Рішення

від 11.03.2021 по справі 480/5748/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2021 року Справа № 480/5748/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5748/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Краснопільської районної державної адміністрації про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в Сумський окружний адміністративний суд з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Краснопільської районної державної адміністрації (далі - Управління соцзахисту), в якій просив:

1) визнати протиправною відмову Управління соцзахисту, оформлену листом від 30.06.2020 № З-46, в частині відмови нарахувати та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5-го травня за 2020 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни III - ї групи, у відповідності до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі семи мінімальних пенсій за віком;

2) зобов`язати Управління соцзахисту дорахувати та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5-го травня за 2020 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІІ-ї групи, у відповідності до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі семи мінімальних пенсій за віком, тобто 11466 грн, з урахуванням вже виплаченого розміру (3160 грн).

Свої вимоги мотивував тим, що відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" позивачу гарантовано право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як особі з інвалідністю внаслідок війни III групи.

Відповідно Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28 грудня 2014 року, який набрав чинності 01 січня 2015 року, доповнено розділ VI Бюджетного кодексу України пунктом 26, яким Уряду було делеговано повноваження самостійно визначати розмір виплат до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни I-III груп.

Так, у 2020 році позивач отримав щорічну грошову допомогу до 5 травня 2020 року у розмірі 3160 грн, що відповідає розміру, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 112.

Водночас, вважає, що у 2020 році Кабінетом Міністрів України визначалися такі виплати у зменшеному розмірі, ніж це передбаченого Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", оскільки рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі № 3-р/2020 вказана норма закону, яка делегувала відповідні повноваження Кабінету Міністрів України визначати розмір виплати до 5 травня, визнана неконституційною.

Таким чином, розмір виплати особам з інвалідністю внаслідок війни I-III груп до 5 травня визначається статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" яка діє в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 № 367-ХІV, яким передбачено, зокрема, розмір допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Ухвалою суду від 08.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 21.09.2020 провадження у справі було зупинено до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 440/2722/20 (Пз/9901/14/20), а ухвалою суду від 29.01. 2021 - поновлено та продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представник відповідача подав клопотання про заміну відповідача у справі на належного, у задоволенні якого ухвалою суду від 04.02.2021 було відмовлено, продовжено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.

Відзиву на позовну заяву відповідачем подано не було.

Частиною другою статті 175 КАС України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відтак, вбачається можливим розглянути справу за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши та оцінивши докази по справі відповідно до ст. 90 КАС України, суд визнає, що позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі наступного.

Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1990 році категорії І, особою з інвалідністю внаслідок війни III групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

Позивач перебуває на обліку у відповідача як отримувач щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII. Вказане підтверджується копією посвідчень.

Так, у квітні 2020 року позивач отримав щорічну разову грошову допомогу у розмірі 3160 грн.

Не погодившись з розміром такої допомоги, позивач звернувся із заявою до відповідача про здійснення перерахунку та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-Р/2020, у відповідь на яку відповідач повідомив позивача про те, що питання щодо виплати разової грошової допомоги до 5 травня врегульовано постановою Кабінету Міністрів України № 112, розміри виплати у якій для осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи встановлено у розмірі 3160 грн. Така допомога у вказаному розмірі позивачу була виплачена.

01 січня 1999 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 № 367-XIV, яким статтю 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") доповнено частиною в такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".

Підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI) текст вказаної вище частини статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону № 107-VI, визнані неконституційними.

Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин", який набув чинності 01 січня 2015 року, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - Постанова КМУ № 112), відповідно до якої визначено виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 р. особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4120 гривень; II групи - 3640 гривень; III групи - 3160 гривень.

Саме керуючись цією нормою, в квітні 2020 року відповідачем було виплачено позивачу грошову допомогу до 5 травня в розмірі 3160 грн.

Водночас, рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-Р/2020 (справі № 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно тексту вказаного рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 (п.п. 2.1,2.2) Судом встановлено, що в Основному Законі України встановлено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1); права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (частина друга статті 3).

В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються па основі Конституції України і повинні відповідати їй (частини перша, друга статті 8 Основного Закону України).

Відповідно до Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу (частина перша статті 17); захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України (частина перша статті 65); держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей (частина п`ята статті 17).

Згідно з Основним Законом України Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюються виключно законами України (пункт 1 частини другої статті 92). Такими законами є закони України про Державний бюджет України на кожний рік і Бюджетний кодекс України (далі - Кодекс).

Конституційний Суд України звертає увагу, що предмет регулювання Кодексу, так само як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, обумовленим положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України.

Таким чином, виходячи з того, що предмет регулювання Кодексу, так само як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, обумовленим положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Виходячи з вищевикладеного, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 відновлено дію частини п`ятої статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Водночас Кабінет Міністрів України у Постанові КМУ № 112 установив, що у 2020 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-XII, особам з інвалідністю внаслідок війни І групи здійснюється у розмірі 4120 гривень, ІІ групи - 3640 гривень та ІІІ групи - 3160 гривень, тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п`ятою статті 13 цього Закону.

Отже, на час виплати позивачу у 2020 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV і Постанова № 112.

Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2020 році слід застосовувати не Постанову КМУ № 112, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.

При цьому, вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 9 липня 2003 року мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким законом є закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" № 294-IX від 14 листопада 2019 року установлено з 1 січня 2020 року для осіб, які втратили працездатність, прожитковий мінімум у розмірі 1638 гривень.

Згідно із частиною четвертою статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 9 липня 2003 року мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 9 липня 2003 року є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, при врегулюванні спірних правовідносин щодо обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня застосуванню підлягає саме частина перша статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 9 липня 2003 року.

Отже, розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік для осіб з інвалідністю II групи, до яких відноситься позивач, становить 11466 грн (1638,00 грн*7).

Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною в рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.09.2019 по зразковій справі № 440/2722/20, яке постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 залишено без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, з 27 лютого 2020 року (дати прийняття рішення Конституційного Суду України № 3-р/2020) позивач набув право на соціальне забезпечення відповідно до статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року № 367-ХІV, яким передбачено розмір допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Відповідач протиправно не здійснив нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 13 Закону № 3551-XII, така бездіяльність не відповідає критеріям правомірності, визначених в ч. 2 ст. 2. КАС України, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною такої бездіяльності відповідача та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу позивачу до 5 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, що дорівнює 11466 грн, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, що складає 11466 грн.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком - 11466 грн, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал