Рішення

від 15.03.2021 по справі 910/17918/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.03.2021Справа № 910/17918/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Шкурдової Л.М., розглянувши матеріали справи №910/17918/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Лекора"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК КБР"

про стягнення 139 985,19 грн

Без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Лекора" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК КБР" про стягнення 139 985,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем зобов`язань по оплаті поставленого за Договором поставки №40990651 від 02.01.2020 товару, в зв`язку з чим у відповідача перед позивачем наявна заборгованість в розмірі 111 508,15 грн. В зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання за Договором позивач нарахував та просить суд стягнути штраф в розмірі 27 877,04 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 року у справі №910/17918/20 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Позивачем подані пояснення, в яких зазначено про сплату відповідачем під час розгляду даної справи суми основного боргу в розмірі 111 508,15 грн, в зв`язку з чим просить закрити провадження в частині стягнення 111 508,15 грн.

Відповідач щодо задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що ним сплачено суму основного боргу, вимоги щодо сплати штрафу він не визнає, зазначає, що заявлені адвокатські витрати є неспіврозмірними.

Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб- підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Оскільки до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2020 між ТОВ Компанія Лекора (постачальник) та ТОВ БК КБР (покупець) укладено Договір поставки №40990651від 02.01.2020 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору постачальник зобов`язався передавати (поставляти), а покупець приймати замовлений товар (щебінь, керамзит, відсів, пісок, та інші будівельні матеріали) та здійснювати його оплату. Загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю вимірювання, загальна вартість, умови та строки поставки і оплати яких визначена сторонами у рахунках, що є невід`ємною частиною даного Договору.

Згідно з п.2.1. Договору ціна одиниці виміру товару та загальна вартість кожної партії товару, за необхідності вартість доставки, визначаються сторонами в рахунках, які формує постачальник на кожну конкретну поставку.

Відповідно до п.3.1. Договору розрахунки за кожну партію товару здійснюються покупцем шляхом 100% оплати не пізніше ніж 3 банківських дні з моменту отримання товару.

Згідно з п.5.2. Договору передача товару здійснюється за товарно-транспортною накладною.

Судом встановлено, що позивачем поставлено відповідачу обумовлений Договором товар на суму 325 465,55 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними за період з 20.05.2020 по 19.08.2020.

Відповідачем здійснено часткову оплату поставленого товару в розмірі 213 957,40 грн, в зв`язку з чим на час звернення з даним позовом до суду у відповідача залишився неоплаченим товар на суму 111 508,15 грн.

Відповідно ст.526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Доказів того, що у строк, встановлений Договором, відповідач здійснив оплату поставленого товару матеріали справи не містять, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що після відкриття провадження у даній справі відповідачем сплачено позивачу заборгованість в розмірі 111 508,15 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою, в зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 111 508,15 грн підлягають закриттю на підставі п.2 ст.231 ГПК України.

В зв`язку з допущенням порушення грошового зобов`язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 27 877,04 грн на підставі п.6.2. Договору поставки.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з п.6.2. Договору за несвоєчасну оплату покупцем товару за Договором, він сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день порушення оплати. У випадку затримки оплати на строк більше 10 (десяти) календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 25% від вартості неоплаченого товару.

Таким чином, позивач має право на нарахування штрафу в розмірі 27 877,04 грн, в зв`язку з чим вимоги в частині стягнення 27 877,04 грн штрафу підлягають задоволенню.

Позивачем у позовній заяві надано попередній розрахунок витрати на правову допомогу та у наданих 04.01.2021 до суду поясненнях заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем у відзиві зазначено про неспіврозмірність заявлених до стягнення адвокатських витрат, оскільки участь адвоката у справі є мінімальною, оскільки справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження вимоги про стягнення з позивача витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн відповідачем надано суду копію Договору про надання правової допомоги від 10.11.2020, Звіт про виконання доручення за договором про надання правової допомоги, видатковий касовий ордер на суму 10 000,00 грн.

Суд зазначає, що надані документи та видатковий касовий ордер про оплату послуг адвоката у розмірі 10 000,00 грн. не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на викладене, враховуючи складність справи та розумну необхідність витрат для даної справи у суді першої інстанції, зважаючи на обсяг наданих адвокатських послуг, з врахуванням того, що дана справа розглянута судом в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, на переконання суду, співмірною є компенсація витрат відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.

Відповідно до ч.9 ст.129 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись ст.ст.129, 236 - 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 111 508,15 грн. - закрити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК КБР" (01135, місто Київ, вул.ЗОЛОТОУСТІВСЬКА, будинок 3, код ЄДРПОУ 40990651) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Лекора" (01011, м.Київ, вул.П.Мирного, 11, офіс 2/9, код ЄДРПОУ 43317636) 27 877 (двадцять сім тисяч вісімсот сімдесят сім) грн 04 коп - штраф, 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп - витрати по сплаті судового збору та 5000 (п`ять тисяч) грн - витрати на послуги адвоката.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Шкурдова Л.М.