Рішення

від 12.03.2021 по справі 160/14624/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2021 року Справа № 160/14624/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа - Селянське (фермерське) господарство "Олексій" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Дніпропетровській області), третя особа - Селянське (фермерське) господарство "Олексій", в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 3590891- 5440-0410 від 30.04.2020 року, за яким у відповідності з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та відповідно до підпункту 286.5 статті 286 ПК України визначено ОСОБА_1 до сплати суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 12787,21 грн. за 2020 рік;

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовної заяви зазначив, що 30 квітня 2020 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області було прийняте податкове повідомлення- рішення № 3590891-5440-0410, яким ОСОБА_1 визначено до сплати суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 12787,21 грн. Наведене податкове повідомлення-рішення, на думку позивача, не відповідає чинному законодавству та істотно порушує його права та охоронювані законом інтереси, з огляду на наступне. Відповідно до Рішення Покровської районної ради Дніпропетровської області за № 209- 11 XXIII від 31 жовтня 2000 року ОСОБА_1 були виділені земельні ділянки в постійне користування загальною площею 46,9669 га., для створення селянського (фермерського) господарства. Селянське (фермерське) господарство Олексій , код ЄДРПОУ 31322339, було створено позивачем 01.02.2001 року. Позивач вважає, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства, як юридичної особи за Законом України Про селянське (фермерську) господарство від 20 грудня 1991 року (чинній на час створення СФГ ОСОБА_2 ) право постійного користування земельною ділянкою, яку отримав для ведення такого господарства його засновник тобто позивач, перейшло до цього господарства, отже платником земельного податку за такі земельні ділянки є СФГ Олексій , а не фізична особа ОСОБА_1 . Відповідно до довідки виданої Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області від 18.06.2020 року за №39153/10-04-36-54-30 СФГ Олексій , зареєстроване як платник єдиного податку IV групи, тобто не є суб`єктом сплати земельного податку. Відповідно до витягу з інформаційної системи органів ДФС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами станом на 13.10.2020 рік СФГ Олексій не має заборгованості зі сплати податків, отже позивач не повинен сплачувати земельний податок з фізичних осіб за користування земельними ділянками.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

15.12.2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому не він погоджується з доводами позивача та просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування відзиву зазначив, що оскільки платником земельної ділянки є власник земельної ділянки, то фізична особа ОСОБА_1 (засновник фермерського господарства), що отримав правовстановлюючий документ на земельну ділянку, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства, сплачує земельний податок за вказану земельну ділянку. Зауважив, що член фермерського господарства може передати власне майно у тимчасове користування своєму господарству шляхом укладення з ним договору оренди, а також має право вносити будь-яке своє майно до складеного капіталу господарства. Разом з цим, в установчому документі фермерського господарства має фіксуватися порядок формування складеного капіталу. При цьому, речові права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, виникають з моменту такої реєстрації відповідно до ч.2 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 р. №1952-IV. ОСОБА_1 володіє земельними ділянками загальною площею 46,9669 га відповідно Державного акту від 30.11.2000 року, виданого на підставі рішення Покровської ради народних депутатів. Відповідно до статуту СФГ Олексій зазначені земельні ділянки включено в статутний фонд СФГ. Проте, платником орендної плати земельної ділянки є орендар земельної ділянки, тобто власник земельної ділянки. Таким чином, фізична особа (засновник фермерського господарства), що отримала правовстановлюючий документ на земельну ділянку, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства, сплачує земельний податок на вказану земельну ділянку. Нарахування фізичній особі сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають податкові повідомлення-рішення платникові до 1 липня поточного року (п.286,5 ст.286 ПКУ). На підставі викладеного сформовано податкове повідомлення-рішення форми Ф від 30.04.2020 №3590891-5440-0410 на суму 12787,21 грн. (30251*0,9%=272,26 грн. за 1 га ОСГ за межами; 46,9669*272,26=12787,21 грн за 46,9669 га OCГ за межами). На підставі вищевикладеного відповідач, вважає, що доводи позивача щодо протиправності застосування відповідачем положень Податкового кодексу України та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є необґрунтованими та безпідставними, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 року суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, судове засідання було призначено на 28 січня 2021 року об 11:00 год.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 року витребувано від Виконавчого комітету Покровської селищної ради Дніпропетровської області, від Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, від ГУ ДПС у Дніпропетровській області було затребувано додаткові докази по справі, в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 22.02.2021 р. 10 год. 00 хв.

10.02.2021 року на адресу суду надійшли витребувані від Виконавчого комітету Покровської селищної ради Дніпропетровської області додаткові документи по справі.

15.02.2021 року на адресу суду надійшла заява відповідача, в якій наведені пояснення по справі, аналогічні тим, що були викладені у позовній заяві, та детальний розрахунок податкового зобов`язання позивача. Також у заяві відповідач просив залучити до матеріалів справи додаткові документи по справі, які були витребувані судом.

22.02.2021 року представник позивача та третьої особи надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання призначене на 22.02.2021 року не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, жодних заяв чи клопотань до суду не надав.

Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до п. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За наведених обставин та керуючись приписами ч.9 ст.205 КАС України, суд вирішив розглянути справу по суті в порядку письмового провадження, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про наявність підстав для частково задоволення позовної заяви, з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Покровської районної ради Дніпропетровської області Про затвердження науково-технічної документації для створення селянського (фермерського) господарства гр. ОСОБА_1 № 209-11/XXIII від 31 жовтня 2000 року вирішено:

- затвердити науково-технічну документацію по встановленню меж земельної ділянки для створення селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 загальною площею 46,9669 га із земель держзапасу на території Березівської сільської ради, з них: рілля - 7,9 га, вигін поліпшений - 39,0669 га;

- видати Державний Акт на право постійного користування землею гр. ОСОБА_1 на загальну площу 46,9669 га, в тому числі: рілля - 7,9 га, вигін поліпшений - 39,0669 га на території Березівської сільської ради;

- голові фермерського господарства ОСОБА_1 зареєструвати селянське (фермерське) господарство в 30-ти денний термін, згідно діючого законодавство.

На підставі наведеного рішення Покровською районною радою Дніпропетровської області видано Державний акт на право постійного користування землею громадянину України ОСОБА_1 серії ДП ПК-121 від 30 листопада 2000 року, який був зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 121. З наведеного акта вбачається, що позивачу були надані у постійне користування земельні ділянки загальною площею 46, 9669 га в межах згідно з планом, землю надано для ведення фермерського господарства.

01.02.2001 року, на виконання рішення Покровської районної ради Дніпропетровської області № 209-11/XXIII від 31 жовтня 2000 року, позивачем здійснено реєстрацію Селянського (фермерського) господарства Олексій (далі - СФГ Олексій ), код ЄДРПОУ 31322339, запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань №12111200000000020 від 02.11.2004 року.

З довідок Відділу Держкомзему у Покровському районі Дніпропетровської області ГУ Держкомзему у Дніпропетровської області №216 від 25.01.2011 року та №168 від 02.02.2015 року вбачається, що в користуванні СФГ Олексій на території Березівської сільської ради знаходиться земельна ділянка загальною площею 82,40 га, в тому числі: рілля - 82,40 га, в постійному користуванні - 49,97 га, оренда приватної власності (паї) - 35,43 га.

Згідно довідки ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 18.06.2020 року СФГ Олексій у 2020 році зареєстроване в Західно-Донбаському управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області як платник податку IV групи.

30 квітня 2020 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України та відповідно до п.286.5 ст.286 ПК України, відносно позивача було винесено податкове повідомлення- рішення №3590891-5440-0410, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб (18010700) на 2020 рік у розмірі 12787,21 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове зобов`язання було нараховано позивачу з огляду на перебування у його постійному користуванні земельних ділянок загальною площею 46, 9669 га, на підставі акта на право постійного користування землею серії ДП ПК-121 від 30 листопада 2000 року.

Ставка податку на 2020 рік була визначена відповідно до рішення Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області сьомого скликання тридцять восьмої сесії від 26.06.2019 року №614-38/VII Про затвердження ставок земельного податку за користування землею на 2020 рік . Пункт 4.3. Додатку №2 до вказаного рішення викладено в наступній редакції: 4.3.Податок на земельні ділянки розташовані за межами населених пунктів і нормативну грошову оцінку яких не проведено встановлюється у розмірі від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Дніпропетровській області: - земельні частки (паї) - 0,9%, особисте селянське господарство ( рілля за межами населених пунктів сільської ради) - 0,9 % .

Податкове зобов`язання позивача за платежем земельний податок з фізичних осіб (18010700) на 2020 рік розраховано наступним чином:

- 30251 (нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Дніпропетровській області) *0,9% (розмір податку на земельні ділянки розташовані за межами населених пунктів) =272,26 грн. за 1 га земельної ділянки розташованої за межами населених пунктів;

- 46,9669 га (площа земельної ділянки)*272,26 грн. (розмір податку на 1 га)=12787,21 грн за 46,9669 га на рік.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням № 3590891- 5440-0410 від 30.04.2020 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

За правилами статей 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до ст.5 Закону України Про оренду землі від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV (далі - Закон №161) орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Орендарями земельних ділянок можуть бути:

а) районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом;

б) сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом;

в) громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об`єднання та організації, а також іноземні держави.

Згідно з частиною 2 статті 16 Закону №161 укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Частинами 1, 2 статті 21 Закону №161 встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до пунктів 288.1-288.3 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

З аналізу зазначених положень законодавства вбачається, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою.

Згідно з п.288.7 ст.288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до п.286.5 ст.286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно акту на право постійного користування землею серії ДП ПК-121 від 30 листопада 2000 року, позивачу - громадянину України ОСОБА_1 були надані у постійне користування земельні ділянки загальною площею 46, 9669 га, в тому числі: рілля - 7,9 га, вигін поліпшений - 39,0669 га на території Березівської сільської ради, в межах згідно з планом, землю надано для ведення фермерського господарства.

Наведені земельні ділянки перебували у фактичному користуванні СФГ Олексій , що підтверджується довідками Відділу Держкомзему у Покровському районі Дніпропетровської області ГУ Держкомзему у Дніпропетровської області №216 від 25.01.2011 року та №168 від 02.02.2015 року, проте до жовтня 2020 року передача земельних ділянок фермерському господарству як землекористувачу не була оформлена належним чином, оскільки відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право користування землею, так само як і суміжні права та обов`язки землекористувача, виникають з моменту реєстрації права оренди або права власності на землю.

З матеріалів справи встановлено, що земельним ділянкам наданим позивачу у постійне користування на підставі акту на право постійного користування землею серії ДП ПК-121 від 30 листопада 2000 року були присвоєні кадастрові номер: ділянці площею 39,0669 га - 1224282300:01:002:2604; ділянці площею 7,9 га - 1224282300:01:002:2617.

07.10.2020 року ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно із заявами про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації переходу іншого речового права, права постійного користування земельними ділянками кадастрові номери: 1224282300:01:002:2604, 1224282300:01:002:2617 від суб`єкта ОСОБА_1 до суб`єкта Селянське (фермерське) господарство Олексій , на підставі яких державним реєстратором прав на нерухоме майно прийнято рішення від 09.10.2020 року про проведення державної реєстрації переходу іншого речового права та внесено відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта станом на 09.10.2020 року, яка міститься в матеріалах справи, правокористувачем (орендарем) земельних ділянок кадастрові номери: 1224282300:01:002:2604, 1224282300:01:002:2617 з 09.10.2020 року визначено Селянське (фермерське) господарство Олексій , код ЄДРПОУ 31322339.

Таким чином, оскільки орендарем земельних ділянок до 09.10.2020 року була фізична особа ОСОБА_1 , враховуючи приписи абз.2 п.286.5 ст.286 ПК України, до жовтня 2020 року саме на нього було покладено обов`язок сплати орендної плати на земельні ділянки, відповідно до акту на право постійного користування землею громадянину України серії ДП ПК-121 від 30 листопада 2000 року.

Той факт, що використання земельних ділянок відбувається через створене позивачем Селянське (фермерське) господарство Олексій не змінювало статусу позивача, як орендаря земельної ділянки, до реєстрації відповідних змін у встановленому законодавством порядку, та не звільняє його від визначеного чинним законодавством обов`язку сплачувати орендну плату за земельні ділянки до жовтня 2020 року.

Вказаний правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 серпня 2018 року по справі № 803/3798/16, від 13 вересня 2019 року по справі №120/4362/18-а.

Слід зазначити, що на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 30 квітня 2020 №3590891-5440-0410, правокористувачем (орендарем) земельних ділянок кадастрові номери: 1224282300:01:002:2604, 1224282300:01:002:2617 був ОСОБА_1 , його право користування було належним чином оформлено та зареєстровано, а тому у відповідача були наявні підстави для прийняття наведеного податкового повідомлення-рішення.

За наведених обставин суд не вбачає правових підстав для визнання податкового повідомлення-рішення від 30 квітня 2020 №3590891-5440-0410 протиправним, оскільки воно було прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, на підставі та у межах наданих відповідачу повноважень.

Як зазначалось вище, податкове зобов`язання позивача за платежем земельний податок з фізичних осіб (18010700) на 2020 рік розраховано наступним чином: 46,9669 га (площа земельної ділянки)*272,26 грн. (розмір податку на 1 га) = 12787,21 грн за 46,9669 га на рік.

Оскільки позивач має обов`язок щодо сплати земельного податку з фізичних осіб за 9 місяців 2020 року (з січня по вересень 2020 року включно), суд вважає правомірним нарахування йому до сплати податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб (18010700) на 2020 рік у розмірі 9590,41 грн. (12787,21 грн.:12 місяців*9 місяців).

Отже, податкове повідомлення-рішення від 30 квітня 2020 №3590891-5440-0410 в частині нарахування позивачу суми податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб (18010700) за січень-вересень 2020 року у розмірі 9590,41 грн. є правомірним та не підлягає скасуванню.

Проте, оскільки у жовтні 2020 року право користування на земельні ділянки було передано Селянському (фермерському) господарству Олексій у встановленому законодавством порядку, починаючи з місяця, в якому СФГ Олексій набуло право користування (жовтень 2020 року), обов`язок щодо сплати земельного податку від позивача перейшло до нового користувача, отже з жовтня по грудень 2020 року у фізичної особи ОСОБА_1 не було обов`язку сплачувати земельний податок за земельні ділянки кадастрові номери: 1224282300:01:002:2604, 1224282300:01:002:2617.

Податкове повідомлення-рішення № 3590891- 5440-0410 від 30.04.2020 року, в частині нарахування позивачу податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за жовтень-грудень 2020 року у розмірі 3196,80 грн. (12787,21 грн.:12 місяців*3 місяці), на момент розгляду справи відповідачем не відкликано та не скасовано, що не заперечується сторонами.

На підставі вищевикладеного суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 30 квітня 2020 №3590891-5440-0410 в частині нарахування суми податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за жовтень-грудень 2020 року у розмірі 3196,80 грн. підлягає скасуванню в судовому порядку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень, рішення якого оскаржується, доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення №3590891-5440-0410 від 30.04.2020 року, яким ОСОБА_1 визначено до сплати суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2020 рік.

Проте, враховуючи зміну орендаря земельних ділянок протягом звітного 2020 року, суд вважає, що таке повідомлення-рішення підлягає скасуванню в частині нарахування зобов`язань за період, в якому право користування земельними ділянками перейшло новому користувачу.

З огляду на вищевикладене суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача частину суми сплаченого ним судового збору у розмірі - 210,20 грн. (25% від 840,80 грн.), пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015), третя особа - Селянське (фермерське) господарство "Олексій" (53642, Дніпропетровська область, Покровський район, с.Вишневе, вул.Молодіжна, 10, кв.2, код ЄДРПОУ 31322339) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 3590891- 5440-0410 від 30.04.2020 року, за яким у відповідності з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та відповідно до підпункту 286.5 статті 286 ПК України визначено ОСОБА_1 до сплати суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2020 рік, в частині нарахування податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб у розмірі 3196,80 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 210 (двісті десять) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення складено 12.03.2021 року.

Суддя О.М. Неклеса