Постанова

від 17.02.2021 по справі 804/1208/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 804/1208/16

адміністративне провадження № К/9901/31901/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої судді - Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.

за участі: секретаря судового засідання: Жураковської Б.М.,

представника Позивача: Корчаки М.В.,

представника Відповідача: Єгорова А.Є.,

розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС (правонаступник - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків)

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2016 року (суддя Степаненко В.В.)

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2016 року (судді Шальєва В.А., Білак С.В. Олефіренко Н.А.)

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат"

до Офісу великих платників податків ДПС (правонаступник - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат (надалі також - Позивач, ПАТ ІГЗК ) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС (надалі також - Відповідач; правонаступник - Східне міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 вересня 2015 року № 0000695103 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в загальному розмірі 14 471 729,6 грн., в тому числі: за квітень 2015 року - на 5 742 509,1 грн., за лютий 2015 року - на 4 592 815 грн., за березень 2015 року - на 4 136 405,5 грн.

В обґрунтування позову зазначило, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства, оскільки висновки контролюючого органу щодо фактичного нездійснення господарських операцій ТОВ Промспецбуд , ТОВ Шляхбуд КР , ТОВ Слаф Реагент , ПП Альянс-запчастина , ТОВ Криворіжспецремтранс , ТОВ ОЛІР , ТОВ Сокол КР ґрунтуються на неповному встановленні обставин.

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2016 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС від 25 вересня 2015 року №0000695103, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість публічного акціонерного товариства Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат у розмірі 14 471 729,60 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що висновки Відповідача про неправомірне відображення Позивачем в податковому обліку наслідків господарських операцій ТОВ Промспецбуд , ТОВ Шляхбуд КР , ТОВ Слаф Реагент , ПП Альянс-запчастина , ТОВ Криворіжспецремтранс , ТОВ ОЛІР , ТОВ Сокол КР , є необґрунтованими, та такими, що спростовуються сукупністю доказів, які містяться в матеріалах справи.

1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів скасувати і ухвалити рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі Відповідач посилається на те, що судами при вирішенні спору не враховано всіх обставин, що мають значення для висновку щодо фактичного нездійснення господарських операцій Позивача з його контрагентами:

Зокрема в касаційній скарзі Відповідач зазначає, що Позивачем не надано всієї сукупності доказів, зокрема належним чином оформлених реєстрів бухгалтерського обліку, які б указували про використання товарів, робіт, послуг у власній господарській діяльності платника, заявок працівників щодо поломок виробничого обладнання, яке потребує ремонту, заявок або листів працівників щодо проведення поточних, капітальних робіт, документів щодо транспортування товарів та ін.

Крім того, в касаційній скарзі наведено посилання на те, що штатна чисельність працівників контрагентів Позивача не дає підстав для висновку щодо можливості виконання ними відповідного обсягу послуг та робіт.

Також вважає, що акти виконаних робіт, локальні кошториси, дефектні акти не містять печаток, підписів та дат їх складання; акти виконаних робіт не містять вартості понесених витрат по наданим послугам, не вказано одиниць виміру, людино-годин, даних щодо виконавців.

У запереченні на касаційну скаргу Позивач зазначав про законність та обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій; вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій надали вичерпну оцінку доводам податкового органу, які на думку останнього, вказують про нездійснення операцій між Позивачем та його контрагентами.

2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Відповідачем проведено перевірку Позивача, за результатами якої складено акт від 2 вересня 2015 року № 19/28-01-51-03/00190905.

Згідно з висновками акта Позивачем порушено вимоги: статті 22, пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пункту 185.1 статті 185, підпункту 186.2.1 пункту 186.2 статті 186, пунктів198.1, 198.3, 198.4, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2, 201.1, 201.2, 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України) в частині завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 14 471 729,60 грн., у тому числі за лютий 2015 року - 4 592 815,00 грн.; березень 2015року - 4 136 405,50 грн.; квітень 2015 року - 5 742 509,10 грн.

Висновки Відповідача про порушення Позивачем наведених норм ґрунтуються на тому, що останній, включивши до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за результатами взаємовідносин із ТОВ Промспецбуд , ТОВ Шляхбуд КР , ТОВ Слаф Реагент , ПП Альянс-Запчастина , ТОВ КРСТ , ТОВ Олір , ТОВ Сокол-КР , допустив порушення вимог податкового законодавства, оскільки фактичне здійснення операцій із цими суб`єктами господарювання не підтверджується.

На підставі акта перевірки 25 вересня 2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000695103 про зменшення ПАТ ІНГЗК розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 14471729,6 грн, в тому числі по податковій декларації за лютий 2015 року - на 4592815 грн, по податковій декларації за березень 2015 року - на 4146405,5 грн, по податковій декларації на квітень 2015 року - на 5742509,1 грн.

3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

3.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Верховний Суд, заслухавши представників Відповідача та Позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, в межах встановлених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема податку на додану вартість, врегульовані положеннями Податкового кодексу України (тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Зі змісту наведених норм слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для відображення в податковому обліку сум податкового кредиту з податку на додану вартість, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

Так, про відсутність фактичного характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Як підтверджується матеріалами справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ПАТ ІНГЗК з ТОВ Промспецбуд укладено ряд договорів підряду, зокрема: на виконання робіт з ремонту трубопроводів та дамби шламосховища цеху ТВШХ ПАТ ІНГЗК ; на виконання робіт з модернізації електрообладнання; на виконання капітального будівництва огорджуючих споруд шламосховища ПАТ ІНГЗК ; на виконання капітального ремонту секції № 24 РОФ-2; на виконання робіт по капітальному будівництву об`єкта І та ІІ черги реконструкції об`єктів хвостового господарства та зворотного водопостачання ; на виконання робіт по капітальному ремонту будівель та споруд цехів комбінату ПАТ ІНГЗК ; на виконання робіт по капітальному будівництву об`єкта Розширення відвалу № 2 ; на виконання будівельно-монтажних робіт Реконструкція вакуум-проводу в корпусі збагачення РОФ-2 ; на виконання робіт з поточного ремонту будівель та споруд цехів ПАТ ІНГЗК ; на виконання робіт з поточного ремонту та технічному обслуговуванню обладнання ПАТ ІНГЗК ; на виконання робіт з капітального будівництва об`єкта Дробарна фабрика: Зміна схеми дріблення та грохочення 3-4 стадії дріблення. Реконструкція тракту №5 ; на виконання робіт з технічного обслуговування обладнання ПАТ ІНГЗК .

Крім того, між ПАТ ІНГЗК як замовником та ТОВ Промспецбуд як виконавцем укладено договір про надання транспортних послуг, предметом якого є організація транспортних перевезень та експедирування вантажів на території України та за її межами.

Також між Позивачем та ТОВ Шляхбуд КР укладено договори підряду, зокрема щодо виконання робіт з поточного ремонту та технічного обслуговування СЦБ; з капітального будівництва будівель та споруд на виконання своїми силами робіт по об`єктам капітального будівництва Переукладка залізничного шляху кар`єра та відвалу №2 , Переобладнання контактної мережі кар`єра та відвалу № 2 ; на виконання робіт з поточного ремонту залізничного шляху станція Кар`єрна і станція Відвальна-2 ; на виконання робіт з огляду вагонів; договір підряду на виконання робіт з поточного ремонту, технічного обслуговування та оперативного обслуговування контактної мережі ПАТ ІНГЗК ; на виконання робіт з поточного ремонту залізничного шляху та стрілочних переводів.

Позивачем із ПП Альянс-Запчастина укладено договір підряду на виконання робіт по капітальному ремонту думпкарів 2ВС-105 ПАТ ІНГЗК .

Крім того, ПАТ ІНГЗК як замовником укладено ряд договорів підряду з ТОВ Криворіжспецремтранс (ТОВ КРСТ ): на виконання робіт по технічному обслуговуванню та поточному ремонту рухомого складу ПАТ ІНГЗК ; на виконання робіт по технічному обслуговуванню та поточному ремонту думпкарів ПАТ ІНГЗК на виконання робіт з огляду вагонів.

ПАТ ІНГЗК як замовником укладено договори підряду з ТОВ Олір : на виконання робіт по виготовленню чохлів до вакуум-фільтрів ДШ-100 із фільтротканини, а також іншої текстильної продукції; на виконання робіт по наданню послуг з благоустрою території ПАТ ІНГЗК ; на виконання робіт по поточному ремонту, технічному обслуговуванню електрообладнання, технічному обслуговуванню приміщень та будівель ПАТ ІНГЗК ; на виконання робіт з надання послуг з прибирання виробничих приміщень від промислових (технологічних) відходів; на виконання робіт по технічному обслуговуванню енергетичного обладнання ПАТ ІНГЗК ; на виконання робіт по поточному ремонту будівель та споруд цехів позивача; договір про надання послуг на виконання послуг санітарного та технічного обслуговування об`єктів жилого фонду, комунікацій та промислових об`єктів ПАТ ІНГЗК ; на виконання робіт по прибиранню та санітарній обробці промислових, офісних та побутових приміщень; на виконання робіт по поточному ремонту будівель та споруд цехів; на виконання робіт по обслуговуванню енергетичного обладнання технологічним персоналом; на виконання капітального ремонту Музею слави праці.

Фактичне здійснення господарських операцій на виконання взятих за зазначеними вище договорами зобов`язань ТОВ Промспецбуд , ТОВ Шляхбуд КР , ПП Альянс-Запчастина , ТОВ КРСТ , ТОВ Олір підтверджено, зокрема, рахунками, актами виконаних будівельних робіт, актами використаних матеріалів, актами передачі матеріалів та повернення матеріалів, довідками про вартість виконаних робіт, заявками підрядника на видачу перепусток працівникам для проведення робіт на території Позивача, рахунками та актами виконаних робіт; дефектними відомостями; актами приймання-передачі в ремонт основних засобів; заявками цеху на послуги зовнішнього підрядника; інвентарними картками основних засобів; актами приймання-передачі відремонтованих основних засобів, інформацією про наявність на балансі ПАТ ІНГЗК основних засобів; обґрунтуванням необхідності проведення підрядних робіт (модернізації); протоколами технічної наради з питань корегування складу та обсягу робіт з модернізації; заявками структурних підрозділів позивача на проведення ремонту, кошторисами, розрахунками витрат електроенергії, оборотно-сальдовими відомостями по рахунках бухгалтерського обліку, переліком послуг з прибирання приміщень; планом технічного обслуговування об`єктів жилого фонду та комунікацій; планом проведення дезінфекції на 2015 рік, планом вивезення ТПВ на 2015 рік, банківськими виписками.

Також ПАТ ІНГЗК як покупцем та ТОВ Слаф Реагент як постачальником укладено договори поставки, предметом яких є поставка матеріалів (ресурсів).

Фактична поставка товарів підтверджена належним чином оформленими первинними документами: специфікаціями, рахунками, видатковими накладними, прибутковими ордерами, актами прийняття, банківськими виписками, відомостями надходження товарно-матеріальних цінностей на склад; звітом про залишки товарно-матеріальних цінностей на складі; службовими записками про надання дозволу на в`їзд транспорту на територію підприємств.

Позивачем придбаний товар використано у виробництві власної продукції, що підтверджено накладними-вимогами на відпуск/внутрішнє переміщення матеріалів; актами списання товарно-матеріальних цінностей у виробництво; сертифікатами хімічного аналізу; сертифікатами якості; технологічною інструкцію ведення процесу

Крім того, між ПАТ ІНГЗК як замовником та ТОВ Сокол-КР як виконавцем укладені договори, предметом яких є надання послуг з охорони території та об`єктів ПАТ ІНГЗК .

Фактичне отримання позивачем означених послуг охорони підтверджено рахунками, актами виконаних робіт; дислокаціями КПП, постів та маршрутів постів дільниці з охорони об`єктів; актами прийому-передачі об`єктів під охорону; розрахунками вартості послуг; інформація про наявність на балансі підприємства основних засобів.

Оприбуткування придбаних послуг підтверджено наявними в матеріалах справи оборотно-сальдовими відомостями по рахунках бухгалтерського обліку.

ПАТ ІНГЗК здійснена оплата придбаних у ТОВ Сокол-КР послуг, що підтверджено наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що первинні документи, надані Позивачем на підтвердження дійсності господарських операцій із зазначеним вище контрагентами, враховуючи співвідношення вчинених господарських операцій з основним видом діяльності Позивача та у сукупності і встановленими обставинами господарських операцій, підтверджують формування показників податкової звітності та вказують на реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку.

Щодо доводів Відповідача, наведених у касаційній скарзі, суд звертає увагу на те, що сама собою наявність, або відсутність окремих документів, а також помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю, мали місце.

Водночас, необхідно зазначити й те, що у постановах від 15 травня 2019 року (справа №804/12339/13-а), від 30 серпня 2019 року (справа № 804/17176/14) Верховний Суд вказав, що відсутність товарно-транспортних накладних або їх окремі недоліки не є обставиною, яка б давала беззаперечні підстави стверджувати про відсутність у платника податків права на формування своїх даних податкового обліку.

Щодо доводів податкового органу про те, що до перевірки не надано документів щодо фактичних втрат контрагентів для виконання робіт, а саме: кількість працівників, що здійснювали відповідні роботи, послуги на території Позивача з зазначенням дат; кількість витраченого часу із зазначенням одиниці виміру, вартості послуг та заробітної плати із зазначенням дат; первинні документи щодо придбання підрядними організаціями товарно-матеріальних цінностей, для виконання робіт; первинні документи на придбання власних товарно-матеріальних цінностей, які використані для надання послуг, виконання робіт; графіки, наради, табеля по працівникам, які здійснювали роботи, послуги; документи на придбання пального обладнання, спецодягу та інше, що формують вартість виконаних робіт, то вони не спростовують правомірності поведінки Позивача при відображенні наслідків господарських операцій із контрагентами в податковому обліку.

Так, ці доводи фактично стосуються документального оформлення господарських операцій контрагентами Позивача з іншими суб`єктами (в тому числі й фізичними особами-працівниками), а обов`язок платника податків, що отримав право на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту за реально здійсненими контрагентами операціями, отримати ці документи від останніх чинним законодавством не передбачений.

Судами попередніх інстанцій правильно взято до уваги, що податковий орган в обґрунтування прийняття спірних податкових повідомлень-рішень не навів обставин, які б достовірно вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача щодо господарських правовідносин позивача з названими підприємствами, в більшості, ґрунтуються на податковій інформації стосовно контрагентів позивача і не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності у позивача первинних документів, які спростовують такі доводи.

Таким чином, висновки судів щодо підтвердження права Позивача на формування показників податкового обліку за господарськими операціями з контрагентами колегія суддів вважає такими, що ґрунтуються на фактичних обставинах, встановлених відповідно до вимог процесуального закону.

Фактично доводи касаційної скарги зводяться до того, що, на переконання скаржника, судами оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень процесуального законодавства.

При цьому межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відтак, до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч вимог наведених норм, Відповідачем не доведено у встановленому чинним законодавством порядку обґрунтованість та правомірність рішення податкового органу.

Під час касаційного перегляду не встановлено порушень норм процесуального кодексу при досліджені та оцінці доказів судами першої та апеляційної інстанцій.

Таким чином, суди попередніх інстанцій на виконання завдання адміністративного судочинства надали оцінку всім виявленим відповідачем фактам в акті перевірки, які стали підставою для винесення спірного в даній справі податкового повідомлення-рішення. Натомість, Суд звертає увагу, що Відповідач в касаційній скарзі фактично просить здійснити переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно спірного податкового повідомлення-рішення, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

3.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображено обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 3, 344, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС (правонаступник - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків) залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Н.Є. Блажівська

Судді О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх