Постанова
Іменем України
17 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 360/469/18
провадження № 61-8721св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України,
відповідачі: Пилиповицька сільська рада Бородянського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Державне підприємство Клавдієвське лісове господарство ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмет спору на стороні відповідачів: Житлово-будівельний кооператив Джерело , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 ,
особа, яка подала касаційну скаргу - Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Українська будівельна корпорація ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Українська будівельна корпорація , на рішення Бородянського районного суду Київської області від 07 травня 2019 року у складі судді Унятицького Д. Є. та постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Кравець В. А., Мазурик О. Ф., Писаної Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2018 року перший заступник прокурора Київської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України з позовом, у якому просив:
визнати недійсними рішення 15 сесії 4 скликання Пилиповицької сільської ради Бородянського району Київської області (далі - Пилиповецька сільська рада) від 25 листопада 2004 року про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки житлово-будівельному кооперативу Джерело (далі - ЖБК Джерело ), рішення 16 сесії 4 скликання Пилиповицької сільської ради Бородянського району від 30 грудня 2004 року про передачу у приватну власність земельних ділянок членам ЖБК Джерело за рахунок земель Клавдієвського держлісгоспу на умовах оренди з правом передачі у власність громадянам/членам кооперативу для житлового будівництва в межах с. Пилиповичі Пилиповицької сільської ради, загальною площею 25,8 га;
визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки: серія ЯГ № 177732, площею 5,1218 га, кадастровий номер 3221087500:02:002:0151, виданий ОСОБА_1 ; серія ЯГ № 177736, загальною площею 2,7954 га, кадастрові номери: 3221087500:02:002:0135, 3221087500:02:002:0137, 3221087500:02:002:0138, 3221087500:02:002:0150, виданий ОСОБА_2 ; серії ЯГ № 177735, загальною площею 3,000 га, кадастрові номери: 3221087500:02:002:0136, 3221087500:02:002:0139, 3221087500:02:002:0152, виданий ОСОБА_3 ; серія ЯГ № 177733, загальною площею 8,5000 га, кадастрові номери: 3221087500:02:002:0145, 3221087500:02:002:0143, 3221087500:02:002:0146, 3221087500:02:002:0144 та серія ЯГ №177734, загальною площею 2,4886 га, кадастрові номери: 3221087500:02:002:0148, 3221087500:02:002:0141, 3221087500:02:002:0147, 3221087500:02:002:0149, 3221087500:02:002:0142, видані ОСОБА_4 ;
витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 5,1218 га, кадастровий номер 3221087500:02:002:0151; ОСОБА_2 земельні ділянки, загальною площею 2,7954 га, кадастрові номери: 3221087500:02:002:0135, 3221087500:02:002:0137, 3221087500:02:002:0138, 3221087500:02:002:0150; ОСОБА_3 земельні ділянки, загальною площею 3,000 га, кадастрові номери: 3221087500:02:002:0136, 3221087500:02:002:0139, 3221087500:02:002:0152; ОСОБА_4 , загальною площею 8,5000 га, кадастрові номери: 3221087500:02:002:0145, 3221087500:02:002:0143, 3221087500:02:002:0146, 3221087500:02:002:0144 та загальною площею 2,4886 га, кадастрові номери: 3221087500:02:002:0148, 3221087500:02:002:0141, 3221087500:02:002:0147, 3221087500:02:002:0149, 3221087500:02:002:0142, загальною вартістю 1 748 082,84 грн, які розташовані у с. Пилиповичі Пилиповицької сільської ради.
Позов обґрунтований тим, що рішенням 15 сесії 4 скликання Пилиповицької сільської ради від 25 листопада 2004 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення ЖБК Джерело земельної ділянки на умовах оренди з правом безоплатної приватизації у власність громадянам (членам кооперативу) для житлового будівництва в межах Пилиповицької сільської ради за рахунок земель лісового фонду Клавдієвського держлісгоспу, загальною площею 25,8 га, та вилучено земельну ділянку із земель лісового фонду Клавдієвського держлісгоспу. Рішенням 16 сесії 4 скликання Пилиповицької сільської ради від 30 грудня 2004 передано безоплатно у приватну власність земельні ділянки 90 членам ЖБК Джерело , які на підставі вказаного рішення отримали державні акти на право власності на земельні ділянки та відчужили їх на користь ОСОБА_5 , згідно з договорами купівлі-продажу від 25 січня 2006 року № № 64, 67, 70, 73, 76, 79, 82 та від 29 січня 2006 року № № 238, 241, загальною площею 5,1220 га. На підставі цих договорів, 06 березня 2006 року ОСОБА_5 отримав державний акт на право власності, серія ЯБ 790660.
Надалі згідно з договором купівлі-продажу від 01 червня 2006 року № 1572 ОСОБА_5 відчужив земельні ділянки площею 5,1218 га у с. Пилиповичі Бородянського району Київської області на користь ОСОБА_1 , який 31 липня 2006 року отримав державний акт на право власності, серія ЯГ № 177732, на земельну ділянку площею 5,1218, кадастровий номер 3221087500:02:002:0151, для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд, про що здійснено відповідний запис в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі №010632400080 та на користь ОСОБА_7 згідно з договорами купівлі-продажу від 21 січня 2006 року № № 193, 196, 199, 202, площею 1,0000 га.
06 березня 2006 року ОСОБА_7 отримав державний акт на право власності, серія ЯБ 790659. Згідно з договором купівлі-продажу від 01 червня 2006 року № 1976 ОСОБА_7 відчужив на користь ОСОБА_2 земельні ділянки площею 1,0000 га та згідно з договорами купівлі-продажу від 30 січня 2006 року № № 273, 263, 260, 269, 266, 275 на користь ОСОБА_6 площею 1,3033, від 07 лютого 2006 року та № № 337, 340 площею 0,4924 га.
06 березня 2006 року та 16 травня 2006 року ОСОБА_6 отримав державні акти на право власності на земельні ділянки, серія ЯБ № 790657 та серія ЯГ № 253512.
Надалі згідно з договорами купівлі-продажу від 01 червня 2006 року № № 1567, 1570 ОСОБА_6 відчужив земельні ділянки площею 1,3033 га та 0,4924 га на користь ОСОБА_2 та згідно з договорами купівлі-продажу від 27 січня 2006 року № № 124, 190, 139, 127, 130, 136, 133, 145, 148, 142 на користь ОСОБА_8 площею 2,5000 га.
ОСОБА_2 отримала державний акт на право власності, серія ЯГ № 177736 31 липня 2006 року, а ОСОБА_8 - 06 березня 2006 року, серія ЯБ 790658.
Надалі згідно з договорами купівлі-продажу від 01 червня 2006 року № 1578 ОСОБА_8 відчужив ОСОБА_99 земельні ділянки площею 2,5000 га та згідно договору купівлі-продажу від 25 січня 2006 року № 60, 57, 54, від 27 січня 2006 року № № 187, 151, 169, 157, 154, 166, 163, 172, 184, 175, 181, 178, від 29 січня 2006 року № № 235, 214, 256, 247, 253, 250, 244, 220, 229, 232, 223, 211, 226, 217 ОСОБА_61 - площею 7,2500 га, від 08 лютого 2006 року № 344 площею 0,2500 га.
25, 27, 29 січня 2006 року та 16 травня 2006 року ОСОБА_61 отримав державні акти на право власності, серія ЯБ 790656 та серія ЯГ 253511.
Згідно з договорами купівлі-продажу від 01 червня 2006 року № № 1584, 1587 ОСОБА_61 відчужив ОСОБА_3 земельні ділянки площею 0,5000 га.
31 липня 2006 року ОСОБА_99 отримав державний акт на право власності, серія ЯГ № 177735.
Згідно з договором купівлі-продажу від 01 червня 2006 року № 1581 ОСОБА_61 відчужив ОСОБА_4 земельні ділянки площею 7,2500 га.
ОСОБА_4 згідно з договорами купівлі-продажу від 01 січня 2006 № № 1632, 1629, 1626, 1623, 1620, 1617, 1614, 1611, 1608, 1605, 1602, 1599, 1596, 1590 з первинними власниками набула право власності на земельні ділянки площею 3,7386 га.
31 липня 2006 ОСОБА_4 отримала державний акт, серія ЯГ №177733, на право власності на земельну ділянку площею 8,5000 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, про що здійснено відповідний запис в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010632400077.
Також ОСОБА_4 отримала державний акт, серія ЯГ №177734, на право власності на земельну ділянку площею 2,4886 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, про що було здійснено відповідний запис в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010632400076.
Відповідно до частини першої статті 149 ЗК України вилучення земельних ділянок проводиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. Вилучення з постійного користування Клавдієвського держлісгоспу, правонаступником якого є Державне підприємство Клавдієвське лісове господарство (далі - ДП Клавдієвське лісове господарство ), земельних лісових ділянок державної власності не належало до компетенції Пилиповицької сільської ради.
ЖБК Джерело , якому надано в оренду спірні земельні ділянки, не є спеціалізованим лісогосподарським підприємством та не має у своїй структурі спеціалізованого лісогосподарського підрозділу, а лісова ділянка передана для цілей не передбачених законодавством. Таким чином, вказані земельні ділянки вибули з власності держави з порушенням законодавства.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 07 травня 2019 року в позові відмовлено.
Відмовивши в позові, суд першої інстанції виходив з того, що землі лісового фонду не могли перебувати у власності фізичних осіб, а спірні земельні ділянки були передані у власність третіх осіб без переведення у нелісові. Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України в лютому 2018 року зі спливом позовної давності, що є підставою для відмови в позові.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області задоволено частково. Рішення Бородянського районного суду Київської області від 07 травня 2019 року скасовано, позов задоволено частково.
Визнано недійсним рішення 16 сесії 4 скликання Пилиповицької сільської ради від 30 грудня 2004 року про передачу у приватну власність земельних ділянок членам ЖБК Джерело за рахунок земель Клавдієвського держлісгоспу на умовах оренди з правом передачі у власність громадянам/членам кооперативу для житлового будівництва в межах с. Пилиповичі Пилиповицької сільської ради, загальною площею 25,8 га.
Визнано недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки: серія ЯГ №177732, площею 5,1218 га, кадастровий номер 3221087500:02:002:0151, виданий ОСОБА_1 ; серія ЯГ №177736, загальною площею 2,7954 га, кадастрові номери: 3221087500:02:002:0135, 3221087500:02:002:0137, 3221087500:02:002:0138, 3221087500:02:002:0150, виданий ОСОБА_2 ; серія ЯГ №177735, загальною площею 3,000 га, кадастрові номери: 3221087500:02:002:0136, 3221087500:02:002:0139, 3221087500:02:002:0152, виданий ОСОБА_3 ; серія ЯГ №177733, загальною площею 8,5000 га, кадастрові номери: 3221087500:02:002:0145, 3221087500:02:002:0143, 3221087500:02:002:0146, 3221087500:02:002:0144 та серія ЯГ 177734, загальною площею 2,4886 га, кадастрові номери: 3221087500:02:002:0148, 3221087500:02:002:0141, 3221087500:02:002:0147, 3221087500:02:002:0149, 3221087500:02:002:0142, видані ОСОБА_4 .
Витребувано на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 5,1218 га, кадастровий номер 3221087500:02:002:0151; ОСОБА_2 земельні ділянки, загальною площею 2,7954 га, кадастрові номери: 3221087500:02:002:0135, 3221087500:02:002:0137, 3221087500:02:002:0138, 3221087500:02:002:0150; ОСОБА_3 земельні ділянки, загальною площею 3,000 га, кадастрові номери: 3221087500:02:002:0136, 3221087500:02:002:0139, 3221087500:02:002:0152; ОСОБА_4 , загальною площею 8,5000 га, кадастрові номері: 3221087500:02:002:0145, 3221087500:02:002:0143, 3221087500:02:002:0146, 3221087500:02:002:0144 та загальною площею 2,4886 га, кадастрові номерами: 3221087500:02:002:0148, 3221087500:02:002:0141, 3221087500:02:002:0147, 3221087500:02:002:0149, 3221087500:02:002:0142, загальною вартістю 1 748 082,84 грн., які розташовані в с. Пилиповичі Пилиповицької сільської ради. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що позов є обґрунтованим, оскільки суд першої інстанції встановив, що передання спірної земельної ділянки відбулась з порушенням порядку, встановленого земельним та лісовим законодавством.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги в частині скасування рішення 16 сесії 4 скликання Пилиповицької сільської ради від 30 грудня 2004 року, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування цих земельних ділянок на користь держави з чужого незаконного володіння є обґрунтованими, тому позов в цій частині підлягає задоволенню. Позов в частині визнання недійсним рішення 15 сесії 4 скликання Пилиповицької сільської ради Бородянського району від 25 листопада 2004 року задоволенню не підлягає, з огляду на постанову Апеляційного суду Київської області від 22 грудня 2006 року, яка набрала законної сили.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що встановивши обґрунтованість вимог позивача про визнання недійсним рішення Пилиповицької сільської ради від 30 грудня 2004 року, державних актів на право власності на спірні земельні ділянки та витребування цих земельних ділянок на користь держави, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про застосування позовної давності. Про застосування позовної давності заявлено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення заяви ОСОБА_16 , з огляду на його процесуальний статус у справі. Водночас суд апеляційної інстанції вказав, що перебіг позовної давності починається від дня, коли про відповідні обставини, тобто про порушення права, довідалася, могла довідатися або зобов`язана була довідатися особа, яка є носієм цивільного права, а не інша особа, зокрема й прокурор як особа, якій законом надано повноваження щодо захисту цього права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Українська будівельна корпорація (далі - ТОВ ВФ Українська будівельна корпорація , Товариство) звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Бородянського районного суду Київської області від 07 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року, просило скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що ТОВ ВФ Українська будівельна корпорація з 2008-2009 років є власником 11 земельних ділянок, які вилучені у Товариства на підставі оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції. Проте Товариство до участі у справі не залучено. Незалучення Товариства до участі у цій справі є обов`язковою підставою для скасування судових рішень відповідно до пункту 8 частини першої статті 411 ЦПК України.
Суди порушили частину третю статті 53 ЦПК України, не встановили всіх істотних обставин справи, а саме щодо дійсного власника земельних ділянок.
Суди ухвалили рішення на підставі доказів, одержаних з порушенням порядку.
Суди порушили право Товариства на об`єктивний і справедливий суд та позбавили власника його майна.
Суди не перевірили підстав для подання позову прокурором.
Аргументи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу перший заступник прокурора Київської області просив залишити касаційну скаргу без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального і процесуального права.
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна на момент пред`явлення позову, 26 лютого 2018 року, та на сьогодні відсутні відомості щодо реєстрації права власності на спірні земельні ділянки за ТОВ ВФ Українська будівельна корпорація . Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки належить фізичним особам. Відповідачі, зловживаючи процесуальними правами, не повідомили суд, що вони є дійсними власниками спірних ділянок.
Суд взяв до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 14 листопада 2018 року, справа № 183/1617/16, згідно з якими повернення у державну власність земельних ділянок обмежених в цивільному обороті, незаконно відчужених фізичним особа державним органом виконавчої влади на підставі скасованих судових рішень, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоб таке використання відбувалося за законом і цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема особливим статусом земельної ділянки - належністю її до земель лісового призначення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що рішенням 15-ї сесії 4-го скликання Пилиповицької сільської ради Бородянського району Київської області від 25 листопада 2004 року затверджений проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки ЖБК Джерело на умовах оренди, з правом безоплатної передачі у власність громадянам (членам кооперативу) для житлового будівництва в межах с. Пилиповичі Пилиповицької сільської ради Бородянського району Київської області за рахунок земель лісового фонду Клавдієвського держлісгоспу, загальною площею 25,8 га; вилучена земельна ділянка, загальною площею 25,8 га, із земельного фонду Клавдієвського держлісгоспу та передана ЖБК Джерело на умовах оренди з правом безоплатної передачі у власність громадянам (членам кооперативу) для житлового будівництва в межах с. Пилиповичі Пилиповицької сільської ради Бородянського району Київської області, загальною площею 25,8 га, що підтверджується копією рішення.
На підставі рішення Пилиповицької сільської ради Бородянського району Київської області від 30 грудня 2004 року №15-XXV (том 1, а. с. 51-59) ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_100 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 отримали державні акти на право власності на земельну ділянку, що підтверджується копіями державних актів (том 1, а. с. 135-137, 139-182, 184-191).
Відповідно до договорів купівлі-продажу земельних ділянок відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 набули право власності на спірні земельні ділянки (том 1, а. с. 88-118, 120-125, 127-134).
Постановою Апеляційного суду Київської області від 22 грудня 2006 року у справі за адміністративним позовом Чорнобильського міжрайонного прокурора, який діє в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Бородянського відділу земельних ресурсів, до Пилиповицької сільської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ДП Клавдієвський лісгосп , ЖБК Джерело , про визнання незаконним рішення 15 сесії від 25 листопада 2004 року, апеляційну скаргу Пилиповицької сільської ради задоволено. Постанову Бородянського районного суду від 26 липня 2006 року скасовано та ухвалено нову постанову про відмову Чорнобильському міжрайонному прокурору, який діє в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Бородянського районного відділу земельних ресурсів, у позові про визнання незаконним рішення 15-ої сесії Пилиповицької сільської ради 4-го скликання від 25 листопада 2004 року (том 7, а. с. 35-38).
Припинивши речове право ДП Клавдієвське лісове господарство на земельні ділянки загальною площею 25,8 га лісогосподарського призначення, що відносяться до лісів першої групи, Пилипивицькою сільською радою не змінено її цільове призначення в порядку, передбаченому статтями 20, 57, 122 ЗК України.
Рішенням Пилиповицької сільської ради Бородянського району Київської області від 30 грудня 2004 року передано безоплатно у приватну власність земельні ділянки 90 членам ЖБК Джерело для будівництва житлових будинків у с. Пилиповичи Бородянського району Київської області.
На підставі цього рішення Пилиповицької сільської ради Бородянським районним відділом земельних ресурсів Київської області видано державні акти на право власності на земельні ділянки, які отримали громадяни: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_100 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 .
Громадяни відчужили свої земельні ділянки та станом на час звернення прокурора з цим позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які є відповідачами у справі, набули право власності на спірні земельні ділянки, про що свідчать копії договорів купівлі-продажу.
Згідно з витягом з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновниками (членами) ОК ЖБК Джерело станом на 30 грудня 2004 року були: ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 .
Громадяни, які за рішенням Пилиповицької сільської ради Бородянського району Київської області від 30 грудня 2004 року отримали спірні земельні ділянки, станом на час прийняття цього рішення не були членами ЖБК Джерело , тому не мали права на безкоштовне отримання у приватну власність зазначених земельних ділянок.
За вказаним фактом 21 листопада 2017 року прокуратура області внесла відомості до ЄРДР №42017110000000620 щодо незаконного заволодіння земельними ділянками державної власності лісогосподарського призначення особами, які не були членами ЖБК Джерело , у зв`язку з чим скоєно кримінальне правопорушення, передбачене частиною першої статті 190 КК України.
Згідно з листом Пилиповицької сільської ради від 29 травня 2017 року №02-41/208 на момент прийняття рішення Пилиповицької сільської ради Бородянського району Київської області від 30 грудня 2004 року містобудівна документація на ЖБК Джерело розроблена не була і відповідне коригування у Генеральний план с. Пилиповичі Бородянського району, що був розроблений Інститутом УКРНДІП цивільсільбуд за замовленням Держбуду УРСР (протокол технічної наради від 23 серпня 1993 року № 175/112) та затверджений рішенням Виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів від 11 червня 1984 року № 271, не вносилось (том 1, а. с. 60).
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У серпні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалами Верховного Суду від 23 грудня 2020 року, 17 лютого 2021 року у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Українська будівельна корпорація про виклик учасників справи, зокрема товариства для надання пояснень у судовому засіданні, відмовлено.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (частини перша та друга статті 11 ЦПК України).
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 321 ЦК України).
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вказана норма права визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Правильне визначення складу сторін у справі є запорукою ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 61-61цс18, зазначено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.
У касаційній скарзі ТОВ ВФ Українська будівельна корпорація посилається на те, що згідно з постановою суду апеляційної інстанції витребувано земельні ділянки, кадастрові номери 3221087500:02:002:0151; 3221087500:02:002:0135; 3221087500:02:002:0137; 3221087500:02:002:0138; 3221087500:02:002:0150; 3221087500:02:002:0144; 3221087500:02:002:0148; 3221087500:02:002:0141; 3221087500:02:002:0147; 3221087500:02:002:0149; 3221087500:02:002:0142. Проте Товариство з 2008 -2009 років є власником цих земельних ділянок, надавши на підтвердження договори купівлі-продажу та державні акти на право власності на земельні ділянки.
Суд касаційної інстанції встановив, що ТОВ ВФ Українська будівельна корпорація на підставі договорів купівлі-продажу, укладених у 2008-2009 роках належать земельні ділянки, кадастрові номери: 3221087500:02:002:0151; 3221087500:02:002:0135; 3221087500:02:002:0137; 3221087500:02:002:0138; 3221087500:02:002:0150; 3221087500:02:002:0144; 3221087500:02:002:0148; 3221087500:02:002:0141; 3221087500:02:002:0147; 3221087500:02:002:0149; 3221087500:02:002:0142, що підтверджується державними актами на право власності на земельну ділянку, які зареєстровані в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.
Звернувшись із вказаним позовом, прокурор обґрунтував повернення у державну власність земельних ділянок обмежених в цивільному обороті, належних до земель лісового призначення, незаконно відчужених фізичним особам державним органом виконавчої влади на підставі неправомірних рішень. Тобто, прокурор оспорював законність набуття відповідачами - фізичними особами земельних ділянок у власність.
Товариство заперечує законність рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки є власником вказаних вище земельних ділянок на підставі договорів купівлі - продажу від 25 квітня 2008 року та договору купівлі - продажу від 23 червня 2009 року.
Враховуючи підстави, якими прокурор обґрунтував позов, а також висновки судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд вважає, що задоволення цього позову впливає на цивільні права й інтереси Товариства.
Досліджуючи правові підстави перебування у власності відповідачів вказаних вище земельних ділянок, суд не виявив, що позов стосується інтересів ще однієї особи, яка не була залучена до розгляду справи, а саме ТОВ ВФ Українська будівельна корпорація як власника цих земельних ділянок.
З огляду на вказане Верховний Суд вважає, що суди ухвалили рішення про права, інтереси й обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі.
Верховний Суд зазначає, що рішення суду відповідає вимогам частин першої-третьої статті 263 ЦПК України, якщо спір про задоволення позову вирішений, зокрема з участю належного відповідача.
Верховний Суд зазначає, що відповідач - це особа, яка, на думку позивача порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач залучається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.
Неналежна сторона у цивільному процесі - це особа, стосовно якої суд встановив, що вона не є ймовірним суб`єктом тих прав, свобод, законних інтересів чи юридичних обов`язків, щодо яких суд повинен ухвалити рішення, і у зв`язку з цим проведено її заміну або ухвалено рішення про відмову в позові.
У разі пред`явлення позову не до всіх відповідачів суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших осіб до участі у справі як відповідачів чи співвідповідачів. Суд зобов`язаний вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і стосовно тих відповідачів, які зазначені у ньому. За клопотанням позивача у разі неможливості розгляду справи без участі відповідача чи співвідповідачів у зв`язку з характером спірних правовідносин, суд залучає його чи їх до участі у справі, що визначено статтею 51 ЦПК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 61-61цс18 зазначено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, суд повинен враховувати характер спірних правовідносин, визначену ним норму матеріального права, яка підлягає застосуванню, та матеріально-правовий інтерес у вирішенні справи
У справі, що переглядається, предметом спору є, зокрема 11 земельних ділянок, які на праві власності належать ТОВ ВФ Українська будівельна корпорація і які витребувано на користь держави в особі Кабінету Міністрів України.
Посилання у відзиві на касаційну скаргу на те, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна на момент пред`явлення позову, 26 лютого 2018 року, та на сьогодні відсутні відомості щодо реєстрації права власності на спірні земельні ділянки за ТОВ ВФ Українська будівельна корпорація , не спростовує порушення судовими рішеннями прав Товариства.
Відповідно до пунктів другого, третього розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення" Закону України Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та інших законодавчих актів України державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, визначеному цим Законом, здійснюється з 01 січня 2013 року. Встановлено, що до 01 січня 2013 року державна реєстрація: права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводиться територіальними органами земельних ресурсів.
Верховний Суд зазначає, що до 01 січня 2013 року право власності на земельну ділянку приватної форми власності посвідчувалося такими документами, зокрема державним актом, цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеної в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою, зокрема договором купівлі-продажу. Правовстановлюючі документи на землю, що були видані до 01 січня 2013 року зберігають юридичну силу.
З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з неповним з`ясуванням фактичних обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення, впливають на права та законні інтереси особи - Товариства, щодо якої не вирішено питання про залучення її до участі у справі, та дійшов висновку про скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду суду необхідно з`ясувати коло осіб, які є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір, тобто визначити належних відповідачів у справі, вирішити питання про залучення до участі у справі як належного відповідача Товариства, встановити обставини з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, надати належну оцінку твердженням та запереченням сторін у справі, правильно застосувати норми матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вирішуючи спір, суду необхідно врахувати висновки Великої Палати ВерховногоСуду у справі № 359/3373/16-ц, провадження № 14-20цс21, за позовом першого заступника прокурора Київської області, який діє в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного підприємства Бориспільське лісове господарство , до Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_110 , Товариства з обмеженою відповідальністю Березова роща , Товариства з обмеженою відповідальністю Сілквей комунікейшн , Товариства з обмеженою відповідальністю Зелена садиба , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_115 , ОСОБА_116 , ОСОБА_117 , ОСОБА_118 , ОСОБА_119 , ОСОБА_120 , ОСОБА_121 , ОСОБА_122 , ОСОБА_123 , ОСОБА_124 , ОСОБА_125 , ОСОБА_126 , ОСОБА_127 , Реєстраційна служба Бориспільського міськрайонного управління юстиції, Головне територіальне управління юстиції в Київській області, приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Мурга С. Г., про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування, державних актів на право власності на земельні ділянки, свідоцтва про право власності на земельні ділянки, рішень про державну реєстрацію права власності на ці об`єкти нерухомого майна, договорів іпотеки та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння.
Справу № 359/3373/16-ц, провадження № 14-20цс21, Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 19 січня 2021 року прийняла та призначила до розгляду.
Щодо інших доводів касаційної скарги, а саме представництва в суді прокурором інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України, правомірність набуття особами права власності на земельні ділянки, належність та достовірність доказів у справі, Верховний Суд зазначає, вирішення позову з неналежним відповідачем не може мати наслідки встановлення судом обставин справи, інших обставин, які мають значення для вирішення справи, їх оцінки, оскільки такі мають оцінити суди, які розглядають спір за участі належних відповідачів.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 411 ЦПК Українисудові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваних судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки в цій справі справа передається на новий розгляд, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Українська будівельна корпорація задовольнити.
Рішення Бородянського районного суду Київської області від 07 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції .
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Ступак
Судді: І. Ю. Гулейков
А. С. Олійник
С. О. Погрібний
В. В. Яремко
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.02.2021 |
Оприлюднено | 15.03.2021 |
Номер документу | 95502322 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні