Постанова

від 11.03.2021 по справі 560/2061/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/2061/20

Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач: Франовська К.С.

11 березня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Франовської К.С.

суддів: Совгири Д. І. Боровицького О. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОГАЗ ІНВЕСТ" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автогаз інвест" до Головного управління ДПС в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування наказу, податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Автогаз інвест" звернулось в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування:

- наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 24.02.2020 №559 про проведення фактичної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Автогаз інвест"

- податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №0001473201 від 19.03.2020.

Позовні вимоги мотивовані тим, що фактична перевірка, проведена відповідачем з порушеннями вимог Податкового кодексу, що є підставою для скасування прийнятого за результатами перевірки податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року у задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Автогаз інвест" відмовлено.

Не погодившись із цим рішенням суду його оскаржив позивач, який просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Автогаз інвест" зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що позивач ще в червні 2019 року звертався до відповідача з проханням щодо видачі ліцензії, на що відповідач листом повідомив, що ліцензія буде видаватись з 01.07.2019. відповідно до листа ДФС України від 30.05.2019 №17014/7/99-99-12-01-01-17, яким надано вказівку Головним управлінням ДПС видавати ліцензії суб`єктам з 01.07.2019 за місцем розташування місць зберігання та роздрібної торгівлі з 12.06.2019р.Аналізуючи приписи Закону №481 та зміст листа ДФС України, позивач звертає увагу, що відповідач мав право видавати ліцензую на роздрібну торгівлю пальним з 01.07.2019, тобто з дня, коли при здійсненні роздрібного продажу пального за відсутності ліцензії наступала відповідальність у вигляді штрафу. Скаржник також звертає увагу апеляційного суду на порушення, допущені відповідачем при проведенні фактичної перевірки, порушення принципу "належного урядування" та правову позицію, викладену з цього питання у постанові Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 820/4895/18.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління ДПС у Хмельницькій області проти доводів скаржника заперечує, звертає увагу на те, що позивач, на в позовній заяві, ні в суді першої інстанції не зазначав про звернення до податкового органу за отриманням ліцензії у червні 2019 року, проте фактично за отриманням ліцензії звернувся у жовтні 2019 року, що підтверджується копією поданої ним заяви.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, з огляду на наступні підстави.

Як встановлено судом, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань товариство з обмеженою відповідальністю "Автогаз інвест" зареєстроване як юридична особа 27.07.2016, ідентифікаційний код - 40690515. Основними видами його діяльності є: оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (46.71); неспеціалізована оптова торгівля (46.90); роздрібна торгівля пальним (47.30); вантажний автомобільний транспорт (49.41); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20); надання в оренду вантажних автомобілів (77.12).

За змістом витягу з ІС Податковий блок підсистеми Виторги РРО на АЗС, що розташована за адресою: Хмельницька обл., Шепетівський р-н, смт. Гриців, вул. Володимирська 45, реалізовано 01.07.2019 газ зріджений об`ємом 30,23 літра на загальну суму 389,97 грн. та 02.07.2020 дизельне паливо об`ємом 7,04 літра на загальну суму 199,92 грн. без наявності ліцензії.

Ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним №22200314201900257 товариство з обмеженою відповідальністю "Автогаз інвест" отримало 30.10.2019. Термін її дії з 30.10.2019 до 30.10.2024. Адреса місця торгівлі: Хмельницька область, Шепетівський район, смт. Гриців, вул. Володимирська буд. 45, АЗС.

Наказом заступника начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 24.02.2020 №559 Про проведення фактичної перевірки на підставі підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України з метою здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства під час провадження діяльності, пов`язаної з обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів і пального, призначено фактичну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Автогаз інвест" за адресою: Хмельницька обл., Шепетівський р-н, смт. Гриців, вул. Володимирська 45, з питань дотримання вимог Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і палива , постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Наказано перевірку провести з 26.02.2020 тривалістю 10 діб за період з 01.01.2018 по 06.03.2020.

На підставі підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України та наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області №559 від 24.02.2020 видано направлення на перевірку від 24.02.2020 №555 та від 24.02.2020 №554, відповідно до яких, перевірку здійснено головним державним ревізором-інспектором відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Хмельницькій області та головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і пального, моніторингу та аналітичного супроводження контрольно-перевірочної роботи управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

За результатами перевірки складено акт від 26.02.2020 №0053/22-01-32-01/40690515, в якому зафіксовано встановлені під час перевірки порушення. Перевіркою встановлено факт роздрібної торгівлі паливом та газом, здійсненої без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, а саме: 01.07.2019 близько 21 год. реалізовано газ зріджений 30,23 літра на загальну суму 389,97 грн.; 02.07.2019 близько 09 год. реалізовано дизельне паливо 7,04 літра на загальну суму 199,92 грн. При цьому, товариство з обмеженою відповідальністю "Автогаз інвест" 30.10.2019 отримало ліцензію №22200314201900257 на право роздрібної торгівлі пальним на АЗС за адресою: вул. Володимирська 45, смт. Гриців, Шепетівський р-н, Хмельницька обл. Термін дії ліцензії з 30.10.2019 по 30.10.2024. Зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Автогаз інвест" порушило вимоги частини 20 статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів .

На підставі висновків акту перевірки від 26.02.2020 №0053/22-01-32-01/40690515, відповідач виніс податкове повідомлення-рішення №0001473201 від 19.03.2020, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 250000,00 грн.

Відповідно до розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до вказаного податкового повідомлення-рішення, штрафні (фінансові) санкції застосовані за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії на підставі абзацу 9 частини 2 статті 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального .

Позивач, вважаючи, що наказом від 24.02.2020 №559 та податковим повідомленням-рішенням №0001473201 від 19.03.2020, порушено його права, звернувся з позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що ліцензія на торгівлю пальним була відсутня, роздрібна торгівля пальним без наявності на це правовстановлюючих документів відбувалася, відтак рішення, щодо накладення на позивача штрафу є правомірним та не підлягає скасуванню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, підпунктом 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що контролюючі органи. Серед іншого, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Згідно пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Разом з цим, згідно абзацу 57 статті 1 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального від 19.12.1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон № 481) роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів від 23.11.2018 № 2628-111 (далі - Закон № 2628-111) були внесені зміни до Закону № 481, а саме: частину 20 статті 15 після слова виробами доповнено словами або пальним , а після слова ліцензій - словами на роздрібну торгівлю . Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2628-111 вказана норма набирає чинності з 01.07.2019. Отже, з 01.07.2019 запроваджено ліцензування роздрібної торгівлі пальним.

При цьому, перевіркою встановлено, що позивачем здійснено роздрібну торгівлю пальним без ліцензії 01.07. 2019 та 02.07.2019, позивач вказані факти реалізації пального за відсутності ліцензії на роздрібну торгівлю не заперечує.

Згідно абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону № 481 до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень.

Поряд з викладеним, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно ч. 30 ст. 15 Закону № 481 ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.

Положеннями ст. 15 Закону № 481 передбачено, що ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.

Отже, ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним повинна бути видана органом, визначеним Кабінетом Міністрів України, не пізніше 20 календарних днів з дня одержання визначених ст. 15 Закону № 481 документів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України утворено Державну податкову службу шляхом реорганізації Державної фіскальної служби. Згідно з підпунктом 27 пункту 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 N 227 ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом. ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи.

Листом Державної фіскальної служби від 30.05.2019 за № 17014/7/99-99- 12-01-01-17 на виконання Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів доведено територіальним органам - головним управлінням ДФС в областях та м. Києві, що суб`єкти господарювання можуть подати документи на розгляд до органу ліцензування для отримання відповідних ліцензії на адресу Головних управлінь ДФС в областях та м. Києві за місцем роздрібної торгівлі пальним, починаючи з 12.06.2019. При цьому Головні управління ДФС у областях та м. Києві мають видавати зазначені ліцензії суб`єктам господарювання, починаючи з 01.07.2019.

Виходячи із норм Закону № 481 та листа Державної фіскальної служби від 30.05.2019 року за № 17014/7/99-99- 12-01-01-17, відповідач мав право видавати ліцензії на роздрібну торгівлю пальним з 1.07.2019, тобто з дня, коли при здійсненні роздрібного продажу пального за відсутності ліцензії наступала відповідальність у вигляді штрафу.

Як зазначено у п. 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 року Рисовський проти України Європейський суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Вказаний принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовний спосіб. Європейський суд звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

У контексті наведеного колегія суддів звертає увагу на те, що Законом № 481 чітко не врегульовано відносини щодо органу, який видає ліцензії на роздрібну торгівлю пальним, а Державна фіскальна служба України лише 30.05.2019 року направила лист за № 17014/7/99-99- 12-01-01-17 із розпорядженням про видачу ліцензій головними управліннями в областях з 01.07.2019 року.

Відповідно до пп. 4.1.4 ПК України у разі якщо норми законодавчих актів припускають неоднозначне (множинне) трактування, то правомірним вважається саме рішення платника податків, а не контролюючого органу, та п. 56.21 ст. 56 ПК України, який регламентує, що у разі коли норма цього закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі цього закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акту суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Так, до 01.07.2019 року Закон № 481 не передбачав ліцензування роздрібної торгівлі паливом. Фактично редакція цього Закону зі змінами та доповненнями від 23.11.2018 № 2628 Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів розширила його дію та погіршила становище позивача. При цьому Кабінет Міністрів України не визначив органи виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання, уповноважені видавати такі ліцензії.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 7 Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню Закону Про ліцензування видів господарської діяльності від 02.03.2015 № 222-VIII (далі - Закон №222-VIII), в редакції з 01.07.2019 року, ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як, зокрема, виробництво і торгівля і пальним, яка ліцензується відповідно до Закону №481.

Частиною першою статті 8 Закону № 222-VIII із змінами, внесеними Законом № 139-ІХ у разі запровадження ліцензування нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, ліцензійні умови провадження нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, набирають чинності у строк, необхідний для приведення суб`єктом господарювання своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, але не менш як через два місяці з дня їх опублікування.

Згідно абзацу четвертого п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону № 222-VIII діє принцип державної політики у сфері ліцензування, згідно якого у разі внесення змін до нормативно-правових актів у сфері ліцензування, передбачається достатній для реалізації цих змін строк, але не менш як два місяці.

Вказаний строк визначений законом з метою унормування змін у правовідносинах або при запровадженні нових видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, так і для суб`єктів господарювання, які мають забезпечити виконання вимог закону, пов`язаних із запровадженими змінами. Наведений двомісячний строк встановлений законом саме для додержання балансу у спірних правовідносинах між державою та суб`єктом господарювання (до 01.09.2019 року), позивач виконав свій обов`язок та у межах вищевказаного строку отримав ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним № 25150314201900192, дата реєстрації - 08.07.2019, термін дії: з 08.07.2019 по 08.07.2024.

У рішенні Конституційного Суду України від 27.02.2018 року № 1-р/2018 (справа № 1-6/2018), сформовано правову позицію щодо верховенства права, а саме - основними елементами конституційного принципу верховенства права є справедливість, рівність, правова визначеність. Конституційні та конвенційні принципи, на яких базується гарантія кожному прав і свобод осіб та їх реалізація, передбачають правові гарантії, правову визначеність і пов`язану з ними передбачуваність законодавчої політики, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005). Принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища

Наведене узгоджується із сталою практикою ЄСПЛ, яка знайшла своє відображення у справі Звежинський проти Польщі , в якій Суд підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти конкретно і дуже послідовно (рішення у справі Беєлер проти Італії ). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73).

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, позаяк встановлення ДФС України неможливості видачі ліцензії до 01.07.2019 року, за роздрібну реалізацію пального без якої з 01.07.2019 року до суб`єктів господарювання застосовуються штрафні (фінансові) санкції, не узгоджується із загальними принципами та правилами ліцензування видів господарської діяльності в Україні.

Щодо доводів позивача про порушення встановленого Податковим кодексом України порядку повідомлення про проведення фактичної перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно доп.81.1 ст. 81 ПК України не пред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Згідно з п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що докази направлення наказу та повідомлення про проведення перевірки на адресу позивача відсутні.

Оцінивши докази, які є у справі та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції рішення ухвалено при неповному з`ясуванні усіх обставин справи, при цьому, висновки суду не відповідають фактичним обставинам, тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення № 781 від 03 квітня 2020 року позивачем при звернення з позовом до суду першої інстанції сплачено судовий збір в сумі 2102,00 грн. і відповідно до платіжного доручення № 780від 03 квітня 2020 року в сумі 3750,00 грн., за подання апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду згідно платіжного доручення № 1045 від12 січня 2021 року сплачено судовий збір 8778,00 грн.

Враховуючи, що за наслідками апеляційного перегляду судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про повне задоволення позову, витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 14630,00грн. підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОГАЗ ІНВЕСТ" задовольнити .

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОГАЗ ІНВЕСТ" до Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області № 000143201 від 19 березня 2020 року.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул.Пилипчука,17; код за ЄДРПОУ: 43142957) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОГАЗ ІНВЕСТ " (29000 м. Хмельницький, вул.Соборна,55 кімн.69, код за ЄДРПОУ :40690515 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 14630 (чотирнадцять тисяч шістсот тридцять) грн. 00 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова суду складена в повному обсязі 11 березня 2021 року.

Головуючий Франовська К.С. Судді Совгира Д. І. Боровицький О. А.