Постанова

від 09.03.2021 по справі 160/8326/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 березня 2021 року м. Дніпросправа № 160/8326/20 Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2020р. у справі №160/8326/20 за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю Магнохром Алюмінатс до: про: 1. Державної податкової служби України 2. Головного управління ДПС у Дніпропетровській області визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ:

21.07.2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю Магнохром Алюмінатс (далі - ТОВ Магнохром Алюмінатс ) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - ДПС), Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. / а.с. 1-5/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2020р. за вищезазначеним адміністративним позовом було відкрито провадження в адміністративній справі №160/8326/20 та справу призначено до судового розгляду / а.с. 92/.

Позивач, посилаючись у позовній заяві, на те, що підприємством під час здійснення господарської діяльності за результатами фінансово-господарських відносин було складено податкову накладну (далі - ПН) №95 від 03.01.2020р, яку зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за №9317790003, у подальшому позивачу було повернуто контрагентом частину товару на постачання якого було складено ПН №95 від 03.01.2020р. та складено накладну на повернення постачальнику товару №3 від 22.04.2020р. і позивачем за цією операцією було складено розрахунок коригування ( далі - РК) №35 від 22.04.2020р., який було направлено засобами електронного зв`язку до податкового органу для реєстрації, але підприємством отримано квитанцію про зупинення реєстрації цього РК у якій підстава зупинення зазначена як: виявлені помилки: сума компенсації вартості товару/послуги, зазначеного у РК на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару, що відповідає п. 5 Критеріїв ризикованості здійснення операцій , та запропоновано надати пояснення та /або додаткові документи достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК. Після отримання квитанції позивачем було направлено контролюючому органу письмові пояснення та копії первинних документів, які стали підставою для формування спірного РК, але комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, 14.05.2020р. прийнято рішення №1563323/42197663 про відмову в реєстрації вищезазначеного РК через ненадання платником податків копій документів: розрахункових документів та /або банківських виписок з особових рахунків. Позивач вважає прийняте податковим органом рішення необґрунтованим та безпідставним з огляду на те, що ним було надано податковому органу усі первинні документи, які свідчать про проведення господарської операції за якою було сформовано спірний РК необхідність та обов`язковість ведення яких визначена чинним законодавством, тому відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації РК, і такі дії відповідача порушують права та інтереси платника податків, крім цього у прийнятому рішенні відповідач не зазначив конкретно яких саме документів не було надано позивачем, а саме такого оформлення прийнятого відповідачем рішення вимагає його форма, яка затверджена у встановлений законом спосіб. Тому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №1563323/42197663 від 14.05.2020р, та зобов`язати відповідача зареєструвати РК №35 від 22.04.2020р. у ЄРПН.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2020р. у справі №160/8326/20 адміністративний позов задоволено / а.с. 119-124/.

Відповідач - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, не погодившись із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції від 28.09.2020р., подав апеляційну скаргу/ а.с.128-130/, яка разом з матеріалами адміністративної справи №160/8326/20 надійшла до суду апеляційної інстанції 12.01.2021р. / а.с. 127/.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.01.2021р. у справі №160/8326/20 заявнику апеляційної скарги поновлено строк апеляційного оскарження та апеляційна скарга ГУ ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2020р. у справі №160/8326/20 залишена без руху та заявнику апеляційної скарги надано строк для усунення зазначених судом недоліків апеляційної скарги / а.с. 136/.

У встановлений судом строк заявником апеляційної скарги зазначені судом недоліки апеляційної скарги були усунуті / а.с. 137-141/ та ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021р. у справі №160/8326/20 заявнику апеляційної скарги поновлено строк апеляційного оскарження та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2020р. у справі №160/8326/20 /а.с. 142/ і апеляційний розгляд справи у судовому засіданні призначено на 14-00 годин 09.03.2021р. / а.с. 143/, про що судом було повідомлено учасників справи / а.с. 144-149/.

Відповідач- ГУ ДПС у Дніпропетровській області, посилаючись у апеляційній скарзі / а.с. 128-130/ на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 28.09.2020р. у цій справі та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог адміністративного позову.

Позивач, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу / а.с. 150-152/, заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом було повно з`ясовано усі обставини справи, які мали значення для її вирішення, та постановлено у справі обґрунтоване рішення, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 28.09.2020р. у цій справі залишити без змін.

У судовому засіданні 09.03.2021р. :

- представник відповідача - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 28.09.2021р. скасувати та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог адміністративного позову.

- представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги та підтримав доводи викладені у письмовому відзиві на апеляційну скаргу і просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а прийняте судом першої інстанції рішення у цій справі залишити без змін.

Представник відповідача - ДПС, у судове засідання не з`явився. Відповідач - ДПС, про день, годину та місце розгляду справи повідомлений судом, про поважність причин не явки у судове засідання або про можливість розгляну справи у свою відсутність суд у встановленому законом порядку не повідомив. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача -ДПС.

Заслухавши у судовому засіданні представника заявника апеляційної скарги та представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ Магнохром Алюмінатс , позивач у справі, зареєстрований як юридична особа, ідентифікаційний код 42197663, підприємство є платником податків у тому числі податку на додану вартість (далі - ПДВ) / а.с. 7-11/.

Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що позивачем у справі під час виконання зобов`язань за укладеним ним (продавець) з ТОВ Магнохром (покупець ) договору купівлі продажу №0312-02 від 03.12.2018р / а.с. 58-61/ у зв`язку із постачанням певної партії товару в межах цього договору було складено ПН №95 від 03.01.2020р, яку зареєстровано в ЄРПН за №9317790003 /а.с. 22-23/.

У подальшому - 18.03.2020р. між позивачем та ТОВ Магнохром укладено додаткову угоду №1 до вищевказаного договору, про часткове повернення товару / а.с. 66/, покупцем за накладною на повернення постачальнику №2 від 18.03.2020р. та довіреністю на отримання ТМЦ №71 від 18.03.2020р. повернуто продавцю частину поставленого товару: карбід кремнію чорний - 3 т; магнезит спечений DBM 92 - 5,5 т; магнезит спечений DBM 87-88 5 т, у зв`язку із чим був складений РК №60 від 18.03.2020р. до вищезазначеної ПН №95 від 03.01.2020р. , який зареєстрований в ЄРПН / а.с. 67-70/.

22.04.2020р. між позивачем та ТОВ Магнохром укладено додаткову угоду №2 до вищевказаного договору, про часткове повернення товару / а.с. 74/ та ТОВ Магнохром (покупець) за накладною на повернення постачальнику №3 від 22.04.2020р. та довіреністю на отримання ТМЦ №102 від 22.04.2020 повернув позивачу частину поставленого в межах вищезазначеного договору товару: магнезит спечений DBM 92 - 9 т; магнезит спечений DBM 87-88 13,5 т. /а.с 71-73/, та позивачем було складено РК №35 від 22.04.2020р., яку засобами електронно зв`язку ним було направлено до відповідача для реєстрації в ЄРПН / а.с. 15-16/, але підприємством отримано квитанцію про зупинення реєстрації цього РК у якій підстава зупинення зазначена як: виявлені помилки: сума компенсації вартості товару/послуги, зазначеного у РК на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару, що відповідає п. 5 Критеріїв ризикованості здійснення операцій , та запропоновано надати пояснення та /або додаткові документи достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК./а.с. 14/

Після отримання квитанції позивачем було направлено контролюючому органу письмові пояснення та копії первинних документів, які стали підставою для формування спірного РК /а.с 17-21/, але комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, 14.05.2020р. прийнято рішення №1563323/42197663 про відмову в реєстрації вищезазначеного РК через ненадання платником податків копій документів: розрахункових документів та /або банківських виписок з особових рахунків / а.с. 12-13/, і саме це рішення є предметом оскарження у цій адміністративній справі.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін, і відповідно до п. 201.10 цієї статті підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН, реєстр), який відповідно до пп. 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є реєстром відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами, встановлюється Кабінетом Міністрів України і реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у цьому реєстрі може бути зупинена лише в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018р. (далі - Порядок №117), податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до змісту пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Положеннями п. 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010р. (далі - Порядок №1246), та відповідно до п. 12 цього Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

На момент прийняття відповідачем у справі рішення від 28.02.2020р., яке є предметом оскарження у справі, був чинним ( набрав чинності з 01.02.2020р.) Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), який затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019р., яким визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

Так положеннями п. 2 та 3 Порядку передбачено, що податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності такій ознаці безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі ознаки безумовної реєстрації): обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку.

А відповідно до положень п. 5 та п. 7 цього Порядку податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Сукупний аналіз наведених норм Порядку дає можливість зробити висновок про те, що обов`язковою умовою для зупинення реєстрації ПН це наявність критерію ризикованості здійснення операцій.

Відповідно до Критеріїв ризикованості здійснення операцій, які є додатком №3 до Порядку (далі - Критерії), одним з критеріїв ризиковості здійснення операцій є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Під час розгляду справи встановлено, що реєстрація спірного РК позивача не відбулась через ненадання ним, на думку відповідача, копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, на підтвердження реальності здійснення господарської операції, що надало можливість податковому органу зробити висновок про відповідність РК №35 від 22.04.2020р. критеріям ризиковості здійснення операції визначених п. 5 Критеріїв, що ним зазначено у відповідній квитанції / а.с. 14/, у якій також запропоновано надати документи та пояснення щодо підтвердження інформації зазначеної у спірному РК.

Судом встановлено, що позивачем у справі після отримання квитанції про зупинення реєстрації спірного РК / а.с. 14/ було надано податковому органу письмові пояснення щодо обставин складання спірного РК та первинні документи, які стали підставою для складання позивачем РК №2 від 22.04.2020р., які підтверджують реальність здійснення господарської операції та дозволяють встановити, що обставини складання спірного РК позивачем у справі / а.с. 32-90/, і ці обставини не були спростовані відповідачем під час розгляду справи, тому обґрунтування відповідачем, який у спірних обставинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, правомірності прийняття ним рішення №1563323/42197663 від 14.05.2020р. /а.с. 12-13/, яке є предметом оскарження у цій справі, не наданням позивачем документів на підтвердження господарської операції суперечить фактичним обставинам справи, які були встановлені судом та підтвердженні належними доказами.

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що відповідач у справі під час прийняття рішення №1563323/42197663 від 14.05.2020р. дів не у спосіб, який визначено чинним законодавством, та під час розгляду цієї справи судом в порушення ч. 2 ст. 77 КАС України не довів правомірності прийняття ним цього рішення, тому суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень.

Також колегія суддів , враховуючи вищенаведений висновок суду про наявність підстав для скасування спірного рішення відповідача про відмову в реєстрації поданого позивачем РК №35 від 22.04.2020р. з огляду на положення пп. 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано з метою здійснення повного захисту прав та інтересів позивача у справі, як платника податків, зобов`язав відповідача здійснити реєстрацію в ЄРПН спірного РК.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи зробив правильний висновок щодо обґрунтованості заявлених позивачем у справі позовних вимог та постановив у цій справі правильне рішення, яким задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про задоволення заявлених позивачем вимог, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 28.09.2020р. у цій адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, і міркування відповідача про неправильне застосування судом першої інстанції норм чинного матеріального та процесуального права не можна визнати спроможними і достатніми підставами для скасування оскаржуваного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 310,315,316, 321,322 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення .

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2020р. у справі №160/8326/20- залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття , та може бути оскаржена у строки та в порядку встановлені ст. ст. 329,331 КАС України.

Постанову виготовлено та підписано - 11.03.2021р.

Головуючий - суддя А.О. Коршун

суддя О.М. Панченко

суддя В.Є. Чередниченко