Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/2368/20
Провадження № 2/376/247/2021
У Х В А Л А
"03" березня 2021 р. Сквирський районний суд Київської області в складі:
Головуючого судді - Коваленка О.М.,
при секретарі - Таранчук В.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Сквира Київської області заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Супруна Ігоря Ігоровича про відвід судді Сквирського районного суду Київської області Коваленка О.М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Шапіївської сільської ради Сквирського району Київської області, третя особа: ТОВ Агрофірма Шапіївка про визнання права власності в порядку спадкування,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Сквирського районного суду Київської області перебуває вищевказана цивільна справа.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у вказаній справі визначено суддю Коваленка Олександра Миколайовича.
03.03.2021 року до канцелярії Сквирського районного суду Київської області надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Супруна Ігоря Ігоровича про відвід судді Сквирського районного суду Київської області Коваленка О.М.
В обгрунтування заяви адвокат Супрун І.І. вказав, що суддею Коваленком О.М. як слідчим суддею Сквирського районного суду Київської області у справі № 376/1518/20 розглядалась скарга ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ Сквирського ВП ГУНП в Київські області Клочака М.В. про відмову у визнанні ОСОБА_2 потерпілим у кримінальному провадженні № 120 201 102 60 000 236 від 28.05.2020 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Згідно з фабулою цього провадження, службові особи Шапіївської сільської ради в період з лютого 2006 по грудень 2012 років незаконно передали суб`єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 майнові паї осіб, які були членами колишнього КСП Прогрес , у тому числі батьків ОСОБА_2 , майнові права яких ОСОБА_2 успадкував, в рахунок взаєморозрахунків за прокладення мережі газопроводу села Шапіївка, що були оцінені на 50 % дешевше від первинної вартості.
Ухвалою від 21.12.2020 року в задоволенні цієї скарги слідчим суддею Сквирського районного суду Київської області Коваленком О.М. відмовлено . Приводом такого рішення, згідно з викладеними в наведеній ухвалі доводами судді стало те, що предметом досудового розслідуванні є правовідносини, які виникли в період з 2006 - 2007 років між СПД ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за якими останні розпорядились своїм майном. Отже, заявник скарги ОСОБА_2 в період 2006 - 2007 років не був власником майна та добровільно нічого не передавав СПД ОСОБА_3 або ТОВ Агрофірма Шапіївка , а тому ОСОБА_2 , на думку слідчого судді ОСОБА_6 , не завдано будь - якої шкоди, передбаченої ч. 1 ст. 55 КПК України. З огляду на це слідчий суддя Коваленко О.М. вважає, що ОСОБА_2 не може бути визнаний потерпілим в кримінальному провадженні № 120 201 102 60 000 236 від 28.05.2020 року за ознаками кримінального провадження, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Таким чином, суддя Коваленко О.М. в зазначеній ухвалі висловив свою позицію про те, що особа, яка після 2006 - 2007 років стала правоприємником майнових паїв членів колишнього КСП Прогрес , не вправі вимагати поновлення її порушених прав на це майно та не може бути потерпілою від злочинного посягання на вказані майнові паї при передачі їх СПД ОСОБА_3 або ТОВ Агрофірма Шапіївка .
Крім зазначеного, суддя своїм рішенням проігнорував рішення суду яке вже встановило факти, які мають значення для даної справи № 376/2372/20 за позовом ОСОБА_7 , а саме суд ігнорує рішення Сквирського районного суду Київської області від 23 жовтня 2017 року по справаі № 376/941/17-ц за позовом ОСОБА_8 до Шапіївської сільської ради Сквирського району Київської області, Селянського (фермерського) господарства С.І. Микитюк , третя особа: Реєстраційна служба Сквирського районного управління юстиції Державної реєстраційної служби України про визнання права власності на майно та вимоги закону щодо продажу майнових паїв, згідно вимог яких без видачі майнового сертифікату будь - який продаж цих прав неможливий.
Аналогічні майнові права є предметом позову у справі за позовом ОСОБА_1 .
За таких обставин, оскільки суддя Сквирського районного суду Київської області ОСОБА_6 вже висловив свою думу щодо дії вищеназваних тотожних правовідносин у часі та кола осіб, які мають право порушувати питання про захист їх майнових інтересів, у своїй ухвалі від 21.12.2020 року у справі 376/1518/20, він має упереджене, суб`єктивне ставлення до позовних вимог ОСОБА_1 у справі №376/2368/20 викладених у позові доводів та їх обгрунтувань, до поданих суду доказів. Оскільки, за наявності вказаних очевидних підстав суддя Сквирського районного суду Київської області ОСОБА_6 до теперішнього часу самовідводів не заявив, користуючись своїм процесуальним правом представник позивача заявляє судді відвід з вищенаведених обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в його неупередженості та об`єктивності.
Тому, на підставі вищевикладеного адвокат Супрун І.І. просить суд:
Відвести суддю Сквирського районного суду Київської області Коваленка Олександра Миколайовича від розгляду цивільної справи №376/2368/20 за позовом ОСОБА_1 до Шапіївської сільської ради Сквирського району Київської області, третя особа: ТОВ Агрофірма Шапіївка про визнання права власності в порядку спадкування на підставі п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України - за наявності інших обставин, що викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді.
Дослідивши заяву представника позивача про відвід судді, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 40 ЦПК України визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.
Частиною 1 ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 26 жовтня 2020 року було відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі.
Згідно до вимог ч. 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно.
Частиною 8 ст. 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Виходячи з положень частини другої та третьої ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Стаття 36 ЦПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Стаття 36 ЦПК України містить в собі вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України Про судоустрій і статус суддів суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року Про незалежність судової влади визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.
За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі Гаусшильдт проти Данії , Мироненко і Мартиненко проти України зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі Гаусшильдт проти Данії вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі Мироненко і Мартиненко проти України ). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі
У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.
Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи.
Між тим дослідивши підстави для відводу головуючого судді, заявлені представником позивача, суд вбачає, що з метою уникнення у сторін будь-яких сумнівів в неупередженості або об`єктивності судді при розгляді зазначеної справи, запобігання обвинувачень у заінтересованості результатів розгляду справи, запобігання конфліктних ситуацій, які ставлять під сумнів можливу неупередженість судді, суд дійшов висновку про задоволення заяви про відвід.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
На підставі викладеного та керуючись пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року Про незалежність судової влади , ч. 7 ст. 56 Закону України Про судоустрій і статус суддів , ст. ст. 36-41, 258 - 261 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Супруна Ігоря Ігоровича про відвід судді Сквирського районного суду Київської області Коваленка Олександра Миколайовича у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Шапіївської сільської ради Сквирського району Київської області, третя особа: ТОВ Агрофірма Шапіївка про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити в повному обсязі.
Прийняти відвід судді Сквирського районного суду Київської області Коваленка Олександра Миколайовича у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Шапіївської сільської ради Сквирського району Київської області, третя особа: ТОВ Агрофірма Шапіївка про визнання права власності в порядку спадкування.
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шапіївської сільської ради Сквирського району Київської області, третя особа: ТОВ Агрофірма Шапіївка про визнання права власності в порядку спадкування передати до канцелярії Сквирського районного суду Київської області для виконання вимог ст. 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: О. М. Коваленко
Суд | Сквирський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 03.03.2021 |
Оприлюднено | 15.03.2021 |
Номер документу | 95498431 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Сквирський районний суд Київської області
Коваленко О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні