Рішення

від 11.03.2021 по справі 480/9534/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2021 року Справа № 480/9534/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/9534/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі - ГУ Держгеокадастру) "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки" від 21.10.2020 № 18-32478/16-20-СГ, яким відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Хустянської сільської ради Буринського району Сумської області;

2) зобов`язати ГУ Держгеокадастру затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Хустянської сільської ради Буринського району Сумської області.

Позов обґрунтований тим, що позивачем розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, який був погоджений висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також здійснено реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та присвоєно їй кадастровий номер. Позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передачу такої ділянки у власність. Наказом ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 21.10.2020 № 18-32478/16-20-СГ "Про відмову у затвердженні проекту землеустрою та наданні у власність земельної ділянки" позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою з тих підстав, що каталог координат зовнішніх меж на кадастровому плані земельної ділянки виконані в системі координат СК - 63, яка не відповідає державній геодезичній системі координат УСК 2000. З вказаним наказом позивач не погоджується та вважає його протиправним, оскільки відповідно до положень частини дев`ятої статті 118 ЗК України після отримання погодженого проекту землеустрою відповідач зобов`язаний був прийняти рішення про затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність та не наділений повноваженням відмовляти у такому затвердженні та переданні земельної ділянки у власність. З огляду на те, що наданий позивачем проект землеустрою погоджений у встановленому законодавством порядку та земельній ділянці присвоєний кадастровий номер і вона внесена до Державного земельного кадастру, у відповідача відсутні дискреційні повноваження щодо прийняття іншого рішення, ніж рішення про затвердження проекту землеустрою.

Ухвалою від 30.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за результатами розгляду якої було прийнято оскаржуваний наказ про відмову у затвердженні проекту землеустрою. Підставою для відмови стало те, що каталог координат зовнішніх меж на кадастровому плані земельної ділянки виконані в системі координат СК - 63, яка не відповідає державній геодезичній системі координат УСК 2000. Підстави для задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відсутні, оскільки такі повноваження належать до дискреційних повноважень відповідача.

Дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності відповідно до вимог ст. 90 КАС України, суд визнає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що наказом ГУ Держгеокадастру від 17.03.2020 № 18-11199/16-20-СГ позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Хустянської сільської ради Буринського району Сумської області для ведення особистого селянського господарства.

Розроблений проект землеустрою погоджено висновком від 13.07.2020 головного управління Держгеокадастру у Херсонській області. За змістом вказаного висновку, земельна ділянка, яка відводиться у власність позивачу, в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам оцінюється позитивно та погоджується.

Позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із заявою 06.10.2020 про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки на території Хустянської сільської ради Буринського району Сумської області.

Наказом від 21.10.2020 № 18-32478/16-20-СГ ГУ Держгеокадастру відмовило позивачу у затвердженні проекту землеустрою посилаючись на те, що каталог координат зовнішніх меж на кадастровому плані земельної ділянки виконані в системі координат СК - 63, яка не відповідає державній геодезичній системі координат УСК 2000.

Не погодившись з наказом відповідача про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та наданні такої земельної ділянки у власність, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Правовідносини у сфері набуття права власності на землю, у тому числі через проведення земельних торгів, врегульовані Земельним кодексом України № 2768-ІІІ від 25.10.2001 (далі - ЗК України).

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з частинами шостою - восьмою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з частиною шостою цієї статті підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Отже, перевірка проекту землеустрою на відповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації здійснюється на етапі його погодження.

У постановах від 24 січня 2020 року у справі № 316/979/18 та від 30 серпня 2018 року у справі № 817/586/17 Верховний Суд зазначив, що перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів здійснюється саме на етапі погодження такого проекту. ГУ Держгеокадастру не має повноважень на здійснення перевірки документації із землеустрою на відповідність нормам чинного законодавства, оскільки такі повноваження надані лише державному кадастровому реєстратору.

За приписами частин дев`ятої - десятої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

З аналізу положень частини дев`ятої статті 118 ЗК України слідує, що підставами для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише відсутність погодження такого проекту у порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, та у визначених законом випадках обов`язкової державної експертизи. Інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження та проведення експертизи (у разі необхідності), наведена норма статті 118 ЗК України не містить.

Оскільки на затвердження до ГУ Держгеокадастру позивачем подано погоджений висновком від 13.07.2020 проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, то висунення відповідачем зауважень до такого проекту землеустрою та зазначення в якості підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою обставини про те, що каталог координат зовнішніх меж на кадастровому плані земельної ділянки виконано в системі координат СК - 63, яка не відповідає державній геодезичній системі координат УСК 2000, не відповідає правильному застосуванню положень статті 118 ЗК України.

Судовим розглядом встановлено, що на підставі поданого позивачем проекту землеустрою здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, визначено її кадастровий номер 5920987900:07:001:0112 та сформовано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який надавався позивачем до ГУ Держгеокадастру разом із проектом землеустрою.

Реєстрація державним кадастровим реєстратором земельної ділянки на підставі поданого проекту землеустрою відповідно до статей 9, 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" свідчить про відповідність проекту землеустрою вимогам законодавства та документації із землеустрою, а відтак про безпідставність мотиву відповідача щодо відсутності на кадастровому плані земельної ділянки кадастрового номеру сформованої земельної ділянки, утвореної під час поділу іншої земельної ділянки.

Тому суд відхиляє мотив відповідача, який наведений у відзиві на позовну заяву, стосовно невідповідності землевпорядної документації вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою.

Таким чином, суд доходить висновку, що наказ ГУ Держгеокадастру від 21.10.2020 № 18-32478/16-20-СГ не містить законодавчо визначених підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню, а позов у цій частині позовних вимог слід задовольнити.

Надаючи правову оцінку вимогам позивача в частині зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, суд виходить з наступного.

У рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у постанові від 19.02.2020 у справі № 591/5935/17 Велика палата Верховного Суду дійшла висновку, що належним способом захисту прав позивача (у подібних правовідносинах) є зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою земельної ділянки та передати її у власність.

Виходячи із фактичних обставин у справі, приписів частини дев`ятої статті 118 ЗК України та правового висновку Верховного Суду, суд визнає, що у цій справі повноваження відповідача не є дискреційними та у відповідача є лише один варіант поведінки - затвердити проект землеустрою, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки" від 21.10.2020 № 18-32478/16-20-СГ, яким відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Хустянської сільської ради Буринського району Сумської області.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Хустянської сільської ради Буринського району Сумської області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 25, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 39865885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картка платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 840,80 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал