Рішення

від 07.12.2020 по справі 574/590/20

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/590/20 Провадження №2/574/227/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2020 року м. Буринь

Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Куцана В.М.

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.

в присутності позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Буринської міської ради Сумської області, третя особа Буринська районна державна адміністрація Сумської області, про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

Позивачки звернулися до суду з даним позовом мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їхня прабаба ОСОБА_3 , у зв`язку з чим відкрилася спадщина, до складу якої ввійшло, в тому числі, право на земельну частку (пай) розміром 4,40 в умовних кадастрових гектарах, відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ №0155195. Після смерті останньої спадщину прийняла її дочка (баба позивачок) ОСОБА_4 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, будучи спадкоємцем за заповітом, але юридично не оформила і померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняв її син (батько позивачок) ОСОБА_5 шляхом спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, будучи спадкоємцем першої черги за законом і отримав свідоцтва про право на спадщину за законом на частину спадкового майна, що належало особисто ОСОБА_4 та ІНФОРМАЦІЯ_3 помер. Вони прийняли спадщину шляхом подання відповідної заяви до органів нотаріату, будучи спадкоємцями першої черги за законом. Однак нотаріус відмовив їм у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказану земельну частку (пай), так як оригінал вищевказаного правовстановлюючого документу був втрачений. Крім того, у вище зазначеному сертифікаті ім`я та по батькові спадкодавця невірно зазначене ОСОБА_6 замість вірного Олена Іллінічна , яке зазначене у свідоцтві про смерть та не підтверджуються родинні відносини між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 оскільки у свідоцтві про народження ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище ОСОБА_7 ) в графі мати значиться ОСОБА_8 (в російському варіанті), а в Витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_9 , вказано, що її матір`ю є ОСОБА_3 , у зв`язку з чим просили встановити факт належності сертифікату на право на земельну частку (пай) ОСОБА_3 , факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також визнати за кожною право на Ѕ частину земельної частки (пай) в порядку спадкування за законом.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала і в своїх поясненнях підтвердила обставини викладені в позові.

Позивачка ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила справу розглянути без її участі, про що повідомила суд письмовою заявою.

Представник відповідача Буринської міської ради належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи , в судове засідання не явився по невідомій причині, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, відзив на позовну заяву не надав. З врахуванням положень ст.223 ЦПК України, суд визнав можливим справу розглянути у його відсутності за наявними доказами.

Представник третьої особи Буринської РДА в задоволенні позовної заяви не заперечував, просив справу розглянути без його участі, про що повідомив суд письмово листом.

Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , кожна окремо підтвердили, що покійна ОСОБА_3 , яка проживала в с. Олександрівка Буринського району Сумської області, є матір`ю покійної ОСОБА_4 .. Вони спільно проживали та мали спільний побут, вели спільне господарство, ОСОБА_4 здійснила поховання матері.

Вислухавши пояснення позивачки, покази свідків, дослідивши обставини справи, представлені докази та давши їм оцінку, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла прабаба позивачок ОСОБА_3 , яка мешкала в с. Олександрівка, Буринського району, Сумської області, у зв`язку з чим відкрилася спадщина, до якої ввійшло, в тому числі, право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності САПТЗТ Олександрівське розміром 4,40 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке посвідчено сертифікатом серії СМ №0155195, що підтверджується копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , листом відділу у Буринському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, копією Державного акта на право колективної власності на землю з додатком №1 та інформаційною довідкою про вартість земельної частки (паю) (а.с.14, 15, 17-20).

Спадщину після смерті останньої прийняла її дочка (баба позивачок) ОСОБА_4 фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном згідно вимог ст.534, п.1 ч.1 ст.549 ЦК Української РСР, які діяли на час відкриття спадщини, являючись при цьому спадкоємцем за заповітом, але юридично не оформила і померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що вбачається з довідки Олександрівської сільської ради, копії свідоцтва про одруження, копії заповіту посвідченого 19.05.1998 року секретарем виконавчого комітету Олександрівської сільської ради народних депутатів Буринського району Сумської області та зареєстрованого в реєстрі за №18, копії свідоцтва смерть ОСОБА_4 (а.с.21, 24-26).

Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняв її син (батько позивачок) ОСОБА_5 відповідно до положень відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, оскільки на день смерті постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не заявив про відмову від неї, входячи до кола спадкоємців першої черги за законом та на частину спадкового майна, яке належало особисто ОСОБА_4 , отримав свідоцтво про право на спадщину за законом , і помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що вбачається з довідки Олександрівської сільської ради, копії свідоцтва про народження ОСОБА_5 , копії свідоцтва смерть ОСОБА_5 , копією свідоцтва про право на спадщину за законом, копії спадкової справи №71/2016 (а.с.27-29, 32, 57-79).

Після смерті ОСОБА_5 також відкрилася спадщина, до складу якої ввійшло, в тому числі, право на вищевказану земельну частку (пай), яке належало ОСОБА_3 , яку прийняли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - позивачки по справі, подавши згідно ст.1269 ЦК України до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, будучи спадкоємцями за законом, що підтверджується копіями паспортів позивачок, копіями свідоцтв про народження позивачок, копіями свідоцтв про укладення шлюбу позивачок, копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, копіями спадкових справ (а.с.8-13, 31,103-126).

Разом з тим, позивачки не спроможні отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріуса, оскільки сертифікат виданий на ім`я ОСОБА_3 , тоді як у свідоцтві про смерть прізвище, ім`я, по батькові останньої зазначені як ОСОБА_3 та оригінал вищевказаного правовстановлюючого документу був спадкодавцем втрачений, а дублікат отримати вони також не можуть, у зв`язку із змінами в законодавстві та смертю спадкодавця, що вбачається з копії свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , листів відділу у Буринському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, списку громадян, який додавався до Державного акту на право колективної власності на землю серії СМ №000014, який був виданий колективному сільськогосподарському підприємству Олександрівське 06.07.1995 року, інформаційної довідки про вартість земельної частки (паю) та листа приватного нотаріуса Анохіна О. (а.с.14-20, 34).

Разом з тим право ОСОБА_3 на вказану земельну частку (пай) у суду сумнівів не викликає, так як фактично, паювання сільськогосподарських земель в Україні розпочалося після прийняття Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» №666/94 від 10.11.1994 року та Указу від 08.08.1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» №720/95.

Зокрема, згідно п.2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» , право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно із законодавством, членами КСП були, зокрема, такі особи: постійні працівники - члени КСП, пенсіонери, які раніше працювали в КСП і залишилися його членами. Крім того, право на земельний пай мають спадкоємці тих членів КСП, які мали таке право, але померли до моменту видачі документа про це право, а саме - земельного сертифіката (Указ Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва ).

Тобто відповідно до змісту статей 22,23 Земельного кодексу України ( 1990 р. N 561-XII) та Указу Президента України від 08.08.1995 року право на земельний пай у таких випадках особа набуває за наявності усіх трьох умов - перебування в членах КСП, включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю, одержання КСП Державного акта.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , будучи колишнім членом КСП, пенсіонеркою, була включена до списку громадян, який додавався до Державного акту на право колективної власності на землю серії СМ №000014, який був виданий колективному сільськогосподарському підприємству Олександрівське 06.07.1995 року і їй вищевказаний сертифікат на право на земельну частку (пай), розміром 4,40 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), був виданий, про що було зроблено запис в Книзі реєстрації сертифікатів на право за земельну частку (пай) за №195, але оригінал цього правовстановлюючого документу був втрачений (а.с.16-20).

Відповідно до ч.2 ст.548 ЦК Української РСР, положення якого діяли на час відкриття спадщини, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

При цьому, у ході формування списків осіб, які мали право на земельну частку (пай), ім`я та по батькові останньої було помилково записано ОСОБА_6 .

Між тим, факт належності сертифікату на право на земельну частку (пай) саме ОСОБА_3 , повністю підтверджений дослідженими доказами.

Зокрема, як вбачається з повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Олександрівка, Буринський район, Сумська область (а.с.14).

Згідно довідки виданої 04.03.2019 року №97 Олександрівським старостинським округом Буринського району Сумської області - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована та постійно проживала в с. Олександрівка Буринського району Сумської області (а.с.21).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України , суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Даючи оцінку наведеним вище доказам, суд вважає ім`я та по батькові ОСОБА_6 та ОСОБА_12 , в даному випадку, ідентичними.

Крім того, позивачки також не спроможні належними чином оформити свої спадкові права через неможливість підтвердження родинних відносин між їх прабабою ОСОБА_13 та бабою ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище ОСОБА_7 ), оскільки у посвідці про народження останньої в графі мати значиться ОСОБА_8 (в російському варіанті), а в Витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00022436260 від 25.03.2019 р. ОСОБА_14 , вказано, що її матір`ю є ОСОБА_3 , що вбачається з копії свідоцтва про народження, витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження та копії свідоцтва про одруження (а.с.22-24).

Між тим, родинні відносини між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , щодо їх кровної спорідненості, повністю підтверджені матеріалами справи.

Зокрема, як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 - ІНФОРМАЦІЯ_8 народилася ОСОБА_15 (в російському варіанті) і її батьком записаний ОСОБА_16 (в російському варіанті), матір`ю ОСОБА_8 (в російському варіанті) (а.с.22).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00022436260 від 25.03.2019 р. - ОСОБА_14 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 і її батьком записаний ОСОБА_17 , матір`ю ОСОБА_3 (а.с.23).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Таким чином, даючи оцінку наведеним вище доказам, суд вважає, що ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_4 ..

Таким чином, провівши системний аналіз зазначених норм права, оцінивши наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовної заяви позивачок та наявність підстав для її задоволення.

Керуючись ст. ст. 2-7, 10-13, 23, 258, 259, 265, 268, 315, 354 ЦПК України, ст.ст.534, 549 ЦК Української РСР, ст.ст. 392, 1218, 1233, 1268, 1269, 1297 ЦК України, ст. ст.22, 23 ЗК України (1990 р. N 561-XII), ст.ст.81,126, 131 ЗК України, Указами Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва №66/94 від 10.11.1994 року, Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям №720/95, ст.5 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Буринської міської ради Сумської області, третя особа Буринська районна державна адміністрація Сумської області, про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування задовольнити повністю.

Встановити факт про те, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Олександрівка Буринського району Сумської області є дочкою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Олександрівка Буринського району Сумської області.

Встановити факт про те, що сертифікат серії СМ №0155195 на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності САПТЗТ Олександрівське розміром 4,40 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), виданий ОСОБА_3 відповідно до розпорядження голови Буринської районної державної адміністрації Сумської області від 02.12.1996 року №413 та зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №195, належить ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Олександрівка Буринського району Сумської області.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , за кожною, право на Ѕ частину земельної частки (пай) у землі, що перебувала у колективній власності САПТЗТ Олександрівське розміром 4,40 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на підставі сертифікату серії СМ №0155195, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №195 і було успадковане ним після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду Сумської області через Буринський районний суд (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Сумського апеляційного суду) шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий:

Повний текст рішення виготовлений 10.12.2020 року.