Рішення

від 01.03.2021 по справі 926/1508/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці

01 березня 2021 року Справа № 926/1508/20

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В., за участю секретаря судового засідання Максимюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні загального позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства Рекламна компанія "Т ЕНД І" (вул. Хотинська, 49 Б/50, м. Чернівці, 58020; ідентифікаційний код 34853348)

до Виконавчого комітету Чернівецької міської ради (Центральна площа, 1, м. Чернівці, 58002; ідентифікаційний код 04062216)

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Міське комунальне підприємство "Реклама" (код 30208479, адреса: 58029, м. Чернівці, вул. Гайдара, 4)

про скасування рішення виконавчого комітету міської ради ,

представники:

від позивача - директор ОСОБА_1 , адвокат Загарія О.Д.;

від відповідача - Остафійчук Я.В.

від третьої особи - не з`явився.

І. Стислий виклад позицій учасників справи.

Приватне підприємство Рекламна компанія "Т ЕНД І" звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Виконавчого комітету Чернівецької міської ради про визнання незаконним та скасувати рішення відповідача від 08.12.2015 № 688/25 "Про зарахування на баланс вартостей павільйонів очікування і взяття на облік зупинок міського електро - та автомобільного транспорту" в частині зарахування на баланс на праві господарського відання (збільшення додаткового капіталу) Міському комунальному підприємству "Реклама" належних позивачу 28 зупинок і павільйонів очікування.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що рішеннями виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 25.06.2007 року № 509/11, 27.11.2007 року № 900/22, 10.02.2009 року № 78/3, 14.12.2010 року № 810/22, 29.03.2016 року № 185/6 позивачу було надано дозволи на встановлення зовнішньої реклами в м. Чернівці, на підставі чого між ним та Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради були укладені договори про тимчасове користування місцем розташування рекламних носіїв з подальшими змінами, які останнім розірвані в односторонньому порядку 24.01.2017 року. З метою здійснення господарської діяльності у сфері реклами та видавничої діяльності підприємство замовило, поставило на свій баланс та встановило на зупинках електро- та автомобільного транспорту вуличної мережі м. Чернівці павільйони очікування пасажирів.

Однак, рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 08.12.2015р. №688/25 Про зарахування на баланс вартостей павільйонів очікування і взяття на облік зупинок міського електро- та автомобільного транспорту вказані вище автобусно-тролейбусні павільйони очікування і зупинки, які належать на праві власності ПП Т ЕНД І , зараховано на баланс, на праві господарського відання (збільшення додаткового капіталу), Міського комунального підприємства Реклама .

Позивач вважає зазначене рішення незаконним та таким, що порушує його право власності на належні йому павільйони очікування, оскільки ні директором ПП Т ЕНД І , ні загальними зборами засновників не приймалось жодного рішення щодо відчуження права на вказане майно, в т.ч. передачі їх на баланс МКП Реклама .

Та просить визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 08.12.2015 року № 688/25 Про зарахування на баланс вартостей павільйонів очікування і взяття на облік зупинок міського електро- та автомобільного транспорту в частині зарахування на баланс на праві господарського відання (збільшення додаткового капіталу) Міському комунальному підприємству Реклама наступних зупинок, павільйонів очікування:

1) вул. Головна Готель Буковина , павільйон очікування (№ з/п 7 додатку 2 до рішення);

2) вул. Головна, 265-А Депот , павільйон очікування (№ з/п 8 додатку 1 до рішення);

3) проспект Незалежності, 78 Магазин Колос , павільйон очікування (№ з/п 33 додатку 2 до рішення);

4) вул. Садова, 5 магазин Нива , павільйон очікування (№ з/п 56 додатку 2 до рішення);

5) проспект Незалежності, 107 магазин Спорттовари - непарна сторона, павільйон очікування (№ з/п 35 додатку 2 до рішення);

6) проспект Незалежності, 48, павільйон очікування (№ з/п 31 додатку 2 до рішення);

7) вул. Небесної Сотні, 1-А Студмістечко , непарна сторона, павільйон очікування (№ з/п 58 додатку 2 до рішення);

8) вул. Героїв Майдану, 65 Магазин Колос , павільйон очікування (№ з/п 42 додатку 2 до рішення);

9) вул. Героїв Майдану, 242 Онкодиспансер , павільйон очікування (№ з/п 48 додатку 2 до рішення);

10) вул. Героїв Майдану, 176 Шевченківська районна у місті рада , павільйон очікування (№ з/п 43 додатку 2 до рішення);

11) вул. Героїв Майдану Ріг вул. Сторожинецької , павільйон очікування (№ з/п 41 додатку 2 до рішення);

12) вул. Комарова Володимира, 15 Ріг вул. Парковий Проїзд , павільйон очікування (№ з/п 25 додатку 2 до рішення);

13) вул. Садова Автостанція , павільйон очікування (№ з/п 55 додатку 2 до рішення);

14) вул. Гагаріна Юрія, 10 Сагайдачного , павільйон очікування (№ з/п 2 додатку 1 до рішення);

15) вул. Гагаріна Юрія, 72 Прут , зупинка (№ з/п 1 додатку 1 до рішення);

16) вул. Головна, 287 Кінцева , павільйон очікування;

17) проспект Незалежності, 115 Мікрорайон - непарна сторона, павільйон очікування (№ з/п 36 додатку 2 до рішення);

18) проспект Незалежності, 86 Мікрорайон - парна сторона, павільйон очікування (№ з/п 34 додатку 2 до рішення);

19) вул. Руська, 178 Школа - парна сторона, павільйон очікування (№ з/п 17 додатку 1 до рішення);

20) вул. Небесної Сотні, 28 Ріг вул. Полєтаєва Федора , павільйон очікування (№ з/п 62 додатку 2 до рішення);

21) вул. Чкалова Валерія, 30 Аеропорт , павільйон очікування (№ з/п 37 додатку 1 до рішення);

22) вул. Винниченка Володимира, 117 Жасминна - непарна сторона, павільйон очікування (№ з/п 40 додатку 1 до рішення);

23) вул. Головна, 216 Бульвар Героїв Сталінграду , павільйон очікування (№ з/п 12 додатку 2 до рішення);

24) вул. Московської Олімпіади Автовокзал № 2 - непарна сторона (№ з/п 33 додатку 1 до рішення);

25) вул. Південно-Кільцева, 5-В, павільйон очікування (№ з/п 19 додатку 2 до рішення);

26) вул. Небесної Сотні, 19-А Універмаг Жовтневий - непарна сторона, павільйон очікування (№ з/п 60 додатку 2 до рішення);

27) вул. Небесної Сотні, 12 Універмаг Жовтневий - парна сторона, павільйон очікування (№ з/п 59 додатку 2 до рішення);

28) вул. Героїв Майдану, 56 Магазин Рязань , павільйон очікування (№ з/п 39 додатку 1 до рішення).

У відзиві на позов відповідач проти позовних вимог заперечив повністю через їх необґрунтованість з огляду на таке:

- у відповідності до договорів про тимчасове користування місцем розташування рекламних носіїв позивач сплачував за тимчасове користування місцями розташування рекламних носіїв, павільйони очікування існували до моменту укладення договорів (до 2008 року), позивачем здійснено їх реконструкцію, що не змінює форму власності;

- з часу прийняття оскаржуваного рішення обслуговування павільйонів очікування здійснювалося Міським комунальним підприємством Реклама ;

- позивач звернувся до суду поза межами строку позовної давності, оскільки йому було відомо про оскаржуване рішення після його прийняття, що підтверджується листом ПП Т ЕНД І до Чернівецької міської ради від 30.05.2017 та відповіддю виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 31.05.2017 №01/02-05/1407, яким направлено позивачу копію рішення ради від 08.12.2015 року № 688/25;

- обраний позивачем спосіб захисту права є неефективним, оскільки не призведе до відновлення порушеного права.

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив та третя особа - правом на подання пояснення на позов не скористалися.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 02.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.07.2020 та залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Міське комунальне підприємство "Реклама".

В судовому засіданні 22.07.2020 представники позивача підтримали позовні вимоги, представник відповідача просив надати час для подання відзиву на позов.

22.07.2020 у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 11.09.2020.

23.07.2020 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому він просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою від 11.09.2020 суд продовжив строк підготовчого провадження та відклав розгляд справи у підготовчому засіданні на 01.10.2020

Ухвалою суду від 01.10.2020 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 12 жовтня 2020 року.

Судове засідання 12.10.2020 не відбулося у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Марущака І.В., про що учасники справи були сповіщені повідомленням керівника апарату Господарського суду Чернівецької області про неможливість проведення судового засідання. Надалі суддя перебував у відпустці.

Ухвалою від 02.11.2020 призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 26.11.2020.

Ухвалою суду від 26.11.2020 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 09.12.2020.

За наслідками підготовчого засідання суд постановив ухвалу від 09.12.2020 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 22.12.2020.

Судове засідання 22.12.2020 не відбулося у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Марущака І.В., про що учасники справи були сповіщені повідомленням керівника апарату Господарського суду Чернівецької області про неможливість проведення судового засідання.

Ухвалою від 11.01.2021 призначено розгляд справи по суті на 02.02.2021.

02.02.2021 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 12.02.2021.

Ухвалою суду від 12.02.2021 клопотання представника відповідача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів залишено без розгляду, оголосити перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 22.02.2021 .

22.02.2021 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 01.03.2021.

У судове засідання 01.03.2021 третя особа явку свого представника не забезпечила, хоча повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи по суті.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із пунктом 1 частини третьої цієї статті ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

По суті позовних вимог представники позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні та вказав, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з указаним позови, оскільки позивачу було відомо про оскаржуване рішення після його прийняття, що вбачається з листа ПП Т ЕНД І до Чернівецької міської ради від 30.05.2017.

Представники позивача, щодо позовної давності також зазначили, що під час прийняття оскаржуваного рішення представник позивача присутнім не був, копію рішення на його адресу відповідачем не направлено, а законодавством не передбачено обов`язку відслідковувати рішення ради на офіційному сайті.

Крім того, у судовому засіданні 01.03.2021 представник відповідача заявив клопотання про поновлення строку подання доказу та долучення до матеріалів справи лист Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин від 25.02.2021 №04/01-08/1-618, в якому міститься інформація по РК Т ЕНД І у вигляді таблиці, щодо адрес, за якими виконавчим комітетом Чернівецької міської ради приймалися рішення про надання дозволів на встановлення зовнішньої реклами в м. Чернівці, обґрунтовуючи тим, що він датований 25.02.2021, а, отже, його не було в наявності та він не міг бути поданий раніше.

Представники позивача проти долучення вказаного доказу до матеріалів справи не заперечували.

Відповідно до статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За таких обставин суд вирішив поновити Виконавчому комітету Чернівецької міської ради строк на подання доказів та долучити до матеріалів справи лист Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин від 25.02.2021 №04/01-08/1-618 з додатками у вигляді таблиці.

ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд установив таке.

25 червня 2007 року рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради №509/11 Про надання дозволу, продовження терміну дії, переоформлення дозволу та визнання такими, що втратили чинність раніше прийняті рішення міськвиконкому на встановлення зовнішньої реклами в м. Чернівцях вирішено переоформити на Приватне підприємство рекламну компанію "ТендІ" дозвіл на встановлення навісу для очікування пасажирів громадського транспорту з рекламою та обладнаний освітленням розміром 3 х 2 х 2,5 м., наданий раніше приватному підприємству "Будкомплект-строй" на тролейбусній зупинці на вул. Південно-Кільцевій, 5-В рішенням виконавчого комітету міської ради від 23.01.2007 р. № 49/1, на підставі спільної заяви від 23.04.2007 р. № 14-2102. Вважати таким, що втратив чинність пункт 1.1 рішення виконавчого комітету міської ради від 23.01.2007 р. № 49/1 щодо надання дозволу приватному підприємству "Будкомплект-строй" на встановлення навіса для очікування пасажирів громадського транспорту з рекламою та обладнаний освітленням розміром 3 х 2 х 2,5 м. на тролейбусній зупинці на вул. Південно-Кільцевій, 5-В. Зобов`язано рекламорозповсюджувачів, крім іншого, впродовж 1 місяця, після прийняття рішення, укласти договір з департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин на право тимчасового користування місцем розташування рекламних конструкцій; при виготовленні та встановленні зовнішньої реклами дотримуватись ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу» та Типових правил розміщення зовнішньої реклами.

На виконання вказаного рішення між Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради та Приватним підприємством рекламною компанією Т ЕНД І укладено договір про тимчасове користування місцем розташування рекламних носіїв №146 від 10 липня 2007 року.

У пункті 1 договору сторони погодили, що Департамент на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 25.06.2007 року № 509/11 надає Рекламорозповсюджувачу у тимчасове платне користування місце на встановлення навісу розміром 3 х 2 х 2,5м. для очікування пасажирами громадського транспорту, обладнаний освітленням та двосторонньою рекламною конструкцією розміром 2 х 2 м. за адресою вул.Південно-Кільцева, 5-В. Загальна площа рекламної конструкції 8,0 м2. Рекламорозповсюджувач використовує це місце та здійснює плату за нього.

Згідно пункту 4.2.2 договору рекламорозповсюджувач зобов`язаний приступати до розміщення реклами на рекламній конструкції після прийняття робіт по встановленню цієї конструкції постійно діючою комісією департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин.

Крім того, 10 липня 2007 року між тими ж сторонами укладено договір про тимчасове користування місцем розташування рекламних носіїв №147, відповідно до умов якого Департамент на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 25.06.2007 року № 509/11 надає Рекламорозповсюджувачу у тимчасове платне користування місця на встановлення 9 (дев`яти) навісів розміром 4x2x2.5м. для очікування пасажирами громадського транспорту обладнаних освітленням та двосторонніми рекламними конструкціями розміром 2 x 2м за адресами: вул. Головна, 212-Б; проспект Незалежності,78; проспект Незалежності,107; вул. Південно-Кільцева, 21; вул. Південно-Кільцева, 31; вул. Руська, 209-Б; вул. І.Стасюка,1-А; вул. І.Стасюка,12; вул. І.Стасюка,19-А. Загальна площа рекламних конструкцій 72,0 м2. Рекламорозповсюджувач використовує ці місця та здійснює плату за них.

Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 27.11.2007 №900/22 Про надання дозволу, переоформлення дозволу та визнання такими, що втратили чинність раніше прийняті рішення міськвиконкому на встановлення зовнішньої реклами в м. Чернівцях вирішено дозволити приватному підприємству рекламній компанії «Т енд І» встановити 7 навісів для очікування пасажирів громадського транспорту розміром 4 х 2 х 2,5м. обладнаних освітленням та рекламою на тролейбусних зупинках за адресами: вул. Головна, 255, проспект Незалежності, 48, вул. Руська, 178, вул. Садова, 5, вул. Червоноармійська, 29, 65 та 176- терміном на 3 роки.

Зобов`язано рекламорозповсюджувачів впродовж 1 місяця, після прийняття рішення, укласти договір з департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин на право тимчасового користування місцями розміщення рекламних конструкцій.

У подальшому 04 грудня 2007 року між Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради та Приватним підприємством рекламною компанією Т ЕНД І укладено договір про тимчасове користування місцем розташування рекламних носіїв №198, пунктом першим якого передбачено, що Департамент на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 27.11.2007 р. №900/22 надає Рекламорозповсюджувачу у тимчасове платне користування місця на встановлення 5 навісів розміром 4x2x2,5 м для очікування пасажирами громадського транспорту, обладнаних двосторонніми світловими рекламними конструкціями розміром 1,9 х 1,4м:

-на вул. Головній, 255 (дозвіл на розміщення зовнішньої реклами від 04.12.2007 №1195);

-на проспекті Незалежності, 48 (дозвіл на розміщення зовнішньої реклами від 04.12.2007 №1197);

-на вул. Руській, 178 (дозвіл на розміщення зовнішньої реклами від 04.12.2007 №1201);

-на вул. Садовій, 5 (дозвіл на розміщення зовнішньої реклами від 04.12.2007 №1196);

-на вул. Червоноармійській, 29 (дозвіл на розміщення зовнішньої реклами від 04.12.2007 №1198);

та 2 (двох) навісів розміром 4x2x2,5 м для очікування пасажирами громадського транспорту, обладнаних двома двосторонніми світловими рекламними конструкціями розміром 1,9 х 1,4 м:

-на вул. Червоноармійській, 65 (дозвіл на розміщення зовнішньої реклами від 04.12.2007р. №1199);

-на вул. Червоноармійській, 176 (дозвіл на розміщення зовнішньої реклами від 04.12.2007 №1200). Загальна площа рекламних конструкцій 47,88 м. кв.

10 лютого 2009 року рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради №78/3 Про надання дозволу на встановлення зовнішньої реклами в м. Чернівцях та визнання таким, що втратив чинність пункт 2.1 рішення виконкому від 25.06.2007 року №509/11 з даних питань вирішено дозволити приватному підприємству рекламній компанії «Т енд І» встановити біля зупинок громадського транспорту автомати самообслуговування з прийому банківських платежів, оплати за користування кабельним телебаченням, оплати інтернет послуг та поповнення рахунків мобільного зв`язку, обладнані рекламою, розміром 1,9 х 0,6 м. за адресами : вул. І.Стасюка,1, вул. І.Стасюка,19-А та вул. Червоноармійська,29 - терміном на 3 роки.

Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 14.12.2010 №810/22 Про надання дозволу на встановлення зовнішньої реклами в м. Чернівцях, продовження терміну дії, переоформлення дозволів, внесення змін та визнання такими, що втратили чинність раніше прийняті рішення міськвиконкому з даних питань продовжено Приватному підприємству рекламній компанії Т енд І на 3 роки термін дії дозволу на встановлення 17 навісів для очікування пасажирів громадського транспорту розміром 4 х 2 х 2,5 м. з рекламою із внутрішньою підсвіткою на бокових стінках розміром 1,9 х 1,4 м. та дозволити розміщувати рекламу на задніх стінках навісів розміром 1,6 х 3,7 м. біля зупинок за адресами:

- вул. Головна, 212-Б, проспект Незалежності, 78 та 107, вул. Південно- Кільцева, 21 та 31, вул. Руська, 209-Б і вул. І.Стасюка, 1-А, 12 та 19-А, наданого рішенням виконавчого комітету міської ради від 25.06.2007р. № 509/11 (пункт 1.1);

- вул. Південно-Кільцева, 5-В, переоформленого на ПП РК ТендІ рішенням виконавчого комітету міської ради від 25.06.2007р. № 509/11 (пункт 3);

- вул. Головна, 255 проспект Незалежності, 48, вул. Руська, 178, вул. Садова, 5, вул. Червоноармійська, 29, 65 та 176, наданого рішенням виконавчого комітету міської ради від 27.11.2007 р. № 900/22 (пункт 1.1), за умови постійного розміщення на зазначених .навісах 9 зображень соціальної реклами.

Водночас знято з розгляду питання приватного підприємства рекламної компанії ТендІ щодо надання дозволу на встановлення 8 навісів для очікування пасажирів громадського транспорту розміром 4 х 2 х 2,5 м. з рекламою із внутрішньою підсвіткою на бокових стінках розміром 1,9 х 1,4 м. та розміщення реклами на задніх стінках навісів розміром 1,6 х 3,7 м. біля зупинок за адресами : вул. Ю.Гагаріна,10, проспект Незалежності,86 та 115, вул. Червоноармійська,77 та 84, вул. Садова (на території автовокзалу), вул. В.Комарова,15 і вул. В.Чкалова (на території аеропорту) до погашення заборгованості перед міським бюджетом за тимчасове користування місцями розташування 17 навісів для очікування пасажирів громадського транспорту з рекламою.

08 грудня 2015 року виконавчим комітетом Чернівецької міської ради прийнято рішення № 688/25 Про зарахування на баланс вартостей павільйонів очікування і взяття на облік зупинок міського електро- та автомобільного транспорту , яким зараховано на баланс, на праві господарського відання (збільшення додаткового капіталу), міському комунальному підприємству Реклама вартості павільйонів очікування, які знаходяться на зупинках міського електро- та автомобільного транспорту і розміщені на вуличній мережі міста Чернівців а зупинки, які не обладнані павільйонами очікування, взяти на облік:

1.1. Розташовані на території Першотравневого району, згідно з додатком 1.

1.2. Розташовані на території Шевченківського району, згідно з додатком 2.

1.3. Розташовані на території Садгірського району, згідно з додатком 3.

Міському комунальному підприємству Реклама в місячний термін після прийняття рішення зарахувати на баланс основні засоби і взяти на облік, про що внести зміни в дані бухгалтерського обліку та повідомити департамент економіки міської ради. Рішення набирає чинності з дня його прийняття та підлягає оприлюдненню на офіційному веб-порталі Чернівецької міської ради в мережі Інтернет.

У свою чергу МКП Реклама повідомило Департамент, що не заперечує та дає згоду щодо прийняття на баланс підприємства автобусно-тролейбусні зупинки громадського транспорту, які розташовані на території м. Чернівці.

Також рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 29.03.2016 №185/6 внесено зміни до пункту 1.1 рішення виконавчого комітету міської ради від 25.06.2007 року №509/11 «Про надання дозволу, продовжені терміну дії, переоформлення дозволу та визнання такими, що втрати; чинність раніше прийняті рішення міськвиконкому на встановлені зовнішньої реклами в м. Чернівцях» щодо надання дозволу приватному підприємству рекламній компанії «Т енд І» на встановлення 9 навісів для очікування громадського транспорту розміром 4,0 х 2,0 х 2,5 і обладнаних освітленням та рекламою на тролейбусних зупинках за адресами: вул. Головна, 212-Б, проспект Незалежності, 78 та 107, вул. Південно-Кільцева, 21 та 31, вул. Руська, 209-Б і вул. Небесної Сотні, 1 -А, 12 та 19-А, вилучивши словосполучення «вул. Південно-Кільцева, 21» у зв`язку із демонтажем навісу за вказаною адресою (підстава: звернені приватного підприємства рекламної компанії «ТендІ» від 09.09.2015 №04/01-08/1 -3201/0).

11 квітня 2016 року між Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради та Приватним підприємством рекламною компанією ТЕНДІ було укладено додатковий договір №6/1117 до договору № 147 про тимчасове користування місцями розташування рекламних носіїв від 10.07.2007, за умовами якого сторони погодили наступне:

Відповідно до п.1. рішення виконавчого комітету міської ради від 29.03.2016р. №185/6 "Про розгляд звернень фізичних осіб щодо внесення змін та визнання такими, що втратили чинність окремих пунктів рішень виконавчого комітету міської ради щодо надання дозволів на встановлення зовнішньої реклами в м. Чернівцях розділу 1 та. розділ 2 договору №147 від 10.07.2007р. викласти в новій редакції:

І.Предмет Договору

1.1. Департамент на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 25.06.2007р. №509/11 надає Рекламорозповсюджувачу дозвіл на встановлення 8 (восьми) навісів для очікування громадського транспорту розміром 4,0 х 2,0 х 2,5 м, обладнаних освітленням та рекламою площею 1,9 х 1,4 м та 1,6 х 3,7м кожна площина на тролейбусних зупинках за адресами:

1.1.1 вул. Головна, 212-Б (дозвіл від 06.07.2007р. № 1092,);

1.1.2 проспект Незалежності, 78 (дозвіл від 06.07.2007р. №

1.1.3 проспект Незалежності, 107 (дозвіл від 06.07.2007р.

1.1.4 вул. Південно-Кільцева 31 (дозвіл від 06.07.2007р. № /

1.1.5 вул. Руська, 209-Б (дозвіл від 06.07.2007р. № 1097);

1.1.6 вул. Небесної Сотні, 1-А (дозвіл від 06.07.2007р. №

1.1.7 вул. Небесної Сотні, 12 (дозвіл від 06.07.2007р. № 1

1.1.8 вул. Небесної Сотні, 19-А (дозвіл від 06.07.2007р. №1100).

Загальна площа рекламних конструкцій - 89,92 кв.м. .

Крім того, 11 квітня 2016 року між Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради та Приватним підприємством рекламною компанією Т ЕНД І укладено додатковий договір №5/1118 до договору № 198 про тимчасове користування місцями розташування рекламних носіїв від 04.12.2007, яким відповідно до п.2. рішення виконавчого комітету міської ради від 29.03.2016 року №185/6 "Про розгляд звернень фізичних осіб щодо внесення змін та визнання такими, що втратили чинність окремих пунктів рішень виконавчого комітету міської ради щодо надання дозволів на встановлення зовнішньої реклами в м. Чернівцях розділу 1 та. розділ 2 договору №198 від 04.12.2007р. викладено в новій редакції:

1.Предмет Договору

1.1 Департамент на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 25.06.2007р. №509/11 надає Рекламорозповсюджувачу дозвіл на встановлення 6 (шести) навісів для очікування громадського транспорту розміром 4,0 х 2,0 х 2,5 м, обладнаних освітленням та рекламою площею 1,9 х 1,4 м та 1,6 х 3,7 м кожна площина на тролейбусних зупинках за адресами:

1) вул. Головна, 255 (дозвіл від 14.12.2007р. № 1195);

2) вул. Садова, 5 проспект Незалежності, 48 (дозвіл від 14.12.2007р. № 1196);

3) проспект Незалежності, 48 (дозвіл від 14.12.2007р. № 1197);

4) вул. Героїв Майдану,65 (дозвіл від 14.12.2007р. № 1199);

5) вул. Героїв Майдану, 176 (дозвіл від 14.12.2007р. № 1200);

6) вул. Руська, 178 (дозвіл від 14.12.2007р. № 1201).

1.2 Загальна площа рекламних конструкцій - 78,08 кв.м.

Листом від 25.01.2017 № 04/01-08/3-05/3/260 Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради повідомив ПП Рекламна компанія Т енд І про розірвання односторонньому порядку з 24.01.2017 наступні договори за слідуючими підставами: договір №146 від 10.07.2007р, на підставі пункту 3.11; договір №147 від 10.07.2007р, на підставі пункту 3.11; договір №198 від 04.12.2007р., на підставі пункту 3.11; договір № 439 від 25.05.2009р., на підставі пункту 3.11, а саме у зв`язку із наявністю заборгованості зі сплати за користування місцями розташування зовнішньої реклами.

У свою чергу 30.05.2017 ПП Рекламна компанія Т енд І звернулося до міської ради із вимогою надати належним чином оформлене рішення від 08.12.2015 № 688/25 Про зарахування на баланс вартостей павільйонів очікування і взяття на облік зупинок міського електро- та автомобільного транспорту .

Судом установлено, що на підтвердження наявності у власності позивача павільйонів очікування та зупинок міського електро- та автомобільного транспорту останнім надано докази про те, що ПП Перепелиця Є.Б. виготовив конструкції (зупинки) на його замовлення на суму 37875 грн, що підтверджується актом №1 про надані послуги до договору 01 від 09.01.2008; ПП Печерський Б.А. поставив металеві конструкції (зупинки) в кількості 9 шт., що підтверджується видатковими накладними: №ТБ-0000002 від 18.07.2008, №ТБ-18 від 26.11.2008, №ТБ-0000021 від 09.08.2008, №ТБ-0000020 від 14.08.2008, №ТБ-0000012 від 29.08.2008, №ТБ-0000018 від 10.09.2008, №ТБ-0000027 від 17.10.2008, №ТБ-0000034 від 30.10.2008, №ТБ-0000039 від 19.11.2008.

На вказані металеві конструкції (зупинки) заведені інвентарні картки та наказами їх введено в експлуатацію.

Дані конструкції павільйонів навісів перебувають на балансі ПП Рекламна компанія ТендІ , що вбачається з фінансового звіту підприємства та оборотно-сальдової відомості.

Отже, виконавчим комітетом Чернівецької міської ради прийняті рішення від 27.11.2007 року №900/22 зі змінами від 29.03.2016 року №185/6, від 25.06.2007 року №509/11 зі змінами від 29.03.2016 року №185/6 та від 25.06.2007 року №509/11, якими надано дозволи на встановлення навісів для очікування громадського транспорту та по яким укладено відповідні договори №198 від 04.12.2007 року з додатками, №147 від 10.07.2007 року з додатками та № 146 від 10.07.2007 року з додатками за наступними адресами: 1) вул. Головна, 255; 2) вул. Садова, 5; 3) проспект Незалежності, 48; 4) вул. Героїв Майдану,65; 5) вул. Героїв Майдану, 176; 6) вул. Руська, 178; 7) вул. Головна, 212-Б; 8) проспект Незалежності, 78; 9) вул. Південно-Кільцева, 31; 10) проспект Незалежності, 107; 11) вул. Руська, 209-Б; 12) вул. Небесної Сотні, 12; 13) вул. Небесної Сотні, 1-А; 14) вул. Небесної Сотні, 19-А; 15) вул. Південно-Кільцева, 5-В.

За рештою адрес виконавчим комітетом рішення про надання дозволів не приймались.

Водночас матеріали справи містять технічні паспорти на автопавільйони, виготовлені у 2012 році Чернівецьким міським комунальним бюро технічної інвентаризації на замовлення Виконкому Чернівецької міської ради.

Як убачається з копії листа Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради від 31.01.2019 №04/01-08/1-4807, адресованого ПП Рекламна компанія Т енд І , рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 08.12.2015 року №688/25 на сьогоднішній день є чинним. Після надання документів до департаменту економіки міської ради, які підтверджують правомірне набуття права власності на зазначені рекламною компанією павільйони очікування пасажирів на зупинках громадського транспорту буде розглядатись питання щодо внесення змін до вищезазначеного рішення.

У відповідь на лист №04/01-08/1-4807 ПП Рекламна компанія ТендІ надало копії документів на 87 аркушах, які, на його думку, підтверджують правомірне набуття права власності на зазначені павільйони очікування пасажирів на зупинках громадського транспорту.

Разом з тим, Департаментом відмовлено у внесенні змін до спірного рішення ради, що підтверджується листом від 12.11.2019 №2/01-17/1472.

ІV. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.

Предметом спору є визнання незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 08.12.2015 № 688/25, яким зараховано на баланс на праві господарського відання (збільшення додаткового капіталу) Міському комунальному підприємству "Реклама" 28 зупинок і павільйонів очікування, які належить ПП Рекламна компанія Т енд І .

За змістом статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенція) кожному гарантується право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Цією статтею також визначено певні гарантії прав приватних осіб у випадку втручання держави у їхні права.

Згідно зі статтями 13, 41 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути здійснене лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Крім того, в Україні відносини, пов`язані із набуттям, зміною, припиненням права власності та його захистом, зокрема, регулюються Цивільним і Господарським кодексами України.

Згідно з частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 цього Кодексу визначено зміст права власності, який полягає у тому, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

У статті 393 ЦК України унормовано, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Як установлено судом, оскаржуваним рішенням № 688/25 Про зарахування на баланс вартостей павільйонів очікування і взяття на облік зупинок міського електро- та автомобільного транспорту , зараховано на баланс, на праві господарського відання (збільшення додаткового капіталу) МКП Реклама вартості павільйонів очікування, які знаходяться на зупинках міського електро- та автомобільного транспорту і розміщені на вуличній мережі міста Чернівців.

Так, у відповідності до абз. 2 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Аналіз зазначеної статті дає підстави для висновку про те, що спосіб та порядок ведення бухгалтерського обліку одним суб`єктом господарювання не порушує прав та охоронюваних законом інтересів іншого суб`єкта, незалежно від правильності ведення цього бухгалтерського обліку .

За таких обставин суд вважає, що зарахування на відповідачем на баланс комунального підприємства належних на думку позивача, йому зупинок і павільйонів очікування не порушує прав та інтересів позивача.

Щодо права господарського відання суд зазначає.

Поряд з цим, правовий режим майна суб`єктів господарювання встановлено статтею 133 Господарського кодексу України, в якій, зокрема, визначено, що основу цього режиму становлять право власності та інші речові права ? право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених ЦК України. Майно суб`єктів господарювання може бути закріплено на іншому праві відповідно до умов договору з власником майна.

Відповідно до статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Відповідно до вимог чинного законодавства органи місцевого самоврядування мають повноваження на передачу на праві господарського відання майна комунальним підприємствам.

Спірні павільйони розміщені на зупинках доріг місцевого значення, що визнається сторонами.

Організація облаштування зупинок громадського транспорту на дорогах місцевого значення - це завдання органів місцевого самоврядування.

Так, відповідно до ст. 9 Закону Про дорожній рух влаштування місць для зупинок транспортних засобів та створення інших об`єктів дорожнього сервісу належить до компетенції власника дороги, вулиці.

Крім того, відповідно до частини першої статті 16 Закону України Про автомобільні дороги вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.

Статтею 17 Закону України Про автомобільні дороги визначено, що управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться.

Складовими вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: проїзна частина вулиць і доріг, трамвайне полотно, дорожнє покриття, штучні споруди, споруди дорожнього водовідводу, технічні засоби організації дорожнього руху, зупинки міського транспорту, стоянки таксі, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, зелені насадження, наземні та підземні мережі, майданчики для паркування. Межі вулиці за її шириною визначаються "червоними лініями". Розташування будь-яких об`єктів, будівель, споруд або їх частин у межах "червоних ліній" вулиці не допускається (ст. 18 Закону України Про автомобільні дороги ).

Відповідно до ГБН В.2.3-218-550:2010 Споруди транспорту. Автомобільні дороги затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України №499 від 24.12.10:

3.4 зупинки маршрутного транспорту (зупинки) відповідно обладнані на автомобільних дорогах місця зупинок для автобусів загального призначення, тролейбусів та маршрутних таксі.

5.1.8 На нову зупинку повинна бути складена проектна документація (плансхема та поперечники), а також внесені відповідні зміни до проекту (схеми) ОДР на ділянці дороги .

Згідно п.1.5. Правил розміщення та обладнання зупинок міського електро- та автомобільного транспорту затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15.05.95 р. N 21, розміщення та обладнання зупинок повинно здійснюватись за проектом, узгодженим з Державтоінспекцією і затвердженим виконкомом місцевої Ради народних депутатів. Сторонами таких проектів не надано.

Із аналіз нормативних актів суд прийшов до висновку, що павільйон очікування є лише однією із складових частин зупинки.

Отже, зупинки міського транспорту є комунальною власністю та не можуть перебувати у власності інших осіб.

У м.Чернівці перейменовано наступні вулиці (що не заперечується сторонами):

- вул. Стасюка у вул. Небесної Сотні;

- вул. Червоноармійську у вул.Героїв Майдану;

Позивачем оскаржується спірне рішення в частині пунктів 1, 2, 8, 11, 17, 33, 37, 40 додатку 1 до рішення та пунктів 7, 12, 19, 25, 31, 33, 34, 35, 36, 39, 41, 42, 43, 48, 55, 56, 58, 59, 60, 62 додатку 2 до рішення.

Суду не зрозуміла логіка дії відповідача коли він спірним рішенням 08.12.2015 № 688/25 зараховує на баланс, на праві господарського відання (збільшення додаткового капіталу), МКП Реклама вартості павільйонів очікування, які знаходяться на зупинках міського електро- та автомобільного транспорту і розміщені на вуличній мережі міста Чернівців, а після цього рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 29.03.2016 №185/6 вноситься зміни в рішення від 25.06.2007 року №509/11 та надається дозвіл приватному підприємству рекламній компанії «Т енд І» на встановлення 9 навісів для очікування громадського транспорту, а 11 квітня 2016 року між Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради та позивачем було укладено додатковий договір №6/1117 та 5/1118 на 15 навісів для очікування громадського транспорту.

Суд прийшов до висновку виходячи із змісту рішень виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 25.06.2007р. №509/11 та від 27.11.2007 №900/22, що зупинку громадського транспорту існували вже на момент надання дозволів та до встановлення на частині з них позивачем навісів (павільйонів) для очікування громадського транспорту.

Позивачу надавались дозволи на встановлення навісів для очікування громадського транспорту на зупинках громадського транспорту та укладались договори про тимчасове користування місцями розташування рекламних носіїв (що підтверджується також відповідачем) за наступними адресами:

1) вул. Головна, 255;

2) вул. Садова, 5;

3) проспект Незалежності, 48;

4) вул. Героїв Майдану,65;

5) вул. Героїв Майдану, 176;

6) вул. Руська, 178;

7) вул. Головна, 212-Б;

8) проспект Незалежності, 78;

9) вул. Південно-Кільцева 31;

10) вул. Південно-Кільцева 21;

11) проспект Незалежності, 107;

12) вул. Руська, 209-Б;

13) вул. Небесної Сотні, 12;

14) вул. Небесної Сотні, 1-А;

15) вул. Небесної Сотні, 19-А;

16) вул. Південно-Кільцева 5-В;

17) вул. Героїв Майдану, 29;

По павільйону очікування (навісу) «вул. Південно-Кільцева, 21» відсутній спір у зв`язку із демонтажем навісу позивачем, що підтверджується також змістом рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 29.03.2016 №185/6

Серед оскаржуваних позивачем пункті додатку 1 та додатку 2 спірного рішення співпадають 10 павільйонів (навісів) на зупинках за адресами:

1) проспект Незалежності, 78 Магазин Колос , павільйон очікування (№ з/п 33 додатку 2 до рішення);

2) проспект Незалежності, 107 магазин Спорттовари - непарна сторона, павільйон очікування (№ з/п 35 додатку 2 до рішення);

3) проспект Незалежності, 48, павільйон очікування (№ з/п 31 додатку 2 до рішення);

4) вул. Небесної Сотні, 1-А Студмістечко , непарна сторона, павільйон очікування (№ з/п 58 додатку 2 до рішення);

5) вул. Героїв Майдану, 65 Магазин Колос , павільйон очікування (№ з/п 42 додатку 2 до рішення);

6) вул. Героїв Майдану, 176 Шевченківська районна у місті рада , павільйон очікування (№ з/п 43 додатку 2 до рішення);

7) вул. Руська, 178 Школа - парна сторона, павільйон очікування (№ з/п 17 додатку 1 до рішення);

8) вул. Південно-Кільцева, 5-В, павільйон очікування (№ з/п 19 додатку 2 до рішення);

9) вул. Небесної Сотні, 19-А Універмаг Жовтневий - непарна сторона, павільйон очікування (№ з/п 60 додатку 2 до рішення);

10) вул. Небесної Сотні, 12 Універмаг Жовтневий - парна сторона, павільйон очікування (№ з/п 59 додатку 2 до рішення);

Щодо інших адрес зупинок та не співпадіння їхніх адрес суд прийшов до висновку, що в свою чергу також підтверджується відповідачем:

11) зупинці вул. Головна, 255 відповідає вул. Головна, 265-А Депот , павільйон очікування (№ з/п 8 додатку 1 до рішення);

12) зупинці вул. Садова, 5 відповідає вул. Садова Автостанція , павільйон очікування (№ з/п 55 додатку 2 до рішення);

13) зупинці вул. Головна, 212-Б відповідає вул. Головна, 216 Бульвар Героїв Сталінграду , павільйон очікування (№ з/п 12 додатку 2 до рішення);

Щодо адреси павільйону на зупинці вул. Героїв Майдану, 29 вона не є тотожною оскаржуваній позивачем зупинкою за адресою вул. Героїв Майдану Ріг вул. Сторожинецької , павільйон очікування (№ з/п 41 додатку 2 до рішення).

Відповідно суд прийшов до висновку, що позивачем не оскаржується рішення в частині зупинок за адресами вул. Південно-Кільцева 31; вул. Руська, 209-Б; вул. Героїв Майдану, 29.

Також сторонами підтверджується, що на момент прийняття рішення павільйони очікування встановлені позивачем за адресами проспект Незалежності, 48; проспект Незалежності, 78; проспект Незалежності, 107 відсутні у зв`язку із проведеним ремонтом проспекту Незалежності та встановленням органом місцевого самоврядування нових павільйонів очікування на даних зупинках, також сторонам не відомо де знаходяться демонтовані попередні павільйони.

Суд дійшов до висновку, що у позивача відсутні були підстави правомірного встановлення за рештою спірних адрес навісів для очікування громадського транспорту на зупинках громадського транспорту, а також позивачем не надано доказів встановлення навісів для очікування громадського транспорту на зупинках громадського транспорту за рештою спірних адрес, а саме:

1. вул. Головна Готель Буковина , павільйон очікування (№ з/п 7 додатку 2 до рішення);

2. вул. Садова, 5 магазин Нива , павільйон очікування (№ з/п 56 додатку 2 до рішення);

3. вул. Героїв Майдану, 242 Онкодиспансер , павільйон очікування (№ з/п 48 додатку 2 до рішення);

4. вул. Героїв Майдану Ріг вул. Сторожинецької , павільйон очікування (№ з/п 41 додатку 2 до рішення);

5. вул. Комарова Володимира, 15 Ріг вул. Парковий Проїзд , павільйон очікування (№ з/п 25 додатку 2 до рішення);

6. вул. Гагаріна Юрія, 10 Сагайдачного , павільйон очікування (№ з/п 2 додатку 1 до рішення);

7. вул. Гагаріна Юрія, 72 Прут , зупинка (№ з/п 1 додатку 1 до рішення);

8. вул. Головна, 287 Кінцева , павільйон очікування;

9. проспект Незалежності, 115 Мікрорайон - непарна сторона, павільйон очікування (№ з/п 36 додатку 2 до рішення);

10. проспект Незалежності, 86 Мікрорайон - парна сторона, павільйон очікування (№ з/п 34 додатку 2 до рішення);

11. вул. Небесної Сотні, 28 Ріг вул. Полєтаєва Федора , павільйон очікування (№ з/п 62 додатку 2 до рішення);

12. вул. Чкалова Валерія, 30 Аеропорт , павільйон очікування (№ з/п 37 додатку 1 до рішення);

13. вул. Винниченка Володимира, 117 Жасминна - непарна сторона, павільйон очікування (№ з/п 40 додатку 1 до рішення);

14. вул. Московської Олімпіади Автовокзал № 2 - непарна сторона (№ з/п 33 додатку 1 до рішення);

15. вул. Героїв Майдану, 56 Магазин Рязань , павільйон очікування (№ з/п 39 додатку 1 до рішення).

Відповідно по даних 15 павільйонах належить відмовити в частині позовних вимог за не доведеністю.

V. Належний спосіб захисту порушеного права.

За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений статтею 16 ЦК України.

Як способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц та від 4 червня 2019 року у справі № 916/3156/17.

За змістом частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У пояснювальній записці до проекту Закону України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) відзначалося, що суди не покликані вирішувати будь-які питання, які виникають з усіх можливих правовідносин (наприклад, з політичних правовідносин). Функцією суду є розгляд і вирішення юридичних конфліктів, тобто юридичних спорів .

Поняття юридичний спір має тлумачитися широко виходячи з підходу Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) до тлумачення поняття спір про право (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття спір про право має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Отже, суд має розглядати лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, чим спір по суті буде вичерпано, або в їх задоволенні може бути відмовлено. У тому ж разі якщо за змістом заявлених позовних вимог (а не з огляду на обставини справи) задоволення позову є неможливим, немає, як видається, підстав стверджувати про наявність юридичного спору. Суд повинен ухвалювати рішення, яким вичерпувати конфлікт між сторонами, а не давати одній зі сторін за відсутності для цього юридичних підстав сподівання на те, що вона в майбутньому отримає бажане для неї рішення.

Зазначений висновок сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 369/10789/14-ц (провадження № 14-703цс19).

У справі, яка розглядається, позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 08.12.2015 № 688/25, яким зараховано на баланс на праві господарського відання (збільшення додаткового капіталу) Міському комунальному підприємству "Реклама" 28 зупинок і павільйонів очікування, які як вважає позивач належить йому.

Як убачається з позовної заяви, вимоги позивача зводяться до захисту права власності на майно позивача, яке перебуває на його балансі та включене до його статутного фонду.

Суд звертає увагу, що до регламентованих ЦК України способів захисту права власності належать: 1) визнання права власності (стаття 392); 2) витребування майна із чужого незаконного володіння, у тому числі від добросовісного набувача (статті 387, 388); 3) усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391); 4) заборона вчинення дій, які порушують право власності, або вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (стаття 386); 5) визнання незаконним правового акта, що порушує права власника (стаття 393); 6) зобов`язання повернути потерпілому безпідставно набуте майно (статті 1212).

Так, віндикаційний позов - це позов неволодіючого власника про витребування майна від незаконно володіючого невласника.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.07.2018 р. у справі № 653/1096/16-ц указала, що предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, що незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Однією з обов`язкових умов для задоволення віндикаційного позову є встановлення під час розгляду спорів про витребування майна, зокрема, і тієї обставини, чи перебувало спірне майно у володінні позивача, який указує на порушення своїх прав як власника, на підставах, визначених законодавством, і який на момент подання позову не є власником цього майна, однак уважає себе таким (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 р. у справі № 522/7636/14-ц).

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює в користуванні чи розпорядженні відповідним майном.

Позивач за негаторним позовом має право вимагати усунути наявні перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від учинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямовано на усунення порушень прав власника, не пов`язаних із позбавленням його володіння майном (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 р. у справі № 653/1096/16-ц).

З огляду на наведені визначення Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.07.2018 р. у справі № 653/1096/16-ц зробила висновок, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного й негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду.

Розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом. (постанова ВП ВС від 19.01.2021 № 916/1415/19).

Суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді визнання незаконним та скасування рішення передбачений законом або договором однак є неефективним для захисту прав позивача.

Належним способом захисту порушеного права в даному випадку суд вважає, звернення із віндикаційним або негаторним позовом (в залежності від наявності чи відсутності у позивача правом володіння на спірний об`єкт) або з позовом про відшкодування майнової шкоди.

Таким чином, позов, предметом якого є визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету міськради про зарахування на баланс на праві господарського відання належних позивачу зупинок і павільйонів очікування не може бути задоволено з огляду на те, що його скасування не призведе до відновлення порушеного права позивача, обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення.

VІ. Висновки суду

Суд вирішив відмовити в частині позовних вимог за не доведеністю, в частині позовних вимог у зв`язку із відсутністю порушеного прав та відмовити в задоволенні позову у зв`язку із неправильно обраним способом захисту порушеного права.

VІІ. Позовна давність.

Як вищезазначено, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог за не доведеністю, у зв`язку із відсутністю порушеного прав та неправильно обраним способом захисту порушеного права. Однак суд вирішив також дослідити питання строку позовної давності.

Відповідач у відзиві на позов заявив про застосування наслідків спливу строку позовної давності до вимог позивача, вказану заяву також обґрунтував під час розгляду справи по суті.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Статтею 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У відповідності до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (рішення у справі відкрите акціонерне товариство Нафтова компанія Юкос проти Росії за заявою №14902/04, рішення у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства за заявами №№ 22083/93, 22095/93).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20.12.2007 у справі "Фінікарідов проти Кіпру").

Суд вважає, що позивач дійсно пропустив строк позовної давності із вимогами про скасування рішення міськради з огляду на таке.

Так, суд під час розгляду справи самостійно дослідив офіційний сайт Чернівецької міської ради та з`ясував, що оскаржуване рішення від 08.12.2015 № 688/25 було офіційно оприлюднено на сайті ради, а, отже, позивач мав вільний доступ до ознайомлення з його змістом.

30.05.2017 ПП Рекламна компанія ТендІ звернулося до міської ради із вимогою надати належним чином оформлене рішення від 08.12.2015 № 688/25 Про зарахування на баланс вартостей павільйонів очікування і взяття на облік зупинок міського електро- та автомобільного транспорту , тобто на момент звернення до міської ради йому було відомо про наявність оскаржуваного рішення, його зміст, дату та номер.

Відповідно позивачу на момент зазначеного звернення були відомі реквізити та назва оскаржуваного рішення, відповідно він міг дізнатися з даного моменту про своє порушене право.

За таких обстави суд прийшов до висновку, що саме з 30.05.2017 необхідно відраховувати строк позовної давності до вимог позивача. Втім позивач звернувся із даним позовом до суду 01 липня 2020 року.

VІІІ. Розподіл судових витрат.

Судові витрати у даній справі складаються із судового збору, сплаченого позивачем при поданні цього. Позивач просить стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 2102 грн. - судового збору та при поданні позову подано попередній (орієнтовний) розрахунок, в якому зазначені витрати на професійну правничу допомогу - 8000 грн. Позивачем не надано доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000.

Таким чином, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог суд вирішив судові витрати залишити за позивачем у порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення (пункт 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 11 березня 2021 року.

Суддя І.В. Марущак