Ухвала

від 12.03.2021 по справі 911/2911/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"12" березня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2911/20

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М. , розглянувши матеріали позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_1

до

колективного сільськогосподарського підприємства Красилівське (07451, Київська обл., Броварський район, с. Красилівка, вул. С. Басова, буд. 32, код 00849698)

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

про визнання недійсним договору

у справі № 911/2911/20 за позовом

ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 )

до

колективного сільськогосподарського підприємства Красилівське (07451, Київська обл., Броварський район, с. Красилівка, вул. С. Басова, буд. 32, код 00849698)

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/2911/20 за позовом ОСОБА_3 до колективного сільськогосподарського підприємства Красилівське та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3221283203:04:006:0013, площею 1,0436 га, посвідченого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Гамзатовою Аліною Анатоліївною та зареєстрованого в реєстрі за № 447.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що одноосібним рішенням голови комісії з припинення КСП Красилівське ОСОБА_1 07.05.2019 було відчужено земельну ділянку кадастровий номер 3221283203:04:000:0013 площею 1,0435 га за договором купівлі-продажу на користь ОСОБА_2 , але голова ліквідаційної комісії ОСОБА_1 права на таке відчуження не мав, у зв`язку з чим позивач просить визнати вказаний договір недійсним.

Ухвалою суду від 11.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 10.02.2021.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.02.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 10.03.2021.

10.03.2021 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до колективного сільськогосподарського підприємства Красилівське та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3221283203:04:006:0013, площею 1,0436 га, посвідченого 07.05.2019 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Гамзатовою Аліною Анатоліївною та зареєстрованого в реєстрі за № 447.

Позовні вимоги третьої особи із самостійними вимогами обґрунтовані тими самими підставами, що і позивачем у справі - ОСОБА_3 .

Дослідивши матеріали позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про її повернення з наступних підстав.

У процесі вирішення господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа може вважати, що саме їй належить право на предмет спору. З метою захисту свого права така особа може звернутися до господарського суду, який розглядає справу, з заявою про вступ у справу як третя особа з самостійною вимогою на предмет спору.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. До позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження із первісним позовом ухвалою суду.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Таким чином, у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину .

Отже, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним із первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі. При цьому, під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Самостійність вимог третьої особи полягає в тому, що вона вважає, ніби в правовідносинах із відповідачем перебуває саме вона, і саме її право порушене. Тобто третя особа із самостійними вимогами заперечує вимогу позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь.

Позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами.

Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 916/1743/18, від 17.07.2019 у справі № 910/12449/18, від 20.05.2019 у справі № 916/1302/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17.

Зі змісту поданої заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_1 , судом не вбачається, які саме його права порушені оспорюваним договором, при цьому наведені в ній обґрунтування щодо порушеного права заявника є абсолютно ідентичними із наведеними у позовній заяві ОСОБА_3 .

Суд зазначає, що взаємопов`язаність допускається у пред`явленні зустрічного позову по відношенню до первісного, проте позов третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору має містити самостійні вимоги щодо предмета спору, якщо третя особа вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах № 910/7913/18, № 916/2710/18).

Дослідивши подану заяву, суд не вбачає, що заява ОСОБА_1 безпосередньо спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачами у справі та є позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у розумінні ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, адже така не заперечує існування права позивача на визначений ним предмет спору поряд із аналогічними самостійними правами щодо того ж предмету у ОСОБА_1 .. Водночас, суду вбачається, що подання ОСОБА_1 заяви із самостійними вимогами фактично спрямоване на захист прав позивача, а не на захист своїх порушених прав щодо предмета спору.

Відповідно до приписів частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Таким чином, позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3221283203:04:006:0013, площею 1,0436 га, посвідченого 07.05.2019 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Гамзатовою Аліною Анатоліївною та зареєстрованого в реєстрі за № 447 підлягає поверненню заявнику.

Суд звертає увагу на те, що повернення позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору не перешкоджає зверненню з окремим позовом до господарського суду в загальному порядку.

Керуючись ст. ст. 49, 180, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_1 разом з доданими до неї документами повернути заявнику.

Ухвала складена та підписана 12.03.2021, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 частини 1 Розділу XI Перехідні положення .

Суддя Р.М. Колесник