Постанова

від 12.03.2021 по справі 640/23728/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2021 року

м. Київ

справа №640/23728/19

адміністративне провадження №К/9901/26605/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої судді - Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2020 року (судді Бєлова Л.В., Аліменко В.О., Безименна Н.В.).

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Динат Груп

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень,

В С Т А Н О В И В:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Динат Груп (далі Позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві (далі Відповідач) від 25 листопада 2019 року №00003610502, №00003600502.

У зв`язку з перебуванням судді Білоуса О.В. у період з 19 лютого по 11 березня 2021 року включно на лікарняному касаційну скаргу у порядку письмового провадження розглянуто 12 березня 2021 року.

1.2. Обставини, що передували прийняттю оскаржуваної ухвали

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 лютого 2020 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, яку ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду: обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску та подання доказів їх поважності; оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору.

На виконання вимог ухвали, скаржником подано до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та платіжне доручення про сплату судового збору.

Клопотання обґрунтоване тим, що копію рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 лютого 2020 року отримано 17 лютого 2020 року, вказане, на думку податкового органу, підтверджується штампом вхідної кореспонденції, на підтвердження чого додано копію першої сторінки рішення, на якій зазначено реєстраційний номер 9211/9 від 17 лютого 2020 року.

1.3. Короткий зміст ухвали і мотиви її прийняття

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2020 року у відкритті апеляційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 лютого 2020 року відмовлено.

Постановляючи це рішення, суд апеляційної інстанції з посиланням на положення статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) зазначив, що належним чином завірену копію Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 лютого 2020 року апелянт отримав 15 лютого 2020 року, вказане підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення, тому в силу пункту 3 частини шостої статті 251 КАС України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення. Тобто, у розумінні процесуального закону саме день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення вважається днем вручення судового рішення, що спростовує відповідні твердження апелянта. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 лютого 2020 року є 16 березня 2020 року.

2. КОРОТКИЙ ЗМІСТ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2020 року і повернути матеріали справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу Позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін. Вказує, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень не допущено порушень норм процесуального права.

3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

3.1. Оцінка доводів учасників справи і висновку апеляційної інстанції

Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС.

За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначає вимоги щодо строку на апеляційне оскарження.

Так, згідно з цією статтею апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Здійснюючи касаційний перегляд оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що встановлений законом строк на апеляційне оскарження у даній справі слід обраховувати саме з 15 лютого 2020 року, оскільки саме така дата отримання уповноваженою особою відповідача копії рішення суду першої інстанції зазначена у повідомленні про вручення поштового відправлення і ця обставина відповідачем не спростовується (а.с. 198).

При цьому колегія суддів критично оцінює доводи скаржника про фактичне отримання цього рішення 17 лютого 2020 року з посиланням на дату вхідної реєстрації документа, оскільки, враховуючи положення Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року №55, номер та дата реєстрації вхідної кореспонденції, проставленої самим органом в односторонньому порядку, самі по собі не свідчать про дату отримання рішення суду, а лише фіксують факт реєстрації кореспонденції суду при надходженні до контролюючого органу.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України саме день проставлення на поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення вважається днем його вручення. За наявності повідомлення про вручення поштового відправлення, штамп вхідної кореспонденції відповідача не може вважатись належним доказом дати отримання копії судового рішення.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

У поданій заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначено, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 лютого 2020 року згідно інформації з офіційного сайту Укрпошти отримано 15 лютого 2020 року о 23:59 год. Однак, 15 лютого 2020 року (субота) був не робочий день, розпорядок робочого часу встановлено понеділок-четвер з 9 по 18 год. та п`ятниця з 9 до 16.45, тому рішення суду першої інстанції отримано 17 лютого 2020 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції. Жодних інших обставин, які б свідчили про намір та бажання скаржника оскаржити рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення, вказана заява не містила. Відсутні подібні посилання і в касаційній скарзі.

Аналогічний підхід до застосування положень статті 298 КАС України викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі №826/2274/18, від 19 грудня 2019 року у справі №808/2464/18.

З огляду на вищенаведене суд касаційної інстанції, не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які б стали підставою для скасування оскаржуваного рішення.

3.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, вважає що при ухваленні оскаржуваного рішення суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 3, 345, 353, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська

Судді О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх