Рішення

від 03.03.2021 по справі 920/1251/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.03.2021 Справа № 920/1251/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Соп`яненко О.Ю., за участю секретаря судового засідання Молодецької В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 920/1251/20

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз" (40024, м.Суми, вул. СКД, 24, оф. 15, код ЄДРПОУ 32462903)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНЕ" (41000, Сумська область, Середино-Будський район, м.Середина-Буда, вул. Сумська, буд. 46, кв. 4, код ЄДРПОУ 36487785)

про стягнення 321 463 грн. 08 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: адвокат Нємцев В.А.;

від відповідача: не з`явився;

Ухвалою господарського суду Сумської області від 24.12.2020 відкрито провадження у справі № 920/1251/20 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 21.01.2021.

Ухвалою суду від 21.01.2021 було відкладено підготовче засідання на 16.02.2021 у зв`язку з неявкою сторін та неповідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно ухвали суду від 16.02.2021 підготовче провадження у справі № 920/1251/20 закрито, призначено розгляд справи по суті на 03.03.2021.

встановив:

Позивач, відповідно до вимог позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 321 463 грн. 08 коп., в тому числі: 303342,25 грн. - основного боргу, 14496,66 грн. - пені, 3624,17 грн. - 3% річних, нарахованих відповідно до договору поставки №8 від 31.07.2019, а також просить стягнути судові витрати пов`язані із розглядом справи.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків за договором.

Відповідач в судове засідання 03.03.2021 не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, ухвала суду отримана відповідачем 23.03.2021. Відповідач відзив на позовну заяву не подав, про причини нез`явлення суд не повідомив.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до укладеного між ТОВ Промгаз (продавець - позивач) та ТОВ КАНЕ (покупець - відповідач) договору поставки № 8 від 31.07.2019, позивач зобов`язується передати у власність покупця партію товару (газ скраплений), а покупець зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його.

Поставка здійснюється за цінами, встановленими продавцем на день передачі товару покупцеві і зазначеним у накладних на відпуск товару (п. 2.2. договору).

Відповідно до п.3.1, п.3.2. договору, розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом перерахування вартості товару на поточні рахунки продавця. Форма оплати - протягом п`яти банківських днів з моменту фактичного отримання товару.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту підписання і діє в частині поставки товару до 31 грудня 2019 року включно, а в частині проведення розрахунків за товар - до їх повного завершення.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу газ нафтовий скраплений (УКТ ЗЕД 27 11 19 00 00) на загальну суму 4866941,76 грн, що підтверджується видатковими накладними, підписаними повноважними представниками та скріпленими печатками підприємств.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач оплату за переданий газ здійснював несвоєчасно, не в повному обсязі та не виконав зобов`язання у визначений договором строк, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема вимоги пункту 3.2. договору, у зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 303342 грн 25 коп. 17.11.2020 позивач направив відповідачу претензію № 52 з вимогою сплатити протягом трьох банківських днів з моменту її отримання суму боргу-303342,25 грн, пеню та 3%. Проте претензія залишена відповідачем без відповіді і без задоволення. Згідно Акту звіряння взаємних розрахунків за період: 1 жовтня 2020 року між позивачем та відповідачем за договором № 8 від 31.07.2019 розмір заборгованості становить 303342,25 грн.

Згідно зі ст. 712 ЦК України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов`язкову силу для сторін. Будучи пов`язаними взаємними правами та обов`язками (зобов`язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов`язання.

Судом встановлено, що сторони уклали договір поставки. Позивач поставив товар, а відповідачем товар був прийнятий. Відповідачем зобов`язання по оплаті товару у повному обсязі не виконано, а саме не сплачено 303342 грн 25 коп., чим порушено вищезазначені норми матеріального права.

Факт передачі позивачем відповідачеві природного газу за вищевказаним договором повністю підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем. Претензій щодо кількості та якості товару матеріали справи не містять.

Відтак, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь основного боргу за переданий газ за договором № 8 від 31.07.2019 в сумі 303342,25 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Аналіз положень статті 614 ЦК України дає підстави для висновку про те, що, установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов`язання, ЦК України покладає на неї обов`язок довести відсутність своєї вини.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У даному випадку відсутні підстави для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" № 2921-ІІІ від 10.01.2002 розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 8.1 договору у разі несвоєчасної або не в повному обсязі оплати покупцем на поточні рахунки продавця вартості товару згідно пункту 3 даного договору, покупець повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості фактично отриманого, але не оплаченого товару за кожний прострочений день, що не звільняє покупця від виконання своїх зобов`язань за цим договором.

Частиною шостою статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що умови укладеного між сторонами договору не містять інших положень щодо строку нарахування штрафних санкцій.

Згідно з поданим розрахунком, за несвоєчасну оплату поставленого товару відповідачу нарахована до сплати пеня в сумі 14496,66 грн, 3624,17 грн - 3% річних. Судом перевірено розрахунок позивача і встановлено, що він здійснений арифметично правильно.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 303342,25 грн. - основного боргу, 14496,66 грн. - пені, 3624,17 грн. - 3% річних, нарахованих у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору №8.

У позовній заяві, позивачем було зазначено про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи становить 15000,00 грн.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Зі змісту ч.3 ст. 123 ГПК України вбачається, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Практична реалізація принципу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в три етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України):

- подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Розмір судових витрат, що сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, в тому числі й витрати на професійну правничу допомогу, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву .

Якщо сторона не подала відповідні докази протягом встановленого частиною восьмої статті 129 ГПК України строку, суд залишає таку заяву без розгляду.

Як свідчать матеріали справи, позивачем у позовній заяві було зазначено про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи 15000,00 грн.

Відповідач до закінчення судових дебатів не звернувся до суду із заявою про відшкодування судових витрат в порядку, визначеному абзацом другим частини восьмої статті 129 ГПК України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не було заявлено про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, не надано доказів, зокрема, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказів, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи.

Отже, у разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору у розмірі 4821,95 грн.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНЕ" (41000, Сумська область, Середино-Будський район, м.Середина-Буда, вул. Сумська, буд. 46, кв. 4, код ЄДРПОУ 36487785) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз" (40024, м.Суми, вул. СКД, 24, оф. 15, код ЄДРПОУ 32462903) 303342,25 грн (триста три тисячі триста сорок дві гривні 25 копійок) - основного боргу, 14496,66 грн (чотирнадцять тисяч чотириста дев`яносто шість гривень 66 копійок) - пені, 3624,17 грн (три тисячі шістсот двадцять чотири гривні 17 копійок) - 3% річних, 4821, 95 грн (чотири тисячі вісімсот двадцять одна гривня 95 копійок) витрат по сплаті судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 15.03.2021, у зв`язку з відрядженням судді.

Суддя О.Ю. Соп`яненко