Постанова

від 11.03.2021 по справі 335/6230/20 (2-а/335/226/2020)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 березня 2021 року м. Дніпросправа № 335/6230/20 (2-а/335/226/2020) головуючий суддя І інстанції - Крамаренко І.А.

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,

суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бердянської міської ради на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 07.10.2020 року в адміністративній справі №335/6230/20 (2-а/335/226/2020) за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бердянської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бердянської міської ради, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 01.07.2020 року № 275.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 07.10.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено.

Постанову про накладення адміністративного стягнення №275 від 01 липня 2020 року, складену адміністративною комісією при виконавчому комітеті Бердянської міської ради за ст.152 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. було скасовано, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Бердянської міської ради, звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що оскаржувана постанова була прийнята обґрунтовано та з дотриманням приписів чинного законодавства. Заважено, що Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Бердянської міської ради не може бути відповідачем по даній справі, оскільки не є суб`єктом владних повноважень, а є лише колегіальним органом.

Відзив від позивача на адресу суду не надходив.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, відповідно до ст. 311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, 16.06.2020 головним спеціалістом адміністративного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради Калачовим Ігорем Анатолійовичем, відносно позивача ОСОБА_1 складено Протокол №106 про адміністративне правопорушення за ст.152 КУпАП. Згідно вказаного протоколу, ОСОБА_1 порушено вимоги п.2.6.2 п.п.5, п.3.1.8, п.3.1.9, п.2.6.4 п.п.11 Правил благоустрою, забезпечення чистоти, порядку та додержання тиші в громадських місцях міста Бердянська (далі Правил благоустрою), затверджених рішенням сесії Бердянської міської ради від 30.05.2012 №5 зі змінами, внесеними рішенням сесії від 31.05.2013 №17, а саме: не укладено договір на вивезення твердих побутових відходів зі спеціалізованим підприємством.

За результатами розгляду зазначеного протоколу, адміністративною комісією при виконавчому комітеті Бердянської міської ради 01.07.2020 винесено Постанову №275 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.

Зі змісту постанови вбачається, що 16.06.2020 о 14 год. 10 хв. в АДРЕСА_1 , де розташована база відпочинку Туристичний притулок Теrrа inkognita , яка знаходиться в суборенді ОСОБА_1 , який не уклав договір на вивіз твердих побутових відходів зі спеціалізованими підприємствами, чим порушив п.2.6.2 п.п.5, п.2.6.4 п.п.11, п.3.1.8, п.3.1.9 Правила благоустрою, забезпечення чистоти, порядку та додержання тиші в громадських місцях міста Бердянська , що затверджені рішенням сесії міської ради від 30.05.2012 №5 зі змінами, внесеними рішенням сесії від 31.05.2013 №17.

Не погодившись з правомірністю прийняття наведеної постанови, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що постанова про накладення адміністративного стягнення від 01.07.2020 відносно ОСОБА_1 є такою, що постановлена з порушенням КУпАП.

Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками, з огляду на наступні обставини.

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до ст. 218 КУпАП, адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 99, 103-1, 103-2, 104, 104-1, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149-152, частинами першою - п`ятою статті 152-1, частиною першою статті 154, статтями 155, 155-2, частиною другою статті 156, статтями 156-1, 156-2, 159, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтею 181-1, частиною першою статті 182, статтями 183, 185-12, 186, 186-1, 189, 189-1, 212-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 152 КУпАП порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, рішенням двадцять п`ятої (позачергової) сесії Бердянської міської ради VI скликання від 30.05.2012 №5, затверджено Правила благоустрою, забезпечення чистоти, порядку та додержання тиші в громадських місцях міста Бердянська (далі - Правила благоустрою) зі змінами, затвердженими рішенням тридцять восьмої сесії Бердянської міської ради VI скликання від 31.05.2013 №17.

Відповідно до п.п.5 п.2.6.2 Правил благоустрою, громадяни у сфері благоустрою зобов`язані укладати договори на вивіз відходів зі спеціалізованими підприємствами. Відмова від укладання договору на вивезення відходів, як і створення несанкціонованих смітників, розглядається як факт забруднення навколишнього середовища відходами споживача, що тягне за собою цивільно-правову й адміністративну відповідальність, згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно з п.п.11 п.2.6.4 Правил благоустрою, підприємства, установи й організації та фізичні особи - підприємці в сфері благоустрою зобов`язані укладати договори на вивезення відходів зі спеціалізованими підприємствами. Відмова від укладання договору на вивезення відходів, як і створення несанкціонованих смітників, розглядається як факт забруднення навколишнього середовища відходами споживача, що тягне за собою цивільно-правову й адміністративну відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Крім того, пунктом 3.1.8 Правил благоустрою передбачено, що керівники підприємств, установ, організацій усіх форм власності, фізичні особи - підприємці та громадяни зобов`язані укладати договір на вивезення відходів з комунальними підприємствами міста або з іншими суб`єктами господарювання, які мають право займатися цією діяльністю.

Відмова від укладання договору на вивезення відходів, як і створення несанкціонованих звалищ, розглядається як факт забруднення навколишнього середовища відходами, що тягне за собою цивільно-правову і адміністративну відповідальність, згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення - йдеться в пункті 3.1.9 Правил благоустрою.

Аналіз зазначених правових норм вказує на те, що адміністративні комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад уповноважені притягувати до адміністративної відповідалньості осіб за вчинення ними визначених законом адміністративних правопорушень у сфері благоустрою, зокрема за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

При цьому, частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження обґрунтованості та правомірності прийняття спірної постанови, відповідач посилається на неукладення позивачем договору на вивіз твердих побутових відходів.

Також, зі змісту спірної постанови вбачаєтьтся, що позивач має в суборенді базу відпочинку Туристичний притулок ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, відповідно до договору суборенди землі, укладеному між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 08.03.2012, предметом цього договору є земельна ділянка для розміщення пункту обслуговування сезонного атракціону Водні лижи , яка знаходиться в м. Бердянську, Запорізької області, по вул. Макарова (а районі туристичного притулку Ярна ), що свідчить про невідповідність викладеним у постанові від 01.07.2020 обставинам.

Що стосується посилань відповідача на те, що останній не може бути відповідачем по даній справі, оскільки не є суб`єктом владних повноважень, а є лише колегіальним органом, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що притягнення до відповідальності за ст. 152 КУпАП відбувається саме адміністративними комісіями виконавчих комітетів, а тому саме Адміністративна комісії при виконавчому комітеті Бердянської міської ради має бути відповідачем по даній справі.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 01.11.2018 року, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що спірна постанова про притягнення до адміністративної відповідальності від 01.07.2020 року № 275 була прийнята відповідачем з порушенням приписів чинного законодавства та підлягає скасуванню, а провадження з урахуванням п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України - закриттю.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бердянської міської ради -залишити без задоволення.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 07.10.2020 в адміністративній справі №335/6230/20 -залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя О.М. Панченко

суддя В.Є. Чередниченко