Ухвала

від 23.02.2021 по справі 392/242/21

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 392/242/21

Провадження № 1-кс/392/18/21

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року м. Мала Виска

Слідчий суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши справу за скаргою Державного підприємства «Олександрівське лісове господарство» в кримінальному провадженні № 12019120220000450 від 9.08.2019 року на постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 19.01.2021 року,

В С Т А Н О В И В :

Представник Державного підприємства «Олександрівське лісове господарство» звернувся до суду із зазначеною скаргою, в якій просив скасувати постанову від 19.01.2021 року начальника СВ Новомиргородського ВП Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12019120220000450 від 10.08.2019 року та направити справу в органи прокуратури для організації належного досудового розслідування, під час проведення якого зобов`язати орган досудового розслідування виконати вимоги слідчого судді, викладені в ухвалі Новомиргородського районного суду від 11.08.2020 року (справа № 395/948/20), організувати та замовити проведення експертизи для встановлення суми збитків, завданих незаконною порубкою лісу.

Заява мотивована тим, що 8 серпня 2019 року близько 15 години на території Новомиргородського лісництва ДП "Олександрівський лісгосп" в 29-му кварталі виділ 3, ділянка кадастровий номер 3523886500:02:000:7514, площею 6,97 га, було виявлено незаконну порубку лісу клену гостролистого та ясену зеленого в кількості 62 дерева, яку здійснили працівники ПСП "Агрофірма "Пурпурівська" за наказом її керівника ОСОБА_4 .

У скарзі зазначено, що в наслідок незаконних дій керівника та працівників підприємства було незаконно спиляно лісу в розрахунковому об`ємі 17.824 кубічних метрів та спричинено шкоду на суму 197376 гривень 50 копійок, що відповідно до частини 2 статті 246 КК України є злочином.

9 серпня 2019 року до Новомиргородського відділення поліції Маловисківського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області було направлено повідомлення про скоєння злочину та встановлено, що незаконну порубку лісу силами і технічними засобами ПСП "Агрофірма "Пурпурівська" огранізував керівник агрофірми ОСОБА_4 .

На думку представника ДП "Олександрівський лісгосп", розслідування кримінального провадження саботує слідчий ОСОБА_3 , яка не вчиняє жодних процесуальних дій для об`єктивного розслідування кримінального провадження, а 19 січня 2021 року винесла постанову про закриття кримінального провадження з порушеннями норм КПК України.

Слідчим впродовж більш ніж 5 місяців не було виконано вимоги слідчого судді (ухвала слідчого судді Новомиргородського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_5 від 11.08.2020 року в справі № 395/948/20).

Слідчим не призначено експертизи на предмет встановлення суми збитків, яка згідно п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України є обов`язковою.

На думку представника, слідчий ігнорувала проведення будь-яких слідчих дій у даному кримінальному провадженні.

Представник заявника зазначив, що слідчий ОСОБА_3 19 січня 2021 року винесла постанову про закриття кримінального провадження, не маючи належних повноважень, оскільки даний підрозділ поліції було розформовано 18.12.2020 року.

Представник вважає, що постанова слідчого не відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, оскільки в мотивувальній частині постанови про закриття кримінального провадження слідчий посилається на ч.1 абз. 14 ст. 284 КПК України,

хоча зазначена норма в чинному КПК України відсутня.

Скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя зобов`язаний перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отриманих даних, які стали підставою для винесення постанови про закриття кримінального провадження.

Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (частина 2 статті 9 КПК України).

У кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру (частина 1 статті 91 КПК України).

Згідно частини 2 статті 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Приписами частини 1 статті 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Слідчим суддею встановлено, що 10 серпня 2019 року до ЄРДР внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 246 КК України, на підставі повідомлення від 9 серпня 2019 року (а.с. 1 кримінального провадження).

У повідомлення директора Державного підприємства "Олександрівське лісове господарство" від 9 серпня 2019 року зазначено, що 8 серпня 2019 року близько 15 години на території Новомиргородського лісництва ДП "Олександрівський лісгосп" у 29-му кварталі виділ 3, ділянка, кадастровий номер 3523886500:02:000:7514 площею 6,97 га, яка розташована з лівої сторони автомобільної дороги Новомиргород-Кропивницький, між поворотами до с. Пурпурівки та с. Іванівки Новомиргородського району, було виявлено незаконну порубку лісу, а саме дерев клену гостролистого, чим спричинено збитки лісокористувачу орієнтовною вартістю 200000 гривень (а.с. 6 кримінального провадження).

Факт незаконної порубки дерев підтверджується протоколом огляду місця події від 9.08.2019 року, а саме, ділянки лісу, на якій виявлені пеньки дерев клену гостролистого та ясену, протоколами допиту свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а також протоколом огляду місця події від 16.08.2019 року території тракторної бригади ПСП Агрофірми "Пурпурівська", на якій виявлено стовбури дерев, а також протоколами допиту свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_11 про обставини порубки дерев (а.с. 14-37, 39, 42-43).

27 березня 2020 року начальником СВ Новомиргородського ВП Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 в даному кримінальному провадженні

винесена постанова про закриття кримінального провадження, в зв`язку з відсутністю суб`єктивної сторони кримінального правопорушення в діях директора ПСП Агрофірма "Пурпурівська" ОСОБА_4 (а.с. 81-82 кримінального провадження).

11 серпня 2020 року слідчий суддя Новомиргородського районного суду Кіровоградської області ухвалою у справі № 395/948/20 задовольнив скаргу представника ДП "Олександрівське лісове господарство" і скасував постанову слідчого від 27 березня 2020 року про закриття кримінального провадження.

Скасовуючи постанову слідчого від 27.03.2020 року, слідчий суддя зазначив, що порубка дерев проводилася без відповідних дозвільних документів, оскільки акт обстеження зелених насаджень від 4.06.2019 року та ордер на видалення зелених насаджень від 27.06.2019 року не надавали дозвіл на видалення лісових насаджень діаметром понад 10 сантиметрів.

Слідчим не допитано осіб, які безпосередньо здійснювали порубку дерев на предмет того, хто їх уповноважив здійснити таку порубку; які були встановлені межі для порубки; яку кількість і який діаметр дерев необхідно було вирубати; не проведено належні слідчі експерименти; не допитано голову ПСП А/Ф "Пурпурівська" ОСОБА_4 , який нібито уповноважив невстановлених слідством осіб провести порубку лісових насаджень, з ним не проведено відповідний слідчий експеримент.

Крім того, слідчий суддя зазначив, що досудовим розслідуванням не встановлено на якій підставі проводилася порубка дерев діаметром понад 10 сантиметрів, оскільки жоден документ зі згаданого кримінального провадження не надавав таких прав ні ОСОБА_4 , ні іншим особам.

Матеріалами кримінального провадження підтверджується, що після скасування постанови слідчого від 27 березня 2020 року про закриття кримінального провадження, уповноваженою особою органу досудового розслідування не проведено жодної слідчої (розшукової) дії для встановлення обставин, які зазначені слідчим суддею в ухвалі від 11 серпня 2020 року.

Між тим, 19 січня 2021 року начальником СВ Новомиргородського ВП Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 винесена постанова про закриття кримінального провадження з посиланням на положення частини 1 статті 219 КПК України та частини 1 абзац 14 статті 284 КПК України, у зв`язку з тим, що слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.

Проаналізувавши обставини, які викладені в скарзі, мотиви та підстави закриття кримінального провадження, які викладені в постанові слідчого від 19 січня 2021 року, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновок про те, що висновки слідчого, які викладені у постанові, що оскаржується, є помилковими.

Саме по собі закінчення строків досудового розслідування за статтею 219 КПК України та неповідомлення жодній особі про підозру, без належного виконання приписів статей 2, 9 КПК України, не може бути підставою для закриття кримінального провадження, оскільки слідчий зобов`язаний установити усіх осіб, які причетні до скоєння кримінального правопорушення, провести всі необхідні слідчі (розшукові дії) та встановити правильну кваліфікацію кримінального правопорушення.

Із невідомих причин слідчим не виконано вимоги слідчого судді, які викладені в ухвалі від 11 серпня 2020 року.

У порушення вимог чинного КПК України слідчий не звернулася до слідчого судді з клопотанням про продовження строку досудового розслідування, не зважаючи на те, що відповідно до частини 1 статті 294 КПК України якщо досудове розслідування злочину до моментуповідомлення особіпро підозру неможливо закінчити у строк, зазначений у частині другій статті 219 цього Кодексу, вказаний строк може бути продовжений неодноразово слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу.

Наведені обставини є підставою для скасування постанови слідчого від 19 січня 2021 року про закриття кримінального провадження.

Слідчий суддя не погоджується з представником Державного підприємства "Олександрівське лісове господарство" про те, що на момент ухвалення постанови від 19 січня 2021 року начальник СВ Новомиргородського ВП Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 не мала відповідних службових повноважень у зв`язку з реорганізацією відділення поліції, оскільки службові особи органів поліції виконують свої службові повноваження на попередніх посадах до вирішення питання їх переведення у новостворений підрозділ поліції чи звільнення з органів поліції.

Слідчий суддя погоджується з представником Державного підприємства "Олександрівське лісове господарство" про те, що в постанові слідчого від 19 січня 2021 року про закриття кримінального провадження допущена помилка в зазначені кримінального процесуального закону,

який регулює підстави закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи, а саме помилково зазначено закон за частиною 1 абзацу 14 статті 284 КПК України або абзацу 14 пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України, замість правильного абзац дванадцятий частини першої статті 284 КПК України.

Так, як вбачається з офіційного тексту Кримінального процесуального кодексу України (в чинній редакції), опублікованого на офіційному веб-сайті Верховної Ради України, кримінальний процесуальний закон, на який посилається слідчий, викладено таким чином: "Слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.

Пояснювальна записка такого змісту: {Частину першу статті 284 доповнено абзацом згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 - зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін - див. пункт 4 § 2 розділу 4 Закону; із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020}, тобто нумерація абзацу не зазначена.

Між тим, в Законі України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" зазначено наступне: " Розділ 4. § 1. Внести зміни до таких законодавчих актів України: 7. УКримінальному процесуальному кодексі України(Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88): 19) участині першійстатті 284:

доповнити пунктом 10 такого змісту: "10) після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи";

доповнити абзацом дванадцятим такого змісту: "Слідчий, прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру".

Тому, зазначену норму КПК України необхідно вважати - абзац дванадцятий частини першої статті 284 КПК України.

Відповідно до частини 2 статті 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Принцип диспозитивності кримінального провадження визначає, що слідчий суддя вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд в межах повноважень, визначених кримінальним процесуальним законодавством.

Згідно до приписів частини 5 статті 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Предметом даного судового розгляду є перевірка законності постанови слідчого про закриття кримінального провадження.

Між тим, докази щодо обставин невиконання слідчим ухвали слідчого судді від 11 серпня 2020 року, а також чому в справі не призначена експертиза, слідчим суддею у цьому провадженні не досліджувалися.

А тому, слідчий суддя у межах розгляду скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження не має права надавати вказівки щодо обсягу слідчих (розшукових) дій, які повинні бути проведені у кримінальному провадженні.

Керуючись статтями 305-307, 309 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу задовольнити частково.

Скасувати постанову від 19 січня 2021 року начальника СВ Новомиргородського ВП Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12019120220000450 від 9.08.2019 року.

Матеріали кримінального провадження направити прокурору для організації та проведення досудового розслідування.

У задоволенні іншої частини скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя