Постанова

від 03.03.2021 по справі 160/12034/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 березня 2021 року м. Дніпросправа № 160/12034/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промполітікс"

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року у справі №160/12034/19 (м. Дніпро, суддя першої інстанції Кадникова Г.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промполітікс"

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Дніпровська міська рада

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

29 листопада 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Промполітікс" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Дніпровська міська рада, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.11.2019 №000701504.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року у справі №160/12034/19 в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Промполітікс" відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промполітікс" оскаржило його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі позивач зазначає, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер, при цьому посилається на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постановах від 12.11.2018 у справі № 814/789/17, від 27.11.2018 у справі № справі № 817/1819/17; від 17.10.2019 у справі № 817/1814/17, від 29.07.2020року у справі № 810/4275/17.

Зазначає, що саме податкове повідомлення-рішення від 20.11.2019 №000701504 прямо породжує для позивача конкретно визначені обов`язки, є індивідуальним актом.

Відповідач застосував при визначенні податкових зобов`язань витяги, які не відповідають затвердженій формі, втратили чинність на момент перевірки та не містять достовірних даних на періоди раніше дати формування та видачі. У зв`язку з тим, що витяги не є індивідуальними актами, позивач позбавлений можливості їх оскарження та скасування в порядку адміністративного судочинства. Тому ці витяги підлягають оцінці як докази - чи є вони належними, допустимими та достовірними.

Надані відповідачем до матеріалів справи витяги не відповідають формі, затвердженій у Додатку 9 до Порядку № 489. Інформація, що наведена у витягах була актуальна на дату формування витягу - 03.07.2019. У зв`язку з чим дана інформація не є достовірною щодо інших минулих періодів - 2017, 2018, 2019 роки. Витяг з Державного земельного кадастру є дійсним протягом трьох місяців з моменту його видачі. Отже, на момент початку перевірки зазначені в Акті перевірки Витяги втратили чинність.

Лист Відділу у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 26.11.2019 № 28-4-0.38-1921/107-19 підтверджує дату зміни коду 02.10, що виключає достовірність даних, які вказані станом на 2017, 2018 роки. А також, в редакції Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 27.03.2010 № 548, до 11.07.2017 взагалі був відсутній підрозділ 02.10.

Дніпровська міська рада листом від 30.01.2020 № 7/10-214 підтвердила факт того, що нова нормативна грошова оцінка Дніпровською міською радою не затверджувалась. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру листом № 22-28-0.22-125/2-19 від 04.01.2019 довела до відома коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель (2017р. - 1,0, 2018р. - 1,0).

Просить задовольнити апеляційну скаргу, оскаржуване рішення скасувати, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зазначає, що при подання першої декларації разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової грошової оцінки землі. Відповідно до листа ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 26.11.2019 № 28-4-0.38-1921, повідомлено про внесення змін згідно Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 25.11.2016.

Пунктом 5 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 25.11.2016, встановлено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548. Сформовані 03.07.2019 витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок містять інформацію, яка відображає цільове використання земельних ділянок з коефіцієнтом, який характеризує функціональне використання земельної ділянки та застосовується із значенням 1,50 . Позивачем невірно здійснено розрахунок орендної плати в податкових деклараціях з плати за землю, в результаті чого за період з 01.01.2017 по 31.08.2019 встановлено зниження податкового зобов`язання за 2017, 2018, 2019 роки на загальну суму 1 598 259,16 грн. Крім того на підставі п.123.1 ст.123 ПК України контролюючим органом застосовано штраф у розмірі 25% від суми податкового зобов`язання у розмірі 399 564,79 грн. Просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу Дніпровська міська рада зазначає, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок очевидно мають перелічені ознаки індивідуального акту та породжують правові наслідки для позивача. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Видача витягу - це адміністративна послуга, яку в м. Дніпрі надає Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області через центр надання адміністративних послуг. Витяги з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок є належними, допустимими, достовірними, переконливими, беззаперечними та достатніми доказами в даній справі. На підставі витягів № № 0307-4382, 0307-4383 від 03.07.2019 кадастровий номер 1210100000:03:270:0042, при розрахунку сум орендної плати застосовується коефіцієнт, який містить інформацію, що відображає цільове використання земельних ділянок з коефіцієнтом, який характеризує функціональне використання земельної ділянки та застосовується зі значенням 1,50 . Просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні представники сторін, а також третьої особи вищевикладені позиції підтримали.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу №911-п від 18.10.2019 відповідачем у період з 18.10.2019 по 24.10.2019 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Промполітікс за період діяльності з 01.01.2017 по 31.08.2019, з метою встановлення повноти оплати орендної плати за землю, за результатом якої оформлено акт №6679/04-36-05-04/33808577 від 28.10.2019.

Перевіркою встановлено порушення п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.286.1 п.286.2 ст.286, п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України, щодо невірного розрахунку орендної плати в податковій декларації з плати за землю, в результаті чого за період з 01.01.2017 по 31.08.2019 встановлено заниження орендної плати у сумі на загальну суму 1 598259грн. 16коп.(а.с.11-20 т.1).

ТОВ Промполітікс при розрахунку платежу з орендної плати за землю на 2017, 2018, 2019 роки застосувало розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, затвердженої рішенням Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 №4/65, яка введена в дію з 01.01.2016, у відповідності до якої середня (базова) вартість 1 кв.м. землі складає 306,35 грн за даними отриманого у 2016 році Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.02.2016 №03-07/030216/17, з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки (1,06) та застосуванням коефіцієнту який характеризує функціональне використання земельної ділянки - Кф 0,5 . Проте, відповідачем на підставі Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, кадастровий номер - 1210100000:03:270:0042, сформованих відділом у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 03.07.2019 №0307-4382, №0307-4383 визначено, що при розрахунку сум орендної плати застосовується коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки - Кф 1,50 .

З такими висновками, позивач не погодився та 07.11.2019 подав заперечення до акту перевірки в порядку визначеному п.86.7 ст.86 ПК України (а.с.21-24т.1), в якому зокрема зазначив, що нова нормативна грошова оцінка землі не затверджувалась, а тому позивач здійснював нарахування орендної плати відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПКУ.

15.11.2019 відповідачем надано відповідь на заперечення до акту перевірки, в якому зазначено про правомірність висновків в Акті перевірки, а також зазначено, що позивачем до вказаного заперечення не надано жодних первинних документів, які б спростовували висновки Акта перевірки (а.с.25-29т.1).

20.11.2019 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №000701504, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб в розмірі 1 997 823грн. 95коп., (за податковими зобов`язаннями - 1 598 259грн. 16коп, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 399 564 грн. 79коп.) (а.с.30-31т.1).

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням ТОВ Промполітікс звернулось з позовною заявою до суду.

Правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області від 20.11.2019 №000701504 є предметом судового розгляду у цій справі.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що сформовані 03.07.2019 року Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок містять інформацію, яка відображає цільове використання земельних ділянок з коефіцієнтом, який характеризує функціональне використання земельної ділянки та застосовується із зазначенням 1,50 .

Заявляючи позовні вимоги, позивач фактично просив суд надати правову оцінку затвердженими відділом у м. Дніпрі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, які стали підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки мають ознаки індивідуального акту та породжують правові наслідки для позивача, а тому надання правової оцінки щодо правомірності прийняття Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, є окремим предметом судового спору та не може вирішуватись судом у межах заявлених вимог у цій справі.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Учасниками справи не заперечується, що нормативна грошова оцінка земель міста Дніпро з 2015 року не змінювалась.

Спір між сторонами точиться навколо того, чи мав бути врахований коефіцієнт функціонального призначення в розмірі 1.5, що змінений Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів , затвердженим Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року № 489, зареєстрованим в Мінюсті України 19.12.2016 року за № 1647/29777 попри те, що нормативна грошова оцінка землі не змінювалась.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 5.1., 5.2. ст. 5 ПКУ поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Відповідно до положень Податкового кодексу України в редакції, що діяла станом на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення (20.11.2019 року):

Згідно з пунктом 14.1 статті 14 ПКУ плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147).

Відповідно до підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Згідно з підпунктом 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України, базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 286.2. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

У разі зміни протягом року об`єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Відповідно до п. 288.1.ст. 288 ПКУ підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно з п. 288.7. ст. 288 ПКУ податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до п. 289.1., 289.2. ст. 289 ПКУ для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

Згідно з п. 271.2. ст. 271 ПКУ рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Частиною 1 статті 193 Земельного кодексу України встановлено, що державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Згідно з підпунктом 14 пункту 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, до Державного земельного кадастру вносяться відомості про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, значення якої розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у пункті 24, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно з п.289.3 ст.289 Податкового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, нормативна грошова оцінка земельної ділянки проводиться у визначеному законом порядку, підставою для нарахування податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України, при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею платником подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Вказана довідка є невід`ємною частиною договору та є підставою для вирахування державного мита та розрахунку орендної плати за землю.

Довідка (Витяг) надається згідно з чинним законодавством територіальним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Так, при розрахунку орендної плати за землю за 2016 рік позивачем використаний розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №03-07/030216/17 від 04.02.2016, з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки (1,06) та застосуванням коефіцієнту який характеризує функціональне використання земельної ділянки - Кф 0,5 (а.с.119 т.1). При розрахунку платежу з орендної плати за землю на 2017, 2018, 2019 роки застосувало також розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за даними отриманими у 2016 році Витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.02.2016 №03-07/030216/17.

В подальшому, на підставі Витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, кадастровий номер - 1210100000:03:270:0042, сформованими відділом у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 03.07.2019 №0307-4382, №0307-4383 визначено, що при розрахунку сум орендної плати застосовується коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки - Кф 1,50 , що і призвело до збільшення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів з 01.01.2017 визначається Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №489 від 25.11.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.12.2016 за №1647/29777.

Відповідно до п.3 Розділу ІІ Порядку №489 ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою 1.

Згідно із п.5 Розділу ІІ Порядку №489 коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 (додаток 1). Отже коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки, який впливає на визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є базою оподаткування плати за землю, встановлюється залежно від коду виду цільового призначення земель.

Разом з тим, у 2017, 2018 роках відомості Державного земельного кадастру не містили інформації про код 02.10 Класифікації видів цільового призначення земель відносно земельної ділянки, яка перебувають в користуванні позивача (Коди КВЦПЗ - 02.07 та 03.15). Доказів протилежного суду не надано. Дата зміни коду 02.10 щодо земельної ділянки позивача підтверджена листом Відділу у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 26.11.2019 № 28-4-0.38-1921/107-19.

У редакції Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 27.03.2010 № 548, до 11.07.2017 підрозділ 02.10 був відсутній.

Колегія суддів зазначає, що Порядок №489 визначає процедуру проведення нормативно грошової оцінки земель населених пунктів. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій . Так зазначено у загальних положеннях Порядку. Таким чином, на думку колегії суддів, Кф має використовуватись під час складання та затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки та внесення до неї змін.

Разом з тим, вказаний порядок не передбачає застосування цього коефіцієнту до земельних ділянок без внесення змін до нормативної грошової оцінки.

Також, слід зазначити, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), було змінено у відомостях про земельну ділянку кадастровий номер - 1210100000:03:270:0042 з 27.04.2019 року, тому підстав для застосування такого коефіцієнту за 2017, 2018 роки немає.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про правомірність застосування позивачем у розрахунку розміру орендної плати відомості, які були отримані у 2016 році, а саме, Витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.02.2016 №03-07/030216/17. Крім того, витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, на які посилається відповідач, у 2017, 2018 роках не існувало, адже вони видані 03.07.2019 року. Більш того, строк їх дії на час проведення перевірки сплив, адже у відповідності до п. 178 Порядку ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 року № 1051, витяг з Державного земельного кадастру є дійсним протягом трьох місяців з моменту його видачі, крім витягу про земельну ділянку для оформлення права на спадщину, що видається спадкоємцям, та витягу з Державного земельного кадастру, що видається для підтвердження державної реєстрації земельної ділянки або внесення інших відомостей до Державного земельного кадастру, які є безстроковими, а тому вони не могли бути враховані відповідачем для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Також, слід зазначити, що згідно п. 19.5 Договору оренди землі (а.с. 41т. 1) позивач зобов`язаний протягом 10 днів з моменту введення об`єкту в експлуатацію звернутися до відповідних установ для внесення необхідних змін до нормативної грошової оцінки земельної ділянки та до розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку.

Втім суду не надано доказів щодо введення об`єкту будівництва в експлуатацію, що виключає необхідність внесення таких змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів враховує посилання позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену у наведених в апеляційній скарзі судових рішеннях відносно інформативного характеру витягів з технічної документації про грошову оцінку землі, яка існувала на час звернення позивача до суду, а тому вважає, що позивачем правильно обрано спосіб захисту своїх прав. Відмова у позові з тих підстав, що позивачем не оскаржені витяги, порушує принцип правової визначеності, адже судова практика має сприяти сталості правових засад у суспільстві, на що позивач мав законні сподівання під час обрання способу захисту.

При цьому суд також враховує, що було надано заперечення на акт перевірки, в яких було зазначено про те, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки не змінювалась протягом спірного періоду, однак відповідач не врахував цих обставин, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення в супереч ч. 2 ст. 2 КАС України, що й є підставою позову.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Податкового кодексу України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Згідно п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Податкового кодексу України одним із принципів податкового законодавства є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що положення Податкового кодексу України не враховують можливості змін складових нормативної грошової оцінки шляхом внесення таких змін до відомостей Державного земельного кадастру без зміни нормативної грошової оцінки земель, а навпаки визначає сталість нормативної грошової оцінки та розміру орендної плати, яка може змінюватись протягом дії договору оренди лише на коефіцієнт індексації.

При цьому Податковий кодекс України є спеціальним нормативним актом, якій регулює спірні відносини, та має вищу юридичну силу по відношенню до Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 25.11.2016, яким затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.

Відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПКУ у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку щодо необхідності задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи неповно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, однак зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають фактичним обставинам справи, тому апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 139, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промполітікс" задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2020 р. у справі №160/12034/19- скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промполітікс" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Дніпровська міська рада, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.11.2019 №000701504.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 10.03.2021 року.

Головуючий суддя О.М. Панченко

суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко