Рішення

від 04.03.2021 по справі 924/1183/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2021 р. Справа № 924/1183/20

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області м. Хмельницький

до Приватної фірми "Вуд" м. Хмельницький

про стягнення 634087,90 грн збитків, завданих викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу

Учасники процесу:

прокурор: Рибачук О.Г. - прокурор відділу Хмельницької обласної прокуратури, діє на підставі наказу № 289к від 12.10.2020

позивач: Сліпчук О.П. - представник згідно відомостей, вказаних в ЄДР.

відповідач: Олійник Ю.П. - адвокат, діє на підставі довіреності від 30.11.2020

Рішення приймається 05.03.2021, оскільки в судових засіданнях 08.02.2021 та 24.02.2021 оголошувалась перерва.

В підготовчому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Хмельницької області 03.11.2020 надійшла позовна заява Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області м. Хмельницький до Приватної фірми "Вуд" м.Хмельницький про стягнення 634087,90 грн збитків, завданих викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу. В обґрунтування позовних вимог вказує, що на підставі наказу начальника Держекоінспекції у Хмельницькій області від 29.05.2018 № 351 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ПФ "Вуд" у строк з 05.06.2018 по 11.06.2018, за результатами якої складено акт про порушення у сфері охорони навколишнього природного середовища, а саме виявлено, що ПФ "Вуд", порушуючи ст. ст. 10, 11 Закону України "Про атмосферне повітря" в період з 14.09.2017 по 04.06.2018 стаціонарними джерелами здійснювалися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на викиди. На підставі акта перевірки та відомостей, наданих ПФ "Вуд" про викиди забруднюючих речовин, Держекоінспекцією у Хмельницькій області здійснено розрахунок розмірів збитків, які завдані державі ПФ "Вуд", в сумі 634087,90грн. Крім того, за наслідками перевірки складено протокол про адміністративне правопорушення № 002602 від 08.06.2018, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.78 КУпАП. Вказаний протокол розглянуто та винесено постанову № 98/02 про притягнення до адміністративної відповідальності директора ПФ "Вуд" з накладенням адміністративного стягнення. Постанова до суду не оскаржувалась та набрала чинності 28.06.2018. Прокурор зазначає, що Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області 29.12.2018 надіслано вимогу ПФ "Вуд" про відшкодування збитків. Проте, зазначена претензія відповідачем залишена без реагування та виконання. На даний час збитки не сплачені. В зв`язку із невжиттям позивачем - Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області дій, спрямованих на відшкодування завданих відповідачем збитків та нездійсненням відповідних повноважень як органом уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, прокурор Хмельницької області, посилаючись на приписи ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст.1166 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", ст.ст. 41, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" звернувся до суду із даним позовом.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 03.11.2020 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.

Відповідно до ухвали Господарського суду Хмельницької області від 06.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 924/1183/20 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10:00 год. 02 грудня 2020 року.

На адресу суду 24.11.2020 надійшов відзив на позов, в якому відповідач вказує, що прокурор у даній справі не мав права звертатись до суду, оскільки відсутні обставини, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання позивачем, який є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави, пов`язаних із раціональним та ефективним використанням державних коштів. Факт незвернення позивача з позовом протягом певного періоду без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави. Також зазначає, що захищати інтереси держави повинні відповідні компетентні органи, а не прокурор. А відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави є підставою для застосування положень п.2 ч.1.ст. 226 ГПК України (залишення позову без розгляду). Відповідач звертає увагу, що у позові по справі № 924/1183/20 та в адміністративній справі, на яку посилається прокурор у позовній заяві, різні суб`єкти, зокрема юридична особа та фізична особа. Тому у будь-якому випадку немає преюдиційності. А неоскарження постанови ОСОБА_1 не може розцінюватись як визнання обставин, зважаючи на незначний розмір накладеного штрафу і значно більші витрати на оскарження. Крім того, у протоколі від 08.06.2018 та постанові від 18.06.2018 не зазначено розміру заподіяної шкоди. Відповідач зазначає, що правовідносини із відшкодування збитків, заподіяних державі за перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря мають регулюватись виключно нормами ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", за змістом якої виключно законом встановлюється порядок та розміри відшкодування шкоди завданої порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря. Однак до сьогодні такий закон Верховною Радою не прийнятий. Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", на який посилається прокурор, належить до підзаконних актів. До того ж, як вказує відповідач, Методика на сьогодні є нечинною, оскільки згідно наказу Міністерства юстиції України від 11.05.2019 № 1453/5 скасовано рішення про державну реєстрацію наказу. Зважаючи на вказане відповідач зазначає, що розрахунок збитків проведений на підставі непідтверджених та недостовірних даних та на підставі нечинної Методики. Також відповідач вказує, що у останнього відсутні оригінали інформацій ПФ "Вуд" щодо роботи джерел утворення викидів, які долучені до позовної заяви. А їх наявність і правдивість викликає сумнів. Таких інформацій керівником відповідача не складалось і не підписувалось. Звертає увагу, що в інформаціях зазначено про підписання їх директором ПФ "Вуд", але без зазначення прізвища, дати, номера і супровідного листа. З приводу розрахунку розміру збитків, відповідач зазначає, що він проведений виключно за вихідними даними, що містяться у копіях вищевказаних інформацій, проте такі докази є неналежними та мають бути відхилені судом. Зазначені у них дані часу роботи джерел утворення викидів не відповідають дійсності. Також звертає увагу, що у розрахунку здійснюється посилання на Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, складений 05.04.2018. Однак вказаний Звіт складався для отримання дозволу від 05.06.2018, тому незрозуміло як його дані могли використовуватись за період з 14.09.2017 по 05.04.2018. При цьому навіть по даних вказаного Звіту значно менші показники. Також дані у розрахунку зовсім не відповідають даним відповідача у податкових деклараціях екологічного податку. Відповідач зазначає, що в період визначеного в акті порушення у відповідача відбувалася реконструкція, заміна котла, тощо, тому час робот обладнання не відповідає дійсності. Відповідачем проведено розрахунок часу роботи обладнання за період з 14.09.2017 по 04.06.2018, який свідчить про інші показники для таких джерел утворення як твердопаливний котел КВ-0,4 БТ, сушильний барабан енергетичного ЕК-300, пересипка тирси з відкритого складу в бункер топкової сушильного барабану. В зв`язку із вказаним розрахунок шкоди може складати 193512,50грн. Також відповідач вказує, що затримка в отриманні дозволу виникла внаслідок проведення реконструкції виробництва, в зв`язку із чим складно було визначити, які з джерел будуть необхідними та характеристики останніх. Крім того, значний час забрала підготовка матеріалів для проведення інвентаризації викидів та виготовлення Звіту. З усіх вищевказаних підстав відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Прокурор у відповіді на відзив від 01.12.2020 вказує, що оскільки Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області допущена бездіяльність щодо стягнення збитків за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з ПФ "Вуд", які протягом тривалого часу залишаються несплаченими, то виникли підстави для захисту інтересів держави та їх представництва прокуратурою. При цьому сам по собі факт незвернення до суду з позовом свідчить про те, що уповноважений державою орган неналежно виконує свої повноваження щодо стягнення завданих відповідачем збитків. Крім того, незвернення контролюючого органу протягом тривалого часу до суду створює передумови для пропуску строків позовної давності та неможливості звернення про їх стягнення в судовому порядку. Зазначає, що директор відповідача Ріпневський О.С. є посадовою особою відповідача, у зв`язку з чим несе відповідальність за допущені порушення вимог законодавства ПФ "Вуд". Тому посилання відповідача у відзиві на обставини притягнення до адміністративної відповідальності фізичної особи, а стягнення збитків з юридичної особи є необґрунтованими та не базуються на нормах законодавства. Прокурор вказує, що питання колізії норм Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Закону України "Про охорону атмосферного повітря" при нарахуванні розміру збитків навколишньому природному середовищу викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу досліджувалось під час розгляду справи Верховним судом України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (постанова від 21.10.2019 по справі № 826/3820/18). Суд не встановив порушень законодавства при прийнятті Міністерством охорони навколишнього природного середовища України наказу від 10.12.2008 № 639, яким затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, яка діяла на час нарахування збитків відповідачу. Також прокурор повідомив, що у нього відсутні оригінали інформацій ПФ "Вуд" про джерела та обсяги викидів забруднюючих речовин, на підставі яких проводився розрахунок збитків. На даний час немає підстав вважати даний розрахунок необґрунтованим.

Ухвалою суду від 02.12.2020 відкладено підготовче засідання на12:00 год. 17 грудня 2020 року, продовжено строк підготовчого провадження у справі № 924/1183/20 на тридцять днів, а також витребувано у Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області оригінали для огляду в наступному засіданні інформацій ПФ "Вуд" щодо роботи джерел утворення викидів за період з 14.09.2017 по 04.06.2018, копії яких долучені до матеріалів позовної заяви, а також належним чином завірені копії доказів отримання позивачем від відповідача вказаних інформацій (супровідний лист, тощо).

В підготовчому засіданні 17.12.2020 суд постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про відмову у задоволенні клопотання прокурора про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Хмельницьку міську раду та про відкладення підготовчого засідання на 09:20год 11 січня 2021р.

11.01.2021 суд постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про відкладення підготовчого засідання у справі №924/1183/20 на 11:00 год. 22 січня 2021 року.

Згідно з ухвалою суду від 22.01.2021, винесеної із занесенням до протоколу судового засідання, суд відклав підготовче засідання на 10:30 год. 01 лютого 2021 року.

Ухвалою суду від 01.02.2021 поновлено позивачу пропущений строк для подання доказів та прийнято їх до розгляду, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.15 год. 08 лютого 2021 року.

В судових засіданнях 08.02.2021 та 24.02.2021 суд оголошував перерву, інформація про що занесена до протоколу судового засідання.

В судовому засіданні 05.03.2021 прокурор підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив. В додаткових поясненнях від 23.02.2021 прокурор вказує, що оригінали доказів (інформацій ПФ "Вуд" щодо роботи джерел утворення викидів) не були надані позивачем до суду з об`єктивних причин. Проте в матеріалах справи є належним чином завірені копії, які підлягають врахуванню судом. Звертає увагу, що висловлені представником відповідача сумніви щодо вказаних інформацій не спростовують факту здійснення ПФ "Вуд" господарської діяльності за відсутності спеціального дозволу на викиди та здійснення таких викидів. Вказане підтверджується наданими відповідачем податковими деклараціями з екологічного податку. Крім того, до пред`явлення позову відповідач не заперечував достовірність інформацій та не звертався до органів із заявами щодо підроблення вказаних інформацій. Також зазначає, що пояснення представника відповідача та поданий ним розрахунок можуть свідчити про часткове визнання позовних вимог ПФ "Вуд".

Позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. У наданих до суду поясненнях від 20.01.2021 вказує, що згідно з приписами ст.ст. 213, 283 КУпАП позивач не наділений повноваженнями вирішувати питання про відшкодування винним майнової школи одночасно із накладенням стягнення за адміністративне правопорушення, тому в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові про накладення адміністративного стягнення не зазначався розмір шкоди. Звертає увагу на чинність Методики станом на 14.11.2018, тобто на момент проведення розрахунку розміру збитків та дотримання законодавства при її прийнятті. Щодо проведеного розрахунку зазначає, що він був здійснений за формулою 12 Методики. Розрахунок маси наднормативних викидів від джерел викидів відповідно до п.3.6 Методики проведено за параметрами джерел викидів, зафіксованими у відповідній документації ПФ "Вуд", зокрема, за матеріалами Звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, складеного ТОВ НВП "Екосфера" за час роботи джерела без дозволу на викиди, згідно з яким визначено потужність викидів (г/с) (табл. 2.2. Звіту), а фактичний час роботи джерел без дозволу на викиди отримано від відповідача на запит позивача №3639/02 від 26.09.2018. Розрахунок збитків проведено 14.11.2018, а оригінали інформації у вигляді додатку на трьох аркушах спрямовані на адресу ВБКОЗ УСБУ у Хмельницькій області 20.11.2018, тобто розрахунок збитків проведений за оригіналами інформацій ПФ "Вуд". Також зазначає, що розрахунок збитків проведений з врахуванням даних суб`єкта господарювання щодо фактичної кількості годин роботи джерел утворення викидів у період з 14.09.2017 по 04.06.2018. Щодо використання при розрахунку збитків Звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, складеного ТОВ НВП "Екосфера", то вказане відповідає п. 3.6 Методики. А сам Звіт розроблявся в період, коли викиди забруднюючих речовин а атмосферне повітря стаціонарними джерелами ПФ "Вуд" здійснювались за відсутності дозволу, тобто з дати укладення договору від 05.02.2018 до 05.04.2018 дати затвердження звіту директором. Тому очевидним і об`єктивним для розрахунку є використання даних, зафіксованих у вищевказаному Звіті. З приводу посилання відповідача на дані податкових декларацій екологічного податку, то позивач вказує, що зазначена у них маса речовини не підтверджена відповідними розрахунками.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов та запереченнях. У судовому засіданні 08.02.2021 усно заявив про застосування позовної давності. Також у додаткових поясненнях від 04.02.2021 відповідач додатково вказує, що він ставив і ставить під сумнів відповідність поданих копій інформацій ПФ "Вуд" щодо роботи джерел утворення викидів оригіналам. Тому в зв`язку з відсутністю оригіналів, такі докази згідно з ч. 6 ст. 91 ГПК України не повинні братись судом до уваги. Крім того, позивач не надав будь-яких доказів з приводу того, яким чином він отримав вищевказані інформації від відповідача. Зазначає, що сумніви відповідача щодо відповідності копій оригіналу підтверджуються долученими відповідачем до матеріалів справи доказами, в тому числі і щодо часу роботи котла.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступне.

Приватна фірма "Вуд" здійснює господарську діяльність у м.Хмельницький по вул.Тернопільська, 19. Основним видом діяльності є лісопильне та стругальне виробництво.

Вказана діяльність здійснювалась відповідачем на підставі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами: № 6810100000-680 від 13.09.2012 (термін дії дозволу 5 років, з 13.09.2012 по 13.09.2017), № 6810100000-1175 від 05.06.2018 (термін дії дозволу 10 років, з 05.06.2018 по 05.06.2028).

05.02.2018 між ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Екосфера" та ПФ "Вуд" було укладено договір № 05-02 про надання послуг, за умовами якого ТОВ НВП "Екосфера" зобов`язувалося надати послуги з проведення інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та розроблення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Екосфера" виконано визначені в договорі роботи, за результатами яких складено звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, який 05.04.2018 затверджений директором ПФ "Вуд" ОСОБА_1 . Вказаний звіт виконаний з метою оцінки забруднення атмосфери існуючими джерелами емісії, визначення допустимих емісії, гарантуючих нормативну якість повітря у приземному шарі.

У звіті, зокрема зазначена характеристика джерел викидів забруднюючих речовин, перелік забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря, розрахунки викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Потужність викидів від кожного з джерел викидів визначена у таблиці № 2.2 до звіту, в якій вказані наступні джерела: димова труба від твердопаливного котла КВ-0,4БТ (№1) (розрахунок проведений, виходячи із теплової потужності 0,4 МВт), дверний отвір дільниці розпилювання (№2), дверний отвір дільниці розкрою (№3) отвір фільтра FZS-30 дільниці виготовлення паркету (№4), дверний отвір дільниці пакування паркетної дошки (№5), дробарка МРБ-2А (№6), місце пересипки тирси з дробарки МРБ-2А в накопичувальний бункер (№7), місце пересипки тирси з стрічкового транспортера бункера в шнек (№8), витяжна труба сушильного барабану (№9), місце пересипки тирси з витяжної труби сушильного барабану (№10), отвір фільтра ZP-4000 (№11), отвір фільтра ZP-4000 (№12), пиловсмоктуючі фільтри розділювального бункера (№13), гідравлічний прес RUF по виробництву деревних брикетів (№14), місце пакування паливних брикетів (№15), труба циклона охолоджуючої колони (№16), місце пересипки готових гранул в мішки "Біг-бег" (№17), пиловсмоктуючий фільтр Bojek дровокола Posch Spaltfix S-360 (№18), місце пересипки тирси деревної з ковша автонавантажувача у відкритий склад (№19), місце зберігання тирси на відкритому складі (№20), місце пересипки тирси з відкритого складу в накопичувальний бункер дробарки (№21), місце пересипки тирси з відкритого складу в бункер топкової сушильного барабану (№22).

В період з 05.06.2018 по 11.06.2018 працівником Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області на підставі наказу №351 від 29.05.2018 "Про проведення планової перевірки Приватної фірми "Вуд" та посвідчення (направлення) від 04.06.2018 № 261/02 проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Приватної фірми "Вуд", за результатами якої складено акт № 242/02 без дати.

Під час проведення перевірки було встановлено, що Приватна фірма "Вуд" в період з 14.09.2017 по 04.06.2018 здійснювала викиди забруднюючих речовин до атмосферного повітря за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами, чим порушено ст.ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". Акт перевірки підписаний директором ПФ "Вуд" Ріпневським О.С. без будь-яких пояснень, зауважень або заперечень.

З метою усунення виявлених під час проведення перевірки порушень природоохоронного законодавства відповідачу виписано припис № 242/02 від 15.06.2018.

Також 08.06.2018 Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області склала протокол № 002602 про адміністративне правопорушення, в якому вказано, що директор ПФ "Вуд" Ріпневський О.С. здійснив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 78 КУпАП, тим що під час проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ПФ "Вуд" встановлено, що суб`єктом господарювання в особі директора порушено порядок здійснення викидів ЗР в атмосферне повітря, а саме в період з 14.09.2017 по 04.06.2018 викиди ЗР в атмосферне повітря здійснювались за відсутності дозволу, що є порушенням ст.ст. 10, 11 Закону України про охорону атмосферного повітря". Відомості щодо заподіяної шкоди державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в протоколі відсутні.

Постановою Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області про накладення адміністративного стягнення №98/02 від 18.06.2018 визнано гр. ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 78, ч. 2 ст. 79, ст. 82-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення, у зв`язку із тим, що відповідальною особою порушено порядок здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснювалися без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади (з 14.09.2017 по 04.06.2018). Відомості щодо розміру заподіяної шкоди у постанові відсутні.

Матеріали справи містять копію листа № 3639/02 від 26.09.2018 Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, адресованого ПФ "Вуд", в якому зобов`язано відповідача в термін до 08 жовтня 2018 року надати інформацію щодо джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря згідно додатків на 3 аркушах, а також копії інформацій ПФ "Вуд" щодо роботи джерел утворення викидів за період з 14 вересня 2017 року по 4 червня 2018 року. У даних інформаціях зазначені наступні джерела утворення викидів та час роботи обладнання: твердопаливний котел КВ-0,4БТ (№1) (номінальна потужність співпадає з фактичною і становить 0,4 МВт), час роботи - 1350 год.; сушильний барабан ЕК-300 (№9) (номінальна потужність співпадає з фактичною і становить 0,095 МВт), час роботи - 1250 год.; деревообробні верстати: ТТМ-800 (2 шт.), ОВ-11-50 (1 шт.) (№2), час роботи - 1350 год.; деревообробний верстат TR 350 (розкрій деревини) (№3), час роботи 1350 год.; фільтр FZS-30 дільниці виготовлення паркету (№4), час роботи - 820 год.; дробарка МРБ-2А (№6), час роботи - 1230 год.; пересипка подрібненої тирси з дробарки в бункер (№7), час роботи - 720 год.; пересипка тирси зі стрічкового транспортера бункера в шнек (№8), час роботи - 720 год.; місце пересипання тирси з витяжної труби сушильного барабану (№10), час роботи - 720 год.; фільтр ZP-4000 (№11), час роботи - 800 год.; фільтр ZP-4000 (№12), час роботи - 800 год.; пиловсмоктуючі фільтри розділювального бункера (№13), час роботи - 800 год., пиловсмоктуючий фільтр Bojek дровокола Posch Spaltfix S-360 (№18), час роботи - 650 год.; пересипка тирси деревної з ковша автонавантажувача у відкритий склад (№19), час роботи - 1250 год.; зберігання тирси на відкритому складі (№20), час роботи - 1250 год.; пересипка тирси з відкритого складу в накопичувальний бункер дробарки (№21), час роботи - 820год.; пересипка тирси з відкритого складу в бункер топкової сушильного барабану (№22), час роботи - 1250 год.; пакувальна установка МТУО-5 (№5), час роботи - 850 год. Копії інформацій містять підпис без зазначення ПІБ директора ПФ "Вуд" та відтиск печатки відповідача.

Ухвалою від 02.12.2020 суд за клопотанням представника відповідача витребовував у Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області оригінали для огляду інформацій ПФ "Вуд" щодо роботи джерел утворення викидів за період з 14.09.2017 по 04.06.2018, копії яких долучені до матеріалів позовної заяви, а також належним чином завірені копії доказів отримання позивачем від відповідача вказаних інформацій (супровідний лист, тощо).

Однак позивач оригінали вищезазначених доказів не надав та повідомив, що вони у нього відсутні. На підтвердження вказаного долучив до матеріалів справи лист ВБКОЗ УСБУ у Хмельницькій області №72/14/76/1-4100 від 16.11.2018, адресований Державній екологічній інспекції у Хмельницькій області, про надання матеріалів розрахунку розміру заподіяних ПФ "Вуд" збитків державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, супровідний лист позивача № 4502/02 від 20.11.2018 про надання ВБКОЗ УСБУ у Хмельницькій області вищевказаних матеріалів, в тому числі оригіналів інформацій ПФ "Вуд" щодо роботи джерел утворення викидів за період з 14.09.207 по 04.06.2018 на 3 аркушах, лист позивача від 18.01.2021, адресований ВБКОЗ УСБУ у Хмельницькій області, в якому останній просив надати оригінали інформацій ПФ "Вуд" для огляду у судовому засіданні, лист УСБУ у Хмельницькій області від 22.01.2021, в якому повідомлено, що матеріали щодо здійснення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ПФ "Вуд" знищено, у зв`язку із закінченням строку зберігання.

На підставі акту перевірки № 242/02 позивач 14.11.2018 провів розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіянні державі ПФ "Вуд" в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Вказаний розрахунок проведено на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009 року за №48/16064.

Розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючих речовин в атмосферне повітря розраховувався на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1 з урахуванням регульованих коефіцієнтів (додатки 1,2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Розмір збитків розраховувався за формулою 12 Методики.

Розрахунок маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерел викидів, які здійснювались без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ПФ "Вуд" проведено за Звітом по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, який виконаний ТОВ НВП "Екосфера". Вихідними даними для розрахунку маси наднормативних викидів є значення масових витрат забруднюючих речовин, дані суб`єкта господарювання щодо фактичної теплової потужності енергетичних установок, фактичний час роботи обладнання.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, розмір збитків, які заподіяні державі ПФ "Вуд" в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, становить 634087,90грн.

Позивач звертався до відповідача з листом № 5006/06 від 29.12.2018, відповідно до якого повідомив, що зобов`язання по відшкодуванню шкоди, заподіяної державі підлягає виконанню у десятиденний термін з дня одержання претензії шляхом перерахування коштів в сумі 634087,90 грн.

13.05.2020 заступник прокурора Хмельницької області звернувся до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області з листом № 05/1-483вих-20, в якому просив надати інформацію, в зв`язку із вивченням прокуратурою стану належного реагування та вжиття заходів щодо стягнення збитків/шкоди/втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області за період 2018-2020 роки.

У відповідь на вказаний лист позивач листом від 25.05.2020 повідомив про розмір розрахованої та відшкодованої шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, проведену претензійно-позовну роботу. Також у листі вказано, що матеріали перевірок для вжиття заходів щодо відшкодування заподіяної шкоди до правоохоронних органів (крім органів прокуратури) впродовж 2018-2020 років не спрямовувались.

Супровідним листом, отриманим прокуратурою 05.06.2020, позивач надав матеріали перевірки, в тому числі ПФ "Вуд", для вжиття заходів прокурорського реагування в частині представництва інтересів держави в суді, а також зазначив, що вказані матеріали не було охоплено позовною роботою, у зв`язку із недостатністю коштів для оплати судового збору.

21.07.2020 заступник прокурора Хмельницької області звернувся до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області з листом № 05/1-661вих-20, в якому просив надати інформацію чи сплачена на даний час ПФ "Вуд" в добровільному порядку сума збитків та чи вживалися інспекцією заходи щодо її стягнення, в тому числі в судовому порядку.

Листом від 11.08.2020 позивач повідомив прокурора, що станом на 11.08.2020 ПФ "Вуд" не відшкодовані збитки в сумі 634087,90грн, позивач здійснював лише претензійну роботу, заходи щодо стягнення збитків в судовому порядку не здійснювались з огляду на прийняті судові рішення про визнання протиправним та нечинним наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", які постановою Верховного Суду від 21.10.2019 скасовані, а також з огляду на скасування Міністерством юстиції України рішення про державну реєстрацію вищевказаного наказу.

В зв`язку із викладеним, перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури листом №15/1-5508вих-20 від 16.10.2020 відповідно до вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомив Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області про намір здійснювати представництво інтересів держави шляхом звернення до господарського суду із позовною заявою в інтересах держави в особі інспекції до ПФ "Вуд" про стягнення 634087,90 грн збитків.

На підтвердження невідповідності вказаного позивачем у розрахунку часу роботи джерел утворення викидів, зокрема твердопаливного котла КВ-0,4 БТ, відповідач долучив до матеріалів справи наказ директора ПФ "Вуд" № 15 від 10.10.2017 "Про ремонт основних засобів", відповідно до якого тимчасово виведено з експлуатації котел водогрійний КВ-0,4 БТ та котельну установку ЕК-300, які є непридатними до послідуючого використання, в зв`язку з пошкодженням; наказ директора ПФ "Вуд" № 16 від 10.10.2017 про необхідність придбання нового обладнання котла водогрійного КВ 0,4 БТ, в зв`язку з виведенням з ладу котла водогрійного; накладну № 50 від 12.10.2017 та товарно-транспортну накладну № 16 від 13.10.2017 на придбання ПФ "Вуд" котла водогрійного КВ-0,4 БТ; наказ директора ПФ "Вуд" № 17 від 18.10.2017 про модернізацію придбаного котла водогрійного КВ-0,4 БТ для участі у виробничому процесі та зупинення роботи сушильної установки для підготовки та синхронізації роботи з нововведеною сушильною установкою, наказ директора ПФ "Вуд" №3 від 20.02.2018 про встановлення з 01.03.2018 режиму роботи придбаного та модернізованого котла водогрійного КВ-0,4 БТ та сушильної установки, в зв`язку з недостатньою кількістю сировини для безперебійного технологічного процесу, з 09.00 год. до 13.00 год.; акт приймання-передачі основних фондів від 01.03.2018 про прийняття котла в експлуатацію.

Додатково відповідач долучив до матеріалів справи податкові декларації з екологічного податку за 3-4 квартали 2017 року та 1-2 квартали 2018 року, фінансові звіти суб`єкта малого підприємництва ПФ "Вуд" за 2017 рік та І картал 2018 року, картку рахунку 15: інвестиції: неоп. склади за березень, вересень та 4 квартал 2018 року, акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів від 31.03.2018, 31.08.2018, 28.09.2018, 31.10.2018, картку рахунку 10: місця зберігання: основний склад: необоротні активи: неоп. склади за 01.02.2017-31.10.20, акт приймання-здачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 31.08.2018, журнал проводок за серпень 2018 року.

Також відповідач подав власний розрахунок збитків за період з 14.09.2017 по 04.06.2018, згідно з яким розмір збитків становить 193512,50 грн. При проведенні розрахунку маса наднормативних викидів забруднюючих речовин від експлуатації твердопаливного котла КВ-0,4 БТ та сушильного барабану енергетичного ЕК-300 визначена, виходячи із часу роботи вказаних джерел 332 год. Також зазначено, що маса наднормативних викидів забруднюючих речовин від пересипки тирси з відкритого складу в бункер топкової сушильного барабану (джерело утворення № 22) становить 0,0000024 тонни. По інших джерелах утворення викидів взяті такі ж дані, як і при проведенні розрахунку Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області.

Аналізуючи надані по справі докази та пояснення учасників процесу, оцінюючи їх в сукупності, суд до уваги приймає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч.3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020.

Також Велика Палата Верховного Суду при розгляді вказаної справи звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У даній справі Перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області із позовними вимогами до Приватної фірми "Вуд" про стягнення 634087,90 грн збитків, завданих викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу, оскільки Державна екологічна інспекції у Хмельницькій області не вживала заходів щодо стягнення вказаних збитків в судовому порядку.

Відповідно до ст.16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 вищевказаного Закону державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.

Згідно з п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 р. № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до п. 4 вищевказаного Положення Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, зокрема, щодо наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин; проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування); складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом; пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.

Згідно з п.п. 1, 3 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 № 312 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.09.2017 за №1080/30948, яке було чинним на момент виникнення спірних відносин, Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується. Основними завданнями Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах відповідної території.

Положення аналогічного змісту містяться також у чинному Положенні про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженому наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2020 за № 350/34633.

Таким чином, Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Суд встановив, заступник прокурора Хмельницької області звертався до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області з листами № 05/1-483вих-20 від 13.05.2020 та № 05/1-661вих-20 від 21.07.2020 з приводу надання інформації щодо вжиття заходів зі стягнення збитків/шкоди/втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в період 2018-2020 роки, в тому числі і щодо стягнення збитків з Приватної фірми "Вуд".

У відповідь на вказані листи позивач повідомив про розмір розрахованої та відшкодованої шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, проведену претензійно-позовну роботу (лист від 25.05.2020), направив на адресу прокуратури матеріали перевірки, в тому числі ПФ "Вуд", для вжиття заходів прокурорського реагування в частині представництва інтересів держави в суді, а також листом від 11.08.2020 повідомив, що станом на 11.08.2020 ПФ "Вуд" не відшкодовані збитки в сумі 634087,90грн, заходи щодо стягнення збитків в судовому порядку не здійснювались з огляду на прийняті судові рішення про визнання протиправним та нечинним наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", які постановою Верховного Суду від 21.10.2019 скасовані, а також з огляду на скасування Міністерством юстиції України рішення про державну реєстрацію вищевказаного наказу.

Оскільки Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області протягом розумного строку самостійно не вжила достатніх та належних заходів до стягнення збитків, зокрема не пред`явила до суду відповідний позов, внаслідок чого державні інтереси залишилися незахищеними, то перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури листом № 15/1-5508вих-20 від 16.10.2020 відповідно до вимог ч. 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" повідомив Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області про намір здійснювати представництво інтересів держави шляхом звернення до господарського суду із позовною заявою в інтересах держави в особі інспекції та пред`явив до господарського суду Хмельницької області позов до ПФ "Вуд" про стягнення 634087,90 грн збитків.

При цьому суд також враховує, що незвернення уповноваженого державою органу до суду протягом тривалого часу може мати наслідком пропуск строку позовної давності та неможливості здійснення захисту інтересів держави в судовому порядку.

Зважаючи на викладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, то суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області.

Тому у суду відсутні визначені п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України підстави для залишення даного позову без розгляду.

Посилання відповідача на висновки Верховного Суду, викладені у постановах у справах №924/1237/17, № 924/1256/17, № 926/03/18, № 927/246/18, суд до уваги не приймає, оскільки Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, яка врахована при винесенні вказаного рішення, були врегульовані розбіжності у правових позиціях Верховного Суду, в тому числі і при розгляді вищевказаних справ, та уточнені викладені у них висновки.

Відповідно до приписів ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Статтею 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" визначено, що для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Згідно з п. п. 2, 3 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб`єкту господарювання за формою, встановленою Міндовкіллям. Дозвіл видається безоплатно на строк не менш як п`ять років: суб`єкту господарювання, об`єкт якого відповідно до законодавства належить до першої групи, - Міндовкіллям за погодженням з Держпродспоживслужбою; суб`єкту господарювання, об`єкт якого відповідно до законодавства належить до другої або третьої групи, - обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища через дозвільні центри за погодженням з територіальними органами Держпродспоживслужби.

Таким чином, здійснення викидів забруднюючих речових в атмосферне повітря допускається виключно після отримання відповідного дозволу, та після отримання якого у суб`єкта господарювання виникає право на забруднення атмосферного повітря із використання стаціонарних джерел забруднення. Видачею вказаного дозволу держава здійснює контроль за охороною навколишнього природного середовища.

В свою чергу, згідно з ч.1 ст.10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" на суб`єкт господарювання, що здійснює викиди забруднюючих речових в атмосферне повітря, покладено обов`язок здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин, тощо; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік тощо.

Таким чином, суб`єкт господарювання, який є власником стаціонарного джерела забруднення атмосферного повітря, зобов`язаний отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Суд встановив, що відповідач в порушення статей 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у період з 14.09.2017 по 04.06.2018 за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин, про що працівниками Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області складено акт за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Приватної фірми "Вуд" № 242/02.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до приписів ст.ст. 68, 69 вказаного Закону порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно з ст.ст. 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні, зокрема, у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом. Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Положеннями п. 2.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 за №48/16064, яка була чинною на час спірних відносин, було визначено, що наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства (п.2.1.2).

Зважаючи на викладене, факт здійснення стаціонарними джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на викиди є порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, про охорону атмосферного повітря і тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування шкоди, завданої таким порушенням. При цьому такі викиди забруднюючих речовин незалежно від їх показників уже вважаються наднормативними та заподіюють шкоду навколишньому середовищу.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення. При цьому для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає. Аналогічна правова позиція стосовно складу цивільного правопорушення викладена у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №904/4933/17, від 25.02.2020 у справі № 908/581/19.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях або бездіяльності (діях або бездіяльності його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Зібраними у справі доказами: актом № 242/02, складеним за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Приватної фірми "Вуд"; протоколом № 002602 від 08.06.2018 про адміністративне правопорушення, постановою №98/02 від 18.06.2018 про накладення адміністративного стягнення в повній мірі підтверджується факт скоєння відповідачем правопорушення, зокрема порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища, а саме здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади.

При цьому притягнення до адміністративної відповідальності директора ПФ "Вуд" Ріпневського О.С. повністю узгоджується із приписами ст. 14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ч. 3 ст.65 Господарського кодексу України, тому протокол № 002602 від 08.06.2018 про адміністративне правопорушення та постанова №98/02 від 18.06.2018 про накладення адміністративного стягнення є належними доказами вчинення ПФ "Вуд" порушення природоохоронного законодавства. Також суд зазначає, що відсутність у вказаних протоколі та постанові розміру заподіяної шкоди зважаючи на приписи ч. 5 ст. 283, п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП жодним чином не спростовує факту заподіяння такої шкоди.

Стосовно доводів відповідача про наявність поважних причин у несвоєчасному отриманні дозволу на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря суд зазначає наступне.

В силу ч.2 ст.218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

З урахуванням наведеної норми, відповідач заздалегідь до закінчення дії дозволу повинен вживати заходів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Однак, з наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що відповідач лише 05.02.2018 розпочав процедуру одержання дозволу, а саме уклав договір з ТОВ НВП "Екосфера" на проведення інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. В той час як термін дії дозволу закінчився 13.09.2017.

Вина - це психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.

Згідно з абз.2 ч.1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідач не надав в матеріали справи належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у несвоєчасному отриманні дозволу та здійсненні наднормативних викидів. Навпаки, відповідач, у якого був відсутній спеціальний дозвіл, самостійно здійснював викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин, усвідомлюючи при цьому факт порушення відповідними діями вимог чинного законодавства.

Зважаючи на викладене, у діях відповідача наявний склад всіх чотирьох умов, необхідних для відшкодування спричиненої державі шкоди внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.

Стосовно заявленого до стягнення розміру шкоди суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок розміру збитків заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря зроблено відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 21.01.2009 за № 48/16064 (далі - Методика).

Згідно з п. 2.2 Методики факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб`єктів господарювання та розрахунковими методами.

Розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об`ємної витрати газопилового потоку застосовуються, зокрема, у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання (п.2.7.1 Методики).

Відповідно до п.4.1 Методики розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на дату виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатк 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Розмір збитків розраховується за формулою 12 Методики: З = mі х 1,1П х Aі х Кт х Кзі, де З - розмір збитків, грн; mі - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т; 1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на дату виявлення правопорушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т; Aі - безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої забруднюючої речовини; Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості; Кзі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною. Загальний розмір збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.

Пунктом 3.6 Методики визначено, що розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря), результатами інструментально-лабораторних вимірювань або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

В силу п.3.11 Методики час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту вчинення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

При проведенні позивачем розрахунку збитків, визначення маси наднормативних викидів забруднюючих речовин проведено розрахунковим методом за Звітом по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, який виконаний ТОВ НВП "Екосфера". Вихідними даними для розрахунку маси наднормативних викидів були значення масових витрат забруднюючих речовин, дані суб`єкта господарювання щодо фактичної теплової потужності енергетичних установок, фактичний час роботи обладнання.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, розмір збитків, які заподіяні державі ПФ "Вуд" в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, становить 634087,90грн.

Доводи відповідача з приводу неправомірності проведення позивачем розрахунку збитків на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 21.01.2009 за № 48/16064 з огляду на норми ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та скасування згідно з наказом Міністерства юстиції України від 11.05.2019 №1453/5 рішення про державну реєстрацію вищевказаного наказу, суд до уваги не приймає зважаючи на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Статтею 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Отже, ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" стосуються однакових правовідносин відшкодування збитків, заподіяних державі за перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря.

Єдині на території України правила визначення розмірів відшкодування і стягнення збитків в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами встановлено Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639.

Ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання; поширюється на державних інспекторів України з охорони навколишнього природного середовища та державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій при розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що виявлені за результатами державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання вимог природоохоронного законодавства.

В ході розгляду Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду справи №826/3820/18 (постанова від 21.10.2019) суд не встановив порушень законодавства при прийнятті Міністерством охорони навколишнього природного середовища України наказу від 10.12.2008 № 639 "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря". При цьому Верховний Суд зазначив, що визнання протиправним та нечинним вищевказаного наказу призводить до звільнення суб`єктів господарювання від відповідальності у зв`язку із заподіянням державі збитків в сфері охорони навколишнього природного середовища та відсутності відповідних заходів впливу у зв`язку із виявленням таких порушень законодавства. А відтак, наслідком таких дій може слугувати погіршення природного стану атмосферного повітря, відсутності сприятливих умов для життєдіяльності та екологічної безпеки, а також шкідливий вплив атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище.

Зважаючи на викладене, приймаючи до уваги принцип необхідності повної компенсації заподіяної шкоди внаслідок порушення природоохоронного законодавства, судову практику розгляду судами аналогічних спорів, а також відсутність спеціального закону, який би регулював порядок та розмір відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, у суду відсутні підстави для відмови у позові лише з огляду на проведення позивачем розрахунку збитків на підставі Методики. При цьому суд також враховує, що рішення про державну реєстрацію наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639, яким затверджено Методику, було скасовано наказом Міністерства юстиції України від 11.05.2019 № 1453/5, тобто на момент вчинення відповідачем правопорушення та проведення розрахунку збитків (14.11.2018) наказ та рішення про його державну реєстрацію були чинними.

Не погоджуючись із визначених позивачем розміром збитків, відповідач вказує, що розрахунок маси наднормативних викидів забруднюючих речовин здійснювався виключно за вихідними даними, які містяться у інформаціях ПФ "Вуд" щодо роботи джерел утворення викидів та Звіті по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, складеному ТОВ НВП "Екосфера". Однак, оригінали таких інформацій відсутні, керівник відповідача не складав і не підписував вказаних документів, а зазначені у них дані щодо часу роботи джерел утворення викидів не відповідають дійсності, тому такі докази є неналежними та мають бути відхилені судом. Також зазначає, що Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря був складений 05.04.2018 для отримання дозволу від 05.06.2018, тому незрозуміло як його дані могли використовуватись за період з 14.09.2017 по 05.04.2018.

В зв`язку із вказаним відповідачем проведено власний розрахунок шкоди, розмір якої може складати 193512,50грн.

Суд приймає до уваги, що матеріали справи містять копії інформацій ПФ "Вуд" щодо роботи джерел утворення викидів, дійсність яких заперечується відповідачем.

Згідно з ч. 2 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Частиною 6 ст. 91 ГПК України передбачено, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Ухвалою від 02.12.2020 суд за клопотанням представника відповідача витребовував у Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області оригінали для огляду інформацій ПФ "Вуд" щодо роботи джерел утворення викидів за період з 14.09.2017 по 04.06.2018, копії яких долучені до матеріалів позовної заяви, а також належним чином завірені копії доказів отримання позивачем від відповідача вказаних інформацій (супровідний лист, тощо).

Однак позивач оригінали вищезазначених доказів не надав та повідомив, що вони у нього відсутні, оскільки оригінали інформацій супровідним листом позивача № 4502/02 від 20.11.2018 були скеровані на адресу ВБКОЗ УСБУ у Хмельницькій області та згідно з листом УСБУ у Хмельницькій області від 22.01.2021 знищені, у зв`язку із закінченням строку зберігання.

Відповідно до абз. 2 ч. 6 ст. 91 ГПК України, якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

При цьому обов`язок суду не приймати доказ, поданий в копії, за відсутності його оригіналу і при наявності заперечень учасника справи не залежить від причин, з яких такий оригінал не може бути наданий.

Також суд враховує, що згідно з долученими до матеріалів справи наказами директора ПФ "Вуд" № 15 від 10.10.2017 "Про ремонт основних засобів", № 16 від 10.10.2017 "Про необхідність придбання котла водогрійного", № 17 від 18.10.2017 "Про модернізацію основних засобів", №3 від 20.02.2018 "Про роботу основних засобів", накладної № 50 від 12.10.2017, товарно-транспортної накладної № 16 від 13.10.2017, акту приймання-передачі основних фондів від 01.03.2018, в період з 10.10.2017 по 28.02.2018 твердопаливний котел КВ-0,4БТ та сушильний барабан ЕК-300 не експлуатувались, а з 01.03.2018 працювали в режимі з 09.00 год. по 13.00 год. Тому зазначений у інформаціях час роботи вказаних джерел утворення викидів суперечить вищевказаним доказам.

За таких обставин, зважаючи на приписи абз. 2 ч. 6 ст. 91 ГПК України, суд не приймає до уваги копії інформацій ПФ "Вуд" щодо роботи джерел утворення викидів за період з 14.09.2017 по 04.06.2018, які були долучені до позовної заяви.

З приводу використання позивачем при проведенні розрахунку маси наднормативних викидів забруднюючих речовин Звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, складеного ТОВ НВП "Екосфера", суд зазначає, що вказаний звіт є одним із джерел отримання необхідної інформації для розрахунку завданих збитків згідно з п. 3.6 Методики.

Відповідно до п. 1.14.2. Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 № 7 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 15.03.1995 за № 61/597, інвентаризація викидів - систематизація інформації про розміщення джерел забруднення атмосфери на території, види і кількісний склад забруднюючих речовин, що викидаються у атмосферне повітря.

Згідно з п. 2.5.1 вказаної Інструкції, в розділі "Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин" надаються параметри джерел викидів, потужність та інші відомості у відповідності з додатком N 2 (таблиця 2.2.). Визначення забруднюючих речовин, їх кількісних та якісних характеристик проводиться на основі прямих вимірювань забруднюючих речовин, проектних даних (або технологічного регламенту) та розрахункових методів.

Показники, передбачені таблицею 2.2 (графи 14, 15-16, 17-18), які виконані прямими вимірами, розрахунковими методами чи взяті з проекту (або з техрегламенту), є обов`язковими. Одержані показники аналізуються і за визначену величину приймається показник, який найбільш відображає викиди від діючого технологічного обладнання при нормальних умовах його експлуатації (п. 2.5.3 Інструкції).

Таким чином, Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря містить інформацію про види і кількісний склад забруднюючих речовин, що викидаються у атмосферне повітря джерелами утворення викидів.

Як вбачається із складеного ТОВ НВП "Екосфера" Звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПФ "Вуд", він виконаний з метою оцінки забруднення атмосфери існуючими джерелами емісії, визначення допустимих емісії, гарантуючих нормативну якість повітря у приземному шарі. У вказаному Звіті в таблиці 2.2 відображена визначена потужність викиду забруднюючих речовин кожного джерела викидів (зокрема у г/с), в тому числі і джерел викидів №№ 1-7, 9-13, 18-22, які працювали за відсутності відповідного дозволу.

Суд приймає до уваги, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження проведення заміни джерел утворення викидів (крім твердопаливного котла), зміни умов їх експлуатації в період здійснення викидів забруднюючих речовин без спеціального дозволу, в тому числі і на момент проведення інвентаризації та складення Звіту, які б могли вплинути на потужність викиду. В той же час факт заміни твердопаливного котла також не спростовує вказаного, з огляду на те, що марка (потужність) нового котла і виведеного з експлуатації співпадає.

При обрахунку розміру збитків позивач використав дані Звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПФ "Вуд" щодо визначеної потужності викиду лише тих джерел утворення викидів, які працювали в період, за який у відповідача був відсутній спеціальний дозвіл.

За таких обставин суд дійшов висновку, що Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПФ "Вуд" є належним джерелом достовірних вихідних даних для встановлення потужності викиду та визначення маси забруднюючої речовини.

Однак оскільки при розрахунку розміру збитків позивач визначив масу наднормативного викиду забруднюючих речовин з врахуванням фактичного часу роботи обладнання, вказаного у інформаціях, які суд не прийняв до уваги, то суд не може визнати наданий розрахунок правомірним та обґрунтованим.

Як вбачається з п. 4.1 Методики маса забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, є складовою формули розрахунку збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. А тому неправильний розрахунок позивачем маси викиду забруднюючих речовин має своїм наслідком помилковий розрахунок розміру збитків, заявлених до стягнення у даній справі, що виключає можливість задоволення позовних вимог прокурора у розмірі заявленому до стягнення.

В той же час відповідач, здійснюючи власний розрахунок розміру збитків за період з 14.09.2017 по 04.06.2018, вказав фактичний час роботи для таких джерел утворення викидів, як твердопаливний котел КВ-0,4 БТ - 332 год., сушильний барабан енергетичного ЕК-300 - 332 год. При цьому щодо часу роботи іншого обладнання, вказаного позивачем при розрахунку збитків, у відповідача відсутні будь-які заперечення.

Суд враховує, що норми ст.ст. 41, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" закріплюють принцип обов`язкової компенсації заподіяної шкоди внаслідок порушення природоохоронного законодавства

Суд встановив, що відповідач допустив порушення законодавства про охорону атмосферного повітря, оскільки здійснював викиди забруднюючих речовин без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, що не заперечується також і самим відповідачем.

З огляду на вказане з метою забезпечення відшкодування завданих державі збитків в сфері охорони навколишнього природного середовища, суд провів власний розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів, щодо часу роботи яких заперечує відповідач (твердопаливний котел КВ-0,4 БТ, сушильний барабан енергетичного ЕК-300) за вказаною позивачем у розрахунку формулою, з врахуванням часу роботи вказаного обладнання, визначеного відповідачем у його розрахунку, та даних Звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПФ "Вуд" (таблиця 2.2, графа 20).

Так, маса наднормативних викидів забруднюючих речовин від експлуатації твердопаливного котла КВ-0,4 БТ (джерело викидів № 1) становить:

-6

mco = 1,346 х 332 х 3600 х 10 = 1,61 тн

-6

mNOx = 0,144 х 332 х 3600 х 10 = 0,17 тн

-6

mтв = 0,055 х 332 х 3600 х 10 = 0,07 тн

-6

mSO2 = 0,069х 332 х 3600 х 10 = 0,08 тн

Маса наднормативних викидів забруднюючих речовин від експлуатації сушильного барабану енергетичного ЕК-300 (джерело викидів № 9) становить:

-6

mco = 1,317 х 332 х 3600 х 10 = 1,57 тн

-6

mNOx = 0,140 х 332 х 3600 х 10 = 0,17 тн

-6

mтв = 0,065 х 332 х 3600 х 10 = 0,08 тн

Час роботи інших джерел утворення викидів відповідачем не оспорювався. Будь-яких доказів на підтвердження іншого часу роботи, ніж вказано у розрахунку позивача, відповідач не надав і у власному розрахунку підтвердив, що загальний розмір маси наднормативних викидів забруднюючих речовин (речовини у вигляді суспендованих твердих частинок недиференційованих за складом) від експлуатації джерел викидів №№ 2-4, 6-7, 10-13, 18-22 складає 1,0. При цьому зазначення відповідачем іншої маси наднормативних викидів забруднюючих речовин джерела викидів № 22 (пересипка тирси з відкритого складу в бункер топкової сушильного барабану) зважаючи на незначний показник не впливає на загальний розмір маси наднормативних викидів забруднюючих речовин (1,0 тн).

Також відповідач не оспорює часу роботи пакувальної установки (джерело викидів № 5), маса наднормативних викидів забруднюючих речовин від якої становить: кислота оцтова 0,003тн, вуглецю оксид 0,0001 тн.

Отже, маса наднормативних викидів забруднюючих речовин (загальна маса) буде становити:

- речовини у вигляді твердих суспендованих частинок: 0,07 + 0,08 + 1,0 = 1,15 (тн)

- NOx (в перерахунку на NO2): 0,17 + 0,17 + 0,003 = 0,34 (тн)

- двоокис сірки (ангідрид сірчистий) 0,08 тн

- вуглецю оксид: 1,61 + 1,57 + 0,0001 = 3,18 (тн)

- кислота оцтова - 0,003 тн

Згідно з формулою 12 Методики (З = mі х 1,1П х Aі х Кт х Кзі), загальний розмір збитків, який обґрунтовано заявлено позивачем до стягнення, становить 195951,99грн, в тому числі:

Назва забрудню-ючої речовиниmi, тонн1,1ПГДКАіКзіКтЗ, грнречовини у вигляді твердих суспендованих частинок1,1540950,156,6711,6953084,08NOx (в перерахунку на NO2)0,3440950,042511,6958824,68двоокис сірки (ангідрид сірчистий)0,0840950,052011,6911072,88вуглецю оксид3,1840953,03,311,6972624,25кислота оцтова0,00340950,0616,6711,69346,1

Відповідач у в судовому засіданні 08.02.2021 усно заявив про застосування позовної давності.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Суд зазначає, що порушення вимог природоохоронного законодавства здійснювалося відповідачем у період з 14.09.2017 по 04.06.2018, проте позивач здійснив перевірку та виявив вказане порушення у період з 05.06.2018 по 11.06.2018, що підтверджується актом № 242/02.

Перебіг позовної давності у спорах, пов`язаних із стягненням завданої природі шкоди, починається із дня складення акта про відповідне порушення (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.06.2018 по справі №910/10452/17).

Враховуючи, що позов про стягнення збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, поданий прокуратурою 30.10.2020, а позовні вимоги ґрунтуються на акті перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства №242/02, яка проводилась у період з 05.06.2018 по 11.06.2018, то суд дійшов висновку, що прокурор звернувся до суду із позовними вимогами про стягнення збитків в межах строку позовної давності.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на усе вищевикладене, суд вважає, що обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню, є позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків у розмірі 195951,99 грн, завданих викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу. У стягненні 438135,91 грн суд відмовляє.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області м. Хмельницький до Приватної фірми "Вуд" м. Хмельницький про стягнення 634087,90 грн. збитків, завданих викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу задовольнити частково.

Стягнути з Приватної фірми "Вуд" (м. Хмельницький, вул. Тернопільська, буд. 19, код 31156867) на розподільчий рахунок Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області (отримувач: УК у м.Хмельницький, номер рахунку (IBAN): UA22899998033312933100002202, код класифікації доходів бюджету 24062100, код отримувача 38045529, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) 195951,99грн (сто дев`яносто п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят одну гривню 99 коп.) збитків, завданих викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу.

Стягнути з Приватної фірми "Вуд" (м. Хмельницький, вул. Тернопільська, буд. 19, код 31156867) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м.Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 2939,28 грн. (дві тисячі дев`ятсот тридцять дев`ять гривень 28 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

У стягненні 438135,91 грн збитків відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 15.03.2021.

СуддяЛ.О. Субботіна

Віддруковано у 4 примірниках: 1- до справи, 2- позивачу (29000, м. Хмельницький, вул. Івана Франка, 2/2), 3- відповідачу (29000, м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 19), 4- Хмельницькій обласній прокуратурі (29000, м.Хмельницький, пров. Військоматський, 3). Надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення.