Вирок

від 10.03.2021 по справі 359/1681/21

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №359/1681/21

Провадження №1кп/359/367/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10березня 2021року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі суду:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , перекладача ОСОБА_6 ,

розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданніз технічноюфіксацією взалі судуугоду провизнання винуватостів кримінальномупровадженні №22021101110000045,відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань від25.02.2021 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, по обвинуваченню

ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Тертер РеспублікиАзербайджан, громадянинаАзербайджану,тимчасово проживаючогов АДРЕСА_1 ,раніше не судимого, паспорт громадянина Азербайджанської Республіки НОМЕР_1 , дійсний до 05.11.2025 року,

у скоєнні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 332-2 КК України, -

в с т а н о в и в :

13.03.2020 року громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_8 умисно перетнув державний кордон України, достовірно знаючи про існування рішення ЦМУ ДМС від 22.03.2019 року про заборону в`їзду в Україну, через пункт пропуску держаного кордону України в Міжнародному аеропорту «Бориспіль» за документами, що містять недостовірні відомості.

Так, 13.03.2018 року, ОСОБА_8 прибув до України через держаного кордону України в пункті пропуску «Славутич».

Співробітниками Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області у зв`язку із порушенням ОСОБА_9 правил перебування іноземців в Україні, а саме ухилення від виїзду з України після закінчення терміну перебування, 22.03.2019 року складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 203 КуПАП України, на підставі якого винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5100 грн. 00 коп.

Того ж дня, відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VI, ЦМУ ДМС у зв`язку з незаконним перебуванням ОСОБА_4 на території України та відсутністю у вказаної особи підстав для подальшого перебування на території України, винесено рішення щодо примусового повернення громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_4 до країни походження або до третьої країни, зобов`язано останнього покинути територію України у термін до 02.04.2019 року.

Однак, ОСОБА_8 , незважаючи на вищезазначене рішення ЦМУ ДМС від 22.03.2019 року, продовжив незаконно перебувати на території України.

У подальшому, 26.07.2019 року, працівниками ЦМУ ДМС за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та затримано ОСОБА_4 у зв`язку з невиконанням останнім рішення ЦМУ ДМС від 22.03.2019 року про примусове повернення останнього до країни походження або до третьої країни.

У той же день, відповідно до положень ст. 30 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» ЦМУ ДМС прийнято рішення про поміщення ОСОБА_4 в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства.

Ухвалою судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області у справі №743/1390/19, провадження № 2-а/743/242/19 від 29.07.2019 року адміністративний позов ЦМУ ДМС задоволено, та надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України на шість місяців, до 26.01.2020 року, включно, та примусове видворення ОСОБА_4 за межі України.

Однак, під час здійснення працівниками ЦМУ ДМС примусових заходів видворення ОСОБА_8 05.08.2019 року здійснив втечу.

Відповідно до положень ст.ст. 26, 30 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та у зв`язку з невиконанням ОСОБА_4 вищевказаного рішення ЦМУ ДМС від 22.03.2019 року та ухвали судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 29.07.2019 року у справі

№ 743/1390/19 (провадження № 2-а/743/242/19), 22.08.2019 року ЦМУ ДМС винесено рішення щодо заборони в`їзду ОСОБА_4 в Україну строком на вісім років, тобто до 22.08.2027.

У подальшому, 06.11.2019 року співробітниками ЦМУ ДМС на виконання ухвали судді Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 29.07.2019 року у справі № 743/1390/19 (провадження № 2-а/743/242/19) та рішень ЦМС ДМС від 22.03.2019 року та 22.08.2019 року здійснено видворення ОСОБА_4 за межі України літаком до м. Баку Азербайджанської Республіки, а також роз`яснено рішення щодо заборони в`їзду останньому в Україну строком на вісім років.

На початку серпня 2020 року, більш точну дату та час не встановлено, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на перетинання державного кордону України у пункті пропуску через державний кордон за документами, що містять недостовірні відомості.

Так, у вказаний період часу ОСОБА_8 , перебуваючи за межами України, будучи достовірно обізнаним про те, що йому заборонено в`їзд на територію України, через свого знайомого (невстановлену досудовим розслідуванням особу) ім`я « ОСОБА_10 » зв`язався з невстановленою особою, яка назвалась, та яка користується мобільним телефоном НОМЕР_2 .

У ході розмов за допомогою месенджера «WhatsApp» ОСОБА_8 , попередньо повідомивши невстановленій особі, яка назвалась, про наявну в нього заборону в`їзду, на що остання дала згоду, домовилися між собою щодо організації перетинання ним державного кордону, зокрема що невстановлена особа, яка назвалась ОСОБА_11 , вирішить питання щодо заборони в`їзду ОСОБА_12 на територію України, а також наддасть йому допомогу в одержані документів, необхідних для безперешкодного проходження паспортного контролю на державному кордоні України.

За допомогою месенджера «WhatsApp» ОСОБА_8 отримав від невстановленої особи, яка назвалась, заяву запрошення від імені ТОВ «ТЕРРА ГРОБАЛ ЕН» (код ЄДРПОУ 41234925), згідно якої ТОВ «ТЕРРА ГРОБАЛ ЕН» запрошує ОСОБА_8 на роботу з метою працевлаштування на посаду «налаштовувач комп`ютерних систем» у період часу з 13.08.2020 по 13.08.2021 року.

Для реалізації свого злочинного умислу, на початку серпня 2020 року ОСОБА_8 з метою оплати послуг невстановленій особи на ім`я ОСОБА_13 шляхом використання банківської картки свого знайомого невстановленої особи на ім`я ОСОБА_10 , а також банківської картки «Укрсіббанку» № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_14 перерахував грошові кошти на банківський рахунок № НОМЕР_4 , повідомлений невстановленою особою на ім`я ОСОБА_13 , відкритий на ім`я іншої особи у розмірі 500 доларів США у грошовому еквіваленті.

Надалі, 13.08.2020 року, ОСОБА_8 , реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на незаконне перетинання державного кордону України, будучи обізнаним про те, що йому заборонено в`їзд на територію України до 22.08.2027 року, за документами, що містять недостовірні відомості, а саме заявою запрошенням від імені ТОВ «ТЕРРА ГРОБАЛ ЕН», прибув до м. Києва міжнародним рейсом «Київ - Стамбул» до Міжнародного аеропорту «Бориспіль».

Тоді ж, ОСОБА_8 усвідомлюючи, що документи на підставі яких він планує перетнути державний кордон України містять недостовірні відомості та достовірно знаючи про існування рішення ЦМУ ДМС про заборону в`їзду йому на територію України від 22.03.2019 року, надав співробітнику Державної прикордонної служби України паспорт громадянина Азербайджанської Республіки № НОМЕР_1 та фотокопію заяви запрошення від імені ТОВ «ТЕРРА ГРОБАЛ ЕН» та повідомив останньому, що прибув на запрошення вказаного товариства для роботи протягом року налаштовувачем комп`ютерних систем.

Надалі, 13.08.2020 року ОСОБА_8 , перетнув державний кордон України в пункті пропуску Міжнародний аеропорт «Бориспіль» через державний кордон України на підставі фотокопії заяви запрошення від імені ТОВ «ТЕРРА ГРОБАЛ ЕН», що містить недостовірні відомості.

Таким чином, ОСОБА_8 вчинив умисні дії, що виразились у перетинанні державного кордону України особою, якій заборонено в`їзд на територію України, в пунктах пропуску через державний кордон України за документами, що містять недостовірні відомості, тобто скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.1 ст. 332-2 КК України.

Крім того, 25.02.2021 року в даному кримінальному провадженні між прокурором та підозрюваним в присутності його захисника і перекладача, укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ст.ст. 468-472 КПК України.

В угоді про визнання винуватості, в присутності захисника, сторони виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 332-2 КК України, які ніким не оспорюються, зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини. Згідно угоди про визнання винуватості, ОСОБА_8 визнав свою винуватість у вчиненні зазначеного злочину.

В угоді, сторони узгодили призначення обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 332-2 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки, із застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України та призначення покарання з іспитовим строком, і визначенням відповідних обов`язків судом.

Суд вважає, що згідно вимог ч.2 та ч. 5 ст.65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів, зважаючи на його особу та відношенням останнього до скоєного ними, а також співпраця останнього з правоохоронними органами держави України для викриття всіх осіб, причетних до виготовлення недостовірних документів, що надають право на в`їзд на територію України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою провину в скоєнні злочину, що інкримінується визнав повністю, щиро розкаявся. Угоду про визнання винуватості підтримав та просив її затвердити. Захисник також підтримав указану угоду та вказав на добровільність позиції і власне волевиявлення обвинуваченого при її укладенні. Жодного тиску на нього з боку працівників поліції, прокурора не було.

Прокурор в судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості, укладену відносно обвинуваченого, затвердити і призначити узгоджене в угоді покарання, оскільки при укладенні угоди про визнання винуватості, вимоги та правила КПК України та КК України дотримані.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє свої права, передбачені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди судом.

В судовому засіданні суд переконався у тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Так, злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 , згідно ст.12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, оскільки санкція ч. 1 ст. 332-2 КК України передбачає покарання до трьох років позбавлення волі, що дає можливість підписання даної угоди. Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Згідно вимог ст.ст. 468-469 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена, в тому числі, у провадженнях щодо кримінальних правопорушень нетяжких злочинів.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, які обтяжують відповідно ст. 67 КК України покарання обвинуваченого при проведенні досудового розслідування та судового розгляду не встановлено.

При перевірці угоди про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, судом встановлено, що остання у повному обсязі відповідає вимогам вказаного законодавства, дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 332-2 КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачений спроможний виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, узгоджене покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та санкції кримінального закону.

Вид покарання узгоджується з характеризуючими матеріалами щодо обвинуваченого, пом`якшуючими обставинами, якими є щире каяття, сприяння органам досудового слідства у розкритті злочину, тощо.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що укладена угода про визнання винуватості, - підлягає затвердженню.

Так, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_12 покарання за ч. 1 ст. 332-2 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки, із застосуванням положень ст. 75 КК України та призначення покарання з іспитовим строком терміном на один рік, а також визначенням обов`язків, передбачених ч.1 ст. 76 КК України.

Саме такий іспитовий строк на думку суду, буде достатнім для виконання обвинуваченим свого обов`язку та умов угоди в частині встановлення інших учасників вчинення злочинних дій, пов`язаними з виготовленням документів, що містять недостовірну інформацію з метою в`їзду іноземних громадян на територію України.

Саме таке покарання на думку суду буде достатнім для недопущення вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень та виправлення обвинуваченого під наглядом та контролем його поведінки за допомогою державних органів пробації.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України. Процесуальних витрат не встановлено, про них не зазначив і прокурор.

На досудовому слідстві відносно обвинуваченого запобіжний захід не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 126, 318, 322, 342-351, 358,363-368, 473-475, 484-496 КПК України, ст.ст. 15, 27, 50, 65, 66, 72, 75-77, 332-2 КК України, суд

у х в а л и в :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 25.02.2021 року, підписані в кримінальному провадженні №22021101110000045,відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань від25.02.2021 року, укладені між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_9 , за участю захисника адвоката ОСОБА_5 та перекладача ОСОБА_6 .

ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ), визнати винниму вчинені кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 332-2 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

Звільнити на підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ) від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 1 (один) рік, з покладенням на нього, відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи чи навчання.

Іспитовий строк ОСОБА_12 ( ОСОБА_7 ) рахувати з моменту проголошення вироку.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги, в порядку, визначеному КПК України, з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Головуючий - суддя: ОСОБА_1