Ухвала
11 березня 2021 року
м. Київ
справа № 205/4258/17
провадження № 61-3701ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду
м. Дніпропетровська від 22 липня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2020 року у справі за позовом Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Павловська Ганна Олегівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Рябих Вероніка Миколаївна, комунальне підприємство Житлово-експлуатаційне підприємство Дніпропетровської міської ради , комунальне підприємство Жилсервіс-2 Дніпровської міської ради, про визнання недійсними свідоцтва про право власності та договору купівлі-продажу, витребування майна ,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2020 року, позовні вимоги Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Павловська Г. О., приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Рябих В. М., комунальне підприємство Житлово-експлуатаційне підприємство Дніпропетровської міської ради , комунальне підприємство Жилсервіс-2 Дніпровської міської ради, про визнання недійсними свідоцтва про право власності та договору купівлі-продажу, витребування майна, задоволено частково.
Визнано недійсним укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4
28 грудня 2015 року договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , серія та номер: 1068, виданий 28 грудня
2015 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г. О.
Витребувано у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради квартиру АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 821521112101).
Вирішено питання розподілу судових витрат.
У іншій частині позовних вимог відмовлено .
03 березня 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку звернулися до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2020 року (надійшла до суду 09 березня 2021 року), вякій просять скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга подана до суду касаційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження.
Заявник зазначає, що постанову Дніпровського апеляційного суду
від 14 грудня 2020 року вони отримали 01 лютого 2021 року засобами поштового зв`язку.
Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, -
у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Однак, заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження дати отримання копії постанови суду апеляційної інстанції від 14 грудня 2020 року, або того, що апеляційним судом було порушено порядок вручення заявнику копії цього судового рішення, передбачений статтею 272 ЦПК України.
Оскільки відповідних доказів, що підтверджують доводи заявників про дату отримання ними оскаржуваної постанови, заявники не надали, касаційну скаргу необхідно залишити без руху відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України та надати особі строк для подання відповідних доказів.
Також у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України доданий до касаційної скарги документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 3 368,00 грн, однак не підтверджує сплату судового збору
у встановлених порядку та розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року Про судовий збір , який набрав чинності
01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради звернувся до суду з позовом
у липні 2017 року та заявляв дві позовні вимоги немайнового характеру та одну позовну вимогу майнового харакрету.
Станом на 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 600,00 грн.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно доплатити судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру (визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири) у розмірі 1 600,00 грн та позовну вимогу майнового характеру (витребування квартири).
Оскільки із поданої касаційної скарги та копій судових рішень не вбачається ціни позову станом на день його подання щодо вимог майнового характеру (відсутнє визначення вартості об`єкту нерухомого майна), тому неможливо встановити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви, у зв`язку з чим заявник при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати належними доказами (позовна заява з визначеною ціною позову або інші належні докази).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК
у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055 ).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про поновлення строку для подачі касаційної скарги, відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду
м. Дніпропетровська від 22 липня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2020 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 12 квітня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2021 |
Оприлюднено | 12.03.2021 |
Номер документу | 95439499 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Коломієць Ганна Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні