Ухвала

від 11.03.2021 по справі 946/669/21

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/669/21

Провадження № 1-кп/946/397/21

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення клопотання про застосування

примусових заходів виховного характеру прокурору

11 березня 2021 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

провів у місті Ізмаїл Одеської області відкрите підготовче судове засідання у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру про суспільно небезпечні діяння, що підпадають під ознаки ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі КК), відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12020160150001325, відносно

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ізмаїл Одеської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,

сторона захисту: особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, ОСОБА_3 , законний представник ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_6 ,

інші учасники судового провадження: потерпіла юридична особа Ізмаїльська філія ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» (представник ОСОБА_7 ), представниця служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області ОСОБА_8 .

Представник потерпілої юридичної особи Ізмаїльської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» та представник сектору ювенальної превенції Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області у підготовче судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце його проведення були повідомлені належним чином, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки про виклик до суду в електронній формі через SMS-повідомлення та розпискою про отримання повідомлення. Проведення підготовчого судового засідання без участі вказаних представників не відобразиться на повноті вирішення питань у ньому, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про можливість його проведення без їх участі.

Суть питання, що вирішується

1.29 січня 2021 року до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області надійшло клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру з додатками про суспільно небезпечні діяння, що підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК, відносно ОСОБА_3 . Ухвалою від 01 лютого 2021 року було призначено підготовче судове засідання, в якому підлягають вирішенню ряд питань відповідно до вимог ст. ст. 314 315 Кримінально процесуального кодексу України (далі КПК).

Встановлені судом обставини

2.У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 висловив думку про можливість призначення судового розгляду, ОСОБА_3 , його законний представник ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_6 не заперечували проти цього.

Мотиви, з яких суд виходив при постановлені ухвали

3.Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру з додатками, дійшов висновку, що воно на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК підлягає поверненню прокурору як таке, що не відповідає вимогам КПК.

4.Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, якщо воно не відповідає вимогам цього Кодексу.

5.Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1 КПК, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

6.Згідно ст. 2 КПК, одним із завдань кримінального провадження є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.

7.Відповідно до ч. 1 ст. 292 КПК, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру має відповідати вимогам статті 291 цього Кодексу, а також містити інформацію про примусовий захід виховного характеру, який пропонується застосувати.

8.За змістом п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК у поєднанні з ч. 1 ст. 292 КПК клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру повинно містити: 1) виклад фактичних обставин суспільно небезпечного діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, які прокурор вважає встановленими; 2) правову кваліфікацію суспільно небезпечного діяння з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) формулювання обвинувачення.

9.При цьому, згідно п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК, обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

10.З вказаної норми випливає, що обвинувачення це твердження про вчинення певною особою саме діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, а не кримінального правопорушення, яке має містити ознаки, встановлені ч. 1 ст. 11 КК.

11.Відповідно ж до ч. 1 ст. 11 КК, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільне небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

12.Вказане означає, що поняття «кримінальне правопорушення» є більш широким за поняття «діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність», оскільки для того, щоб це діяння стало кримінальним правопорушенням, воно обов`язково має бути винним та вчиненим суб`єктом кримінального правопорушення.

13.Отже, виходячи із системного тлумачення положень п. 13 ч. 1 ст. 3, п. 5 ч. 2 ст.291 КПК у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 292 КПК, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру обов`язково має містити формулювання обвинувачення.

14.При цьому в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого суспільно небезпечного діяння, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) це правова модель суспільно небезпечного діяння, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується особі.

15.Суд звертає увагу на те, що клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру не тільки має формально містити вказані положення, передбачені п.5 ч. 2 ст. 291 КПК, а й вони мають бути взаємопов`язаними між собою для того, щоб мати можливість співставити їх та надати їм належну оцінку під час судового розгляду, а також для реалізації права на захист.

16.Крім того, правова кваліфікація суспільно небезпечного діяння має відповідати не тільки посиланню на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, а й змісту формулювання обвинувачення та викладу фактичних обставин суспільно небезпечного діяння, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого суспільно небезпечного діяння в суді та для реалізації права на захист.

17.Не вдаючись до вирішення питань, що підлягають вирішенню під час судового розгляду, а лише перевіряючи клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру на відповідність вимогам КПК, суд дійшов висновку, що у клопотанні всупереч п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК взагалі не зазначене формулювання обвинувачення, не вказана правова модель кожного суспільно небезпечного діяння, вчинення яких інкримінуються ОСОБА_3 , а також виклад фактичних обставин та правова кваліфікація не взаємопов`язані між собою. У клопотанні зазначений лише виклад фактичних обставин суспільно небезпечних діянь та загальна правова кваліфікація даних суспільно небезпечних діянь, порушення яких інкримінується ОСОБА_3 , без надання кваліфікації кожному суспільно небезпечному діянню окремо.

18.Викладення фактичних обставин провадження з підсумком про те, що особа вчинила суспільно небезпечні діяння, як це зроблено в клопотанні відносно ОСОБА_3 , не може замінити формулювання обвинувачення, оскільки за змістом п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК та його структурою, формулювання обвинувачення в клопотанні про застосування примусових заходів виховного характеру має бути викладено незалежно від викладених фактичних обставин суспільно небезпечних діянь та правової кваліфікації суспільно небезпечних діянь з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

19.У викладі фактичних обставин зазначено чотири епізоди суспільно небезпечних діянь, що підпадають під ознаки ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК, однак правова кваліфікація даних діянь у клопотанні про застосування примусових заходів виховного характеру визначена загально. Суд звертає увагу та наголошує, що формулювання обвинувачення та правова кваліфікація суспільно небезпечного діяння встановлюють точну відповідність між фактичними обставинами та закріпленими у кримінальному законі ознаками цього діяння, тому за наявності декількох епізодів суспільно небезпечних діянь формулювання обвинувачення та правова кваліфікація повинні бути зазначені за кожний епізод окремо та не можуть бути узагальненими.

20.Як вбачається з клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, суспільно небезпечним діянням надана правова кваліфікація за декількома частинами ст. 185 КК, однак узагальнений виклад такої кваліфікації не дозволяє суду співставити та визначити які ж саме дії отримали кваліфікацію за тією або іншою частиною ст. 185 КК, а також надати належну оцінку суспільно небезпечним діянням під час судового розгляду, зберігши при цьому безсторонність, діючи в межах клопотання. Узагальнений виклад кваліфікації також перешкоджає і реалізації права на захист.

21.Крім того, у клопотанні про застосування примусових заходів виховного характеру зазначені суперечливі та взаємовиключні відомості при наведенні правової кваліфікації дій ОСОБА_3 .

22.Так, у клопотанні зазначено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не досяг віку, визначеного ст. 22 КК, з якого може наставати кримінальна відповідальність, а тому не є суб`єктом кримінальних правопорушень та не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, у зв`язку з чим, власне, і подане клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру.

23.Але, разом з цим, у правові кваліфікації слідчий зазначає, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 185 КК. Тоді як було вище наведено, згідно ч. 1 ст. 11 КК, кримінальним правопорушенням є не тільки передбачене цим Кодексом суспільне небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), а воно має бути вчинене ще й суб`єктом кримінального правопорушення, до якого, згідно цьому ж клопотанню, ОСОБА_3 не відноситься.

24.Вказані недоліки клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру можуть бути усунуті на стадії підготовчого провадження тільки шляхом повернення клопотання відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК, оскільки на стадії підготовчого провадження відповідно до Глави 27 КПК суд має виключний перелік повноважень, передбачених цією главою, і виправляти недоліки клопотання на цій стадії іншим чином, окрім як повернення його прокурору, не передбачено.

25.Отже, за наявності вказаних порушень п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 292 КПК, суд позбавлений можливості призначити судовий розгляд за цим клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру відносно ОСОБА_3 , а тому воно підлягає поверненню прокурору.

Керуючись ст. ст. 314, 370 372 КПК, суд

постановив:

1.Клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні про суспільно небезпечні діяння, що підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК, відносно ОСОБА_3 разом з додатками повернути прокурору Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області для усунення протягом розумного строку вказаних в ухвалі виявлених недоліків.

2.Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.

3.Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

СУДДЯ

Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1