Рішення

від 03.02.2021 по справі 160/12754/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2021 року Справа № 160/12754/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/12754/20 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Державного підприємства "Смоли про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

09.10.2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства "Смоли" (далі- ДП "Смоли", відповідач), в якому позивач просить стягнути з Державного підприємства "Смоли" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по Списках № 1, 2 за період з лютого 2018 року по червень 2018 року та з серпня 2018 року по вересень 2020 року - 10 325 247, 53 грн., з них по Списку № 1 - 10 009 502, 71 грн., та по Списку № 2 - 315 744, 82 грн. на р/р НОМЕР_1 , відкритий у філії - Дніпропетровське обласне управління ПАТ Державний ощадний банк України , МФО 305482, ЄДРПОУ 21910427.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач зареєстрований в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Відповідач має заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату і доставку пенсій по Списках № 1, 2 за період з лютого 2018 року по червень 2018 року та з серпня 2018 року по вересень 2020 року - 10 325 247, 53 грн. Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій були направлені на юридичну адресу відповідача, не оскаржувались, набули статусу узгоджених та підлягають обов`язковій сплаті. Оскільки, відповідачем вищезазначену заборгованість в добровільному порядку не сплачено, вона підлягає примусовому стягненню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Представником відповідача отримано копію ухвали 26.11.2020 року, що підтверджується розпискою з відміткою про отримання.

В судове засідання 03.02.2021 року сторони не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Позивачем надано клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідно до вимог статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що перешкоди для розгляду справи, передбаченні статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ДП "Смоли" перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області як платник збору на обов`язкове державне пенсійне страхування та платник, що відшкодовує фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

Пенсійним фондом України сплачуються пенсії, які призначенні на підставі статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення особам, що працювали за Списком №1 та №2 на підприємстві відповідача.

Так, підприємству надсилалися розрахунки щодо покриття витрат разом з додатком 6, 7 до Інструкції №21-1 у спосіб, передбачений законодавством про пенсійне страхування.

У зв`язку із несплатою суми боргу у підприємства залишилась несплаченою заборгованість перед управлінням щодо витрат на виплату і доставку пенсій колишнім працівникам підприємства, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 та №2.

З матеріалів справи слідує, що за відповідачем рахується заборгованість по невідшкодованих до Пенсійного фонду фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно з пунктами а б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення за період з лютого 2018 року по червень 2018 року та з серпня 2018 року по вересень 2020 року у розмірі 10 325 247, 53 грн.

Відповідно наявних розрахунків сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій по Списку № 1 (п. а ст. 13) та по Списку № 2 (п. б-з ст. 13) за період з лютого 2018 року по червень 2018 року та з серпня 2018 року по вересень 2020 року у розмірі 10 325 247, 53 грн. з них по Списку № 1 - 10 009 502, 71 грн., та по Списку № 2 - 315 744, 82 грн.

Відповідач в добровільному порядку не здійснив відшкодування позивачу сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах по Списку №1,2 у зв`язку з чим, у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 10 325 247, 53 грн., що стало підставою для звернення до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991№1788-XII (далі Закон №1788-XII) визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. а , б - з цієї статті.

Згідно зі статтею 5 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон України № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень розділу XV Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення .

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком; за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та після цієї дати відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.

У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок та розмір відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах визначений Розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі - Інструкція №21-1).

Згідно з пунктом 6 Інструкції №21-1 для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування: особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції №21-1розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2"Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.7 Інструкції №21-1передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства (пункт 6.8 Інструкції №21-1).

Таким чином, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31 липня 2019 року у справі №820/829/17 (адміністративне провадження №К/9901/30649/18).

Отже, зміст наведених норм закону дає підстави для висновку, що підприємства зобов`язані в безумовному порядку відшкодувати витрачені органом Пенсійного фонду кошти, спрямовані на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених колишнім працівникам цього підприємства до досягнення ними пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV.

Можливості звільнення страхувальника від обов`язку відшкодувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за наявності такої заборгованості чинне законодавство не передбачає.

Матеріалами справи підтверджується, що на підприємстві відповідача працювали особи, які виконували роботу із шкідливими і важкими та особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, віднесену до списків № 1, 2 виробництв, робіт, професій і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з розрахунків суми боргу по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій, за період з лютого 2018 року по червень 2018 року та з серпня 2018 року по вересень 2020 року заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 на підставі пункту а статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення становить суму 10 009 502, 71 грн., за Списком № 2 на підставі пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення становить суму 315 744, 82 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій зі період з лютого 2018 року по червень 2018 року та з серпня 2018 року по вересень 2020 року складає - 10 325 247, 53 грн.

З огляду на викладене, враховуючи наявність у відповідача обов`язку покривати витрати на виплату та доставку пенсій особам - працівникам відповідно до пунктів а , б - з частини першої статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідач доказів добровільного погашення заборгованості суду не надав.

В свою чергу, позивачем надано докази понесення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по списку № 1, 2 за пенсіонерами які працювали у відповідача та отримують пенсії на пільгових умовах.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України озгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) до Державного підприємства "Смоли (51917, м. Камянське, пр. Аношкіна, 179, ЄДРПОУ 30168850) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Смоли" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по Списках № 1, 2 за період з лютого 2018 року по червень 2018 року та з серпня 2018 року по вересень 2020 року у розмірі 10 325 247, 53 грн., з них по Списку № 1 - 10 009 502, 71 грн., та по Списку № 2 - 315 744, 82 грн. на р/р НОМЕР_1 , відкритий у філії - Дніпропетровське обласне управління ПАТ Державний ощадний банк України , МФО 305482, ЄДРПОУ 21910427.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська