Ухвала

від 03.03.2021 по справі 405/1337/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/1337/21

1-кс/405/646/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 року слідчий суддяЛенінського районногосуду м.Кіровограда ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 ,за участіслідчого ОСОБА_3 , представникавласника майна адвоката ОСОБА_4 ,розглянувши клопотання слідчого ВРЗЗССУ ГУНПв Кіровоградськійобласті ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020120140000435 від 17.12.2020 року про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, що було вилучене 23.02.2021 в період часу з 11:20 год. по 12:27 год., під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 та застосувати заборону використання та заборону розпоряджатися вказаним майном, а саме: мобільний телефон SAMSUNG А515F/DSN, IMEI НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 із сім карткою НОМЕР_3 .

В обґрунтуванняклопотання вказав,щоу провадженні СУ ГУНП в Кіровоградській області знаходяться матеріали досудового розслідування №12020120140000435 від 17.12.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 17.12.2020 до Добровеличківського ВП надійшла заява від ОСОБА_6 юриста ТОВ СВК «Україна», про те, що на полі між с. Богданівка та с. Тишківка Добровеличківського району Кіровоградської області, в ніч на 17.12.2020 невідомі особи за допомогою спеціальної техніки вирили та викрали металеві труби зрошувальної системи довжиною близько 300 м. діаметром 50 мм, які належать ТОВ СВК «Україна» чим підприємству було завдано матеріальної шкоди.

Крім того близько 05 год. 18.12.2020 працівниками ТОВ СВК «Україна» на земельній ділянці, яка розташована за межами с. Тишківка в напрямку с. Федорівка Добровеличківського району було виявлено вантажний автомобіль КАМАЗ зеленого кольору днз НОМЕР_4 з причепом зеленого кольору днз. НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Новоукраїнка Кіровоградської області проживає АДРЕСА_2 , екскаватори навантажувачі CATERPILLAR 428E д.н.з. НОМЕР_6 , під керуванням ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає АДРЕСА_1 та HIDROMEK HMK - 102B днз НОМЕР_7 під керуванням ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає АДРЕСА_3 , які займалися викопуванням труб зрошувальної системи та навантаженням їх до вантажного автомобіля. Після цього на місце події було викликано поліцію.

В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що невстановлена особа на ім`я ОСОБА_10 перебуваючи в змові із ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 (проживає АДРЕСА_4 ), та ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_5 (зареєстрований та проживає АДРЕСА_5 ), залучивши до вчинення злочину ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , які в своєму розпорядженні мають екскаватори навантажувачі CATERPILLAR 428E, жовтого кольору днз НОМЕР_6 , HIDROMEK HMK - 102B, білого кольору днз НОМЕР_7 та вантажний автомобіль КАМАЗ зеленого кольору днз НОМЕР_4 з причепом зеленого кольору днз. НОМЕР_5 відповідно.

17.12.2020 за попередньою змовою, групою осіб за допомогою вказаної вище спец техніки та автомобіля викопали та викрали металеві труби загальною довжиною 300 мерів, діаметром 400 мм належні ТОВ СВК «Україна», які в якості металобрухту відвантажили на пункт прийому металобрухту, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 3524010100:50:062:0016 по АДРЕСА_6 територію якої орендують ОСОБА_11 спільно з ОСОБА_12 .

Після цього 18.12.2020 вночі за допомогою цієї ж спецтехніки в складі цієї ж групи викопали та викрали азбестоцементні труби діаметром 400 мм загальною довжиною 200 метрів, які реалізували відвантаживши на території промислової бази розташованої на території Черкаської області. Продовжуючи вчинення крадіжки близько 05 год. 18.12.2020 групу осіб разом із спецтехнікою застали на місці вчинення злочину працівники ТОВ СВК «Україна».

Враховуючи вищевикладене, виникла необхідність у проведенні обшуку житлового будинку, території подвір`я, надвірних будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_8

23.02.2021 в період часу з 11:20 год. по 12:27 год., під час проведення санкціонованого обшуку на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_13 від 04.02.2021 за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено: мобільний телефон SAMSUNG А515F/DSN, IMEI НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 із сім карткою НОМЕР_3 .

Вилучені вищевказані речі 23.02.2021 оглянуто та визнано речовими доказами, по вказаному кримінальному провадженню, оскільки вони могли бути як знаряддям так і предметом вчинення злочину, а отже всі вищевказані вилучені речі мають значення для кримінального провадження.

З посиланням на викладені обставини вказується на наявність передбачених законом підстав для задоволення клопотання.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити, пославшись на обставини зазначені у клопотанні.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечила проти задоволення даного клопотання, оскільки слідчим не зазначену мету накладення арешту, ОСОБА_8 в рамках даного кримінального провадження допитано в якості свідка, а відтак він не входить до переліку осіб на майно яких може бути накладений арешт, окрім того обшук було проведено з порушенням КПК України.

Заслухавши учасників судового провадження та дослідивши матеріали клопотання надані стороною кримінального провадження слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Встановлено,що у провадженні СУ ГУНП в Кіровоградській області знаходяться матеріали досудового розслідування №12020120140000435 від 17.12.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України.

23.02.2021 під час проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено: мобільний телефон SAMSUNG А515F/DSN, IMEI НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 із сім карткою НОМЕР_3 .

Постановою слідчого від 23.02.2021 року - майно, на яке слідчий просить накласти арешт, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав та свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Перша та найголовніша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання з боку органу влади у мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого абзацу надає право позбавляти власності лише «на умовах, передбачених законом», при цьому у другому абзаці визнається право держав здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" пункт 58).

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатись в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно із ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.3 зазначеної статті, в цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України вбачається, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 2 ст.173 КПК Українипередбачено перелік обставин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про арешт майна, в тому числі, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, врахуванню підлягає: 1) правова підстава для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Накладаючи арешт на майно з підстав передбачених п.1, ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя не тільки має переконатися в тому, що майно відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, а й врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так,слідчий проситьнакласти арештна мобільний телефон SAMSUNG А515F/DSN, IMEI НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 із сім карткою НОМЕР_3 , оскільки останній відповідає критеріям зазначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України та наявні правові підстави, передбачені п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України для його арешту.

Разом з тим, під час розгляду клопотання, слідчим зазначено, що на даний час мобільний телефон SAMSUNG А515F/DSN, IMEI НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 із сім карткою НОМЕР_3 оглянуто, інформацію, яка має значення для досудового розслідування скопійовано, що підтверджується копією протоколу огляду предметів від 25.02.2021 року, наданої в судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи, що на момент розгляду клопотання мобільний телефон SAMSUNG А515F/DSN, IMEI НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 із сім карткою НОМЕР_3 оглянуто, інформацію, яка має значення для досудового розслідування скопійовано, а відтак останній є лише носієм інформації, а тому на думку слідчого судді підлягає поверненню його власнику.

Крім того, посилання слідчого у поданому клопотанні, що незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження призведе до втрати, зникнення, знищення чи перетворення речового доказу не знаходять свого підтвердження у матеріалах кримінального провадження.

У клопотанні не наведено доводів стосовно настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню у разі незастосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Частина 1 ст.173 КПК України передбачає, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Враховуючи, що на даному етапі потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, як позбавлення права володіння і користування мобільним телефономSAMSUNGА515F/DSN,IMEI НОМЕР_1 ,IMEI2 НОМЕР_2 із сімкарткою НОМЕР_3 ,а відтакв задоволенні клопотання слідчого необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 167, 170- 173, 175, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

відмовитиу задоволенніклопотання слідчого ВРЗЗССУ ГУНПв Кіровоградськійобласті ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020120140000435 від 17.12.2020 року про арешт майна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Ленінського районного суду

м. Кіровограда ОСОБА_14