Постанова

від 11.03.2021 по справі 560/5841/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/5841/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І.

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

11 березня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Сапальової Т.В. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не врахування до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з червня 2013 року до травня 2014 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю СТІОМІ ХОЛДІНГ ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області врахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з червня 2013 року по квітень 2014 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю СТІОМІ ХОЛДІНГ .

В обґрунтування вимог позову зазначила, що після одержання індивідуальних відомостей про застраховану особу з`ясувала, що період з 01.06.2013 по 30.04.2014 роботи на ТОВ Стіомі-Холдінг не було зараховано до страхового стажу, оскільки вказане підприємство має заборгованість із сплати єдиного соціального внеску. Не зарахування відповідачем до страхового стажу періоду роботи в ТОВ Стіомі-Холдінг вважає неправомірним, тому звернулася до суду з цим позовом.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Виходячи з приписів ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Копією Трудової книжки серії НОМЕР_1 , дата заповнення 03.07.1979 (далі - Трудова книжка) стверджено, що позивач 13.11.2005 прийнята ТОВ Стіомі-Холдінг майстером пекарем 6 розряду по переводу з ТОВ "Хмельницький хлібокомбінат" на підставі Наказу №14к/хв від 15.11.2005, а 30.04.2014 звільнена за власним бажанням на підставі Наказу №47к від 30.04.2014 (записи №18-19) (арк. спр. 8).

17.07.2020 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою від 16.07.2020, в якій просила зарахувати страховий стаж за період з 01.06.2013 по 30.04.2014 для обчислення та виплати пенсії за віком (арк. спр. 44).

Листом від 14.08.2020 року №3994-3423/С-03/8-2200/20 відповідач повідомив, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (з 01.01.2004 року - згідно сплати страхових внесків), а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.01.2004) - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло раніше. У реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування наявні відомості про нараховану заробітну плату з червня 2013 року по квітень 2014 року у ТОВ Стіомі - Холдінг , однак сплата страхових внесків за вказаний період відсутня. ТОВ Стіомі - Холдінг (код ЄДРПОУ 32827667) перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві. Відповідно до листа головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 12.06.2020 №2600-0604-9/77001 страхувальником ТОВ Стіомі - Холдінг (код ЄДРПОУ 32827667) внески за період з січня 2013 року по травень 2018 року не сплачено, платник є боржником. Враховуючи вищезазначене, підстави для зарахування до страхового стажу періоду роботи з червня 2013 року по квітень 2014 року у ТОВ Стіомі - Холдінг відсутні (арк. спр. 43).

Отже, відповідач не заперечує факт роботи позивача у ТОВ Стіомі - Холдінг в період з 01 червня 2013 року по 30 квітня 2014 року, та одержання ОСОБА_1 заробітної плати, однак зазначає про відсутність сплати страхових внесків товариством за вказаний період, тому не зараховує позивачу відповідний страховий стаж.

Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, позивач не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів її роботи.

Колегія суддів погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Питання, що пов`язані з пенсійним забезпеченням врегульовані Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-1V)

У відповідності до положень абз. 37, 39 ст. 1 Закону №1058-IV визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно з статті 20 Закону №1058-ІV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

За змістом вищезазначених норм, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Внаслідок невиконання страхувальником обов`язку по сплаті внесків позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Відповідно до ч. 16 ст. 106 Закону №1058-IV, виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів.

Системний аналіз вищезазначених норм дозволяє дійти висновку, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника позивач не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, з огляду на колегія суддів вважає, що наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів її роботи.

Надаючи оцінку обставинам даної справи, судова колегія враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 17 липня 2019 року (справа № 144/669/17), від 20 березня 2019 року (справа № 688/947/17) 12 вересня 2019 року у справі №489/2283/16-а (провадження № К/9901/18617/18), згідно якої, несплата страхувальником страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи на такому підприємстві, оскільки працівник не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку сплати страхових внесків.

Поряд з цим, слід зазначити, що у відповідності до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі по тексту також - Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Враховуючи, що спірні періоди роботи підтверджуються наявною у матеріалах справи копією трудової книжки серії НОМЕР_2 , що свідчить про факт роботи позивача у період з червня 2013 року по квітень 2014 року, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо зобов`язання відповідача зарахувати вищезазначений період до страхового стажу позивачці.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315,316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 11 березня 2021 року.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Смілянець Е. С.