Рішення

від 04.03.2021 по справі 908/2799/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/166/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2021 Справа № 908/2799/20

м.Запоріжжя

За позовом: Фізичної особи - підприємця Комлик Сергія Федоровича, РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сифуд Насолода", код ЄДРПОУ 41853210 (04073, м. Київ, пр. Бандери Степана, буд. 21)

про стягнення суми 629707,51 грн. Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця Комлик Сергія Федоровича про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Елксіл Фуд" суми 527883,50 грн. основного боргу, суми 8362,90 грн. - 3% річних, суми 37240,42 грн. пені, суми 56220,69 грн. штрафу, всього - загальної суми 629707,51 грн.

Ухвалою суду від 09.11.2020 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2799/20, присвоєний номер провадження 9/166/20, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.12.2020. Ухвалою суду від 08.12.2020 продовжено строк підготовчого провадження на п`ятнадцять днів - до 26.01.2021 включно, підготовче засідання відкладено на 20.01.2021. Ухвалою суду від 20.01.2021 продовжено строк підготовчого провадження на п`ятнадцять днів - до 10.02.2021 включно, підготовче засідання відкладено на 09.02.2021. Ухвалою суду від 09.02.2021 закрито підготовче провадження у справі № 908/2799/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.03.2021.

04.03.2021 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

04.03.2021 від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи № 908/2799/20 04.03.2021 без його участі, в якій також зазначено, що заява із доказами щодо стягнення витрат на правничу допомогу буде подана протягом п`яти днів з дня винесення рішення у справі.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві, які мотивовані наступним. Згідно укладеного сторонами договору поставки № 03/12 від 03.12.2019 позивач протягом 2020 року за видатковими накладними поставив ТОВ Торгівельна компанія Елксіл Фуд товар на загальну суму 689771,99 грн. Відповідно до п.3.3 договору оплата за поставлений товар здійснюється покупцем протягом 30 календарних днів з моменту отримання. Оплата відповідачем здійснена частково - на суму 161888,49 грн., яка врахована позивачем в рахунок оплати в порядку черговості надходжень. Відповідачем відповідно до акту звірки взаєморозрахунків була підтверджена заборгованість станом на 30.04.2020. Неоплаченою залишилась заборгованість в розмірі 527883,50 грн. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань, позивачем нараховано до сплати відповідачу суму 8362,90 грн. 3 % річних, а також на підставі п. 7.2, п. 7.3 договору суму 37240,42 грн. пені та суму 56220,69 грн. штрафу. Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 525, 526, 530, 549, 552, 612, 624, 625, 655, 712 ЦК України, ст. 265 ГК України та умовами договору поставки № 03/12 від 03.12.2019. У позовній заяві позивач просив покласти на відповідача судові витрати, які складаються з суми 9445,62 грн. судового збору, а також витрат на правничу допомогу за орієнтовним (попереднім) розрахунком в розмірі 8000,00 грн.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив до суду не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Згідно з частиною 1 ст. 7 та ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

На час вирішення питання щодо відкриття провадження у справі, судом встановлено, що згідно з доданим до позовної заяви витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 28.10.2020 державний реєстр містив відомості щодо юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Елксіл Фуд", код ЄДРПОУ 41853210, з місцезнаходженням: 69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 34, кв. 197. Вказана інформація щодо місцезнаходження відповідача підтверджена станом на день відкриття провадження у справі шляхом перевірки судом відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, та є загальнодоступними.

Про розгляд справи відповідач повідомлений належним чином. Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 09.11.2020 та ухвала суду від 08.12.2020 про відкладення підготовчого засідання, що надсилались відповідачу на адресу зазначену у позовній заяві та яка відповідає відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, були повернуті підприємством поштового зв`язку до господарського суду без вручення адресату з відміткою: за закінченням встановленого строку зберігання .

В підготовчому засіданні 20.01.2021 судом встановлено, що відповідач - ТОВ "ТК "Елксіл Фуд" (код ЄДРПОУ 41853210) змінив найменування та адресу місцезнаходження. Єдиний державний реєстр містить такі відомості щодо юридичної особи з кодом ЄДРПОУ 41853210: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сифуд Насолода", місцезнаходження: 04073, м. Київ, пр. Бандери Степана, буд. 21. Отже відповідачем у справі № 908/2799/20 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Сифуд Насолода" (04073, м. Київ, пр. Бандери Степана, буд. 21, код ЄДРПОУ 41853210), що відображено в ухвалі суду від 20.01.2021. Ухвала суду від 20.01.2021, яка була направлена на адресу ТОВ "Сифуд Насолода", а саме на адресу: 04073, м. Київ, пр. Бандери Степана, буд. 21, також повернута підприємством поштового зв`язку до господарського суду без вручення за закінченням терміну зберігання.

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Із змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами, за відсутністю відповідача, який повідомлений належним чином про розгляд справи, та за відсутністю позивача, враховуючи подану ним заяву.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

03.12.2019 між Фізичною особою - підприємцем Комлик Сергієм Федоровичем (Постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Елксіл Флуд (Покупець), найменуванням якого на даний час є Товариство з обмеженою відповідальністю "Сифуд Насолода" (відповідач у справі) був укладений Договір поставки № 03/12, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався передати, а Покупець прийняти у власність та оплатити продукцію (далі - товар).

За змістом п.п. 2.1, 2.7, 2.9 цього Договору, поставка товару здійснюється партіями на підставі заявки Покупця. Постачальник вважається таким, що виконав поставку з моменту оформлення відповідної товарно-транспортної накладної та завантаження товару в транспорт перевізника. Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця у момент передачі товару.

Відповідно до п. 2.10 Договору підтвердженням факту отримання товару є підпис матеріально-відповідальної або довіреної особи Покупця на супровідних документах: товарно-транспортній чи видатковій накладних з проставленням дати фактичного отримання товару, завірених печаткою або штампом Покупця. Якщо дата Покупцем не проставляється, моментом отримання товару є дата, позначена Постачальником при складанні супровідних документів.

Загальна вартість за цим Договором визначається сумою всіх поставлених партій товару у відповідності до видаткових (товарно-транспортних) накладних на товар, протягом строку дії цього Договору. Ціна товару, що поставляється, вказується в національній валюті України (гривні) в видатковій (товарно-транспортній) накладній по кожній партії товару (п.п. 3.1, 3.2 Договору).

Відповідно п. 3.3 Договору Покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару.

Згідно з п. 5.1.2 Договору поставки встановлено, що Покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за товар відповідно до п. 3.3 цього Договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що на підставі вищевказаного Договору позивач здійснив поставку товару ТОВ Торгівельна компанія Елксіл Флуд на загальну суму 689771,99 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких надано в матеріали справи, а саме:

-№ 22 від 08.01.2020 на суму 22364,62 грн.;

-№ 24 від 08.01.2020 на суму 11958,18 грн.;

-№82 від 16.01.2020 на суму 42269,53 грн.;

-№ 101 від 17.01.2020 на суму 31195,30 грн.;

-№ 102 від 17.01.2020 на суму 7323,00 грн.;

-№ 133 від 10.01.2020 на суму 30320,33 грн.;

-№ 206 від 24.01.2020 на суму 31850,47 грн.;

-№ 207 від 24.01.2020 на суму 24607,06 грн.;

-№ 373 від 30.01.2020 на суму 44049,11 грн.;

-№ 386 від 31.01.2020 на суму 14111,12 грн.;

-№ 387 від 31.01.2020 на суму 40474,78 грн.

-№ 443 від 06.02.2020 на суму 23394,52 грн.;

-№ 505 від 14.02.2020 на суму 29858,64 грн.;

-№504 від 14.02.2020на суму 20273,15 грн.;

-№ 559 від 20.02.2020 на суму 47323,85 грн.;

-№ 560 від 20.02.2020 на суму 43714,80 грн.;

-№ 629 від 27.02.2020 на суму 18733,37 грн.;

-№ 630 від 27.02.2020 на суму 7514,86 грн.;

-№ 664 від 02.03.2020 на суму 6015,00 грн.;

-№ 691 від 06.03.2020 на суму 21756,86 грн.;

-№ 692 від 06.03.2020 на суму 11220,82 грн.;

-№ 729 від 10.03.2020 на суму 9770,81 грн.;

-№ 760 від 13.03.2020 на суму 21137,04 грн.;

-№ 761 від 13.03.2020 на суму 18511,78 грн.;

-№ 821 від 20.03.2020 на суму 10199,12 грн.;

-№ 822 від 20.03.2020 на суму 31334,39 грн.;

-№ 874 від 26.03.2020 на суму 18656,54 грн.;

-№ 905 від 30.03.2020 на суму 2757,60 грн.;

-№ 906 від 30.03.2020 на суму 22851,73 грн.;

-№ 935 від 02.04.2020 на суму 24223,61 грн.

Зазначені видаткові накладні, а також товарно-транспортні накладні, згідно з якими здійснювалась поставка товару за цими видатковими накладними, підписані з боку ТОВ ТК Елксіл Фуд та скріплені його печаткою.

Оплата поставленого позивачем товару здійснена відповідачем частково, а саме: на загальну суму 161888,49 грн., що підтверджується наданими позивачем копіями платіжних доручень за загальний період з 23.03.2020 по 29.04.2020, які містяться в матеріалах справи (а.с.113-117).

В позовній заяві позивач зазначив, що оплати, які надходили від відповідача, відображені в бухгалтерському обліку позивача в календарній черговості, оскільки надходили хаотично та не відповідали сумам, вказаним у рахунках. Так, згідно з грошовими коштами, які надійшли від відповідача зарахована оплата товару за видатковими накладними за період з 08.01.2020 по 20.01.2020; товар за накладною № 206 від 24.01.2020 на суму 31850,47 грн. оплачена частково на суму 16457,53 грн.; за іншими видатковими накладними оплата не здійснена. У зв`язку із цим, заборгованість за поставлений товар, яка позивачем заявлена до стягнення з відповідача, складає 527 883,50 грн.

Матеріали справи свідчать, що сторонами було підписано та скріплено печатками Акт звірки взаєморозрахунків за договором № 03/12 від 03.12.2019 станом на 30.04.2020 у розмірі 527883,50 грн. (а.с.118).

У зв`язку із тим, що відповідач не здійснив оплату у встановлений Договором строк, заборгованість за отриманий товар не погасив, ФОП Комлик С.Ф. звернувся до господарського суду з позовом, за яким відкрито провадження у даній справі.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що відповідач взятих на себе зобов`язань належним чином не виконав, оплату за отриманий товар за вищезазначеними видатковими накладними здійснив не в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 527883,50 грн.

Відповідач доказів належного виконання зобов`язань з повної оплати товару суду не надав, позовні вимоги в цій частині не спростував.

На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 527883,50 заборгованості за поставлений позивачем товар є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми 8362,90 грн. 3% річних, суми 37240,42 грн. пені та суми 56220,69 грн. штрафу згідно з доданими до позовної заяви розрахунками.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 7.2. Договору поставки встановлено, що за прострочення оплати товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,5% за кожен день прострочення від суми неоплаченого Товару.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом вище, порядок здійснення оплати за товар сторонами узгоджено в розділі 3 договору, а саме в п. 3.3, яким передбачено, що Покупець здійснює оплату за поставлений товар протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару.

Із доданих до позовної заяви розрахунків слідує, що нарахування 3% річних та пені здійснено позивачем за період прострочення оплати на суму боргу за кожною з видаткових накладних, в тому числі до розрахунку включено дві видаткові накладні від 08.01.2020 (на суму 22364,62 грн. та 11958,18 грн.), які оплачені за платіжним дорученням від 23.03.2020 із простроченням, та неоплаченими накладними, заборгованість за якими заявлено позивачем до стягнення в межах даної справи.

При перевірці наданих позивачем розрахунків, судом прийнято до уваги, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється нарахування 3% річних та пені, що не було враховано позивачем.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 253 ЦК України). Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України).

З огляду на вищезазначене, враховуючи строки оплати товару відповідно до умов договору, приписи ч. 5 ст. 254 ЦК України та день фактичної часткової оплати, суд здійснивши перерахунок, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем у розрахунку граничного періоду нарахування та максимального розміру відповідних нарахувань, дійшов до висновку, що до стягнення з відповідача належить сума 8299,56 грн. 3% річних та сума 36826,97 грн. пені. В іншій частині вимог про стягнення 3% річних та пені судом відмовляться.

Також позивачем заявлено про стягнення з відповідача суми 56220,69 грн. штрафу, нарахованого відповідно до умов п. 7.3 договору.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У пункті п. 7.3 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату за поставлений Товар строком більше 10-ти календарних днів, Покупець крім встановленої пені, сплачує штраф у розмірі 10 % від суми отриманого, але неоплаченого Товару.

Згідно з розрахунком позивача штраф нараховано за тими ж накладними, що й пеня та 3% річних, а саме: крім неоплачених видаткових накладних також за накладними від 08.01.2020, які оплачено із простроченням більше ніж 10 днів.

Судом встановлено, що позивачем неправильно здійснено округлення при визначні суми штрафу по шістьом накладним, у зв`язку із чим позовні вимоги в частині суми штрафу підлягають частковому задоволенню - в розмірі 56220,63 грн. В іншій частині вказаних вимог судом відмовляється.

Таким чином позов задовольняється судом частково.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Слід зазначити, що позивачем в позовній заяві був викладений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, в тому числі зазначено про витрати на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн. та вказано, що документи на підтвердження витрат в цій частині будуть надані під час розгляду справи.

В заяві, яка надійшла до суду 04.03.2021, позивачем зазначено, що заява із доказами щодо стягнення витрат на правничу допомогу буде подана протягом п`яти днів з дня винесення рішення у справі. У зв`язку із цим питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу судом не вирішувалось.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сифуд Насолода", код ЄДРПОУ 41853210 (04073, м. Київ, пр. Бандери Степана, буд. 21) на користь Фізичної особи - підприємця Комлик Сергія Федоровича, РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) суму 527 883 грн. 50 коп. основного боргу, суму 8299 грн. 56 коп. - 3% річних, суму 36 826 грн. 97 коп. пені, суму 56 220 грн. 63 коп. штрафу та суму 9438 грн. 46 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 15.03.2021.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва