Рішення

від 04.03.2021 по справі 915/403/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2021 року Справа № 915/403/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Мавродієвої М.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання Берко О.В.,

представника прокуратури: Дзюбан О.В. - посв.№056932 від 25.08.2020,

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №2

(54050, м.Миколаїв, просп.Богоявленський, буд.314)

в інтересах держави в особі: Управління комунального майна Миколаївської міської ради

(54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20; ідент.код 22440076),

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс"

(57286, Миколаївська обл., Вітовський р-н, с.Галицинове, вул.Центральна, буд.1;

ідент.код 03055852; адреса представника Гавриленко Г.І. -

АДРЕСА_1 ),

про : стягнення заборгованості та розірвання договору оренди комунального майна,-

в с т а н о в и в:

08.04.2020 Заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Управління комунального майна Миколаївської міської ради звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №32/1-2184вих20 від 07.04.2020 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс", в якій просить суд:

1) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс" на користь Управління комунального майна Миколаївської міської ради 23775,53 грн заборгованості, з яких: 22868,48 грн - заборгованість з орендної плати по договору №7770 оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності (нежитлових приміщень площею 115,67 кв.м по вул.Металургів, 28 у м.Миколаєві), укладеному між сторонами 02.04.2018, за період з 02.04.2018 по 31.12.2019; 907,05 грн - пеня;

2) розірвати договір оренди нежитлових приміщень площею 115,67 кв.м по вул.Металургів, 28 у м.Миколаєві, укладений 02.04.2018 за №7770 між Управлінням комунального майна Миколаївської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс".

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що в порушення приписів чинного законодавства та умов договору №7770 оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності (нежитлових приміщень площею 115,67 кв.м по вул.Металургів, 28 у м.Миколаєві) від 02.04.2018, відповідач не сплатив орендну плату, а тому у зв`язку з неналежним виконанням умов договору, позивачем нарахована заборгованість у розмірі 23775,53 грн, з яких: 22868,48 грн - заборгованість з орендної плати по договору за період з 02.04.2018 по 31.12.2019 та 907,05 грн - пеня.

До того ж, прокурор вказує, що істотне порушення орендарем такої умови договору оренди майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для розірвання спірного договору оренди в судовому порядку.

Ухвалою від 13.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено розгляд справи без визначення дати судового засідання поза межами встановленого ч.3 ст.177 ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі короновірусу "COVID-19".

26.05.2020 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він вказує, що заборгованість за спірним договором оренди відсутня.

У зв`язку з послабленням карантинних заходів, ухвалою суду від 23.06.2020 справу призначено до розгляду на 22.07.2020.

У підготовчому засіданні 22.07.2020 судом встановлена наявність розбіжностей у позиціях сторін щодо обчислення розміру заборгованості з орендної плати по спірному договору оренди, а тому судом призначено звірку взаєморозрахунків розміру нарахованих позивачем та сплачених відповідачем грошових коштів, за період з 01.04.2018 по 31.12.2019, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 26.08.2020.

Ухвалами суду від 26.08.2020 та 22.09.2020 підготовче засідання відкладалось відповідно на 22.09.2020 та 20.10.2020.

20.10.2020 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням судді Мавродієвої М.В. на лікарняному.

Після виходу судді Мавродієвої М.В. з лікарняного, ухвалою суду від 30.10.2020 розгляд справи призначено на 25.11.2020.

Ухвалою суду від 25.11.2020 розгляд справи було відкладено на 21.12.2020.

21.12.2020 судом оголошено перерву до 20.01.2021.

Ухвалою суду від 20.01.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 17.02.2021.

Ухвалою суду від 17.02.2021 розгляд справи було відкладено на 04.03.2021.

Ухвалою суду від 04.03.2021 закрито провадження у справі в частині розірвання договору оренди нежитлових приміщень площею 115,67 кв.м по вул.Металургів, 28 у м.Миколаєві, укладеного 02.04.2018 за №7770 між Управлінням комунального майна Миколаївської міської ради та ТОВ "Сервіс" та в частині стягнення з ТОВ "Сервіс" 22868,48 грн основного боргу, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, судом розглядаються позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс" на користь Управління комунального майна Миколаївської міської ради 907,05 грн пені.

В ході розгляду справи представники учасників справи підтримували висловлені позиції та доводи, викладені на їх обґрунтування.

Позивач та відповідач явку повноважних представників у судове засідання 04.03.2021 не забезпечили, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов`язковою.

Згідно п.1) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для розгляду заяви за відсутності представників позивача та відповідача.

У судовому засіданні 04.03.2021 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

02.04.2018 між Управлінням комунального майна Миколаївської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс" було укладено Договір №7770 оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності (нежитлових приміщень від 02.04.2018, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно площею 115,67 кв.м по вул.Металургів, 28 у м.Миколаєві).

Згідно п.3.4 договору №7770 від 02.04.2018, орендна плата перераховується орендодавцеві щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно п.3.6 Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації і стягується орендодавцем відповідно до вимог чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості.

Враховуючи несплату відповідачем в період з 02.04.2018 по 31.12.2019 орендної плати за користування майном, прокуратурою нарахована пеня у розмірі 907,05 грн за період з 03.10.2018 по 04.04.2019.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема одним із правових наслідків виділяється сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч.1 ст.549 ЦК України).

Прокуратурою нарахована пеня у розмірі 907,05 грн за період з 03.10.2018 по 04.04.2019 за несвоєчасну сплату відповідачем в період з 02.04.2018 по 31.12.2019 орендної плати за користування майном.

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає його методологічно та арифметично вірним.

При цьому, судом приймається до уваги посилання відповідача у відзиві на те, що він знаходиться у вкрай скрутному фінансовому становищі, оскільки має специфічний вид діяльності, основною метою якого є надання послуг з ремонту побутових виробів і предметів особистого вжитку.

Факт скрутного фінансового стану відповідача підтверджується тим, що внаслідок введення в Україні карантину через спалах короновірусу, попит на послуги підприємства значно знизився та через складну політично-економічну ситуацію в країні, отриманих від господарської діяльності коштів вистачає відповідачу лише на обов`язкові платежі і заробітну плату.

Крім цього, єдиний засновник та керівник відповідача ОСОБА_1 опинилась в складних життєвих обставинах, оскільки на її утриманні знаходиться син - ОСОБА_2 , який знаходиться на обліку в консультативній поліклініці КНП МОЦПЗ МОР з 10.06.2004 та є інвалідом II групи безстроково, в зв`язку з тяжким психічним розладом він постійно потребує стороннього догляду з боку матері - ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що відповідач вжив заходи щодо виконання зобов`язання перед позивачем, про що свідчить здійснення оплати ТОВ "Сервіс" коштів у сумі 22870,00 грн в рахунок погашення заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень №7770 від 02.04.2018, який було припинено 31.12.2020, що підтверджується копію виписки з рахунку від 18.02.2021.

Оцінивши викладені в матеріалах справи обставини суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинен бути взятий до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не задало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Правовий аналіз вказаних норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, яким приймається рішення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язань, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідність розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Відповідно до приписів ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Системний аналіз вищевказаних норм дозволяє дійти висновку про те, що суди мають право при прийнятті рішення про стягнення пені та штрафу зменшувати їх розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи.

Позивачем не надано суду доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором.

Судом взято до уваги, що відповідач не ухиляється від виконання зобов`язання, а навпаки вчинив всі залежні від нього дії на погашення заборгованості.

Крім того, судом враховано кризову ситуацію, яка склалася в країні внаслідок економічної кризи, спричиненої необхідністю встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, що призводить до фінансових труднощів усіх підприємств, без виключення. При цьому, застосування такого правового наслідку, як нарахування пені та штрафів, спрямовано на спонукання сторони, винної у порушенні зобов`язання, до його виконання та дотримання в подальшому, а не має виступати засобом збагачення.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що даний випадок є винятковим, та існують об`єктивні підстав для зменшення розміру нарахованих позивачем штрафних санкцій до 1,0 грн.

Згідно ст.129 ГПК України, сплачений прокурором судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс" (57286, Миколаївська обл., Вітовський р-н, с.Галицинове, вул.Центральна, буд.1; ідент.код 03055852) на користь Управління комунального майна Миколаївської міської ради (54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20; ідент.код 22440076) 1,0 грн пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс" (57286, Миколаївська обл., Вітовський р-н, с.Галицинове, вул.Центральна, буд.1; ідент.код 03055852) на користь прокуратури Миколаївської області (54030, м.Миколаїв, вул.Спаська, буд.28, ідент.код 02910048; р/р UA748201720343150001000000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м.Києва, МФО 820172) 0,09 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 15.03.2021 року.

Суддя М.В. Мавродієва