Рішення

від 02.03.2021 по справі 635/7865/19

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/7865/19

Провадження № 2 /635/1091/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 року смт Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Савченка Д.М.,

секретар судового засідання - Савченко В.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Чорноткач Наталя Зенонівна,

відповідач 1-Товариство з обмеженою відповідальністю Діскавері Харків ,

представник відповідача 1- адвокат Аніщенко Катерина Михайлівна,

відповідач 2 - ОСОБА_2 ,

представник відповідача 2 - адвокат Максимов Микола Ігорович,

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Джоін Ап! ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в смт Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Діскавері Харків , ОСОБА_2 , Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Джоін Ап! , про відшкодування збитків, яких завдано через вчинення правочину під впливом обману, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, яку з часом уточнила, до Товариства з обмеженою відповідальністю Діскавері Харків , ОСОБА_2 , Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Джоін Ап! , в якій просить:

- визнати договір про надання туристичних послуг від 16.05.2019 року № 5735, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Діскавері Харків , недійсним;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Джоін Ап! на користь ОСОБА_1 20000 гривень у якості відшкодування у подвійному розмірі матеріальних збитків через вчинення правочину під впливом обману та 5000 гривень у якості відшкодування моральної шкоди, що була завдана у зв`язку із вчиненням такого правочину;

- стягнути з ОСОБА_2 13985 грн. у якості повернення набутих грошових коштів за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави та 5000 грн. у якості відшкодування моральної шкоди, що було завдано позивачу у зв`язку з безпідставним його позбавленням права власності на ці кошти і подальшим їх утриманням.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 16.05.2019 року вона уклала договір з Товариством з обмеженою відповідальністю Діскавері Харків про надання туристичних послуг за № 5735. За умовами договору туроператор через турагента зобов`язався забезпечити надання комплексу туристичних послуг, а турист зобов`язався на умовах укладеного договору прийняти та оплатити їх. Вартість туристичних послуг склала 32532,60 грн. В день укладання договору позивачем було сплачено у касу турагента 10000 грн., про що представником турагента ОСОБА_2 було поставлено печатку ТОВ Діскавері Харків та підпис. 08.07.2019 ОСОБА_2 повідомила позивача про отримання підтвердження на тур, тому позивач перерахувала ОСОБА_2 залишок коштів в розмірі 21895 грн. Позивачем було виконано умови укладеного договору, передбачені п.п. 3.3.1 та 3.1.2 п.3.3, водночас, всупереч п.4.8 договору останній був укладений без дотримання визначеної п.п.4.2-4.7 договору процедури, оскільки жодного підтвердження замовлення під час його оформлення у турагента не було, а тому, виходячи з імперативно визначених договором положень, турагент, укладаючи договір, керувався нормами п.п. 4.9-4.10 договору. На думку позивача, оскільки туристичний продукт не був заброньований то підстави на укладання договору у турагента з позивачем не виникало, а тому ОСОБА_2 незаконно заволоділа коштами позивача. 20.07.2019 позивачу зателефонувала ОСОБА_2 та повідомила про скасований виліт, що унеможливило надання позивачу ваучеру та квитків на літак. Після звернення позивача до туроператора з заявою про повернення коштів позивачеві частково повернуто грошові кошти в сумі 8000 грн. Звернувшись до туроператора та турагента, позивачу була надана відповідь про відсутність бронювання на її ім`я туроператором ТОВ Джоін ап! та ТОВ Діскавері-Харків , а тому у туроператора не виникло обов`язків по наданню туристичного продукту для ОСОБА_1 .

Представником ТОВ Джоін Ап! надано відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що між ТОВ Джоін Ап! та ТОВ Діскавері Харків (турагент) укладений агентський договір на реалізацію турпродукту №6693/16 від 04.09.2018. За цим договором турагент наділяється повноваженнями укладати договори на обслуговування лише на умовах, наведених у додатку 1. Всі інші замовлення не вважаються схваленими туроператором. Від агента ТОВ Діскавері Харків не надходило запиту до ТОВ Джоін Ап! на бронювання туристичного продукту для ОСОБА_1 . В системі туроператора Join Up! не здійснювалось бронювання для позивача. Таким чином, між позивачем та ТОВ Джоін Ап! не виникало ніяких правовідносин. Крім того, з матеріалів справи убачається перерахування позивачем коштів не на рахунок турагента ТОВ Діскавері Харків , а на рахунок третьої особи ОСОБА_2

ОСОБА_2 надала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що з аналізу умов укладеного між сторонами договору на туристичне обслуговування не вбачається порушення принципу добросовісності чи істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позивачу, його умови є чіткими та однозначними. Договір на туристичне обслуговування підписаний сторонами в момент укладання та жодних пропозицій щодо внесення змін до умов договору від позивача до відповідачів не надходило. Замовлена та оплачена позивачем туристична подорож є туристичним продуктом, який було створено туроператором ТОВ Джоін Ап! , а реалізація вказаного продукту у відповідності до ЗУ Про туризм відбулась від його імені через туроператора ТОВ Діскавері Харків та зокрема ОСОБА_2 . Крім того, згідно умов договору про надання туристичних послуг №5735 від 16.05.2019 туристичні послуги позивачу надає ТОВ Діскавері Харків та ТОВ Джоін Ап , а ОСОБА_2 була уповноважена керівником ТОВ Діскавері Харків лише на заповнення договору між турагентом та туристом та отримання коштів від туриста з подальшою їх передачею керівнику ТОВ Діскавері-Харків , що і було зроблено ОСОБА_2 . Вважала необхідним зауважити, що причини відмови позивачу невідомі ОСОБА_2 , оскільки вона не мала доступу до особистого кабінету бронювань, а також не займається фінансовими справами, але ОСОБА_2 відомо про оприбуткування вказаних коштів, так як директор ТОВ Діскавері Харків повідомив ОСОБА_2 . Вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки ОСОБА_2 була уповноважена лише на передачу грошових коштів та документів від позивача до ТОВ Діскавері-Харків .

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 22 жовтня 2019 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено проведення підготовчого засідання.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 14 січня 2020 року прийнято уточнену позовну заяву ОСОБА_1 , задоволено клопотання про залучення у якості співвідповідача ОСОБА_2 , а також витребувано докази.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 07 жовтня 2020 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 13 жовтня 2020 року виправлено описку.

Позивач у судове засідання не з`явилась, повідомлялась своєчасно і належним чином, представник позивача надала заяву про проведення судового засідання без її участі.

Представник відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю Діскавері Харків в судове засідання не з`явився, повідомлявся своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, повідомлялась своєчасно і належним чином, від її представника надійшла заява про проведення судового засідання без його участі.

Представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Джоін Ап! в судове засідання не з`явився, повідомлявся своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Інших заяв та клопотань від сторін не надійшло.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

16 травня 2019 р. між ТОВ Діскавері Харків (турагент), який діяв від імені туроператора ТОВ Джоін ап! , та ОСОБА_1 (турист) укладено договір про надання туристичних послуг №5735 (далі - Договір).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, директором ТОВ Діскавері Харків , код ЄДРПОУ 42394238, є ОСОБА_3 .

Договірні відносини між ТОВ Джоін ап! та ТОВ Діскавері Харків підтверджуються заявкою представника останнього №6693/16 від 04.09.201, яким ТОВ Діскавері Харків приєднався до публічної оферти на реалізацію турпродукту ТОВ Джоін ап! .

За умовами договору туроператор через турагента зобов`язався відповідно до заявки туриста на бронювання забезпечити надання комплексу туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язався на мовах даного договору прийняти та оплатити їх. (п.2.1 Договору).

Вартість туристичного обслуговування, обумовлена сторонами за договором від 16.05.2019, складає 32592,60 грн., строк перебування у місці надання туристичних послуг з 22.07.2019 по 29.07.2019.

Пунктом 4.22 Договору передбачається, що туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, крім випадків якщо: невиконання або неналежне виконання умов договору сталось з вини туриста; невиконання або неналежне виконання умов договору сталось з вини третіх осіб, неп пов`язаних з наданням послуг, зазначених в договорі , та жодна з сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь; невиконання або неналежне виконання умов договору сталось внаслідок настання форс-мажорних обставин, які вказані в даному договорі або є результатом подій, які туроператор/турагент та інші суб`єкти туристичної діяльності, як надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту , не могли передбачити.

Відповідно до п.п. 4.8, 4.9, 4.10 Договору після фактичного отримання турагентом підтвердження замовлення туриста турагент має право на укладання договору з туристом на туристичне обслуговування. Турагент має право на укладання договору на туристичне обслуговування і до моменту фактичного отримання підтвердження замовлення туриста від туроператора, однак в даному випадку даний договір на туристичне обслуговування вступає в силу в частині виконання своїх зобов`язань Туроператором тільки після отримання турагентом підтвердження замовлення туроператора. Турагент несе самостійну відповідальність перед туристом за збитки, заподіяні останньому внаслідок укладення між туристом і турагентом договору без акцептованого туроператором замовлення. В такому випадку турагент вважається таким, що діяв від свого імені.

Згідно з п.5.1 Договору під час заповнення листа бронювання, турист здійснює туроператору через турагента передплату в розмірі не менше 30% від загальної вартості замовлення туристичного продукту та супутніх послуг. Якщо лист бронювання оформлюється менше ніж за 14 днів до початку замовлення туру або дата початку якого припадає на високий сезон/ Акції турист здійснює 100% оплату вартості замовлення ним туристичного продукту.

Згідно з п.5.2 Договору після підтвердження на тур туроператор через турагента запрошує туриста для підписання договору на туристичне обслуговування та здійснення остаточної оплати замовленого туру та супутніх послуг. Турист повинен здійснити повну оплату вартості за замовлений тур та супутні послуги за вирахуванням передплати туроператору (безпосередньо або через турагента) протягом 1-го банківського дня після підтвердження туру. Датою виконання зобов`язань з оплати є дата зарахування коштів на поточний рахунок турагента. За згодою сторін допускається підтвердження оплати копією платіжного документу. У призначенні платежу турист вказує реквізити рахунку, відповідно до якого здійснюється оплата. У разі нездійснення оплати в зазначений строк, підтвердження на тур автоматично анулюється, збитки туроператора/турагента покладаються на туриста.

На договорі від 16.05.2019 мається запис про передплату позивачем грошових коштів за туром в розмірі 10000 грн 16.05.2019, запис засвідчено печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю Діскавері Харків .

ОСОБА_1 сплатила ОСОБА_2 , яка уповноважена ТОВ Діскавері Харків на отримання та передачу грошових коштів, а також передачу документів, за квитанцією від 08.07.2019 грошові кошти в розмірі 21 985 грн.

ОСОБА_3 надав суду письмові пояснення, в яких підтвердив отримання коштів від ОСОБА_2 в розмірі 10000 грн 16.05.2019, а також 21985 грн. 08.07.2019 на банківську картку, які попередньо ОСОБА_1 сплатила ОСОБА_2 за умовами договору від 16.05.2019 №5735.

Отримання ОСОБА_3 від ОСОБА_2 коштів, які попередньо сплачені ОСОБА_1 за умовами договору від 16.05.2019 №5735, а також повноваження ОСОБА_2 лише на заповнення договору між турагентом та туристом, отримання коштів від туриста, також підтверджується копією листа керівника ТОВ Діскавері Харків Двигуна Є.І., адресованого представнику ОСОБА_2 - адвокату Максимову М.І.

Позивач зазначає, що за дві доби до запланованого виліту, а саме 20.07.2019, ОСОБА_2 повідомила позивача про скасування рейсу, а так, неможливість надати ваучери та білети.

20.07.2019 позивач звернулась з листом до Товариства з обмеженою відповідальністю Діскавері Харків з вимогою про повернення сплачених за договором від 16.05.2019 №5735 коштів в сумі 31985 грн., який отримано ОСОБА_2 під підпис.

Крім того, позивач зазначила, що ОСОБА_2 з особистої картки перерахувала їй 8000 грн., про що надала суду роздруківку з інтернет-банкінгу.

28.08.2019 позивач звернулась з заявою до ТОВ Діскавері-Харків , а також ТОВ Джоін Ап! з вимогою про повернення коштів в розмірі 23985 грн.

Листом від 02.10.2019 ТОВ Джоін Ап! повідомило ОСОБА_1 про відсутність бронювання туристичного продукту для ОСОБА_1 в системі бронювання туроператора ТОВ Джоін Ап! ні ТОВ Діскавері Харків , ні іншим агентом.

Суд на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

За змістом ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного права та інтересу, зокрема, з позовом про відшкодування збитків, моральної шкоди, а також суд може захистити цивільне право іншим способом, встановленим договором або законом.

Положеннями ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Закон України Про захист прав споживачів регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Частинами 1 та 2 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Тож, із п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України Про захист прав споживачів , убачається, що договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном, розрахунковим документом, передбаченим Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", або іншими документами (далі - розрахунковий документ).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України зазначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Положеннями ч. ч. 1,2 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів , передбачено, що споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим. Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 20 Закону України Про туризм , за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його. До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом. Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону.

Із Закону України Про туризм слідує, що цей Закон визначає загальні правові, організаційні та соціально-економічні засади реалізації державної політики України в галузі туризму та спрямований на забезпечення закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, охорону здоров`я, на безпечне для життя і здоров`я довкілля, задоволення духовних потреб та інших прав при здійсненні туристичних подорожей. Він встановлює засади раціонального використання туристичних ресурсів та регулює відносини, пов`язані з організацією і здійсненням туризму на території України.

Положеннями ч. 1 ст. 5 Закону України Про туризм визначено, що учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, є юридичні та фізичні особи, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування) чи здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та інші), в інтересах яких здійснюється туристична діяльність.

Крім того, положеннями вказаної норми Закону, визначено, що суб`єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність, зокрема, є туристичні оператори - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність; туристичні агенти (далі - турагенти) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб`єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 19-1 Закону України Про туризм будь-яка інформація, надана туроператором (турагентом), повинна містити достовірні відомості про умови договору на туристичне обслуговування. Інформація про умови надання туристичних послуг, яку туроператор (турагент) поширює до укладення договору на туристичне обслуговування, має доводитися у доступній, наочній формі, бути розбірливою, зрозумілою та містити відомості про: 1) місце надання туристичних послуг, програму туристичного обслуговування; 2) характеристику транспортних засобів, що здійснюють перевезення, зокрема їх вид і категорію; 3) характеристику готелів та інших об`єктів, призначених для надання послуг з тимчасового розміщення, у тому числі місце їх розташування, категорію, строки і порядок оплати готельного обслуговування; 4) види і способи забезпечення харчування під час туристичної подорожі; 5) мінімальну кількість туристів у групі, а також інформування туриста про те, що туристична подорож не відбудеться через недобір групи, не пізніше ніж за три дні до початку туристичної подорожі; 6) ціну туристичних послуг.

Положеннями ч.ч. 9,12,15 ст. 20 Закону України Про туризм , визначено, що туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, якщо це відбулося з вини туриста. Туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування. Якість туристичних послуг має відповідати умовам договору на туристичне обслуговування, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються Законом України "Про захист прав споживачів".

Обов`язки суб`єктів туристичної діяльності визначені положеннями ст. 24 Закону України Про туризм , зокрема, надавати туристам необхідну і достовірну інформацію про туристичні послуги, права, обов`язки та правила поведінки туристів (екскурсантів), умови страхування, порядок відшкодування завданих збитків, умови відмови від послуг, правила візового митного режиму, перетинання державного кордону та іншу інформацію, передбачену цим Законом; надавати туристичні послуги в обсягах та в терміни, обумовлені договором; відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані туристам (екскурсантам), іншим особам та довкіллю.

Як встановлено судом, 16.05.2019 між позивачем (турист) та відповідачем 1 (турагент) укладено спірний Договір про надання туристичних послуг № 5735, предметом якого було надання комплексу туристичних послуг щодо відпочинку у період з 22.07.2019 по 29.07.2019 (далі - Договір, спірний Договір).

Порядок виконання Договору врегульовано розділом 4, яким, зокрема, передбачено, що туроператор через турагента погоджує з туристом істотні умови Договору про туристичне обслуговування та заповнює Лист бронювання або користується системою онлайн бронювання (пункт 4.2. Договору).

Відповідно до пункту 4.6. Договору, в разі можливості задоволення всіх істотних умов туриста, туроператор направляє турагенту Підтвердження Замовлення, що в даному випадку є акцептом, тобто підтвердженням бажання укласти договір.

Згідно з пунктом 4.8. Договору, після фактичного отримання турагентом підтвердження замовлення туриста турагент має право на укладення договору з туристом на туристичне обслуговування.

При цьому пунктом 4.10. Договору передбачено, що турагент несе самостійну відповідальність перед туристом за збитки, заподіяні останньому внаслідок укладення між туристом і турагентом договору без акцептованого туроператором замовлення. В такому випадку турагент вважається таким, що діяв від свого імені.

Пунктом 5.2. Договору визначено, що після отримання підтвердження на тур туроператор через турагента запрошує туриста для підписання Договору на туристичне обслуговування та здійснення остаточної оплати замовленого Туру та супутніх послуг.

Таким чином, за загальним правилом, передбаченим Договором, його укладення та здійснення остаточної оплати туру туристом можливе лише після одержання турагентом від туроператора підтвердження на тур, тобто акцептування туроператором пропозиції туриста щодо бажаного туристичного продукту.

Як встановлено судом, бронювання туристичного продукту турагентом - ТОВ Діскавері Харків не здійснювалось, однак оспорюваний Договір було укладено та позивачем проведено повну оплату туристичного продукту відповідачеві 1.

Статтею 230 ЦК України врегульовано правові наслідки вчинення правочину під впливом обману, а саме:

1. Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

У свою чергу згідно з частиною 1 статті 229 ЦК України істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Надаючи юридичну кваліфікацію діям сторін, суд приходить до висновку, що позивач при укладанні спірного правочину діяв під впливом обману зі сторони відповідача 1 щодо відсутності перешкод для укладання Договору та наявності підстав для проведення повної оплати туристичного продукту у той час, коли насправді через нездійснення відповідачем 1 бронювання туристичного продукту та, відповідно, відсутності підтвердження такого бронювання з боку туроператора, правові підстави для укладення Договору та проведення повної оплати туристичного продукту позивачем були відсутні.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними визначено, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману, повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Доводи позивача щодо того, що вона при укладенні спірного Договору діяла під впливом обману, та щодо умисного введення її в оману відповідачем 1 останнім не спростовано, будь-яких доказів на спростування вказаних тверджень позивача відповідачем 1 суду всупереч вимог частини 1 статті 81 ЦПК України не надано.

Таким чином, суд уважає, що стороною позивача доведено як факт обману, так і наявність умислу в діях відповідача 1.

Отже, оспорюваний Договір вчинено позивачем під впливом обману з боку відповідача 1, що відповідно до статті 230 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

Частиною 2 статті 230 ЦК України визначено, що сторона, яка застосувала обман, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв`язку з вчиненням цього правочину.

Отже, завдані позивачеві збитки у зв`язку з укладенням спірного правочину підлягають стягненню з відповідача 1 у подвійному розмірі.

Вирішуючи питання щодо розміру завданих збитків, суд виходить з наступного.

На виконання спірного Договору позивачем здійснено на користь відповідача 1 два платежі - попередня оплата у сумі 10 000 грн. 16.05.2019 та оплата залишку у сумі 21985 грн. 08.07.2019, що підтверджується відмітками ОСОБА_2 на останньому аркуші оспорюваного Договору.

Факт одержання у повному обсязі від ОСОБА_2 коштів позивача на виконання спірного Договору підтверджено також директором ТОВ Діскавері Харків ОСОБА_3 .

Пунктом 5.1. Договору визначено, що під час заповнення Листа бронювання турист здійснює туроператору через турагента передплату в розмірі не менше 30 % від загальної вартості замовленого туристичного продукту та супутніх послуг.

Таким чином, одержання турагентом від туриста передоплати в розмірі 30 % вартості туристичного продукту і супутніх послуг до одержання підтвердження бронювання від туроператора відповідає приписам Договору, у зв`язку з чим правові та фактичні підстави кваліфікувати дії відповідача 2 з одержання від позивача 16.05.2019 попередньої оплати в сумі 10 000 грн. як дії, вчинені із застосуванням обману, відсутні; доказів того, що представник відповідача 2 при цьому діяв навмисно, позивачем суду не надано.

У свою чергу, оскільки дії відповідача 2 з одержання від позивача 08.07.2019 остаточної оплати у сумі 21 985 грн. суперечили пунктам 4.8., 4.9. Договору, суд вважає, що вказані дії вчинено відповідачем 1 із застосуванням обману, у зв`язку з чим вказана сума підлягає стягненню з відповідача 1 у подвійному розмірі на підставі частини 2 статті 230 ЦК України, тобто у сумі 43 790 грн. (21 985 х 2).

Оскільки позивач просить стягнути з відповідача 1 завдані збитки у подвійному розмірі у сумі 20 000 грн., і суд, виходячи з принципу диспозитивності, не вправі виходити за межі позовних вимог, позовні вимоги підлягають задоволенню саме в цьому розмірі.

При вирішенні питання щодо відшкодування моральної шкоди суд виходить з положень ст. 33 Закону України Про туризм , згідно якої суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов`язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Заподіяна туристу моральна (немайнова) шкода, якою порушені його законні права, відшкодовується суб`єктом туристичної діяльності в порядку, встановленому законом.

Відповідно до положень ст. 1167 Цивільного кодексу України, загальними підставами відповідності за завдану моральну шкоду є спричинення моральної шкоди, завданої фізичній особі неправомірними діями особи, яка її завдала, за наявності її вини.

Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, ураховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках.

Суд, з урахуванням характеру та обсягу заподіяних позивачу моральних та фізичних страждань, їх тривалістю, істотних вимушених змін у її життєвих та виробничих стосунках, враховуючи засади розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку, що з відповідача 1 на користь позивача слід стягнути відшкодування моральної шкоди у сумі 5000 грн.

Щодо вимог про стягнення коштів з відповідача 2 - ОСОБА_2 суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 при укладенні спірного Договору та одержанні коштів від позивача діяла від імені та за дорученням відповідача 1 - ТОВ Діскавері Харків , що підтверджується копією довіреності № 1 від 06 травня 2019 року (т. 1, а.с. 241), а також листом директора ТОВ Діскавері Харків Двигуна Є.І. на адвокатський запит від 05.10.2020 представника ОСОБА_2 адвоката Максимова М.І., в якому останній підтвердив уповноваження ОСОБА_2 на заповнення договорів між турагентом і туристом та одержання коштів від туристів, а також одержання ним від ОСОБА_2 в повному обсязі коштів, переданих їй позивачем на виконання оспорюваного договору.

Згідно зі статтею 237 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Доказів того, що ОСОБА_2 , укладаючи від імені ТОВ Діскавері Харків спірний правочин та приймаючи на його підставі оплату від позивача, діяла у власних інтересах із застосуванням обману , позивачем суду не надано.

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 діяла від імені і за дорученням ТОВ Діскавері Харків , і її дії створили юридичні наслідки для ТОВ Діскавері Харків , вона не може нести відповідальність за невиконання останнім своїх зобов`язань перед позивачем на підставі спірного правочину, у зв`язку з чим позовні вимоги до ОСОБА_2 щодо повернення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Правові наслідки недійсності правочину врегульовано статтею 216 ЦК України, згідно з якою:

1. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

2. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

При цьому частиною 5 вказаної статті передбачено, що суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Згідно з пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними за змістом статті 216 ЦК та виходячи із загальних засад цивільного законодавства суд може застосувати з власної ініціативи реституцію як наслідок недійсності оспорюваного правочину. Інші наслідки недійсності оспорюваного правочину (відшкодування збитків, моральної шкоди тощо) суд застосовує відповідно до статті 11 ЦПК України.

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати реституцію як наслідок недійсності спірного правочину, стягнувши з відповідача 1 на користь позивача кошти, одержані за цим правочином.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на користь позивача, суд зазначає, що усього на підставі спірного Договору позивач передав відповідачеві 1 кошти в сумі 31 895 грн. (10 000 + 21 895), з яких добровільно повернуто позивачеві 8 000 грн., тобто заборгованість складає 23 895 грн. (31 895 - 8 000), з яких 10 000 грн. вже стягнуто судом у подвійному розмірі збитків, у зв`язку з чим підлягає стягненню з відповідача 1 у порядку реституції 13 895 грн. (23 895 - 10 000).

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Діскавері Харків на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1205,14 гривень.

Керуючись ст.ст.7, 8, 9-13, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Діскавері Харків , ОСОБА_2 , Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Джоін Ап! , про відшкодування збитків, яких завдано через вчинення правочину під впливом обману, - задовольнити частково.

Визнати договір про надання туристичних послуг від 16.05.2019 року № 5735, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Діскавері Харків , - недійсним.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Джоін Ап! на користь ОСОБА_1 20000 (двадцять тисяч) гривень у якості відшкодування у подвійному розмірі матеріальних збитків через вчинення правочину під впливом обману та 5000 (п`ять тисяч) гривень у якості відшкодування моральної шкоди, що була завдана у зв`язку із вчиненням такого правочину.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення з ОСОБА_2 коштів у якості повернення набутих грошових коштів за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Застосувати реституцію як наслідок недійсності правочину (договору про надання туристичних послуг від 16.05.2019 року № 5735, укладеного між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю Діскавері Харків ), стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю Діскавері Харків на користь позивача грошові кошти в сумі 13985 (тринадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Діскавері Харків на користь держави судовий збір в розмірі 1205 (одна тисяча двісті п`ять) гривень 14 копійок.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач 1: Товариство з обмеженою відповідальністю Діскавері Харків , місце реєстрації: Харківська область, Зміївський район, м.Зміїв, вул.Харківська, б.80, код ЄДРПОУ 42394238.

Відповідач 2: ОСОБА_2 , місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Джоін Ап! , місце реєстрації: м.Київ, Харківське шосе, б.201-203, літ.2А, код ЄДРПОУ 38729427.

Повний текст рішення складено 11.03.2021 р.

Суддя Д.М. Савченко