільки можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд. За таких обставин, позивач вважає дії відповідача в частині відмови у реєстрації вищевказаних розрахунків коригувань кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних неправомірними та необґрунтованими, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Через канцелярію суду від представника відповідача Іхненко Я.В. Головного управління ДПС у Харківській області, надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідачем створено квитанцію, у якій зазначено що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК зупинена, оскільки відповідає вимогам п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Підставою для відмови у реєстрації податкових накладної слугувало ненадання платником податків необхідного обсягу документів про що зазначено у спірних рішеннях. Позивачем не подано усіх первинних документів на розблокування податкової накладної (про що зазначено у спірному рішенні), визначених в п.6 Постанови КМУ від 11.12.2019 №1165 для підтвердження відсутності наявності ризику за податковими накладними, а отже рішення комісії Головного управління ДПС в Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийняті відповідно до чинного законодавства. З огляду на викладене представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач - Державна податкова служба України, правом надання відзиву на позовну заяву не скористався. Відповідно до положень ч.4 ст.159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Суд зазначає, що відповідачем не зазначено поважних причин неподання відзиву на позов, відповідно суд кваліфікує неподання відзиву на позов як визнання позову відповідачем.

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав позицію, викладену у адміністративному позові, та просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Приватна агрофірма "Джерело" (далі - Позивач) є господарюючим суб`єктом, яка зареєстрована 28.11.2003 році номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 14511200000000076. Основний вид діяльності позивача - вирощуванням зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, код за класифікатором видів економічної діяльності 01.11, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Позивач є сільськогосподарським товаровиробником, платником єдиного податку 4 групи, що підтверджується довідкою від 23.04.2020 №15647/10/20-40-51-04-19.

З наявних матеріалів справи вбачається, що для здійснення господарської діяльності позивач станом на 01.10.2020 позивач обробляє 2029.4511 га ріллі на території Борівського району Харківської області, в т.ч. орендує у фізичних осіб земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 2029.4511 га.

Зазначені ділянки включені в декларацію платника єдиного податку 4-ої групи, яка подана до контролюючого органу 17.02.2020 року та уточнено декларацію, що подана в ДПС 20.10.2020 року у зв`язку із збільшенням кількості землі, що обробляється.

Також, позивач має складські приміщення загальною площею 1506,9. кв.м., що розташовані за адресою: смт Борова вул. Підлиманська, б. 11а, Борівського р-ну Харківської області, та також у позивача на балансі перебувають основні засоби та інші необоротні матеріальні активи на загальну суму 49964.7 тис. грн.. У відповідності до Звіту про фінансовий результат за 2019 рік ПАФ ДЖЕРЕЛО має чистий прибуток за 2019 рік в сумі 2852,2 тис. грн..

Так, між ПАФ ДЖЕРЕЛО (Постачальник) укладено з Сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом Рідний край (Покупець) Договір поставки №06/02 від 06.02.2020 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язався поставити у власність Покупцеві пшеницю 2-го класу українського походження власного виробництва врожаю 2020 року у кількості 471330 метричних тон (надалі - Товар).

В п. 1.2 цього Договору сторони узгодили, що всі показники якості Товару повинні відповідати показникам та вимогам ДСТУ 3768:2019 Пшениця. Технічні умови .

Загальна вартість Товару за Договором - 1413990,00 грн., в тому числі ПДВ - 235665,00 грн. (п.3.2). Порядок розрахунків погоджений в п.3.3 Договору, за яким Покупець сплачує попередню оплату в розмірі 100% вартості товару до 10.02.2020 року.

На підставі рахунку-фактури №5 від 06.02.2020 Покупець здійснив попередню оплату Товару за Договором в сумі 1413990,00 грн. (платіжне доручення №66 від 07.02.2020), що підтверджується випискою по рахунку за 07.02.2020.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін.

На виконання ст.201 Податкового кодексу України позивач склав податкову накладну №5 від 07.02.2020 та зареєстрував її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем під час інспектування посівів озимої пшениці було встановлено, що вони не відповідають запланованим очікуванням врожаю щодо кількості та якості внаслідок несприятливих погодних умов. Тобто, посіви були доволі розріджені, а період вегетації не відповідав стандартному часовому проміжку.

Отже, позивачем з`ясувалася реальна неспроможність належного виконання укладеного з СОК Рідний край договору поставки, ураховуючи існуючі боргові зобов`язання позивача та класність пшениці, що мала бути поставлена Покупцю.

За таких обставин, приймаючи до уваги визначені договором штрафні санкції, з метою уникнення їх стягнення та судових спорів, враховуючи добросусідство та партнерські відносини між сільськогосподарськими товаровиробниками, позивач звернувся до СОК Рідний край із листом №9 від 09.04.2020 повідомивши про імовірну неспроможність виконання Договору щодо поставки пшениці 2 класу у погодженому Договором обсязі через прогнозовану невелику врожайність та більш низьку якість пшениці озимої цього року і проханням не застосовувати штрафні санкції, відтермінувавши поставку або повернення передплати.

У свою чергу, листом від 09.04.2020 Покупець повідомив позивача, що не заперечує проти повернення частинами попередньої оплати за Товар згідно Договору. Досягнувши домовленості з контрагентом, листом №10 від 14.04.2020 ПАФ ДЖЕРЕЛО повідомило СОК Рідний край про неможливість виконання поставки пшениці згідно Договору за результатами аналізу стану посівів та повернення у зв`язку із цим попередньої оплати в розмірі 500000,00 грн.

16.04.2020 відповідно до платіжного доручення №279 позивач повернув Покупцю 500000,00 грн. попередньої оплати згідно Договору.

У зв`язку з чим, позивач склав розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №3 від 16.04.2020 до податкової накладної №5 від 07.02.2020, який зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Листом №15 від 20.05.2020 ПАФ ДЖЕРЕЛО повідомило СОК Рідний край про неможливість виконання поставки пшениці згідно Договору за результатами аналізу стану посівів та повернення у зв`язку із цим попередньої оплати також в розмірі 500000,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення №156 від 21.05.2020 позивач повернув Покупцю 300000,00 грн. попередньої оплати згідно Договору.

У зв`язку з чим, позивач склав розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №4 від 21.05.2020 до податкової накладної №5 від 07.02.2020, який зареєстровано в ЄРПН.

У відповідь на лист позивача №41 від 19.07.2020 СОК Рідний край , зокрема, повідомило, що не заперечує проти повернення частини попередньої оплати по Договору в строк до 25.07.2020 шляхом укладання відповідної додаткової угоди та наголосило, що у випадку повернення попередньої оплати в зазначений строк, гарантувало не застосування штрафних санкцій.

Листом № 45 від 17.07.2020 ПАФ ДЖЕРЕЛО повідомило СОК Рідний край про неможливість виконання поставки пшениці згідно Договору за результатами аналізу стану посівів та повернення у зв`язку із цим попередньої оплати також в розмірі 300000,00 грн.

Листом № 47 від 20.07.2020 ПАФ ДЖЕРЕЛО повідомило СОК Рідний край про неможливість виконання поставки пшениці згідно Договору за результатами аналізу стану посівів та повернення у зв`язку із цим попередньої оплати також в розмірі 113990,00 грн.

Зважаючи на наведене, Сторони також досягли згоди визначити строк дії Договору до 25.07.2020, про що уклали додаткову угоду № 1 від 20.07.2020.

Відповідно до платіжного доручення № 295 від 21.07.2020 позивач повернув Покупцю 268000,00 грн. попередньої оплати згідно Договору.

Відповідно до платіжного доручення №296 від 22.07.2020 позивач повернув Покупцю 32000,00 грн. попередньої оплати згідно Договору.

Відповідно до платіжного доручення №302 від 24.07.2020 позивач повернув Покупцю 113990,00 грн. попередньої оплати згідно Договору.

У зв`язку з чим, позивач склав розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №5 від 21.07.2020 до податкової накладної №5 від 07.02.2020, сума коригування ПДВ - 44666,67 грн..

Проте, згідно отриманої квитанції №1 від 24.07.2020 розрахунок коригування прийнято, але реєстрація призупинена, підстава: сума компенсації вартості товару/послуги 1001, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про ресстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

ПАФ ДЖЕРЕЛО через автоматизовану систему направило до ГУ ДПС у Харківській області повідомлення від 08.08.2020 №2 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, що підтверджується квитанцією №2 від 08.08.2020 (документ прийнято). У вказаному повідомлені Позивач надав інформацію та копії документів, що свідчать про невідповідність операції з повернення товару Позивачеві критеріям ризиковості та які підтверджують реальність здійснення операції по розрахунку коригування, реєстрацію якого зупинено, а саме: 1) Пояснювальна записка №2 від 04.08.2020; 2) Договір поставки №06/02 від 06.02.2020; 3) Рахунок на оплату №5 від 06.02.2020; 4) Виписка банку б/н від 07.02.2020; 5) Податкова накладна №5 від 07.02.2020; 6) Лист № 10 від 14.04.2020; 7) Виписка банку б/н від 16.04.2020; 8) Додаток 2 РК №3 від 16.04.2020; 9) РК №3 від 16.04.2020; 10) Виписка банку б/н від 21.05.2020; 11) Додаток 2 РК № 4 від 21.05.2020; 12) Лист № 45 від 17.07.2020; 13) Виписка банку б/н від 21.07.2020; 14) Додаток 2 РК № 5 від 21.07.2020; 15) Лист № 15 від 20.05.2020; 16) Звіт про збирання врожаю №37сг від 07.08.2020; 17) Звіт про реалізацію сільгосппродукції №21.

Рішеннями Комісії ГУ ДПС у Харківській області від 13.08.2020 №1831246/32468968 позивачу відмовлено у реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою для відмови слугувало ненадання платником податку копій документів: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

21.08.2020 позивачем, за допомогою програми електронного документообігу M.E.Doc , подано скаргу на рішення №1831246/32468968 від 13.08.2020 року про відмову в реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з вичерпним переліком документів, що підтверджується квитанцією №2 від 21.08.2020. До зазначеної скарги позивач надав наступні документи: 1) Пояснення № 1 від 20.08.2020; 2) Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН №1831246/32468968; 3) Договір поставки № 06/02 від 06.02.2020; 4) Рахунок на оплату № 5 від 06.02.2020; 5) Виписка банку б/н від 07.02.2020; 6) Податкова накладна №5 від 07.02.2020; 7) Лист № 10 від 14.04.2020; 8) Виписка банку б/н від 16.04.2020; 9) РК №3 від 16.04.2020; 10) Лист № 15 від 20.05.2020; 11) Виписка банку б/н від 21.05.2020; 12) РК №4 від 21.05.2020; 13) Лист № 45 від 17.07.2020; 14) Виписка банку б/н від 21.07.2020; 15) РК №5 від 21.07.2020; 16) Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №2 від 08.08.2020; 17) Банківські виписки від 22.07.2020.

Рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.08.2020 №46100/32468968/2 скаргу позивача залишено без задоволення з підстав: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків - фактур/інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Отже, контролюючий орган мотивував своє рішення загальними посиланнями, незважаючи на надання позивачем вичерпних пояснень та документів.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

З огляду на факт зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, що підтверджується наявними матеріалами справи, позивачем було складено податкову накладну №5 від 07.02.2020 року та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд відмічає, що відповідачем залишено поза увагою надані позивачем первинні бухгалтерські документи та пояснення, які підтверджують повернення позивачем суми попередньої оплати за товар СОК "Рідний край" відповідно до вказаного договору, які були отримані позивачем, що підтверджується випискою по рахунку за 07.02.2020.

Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 192.1. ст.192 Податкового кодексу України визначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї. до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року№1246 (надалі - Порядок №1246) .

Відповідно до п. 2 Порядку № 1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі також - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів п.201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - Порядок № 1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно).

Згідно з п.10 та п.11 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Зі змісту Квитанцій вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про виявлені помилки: сума компенсації вартості товару/послуги 1001, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п.5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Та рекомендовано надати пояснення і копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Положеннями п. 5 Порядку № 1165 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

Згідно п. 5 додатку 3 Порядку № 1165 Критерії ризиковості здійснення операцій перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.

Суд зазначає, що належної мотивації підстав та причин віднесення поданих позивачем розрахунку коригування №5 від 21.07.2020 року до категорії ризиковості здійснення операцій відповідачами ані у спірних рішеннях, ані до суду не надано.

Також, наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - Порядок № 520).

Пунктами 2-7 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно пунктів 9-11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Разом з тим, у пункті 6 Порядку №1165 вказано, що інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Отже, з урахуванням положень наведених норм, комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку.

Тобто, контролюючий орган має запропонувати платнику податків надати документи та пояснення на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 04 грудня 2018 року у справі № 821/1173/17, від 02.07.2019 у справі №140/2160/18.

Відповідно до п.21 Порядку заповнення податкової накладної затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за №137/28267, у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. Розрахунок коригування складається особами, визначеними відповідно до пункту 1 цього Порядку. Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком. У розрахунку коригування вказуються дата та номер податкової накладної, до якої вносяться зміни. У клітинках номера податкової накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються. У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані. Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

Пунктом 23 визначено, що у разі коригування кількісних та/або вартісних показників табличної частини податкової накладної у зв`язку зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадку повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником (продавцем) суми попередньої оплати товарів/послуг розрахунок коригування заповнюється у такому порядку: показники рядка податкової накладної, що коригується, зазначаються із знаком "-" окремо в кожній графі; додається(ються) новий(і) рядок(ки) з виправленими показниками (за потреби), якому(им) присвоюється новий черговий порядковий номер, що не зазначався в податковій накладній; рядку податкової накладної, що коригується, зазначеному із знаком "-", та новому(им) рядку(ам) з виправленими показниками, що його замінює(ють), присвоюється однаковий порядковий номер групи коригування, який зазначається у графі 2.2 табличної частини розрахунку коригування, та наводиться однакова причина коригування. Кількість груп коригування у розрахунку коригування може бути необмежена. Кожній групі коригування присвоюється окремий наступний порядковий номер. Державна фіскальна служба України визначає умовні коди причин коригування, які платники податку зазначають у графі 2.1 розрахунку коригування, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному веб-порталі для використання платниками податку під час складання розрахунків коригування відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно п.24 у разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних двох і більше податкових накладних, складених на одну операцію з постачання товарів/послуг, постачальник (продавець) складає розрахунок(ки) коригування до податкової(их) накладної(их), зайво складеної(их) на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна, у такому порядку: у верхній лівій частині розрахунку коригування у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин" зазначається тип причини 20, при цьому позначка "Х" не проставляється; у заголовній частині розрахунку коригування у полі "до податкової накладної" зазначаються дата і номер податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна; в інформаційному полі "Інформаційні дані щодо складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної" розрахунку коригування зазначаються дані щодо податкової накладної, правильно складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних; в інформаційному полі "Інформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна" розрахунку коригування зазначаються дані щодо розрахунку коригування, складеного до зайво складеної податкової накладної, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зазначене поле не заповнюється, якщо такий розрахунок коригування не складався.

У разі складання розрахунку коригування з типом причини 20 до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна, до якої раніше не складався розрахунок коригування, такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем), який був зазначений у податковій накладній, що коригується, крім випадків, передбачених цим Порядком.

У разі складання розрахунку коригування з типом причини 20 до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна, до якої раніше було складено розрахунок коригування, такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем) з урахуванням таких особливостей: в інформаційному полі "Інформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна" такого розрахунку коригування зазначаються дані щодо складеного та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна; графи з 1 по 15 розділу Б такого розрахунку коригування та рядки розділу А не заповнюються. Розрахунок коригування, особливості складання якого визначені у цьому пункті, складається окремо до кожної податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна, у тому числі до податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю).

Виходячи з аналізу норм права вбачається, що Порядком №1307 визначено можливість подання платником податків відповідних документів з метою коригування зареєстрованих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд наголошує, що у зв`язку із помилковою реєстрацією податкових накладних №5 від 07.02.2020 року в розрахунках коригування №5 від 21.07.2020 року суми ПДВ задекларовано з мінусом, адже податкового зобов`язання у позивача не виникло в зв`язку з поверненням позивачем суми попередньої оплати товару.

Таким чином, позивач скористався наданим йому Податковим кодексом України, правом для коригування в податкові накладній №5 від 07.02.2020 року.

Суд зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про факт зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації розрахунків коригування.

Відповідачем не надано до суду доказів подання платником податку контролюючому органу копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області від 13.08.2020 № 1831246/32468968 про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №5 від 21.07.2020 року до податкової накладної №5 від 07.02.2020 року є необґрунтованими та протиправними, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій, а тому є такими, що підлягають скасуванню.

Суд зазначає, що реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Згідно з п. 20 Порядку № 1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Постанови № 1246 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.97.

За приписами ч.1,2 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» N 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі «ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд» , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними.

Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.

Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Також суд керується приписами ч. 4 ст. 245 КАС України, за змістом якої у разі визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 5 від 21.07.2020 до податкової накладної №5 від 07.02.2020.

Також слід відмітити, що відзив на позовну заяву не містить аргументів щодо підстав для відмови у позові, окрім цитування правових норм та помилкового посилання контролюючого органу на інший пункт Критеріїв ризиковості здійснення операції.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватної агрофірми "Джерело" (код ЄДРПОУ 32468968, 63801, Харківська обл., Борівський р-н, смт. Борова, вул. Підлиманська, б. 11-А) до Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) та Головного управління ДПС у Харківській області (61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Пушкінська, буд. 46, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області від 13.08.2020 № 1831246/32468968 про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №5 від 21.07.2020 до податкової накладної №5 від 07.02.2020, поданого ПАФ "Джерело".

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Львівська площа,8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №5 від 21.07.2020 до податкової накладної №5 від 07.02.2020, поданий Приватною агрофірмою "Джерело" (код ЄДРПОУ 32468968, 63801, Харківська обл., Борівський р-н, смт. Борова, вул. Підлиманська, б. 11-А).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Пушкінська, буд. 46, код ЄДРПОУ 43143704) на користь Приватної агрофірми "Джерело" (код ЄДРПОУ 32468968, 63801, Харківська обл., Борівський р-н, смт. Борова, вул. Підлиманська, б. 11-А) судовий збір у сумі 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Львівська площа,8) на користь Приватної агрофірми "Джерело" (код ЄДРПОУ 32468968, 63801, Харківська обл., Борівський р-н, смт. Борова, вул. Підлиманська, б. 11-А) судовий збір у сумі 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 10.03.2021 року.

Суддя Біленський О.О.