Ухвала

від 02.03.2021 по справі 760/3806/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №1-кс/760/1334/21

Справа №760/3806/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2021 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах Виробничо-торгівельної фірми «ЛЕО» на бездіяльність слідчого, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 32020110000000114 від 09.09.2020 року, -

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , подана в інтересах Виробничо-торгівельної фірми «ЛЕО» на бездіяльність слідчого, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 32020110000000114 від 09.09.2020 року.

Скарга мотивована тим, що в період з 17.11.2020 року по 24.11.2020 року на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09.11.2020 року проведено обшук земельної ділянки та приміщень за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Привокзальна, 10, яка знаходиться у користуванні ВТФ «ЛЕО» у ході якого було вилучено майно, яке не входить до переліку дозволеного в ухвалі про обшук майна, а саме: транспортний засіб - спеціалізований сідловий тягач РЕНО ПРЕМІУМ, 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 разом із напівпричіпом-паливоцестерна-Е, 1998 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , дизельне пальне, насос марки СЦН 20X24 з електродвигуном 11 кВт тощо.

При цьому,вказаною ухвалоюсуду наданодозвіл на вилучення пального, щодо якого відсутні ТТН, сертифікати якості, паспорти, однак слідчим вилучене дизельне пальне у кількості 4780,00 л, а також насос марки СЦН 20x24 з електродвигуном 11кВт на яке у ВТФ «ЛЕО» є усі необхідні документи.

На вилучене дизельне пальне у кількості 4780,0 л, а також насос марки СЦН 20x24 з електродвигуном 11кВт арешт у порядку ст.ст. 170, 171 КПК України не накладався.

Враховуючи, що у Єдиному державному реєстрі судових рішень, відсутні будь-які ухвали про накладення арешту на вилучене під час обшуку з 17.11.2020 року по 24.11.2020 рік, на дизельне пальне, воно підлягає поверненню особі, у якої воно було вилучено на підставі ч. 5 ст. 171 КПК України.

Більше того все вищевказане вилучено без ухвали суду.

Вилучаючи зазначене майно, слідчим не враховано санкцію ч. 1 ст. 204 КК України, якою передбачено штраф з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів, а не дизельного пального чи будь-якого іншого майна.

На підставі викладеного просив скаргу задовольнити.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримав з підстав викладених у ній.

Слідчий в судовому засіданні проти задоволення скарги в частині палива не заперечував.

Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, вислухавши думку учасників справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого , прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогамистатті 169цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.

Як передбачено ч. 7 ст. 236 КПК України, при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України у разі у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Встановлено, що 09.11.2020 року ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надано слідчим слідчої групи слідчого управління ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 дозвіл на проведення обшуку земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності територіальній громаді м. Біла Церква в особі Білоцерківської міської ради, код ЄДРПОУ: 26376300 та приміщень за вказаною адресою, право власності на які зареєстровано за Відкритим акціонерним товариством

«Київцукор П» (код00388659),та використовуєтьсяВТФ «ЛЕО»(код23236142),з метоюпідтвердження фактунезаконного виготовлення,зберігання тазбуту підакцизнихтоварів,а такожвилучення:підакцизних товарів (пального), щодо яких відсутні ТТН, сертифікати якості, паспорти відповідності; обладнання, тари, інших засобів, що використовуються для незаконної реалізації та зберігання незаконного виготовлених підакцизних товарів; документів щодо реалізації та придбання незаконно виготовлених паливно-мастильних матеріалів, роздруківок Х звітів з касових апаратів; чорнової документації, яка підтверджує придбання, транспортування, прийом та збут незаконно виготовлених підакцизних товарів; чорнових записів, у яких містяться контакти виробників та відправників незаконно виготовлених підакцизних товарів та інша інформація, яка має значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні; копіювання інформації з комп`ютерної техніки, на якій зберігаються відомості щодо реалізації та закупівлі незаконно виготовлених підакцизних товарів, а також інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження №32020110000000114 за участю спеціаліста, а у разі неможливості копіювання на вилучення даної техніки; копіювання інформації з мобільних телефонів (інших засобів зв`язку) осіб, що здійснюють реалізацію незаконно виготовлених паливно-мастильних матеріалів, в яких містяться контакти виробників та відправників незаконно виготовлених підакцизних товарів, відомості щодо осіб, які вчинили кримінальне правопорушення та сприяли його вчиненню, або інші дані, які можуть бути використані як докази в кримінальному провадженні №32020110000000114 за участю спеціаліста, а у разі неможливості копіювання на вилучення даної техніки.

В іншій частині клопотання відмовлено.

У період з 17.11.2020 року по 24.11.2020 року, на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09.11.2020 року, було проведено обшук земельної ділянки та приміщень за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Привокзальна, 10, яка знаходиться у користуванні ВТФ «ЛЕО» у ході якого було вилучено майно, яке не входить до переліку дозволеного в ухвалі про обшук майна, а саме: транспортний засіб - спеціалізований сідловий тягач РЕНО ПРЕМІУМ, 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 разом із напівпричіпом-паливоцестерна-Е, 1998 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , дизельне пальне, насос марки СЦН 20X24 з електродвигуном 11 кВт тощо.

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Підстави та порядок тимчасового вилучення майна врегульовані ст. ст. 167, 168 КПК України, а припинення тимчасового вилучення майна - ст. 169 КПК України.

Згідно зі ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

З огляду на зазначене, вилучені у ВТФ «ЛЕО» документи не відповідають критеріям ч. 2 ст. 167 КПК України, а тому безпідставно вилучені.

Крім того, згідно з витягу з ЄДРПОУ, видами діяльності ВТФ «ЛЕО» є: 46.71 - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 47.30 - роздрібна торгівля пальним; 49.41 - вантажний автомобільний транспорт.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ст. 169 КПК Українитимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено:

1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;

2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;

3) у випадках, передбаченихчастиною п`ятою статті 171,частиною шостою статті 173цього Кодексу;

4) у разі скасування арешту.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 30.11.2020 року у справі №760/25930/20 накладено арешт на тимчасово вилучене майно під час проведення обшуку на нафтобазі, яка знаходиться за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Привокзальна, буд. 10 з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні внесеному ЄРДР за №32020110000000114 від 09.09.2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, а саме: автомобіль марки РЕНО д.н.з. НОМЕР_1 та причіп-цистерна з д.н.з. НОМЕР_3 наповнена рідиною прозорого кольору із запахом паливно-мастильних матеріалів (зі слів директора ВТФ «ЛЕО» ОСОБА_10 - бензин А-92) в кількості 12490 л., які використовувалися ВТФ «ЛЕО» (код ЄДРПОУ 23236142).

У подальшому вказана ухвала про арешт була скасована ухвалою Київського апеляційного суду від 04.02.2021 року у справі №760/25930/20 та постановлено нову ухвалу, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Київської обласної прокуратури ОСОБА_11 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно під час проведення обшуку на нафтобазі, яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Привокзальна, 10 з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №32020110000000114 від 09.09.2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України а саме: автомобіль марки РЕНО д.н.з. НОМЕР_1 та причіп-цистерна з д.н.з. НОМЕР_4 наповнена рідиною прозорого кольору із запахом паливно-мастильних матеріалів (зі слів директора ВТФ «ЛЕО» ОСОБА_10 - бензин А-92) в кількості 12490 л., які використовувалися ВТФ «ЛЕО» (код ЄДРПОУ 23236142).

Встановлено, що на вилучене дизельне пальне у кількості 4780,0 л, а також насос марки СЦН 20x24 з електродвигуном 11кВт арешт у порядку ст.ст. 170, 171 КПК України не накладався.

Враховуючи, що у Єдиному державному реєстрі судових рішень, відсутні будь-які ухвали про накладення арешту на вилучене під час обшуку з 17.11.2020 року по 24.11.2020 рік, на дизельне пальне, воно підлягає поверненню особі, у якої воно було вилучено на підставі ч. 5 ст. 171 КПК України.

Крім того, все вищевказане майно вилучено у ВТФ «ЛЕО» без ухвали суду.

Вилучаючи зазначене майно, слідчим не враховано санкцію ч. 1 ст. 204 КК України, якою передбачено штраф з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів, а не дизельного пального чи будь-якого іншого майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Також варто звернути увагу, що вилучені предмети не є речовими доказом у справі з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 100 КПК України, речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду.

Вилучені речі та документи, зазначені у даному клопотанні не містять ознак речових доказів, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України. Крім того, вони не були сфотографовані та докладно описані у протоколі огляду речових доказів, як це передбачено ч. 2 ст. 100 КПК України.

Станом на сьогоднішній день, неповернення вищевказаного майна негативно впливає на господарську діяльність ВТФ «ЛЕО», у тому числі, в частині вчасності виконання взятих на себе зобов`язань перед іншими контрагентами.

Крім того, ВТФ «ЛЕО» та її службові особи не мають статусу підозрюваного чи обвинуваченого у вказаному кримінальному провадженні.

У відповідності до ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає, зокрема, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Право на захист власності викладено у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В справі Жан П`єра ван Россема проти Бельгії [Van Rossem - Belgium] (№41872/98) суд вказав, що рішення про проведення обшуку повинно обов`язково встановлювати межі, щоб санкціоноване ним втручання не відносилось цілком на розсуд слідчих органів. Суд зауважив, що в даній справі в рішенні про проведення обшуку слід би було вказати корисні для слідства докази, на пошук яких слідчі повинні були направити свої зусилля при обшуку. Будь-яке рішення про обшук повинно містити мінімальне число вказівок, які обмежують об`єм влади, і надають можливість перевірити чи були дотримані межі слідчих дій. Тобто, метою цих вимог в демократичному суспільстві є можливість наступної перевірки законності дій органів слідства. За відсутності достатніх вказівок в рішенні про обшук можна стверджувати, що не було забезпечено ефективного і всебічного контролю за дотриманням процедури проведення обшуку.

За змістом ухвали слідчого судді, якою надавався дозвіл на проведення наведеного обшуку на земельній ділянці, ціль вказаної слідчої дії, а відтак, відповідні процесуальні межі дій слідчого щодо відшукання і вилучення визначених зазначеною ухвалою слідчого судді речей (майна), охоплюється виключно виявленням доказів кримінального правопорушення, тобто фактичних даних, отриманих у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий судця і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, і лише це є належною гарантією проти можливого зловживання владою під час проведення обшуку (рішення Європейського суду з прав людини від 28 квітня 2016 року у справі «Багієва проти України», заява №41085/05).

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series А N 98).

Таким чином, у вищезазначених справах, як і в зазначеному вище кримінальному провадженні, в ході якого було проведено обшук, не був дотриманий справедливий баланс інтересів держави і особи, обшук не був пропорційний законній меті, яку переслідує держава, слідчі органи наділялись занадто широкими повноваженнями, тобто було допущено порушення положень статті 8 Конвенції.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що скарга ОСОБА_3 , яка подана в інтересах ВТФ «ЛЕО» підлягає задоволенню.

Що стосується заперечень слідчого в частині насосу то слідчий суддя не приймає їх до уваги, оскільки вони носять формальний характер та не є перешкодою для повернення тимчасово вилученого майна.

Керуючись статтями167, 169, 171, 173, 236, 303-307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах Виробничо-торгівельної фірми «ЛЕО» на бездіяльність слідчого, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 32020110000000114 від 09.09.2020 року задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_5 яка полягає у неповерненні Виробничо-торгівельній фірмі «ЛЕО» тимчасово вилученого майна.

Зобов`язати старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_5 або іншу уповноважену особу, яка здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні № 32020110000000114 від 09.09.2020 року, повернути Виробничо-торгівельній фірмі «ЛЕО» (код ЄДРПОУ 23236142) або законному представнику тимчасово вилучене під час обшуку земельної ділянки та приміщень за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Привокзальна, 10, майно, а саме: дизельне пальне у кількості 4780,00 літрів, а також насос марки СЦН 20х24 з електродвигуном 11кВт.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1