Постанова

від 15.03.2021 по справі 200/6417/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року справа №200/6417/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Казначеєва Е.Г., Міронової Г.М., розглянув у письмовому провадженні апеляційні скарги Азовської митниці Держмитслужби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року та додаткове рішення від 24 грудня 2020 року у справі № 200/6417/20-а (головуючий І інстанції Абдукадирова К.Е., повний текст складений у м. Слов`янську Донецької області) за позовом Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь до Азовської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство Металургійний комбінат Азовсталь (далі ПАТ Металургійний комбінат Азовсталь , позивач) звернулося до суду з позовом до Азовської митниці Держмитслужби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 22 серпня 2019 року № UA 700050/2019/000082/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 700050/2019/00100 від 22 серпня 2019 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24.11.2020 року позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 22 серпня 2019 року № UA 700050/2019/000082/2;

- визнано протиправною та скасовано картку відмови Азовської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22 серпня 2019 року № UA700050/2019/00100 (т. 2 а.с. 195-203).

Додатковим рішенням Донецького окружного адміністративного суду 24.12.2020 року стягнуто з бюджетних асигнувань Азовської митниці Держмитслужби на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1576,50 грн.; в іншій частині у задоволенні заяви відмовлено (т. 3 а.с. 55-57).

Відповідачем подано апеляційну скаргу на рішення суду, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

В обгрунтування доводів посилався на пропущення позивачем строку звернення з цим позовом до суду та ненадання останнім доказів поважності пропуску цього строку. Крім того, вважає, що відповідачем надано достатньо доказів, які свідчать про необгрунтоване заниження митної варстоті товару позивачем та підтверджують правомірність застосування резервного методу (т.3 а.с. 11-23).

Також, відповідачем подано апеляційну скаргу на додаткове рішення суду, яке просив скасувати та відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на парвничу допомогу. Вважає стягнуту судом суму витрат на правничу допомогу неспівмірною складності справи та часу, витраченому на підготовку відповідних документів.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду від 24.11.2020 року.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційних скарг та відзиву, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішень, виходячи з наступного.

ПАТ Металургійний комбінат Азовсталь зареєстроване платником податку на додану вартість, місцезнаходження: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд. 1.

1 серпня 2015 року між Metinvest International SA (продавець) та позивачем (покупець) було укладено контракт № 089LS-02/554 на постачання феросплавної продукції. Згідно пункту 2.2. контракту, кількість, ціна та технічні характеристики повинні відповідати специфікаціям до контракту (т.1 а.с. 41-51).

7 січня 2019 року між Metinvest International SA та позивачем була укладена специфікація № 8 до контракту, згідно якого продавець продає, а покупець покупає Фероніобій в кількості 480 МТ +/- 10% (+ опціон Покупця 20 МТ/квартал). Постачання здійснюється автомобільним транспортом. Строк постачання - 1 квартал 2019 року. Вартість за 1 кг чистого ніобію в сплаві - 32,71 Евро, на умовах СРТ Маріуполь згідно Інкотермс 2010, умови платежу: на протязі 45 календарних днів з моменту поставки товару (т.1 а.с. 58-59).

22 серпня 2019 року позивачем в підтвердження митної вартості товару за основним методом - першим (за ціною договору (контракту), у відповідності до статті 53 МК України, при митному оформленні Фероніобію надані відповідачу документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість вказаного товару: контракт № 08918-02/554 від 01.08.2015р. з додатковими угодами № 3 від 04.07.2016 року, № 4 від 27.12.2016 року, № 8 від 18.12.2018 року. та специфікацією № 8 від 07.01.2019 року; митна декларація № UА 700050.2019.005064 від 22.08.2019 року.; сертифікат якості - сертифікат аналізу № 26773 від 01.08.2019 року; сертифікат якості - сертифікат аналізу № 26773А від 01.07.2019 року сертифікат якості - сертифікат аналізу б/н від 15.08.2019 року; пакувальний лист б/н від 05.08.2019р; рахунок-фактура (інвойс) № 118914 від 15.08.2019 року; автотранспортна накладна № 21904641 від 15.08.2019 року; супровідний документ Т1 - 19NL00085510092С02 від 15.08.2019 року; декларація про походження товару - №118914 від 15.08.2019 року; розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 29.01.2019 року; некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість - рахунок № 90023372 від 05.08.2019 року; договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається - № 20160331 від 31.03.2016 року; договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається - СВ/МІ-1 від 01.08.2015 року; договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається - зміна 1 до спец. 16 до Договору № 20160331 від 31.03.2016 року; договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається -специфікація № 216 до договору N220160331 від 31,03.2016 року; договір про надання послуг митного брокера № 089лт/002/2012 від 22.03.2012року, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держ -4469827; інші некласифіковані документи - сертифікат на ваги б/н від 15.08.2019 року (т.1 а.с. 41-116).

Митне оформлення імпортованого товару здійснювалося позивачем через свого представника - компанію ТОВ МЕТІНВЕСТ ШІППІНГ згідно договору про надання послуг на митне декларування товарів.

22.08.2019 року Донецькою митницею ДФС прийнята картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 700050/2019/00100 (т. 1 а.с. 34-36).

22.08.2019 року Донецькою митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA 700050/2019/000082/2 з огляду на встановлені розбіжності у заявленій ціні товару, враховуючи висновок ДП Укрпромзовнішекспертизи від 25.01.2019 року № 190 (т. 1 а.с. 32-33).

Щодо посилання апелянта на пропущення позивачем строку звернення до суду з цим позовом.

Згідно ч. 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спірні рішення від 22.08.2019 року, до суду з цим позовом позивач звернувся 03.07.2020 року, тобто з пропуском строку, встановленого ст. 122 КАС України.

Митне оформлення імпортованого товару здійснювалося позивачем через свого представника - компанію ТОВ Метінвест Шиппінг згідно з договором про надання послуг на митне оформлення декларування товарів, лист відповідача, з якого позивачу стало відомо про остаточне рішення щодо неможливості застосування митної вартості, заявленої декларантом, був отриманий позивачем лише 06.05.2020 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції. За посиланнями позивача, саме дії компанії декларанта ТОВ Метінвест Шиппінг призвели до пропущення позивачем строку звернення до суду з позовом, оскільки про наявність остаточного про порушення своїх прав позивачу стало відомо лише 06.05.2020 року (т. 1 а.с. 132).

Відповідач посилається на направлення спірного рішення безпосередньо позивачу на його електрону адресу 22.08.2019 року.

З наданого відповідачем скріну з електронної скриньки неможливо достеменно встановити кому та що саме направлялось митницею, адресу електронної пошти на скріні не відображено, як і зміст листа (т. 2 а.с. 10).

Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні докази направлення відповідачем спірного рішення позивачу та докази отримання позивачем спірного рішення до 06.05.2020 року.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому МК України (пункт 1 статті 52 МК України).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (пункт 2 статті 52 МК України).

Згідно п. 4 статті 53 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну.

Частиною 2 статті 53 МК України встановлено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч. 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 1 статті 58 МК України та пункту а статті 1 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року передбачають визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, що імпортуються, у разі якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

При визначенні позивачем митної вартості товарів були відсутні обмеження зазначені у пунктах 1-4 частини 1 статті 58 МК України та пункті а статті 1 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року , тому Позивач правомірно та обґрунтовано, маючи в своєму розпорядженні усі необхідні документи, які базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, обрав 1 метод визначення митної вартості товарів за ціною договору.

Згідно статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена частиною 2 статті 58 МК України. Згідно зазначеної норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем (в даному випадку - позивачем) оцінюваних товарів на користь продавця (в даному випадку - нерезидент позивача) (статті 58 МК України). Першоосновою митної вартості відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року є теж вартість угоди - тобто ціна, фактично сплачена або така, що підлягає сплаті за товари, продані на експорт до країни імпорту.

В даному випадку, на підставі пункту 5.1. Контракту № 089LS-02/554 від 1 серпня 2015 року та специфікації № 8 від 7 січня 2019 року оплата здійснюється протягом 45 календарних днів з моменту поставки товару у м. Маріуполь. Позивач, при митному оформленні імпортних товарів за митною декларацією № UA 700050/2019/005064 від 22 серпня 2019 року, визначив митну вартість імпортованого товару - фероніобію за основним першим методом визначення митної вартості товарів, на виконання вимог статтей 52, 53, 57, 58 МК України - за ціною договору, що вбачається з наступного.

Як встановлено вище, 1 серпня 2015 року між Metinvest International SA (продавець) та позивачем (покупець) укладено контракт № 089LS-02/554 на постачання феросплавної продукції. Згідно пункту 2.2. контракту, кількість, ціна та технічні характеристики повинні відповідати специфікаціям до контракту.

7 січня 2019 року між Metinvest International SA та позивачем була укладена специфікація № 8 до контракту, згідно якого продавець продає, а покупець покупає Фероніобій в кількості 480 МТ +/- 10% (+ опціон Покупця 20 МТ/квартал). Постачання здійснюється автомобільним транспортом. Строк постачання - 1 квартал 2019 року. Вартість за 1 кг чистого ніобію в сплаві - 32,71 Евро, на умовах СРТ Маріуполь згідно Інкотермс 2010, умови платежу: на протязі 45 календарних днів з моменту поставки товару.

Позивачем в підтвердження митної вартості товару за основним методом - першим (за ціною договору (контракту), у відповідності до статті 53 МК України, при митному оформленні Фероніобію, належним чином і в повному обсязі були виконані вимоги частини 2 статті 53 МК України, і надані відповідачу документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість вказаного товару, а саме: контракт № 08918-02/554 від 01.08.2015 року з додатковими угодами № 3 від 04.07.2016 року, № 4 від 27.12.2016 року, № 8 від 18.12.2018 року та специфікацією № 8 від 07.01.2019 ркоу.; митна декларація № UА 700050.2019.005064 від 22.08.2019 ркоу.; сертифікат якості - Сертифікат аналізу № 26773 від 01.08.2019 ркоу; сертифікат якості - Сертифікат аналізу № 26773А від 01.07.2019 року сертифікат якості - сертифікат аналізу б/н від 15.08.2019 року; пакувальний лист б/н від 05.08.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) № 118914 від 15.08.2019 року; автотранспортна накладна № 21904641 від 15.08.2019 року; супровідний документ Т1 - 19NL00085510092С02 від 15.08.2019 року; декларація про походження товару - №118914 від 15.08.2019 року; розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 29.01.2019 року; некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість - рахунок № 90023372 від 05.08.2019р; договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається - № 20160331 від 31,03.2016 року; договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається - СВ/МІ-1 від 01.08.2015 року; договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається - зміна 1 до спец. 16 до Договору № 20160331 від 31.03.2016 року; договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається -специфікація № 216 до договору № 220160331 від 31,03.2016 року; договір про надання послуг митного брокера № 089лт/002/2012 від 22.03.201 року інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держ -4469827; інші некласифіковані документи - сертифікат на ваги б/н від 15.08.2019 року.

В якості підтвердження митної вартості товару позивачем наданий рахунок-фактура (інвойс) № 118914 від 15.08.2019 року (12860кг ціна в Евро 32,71 Євро за 1 кг).; загальна сума за рахунком - 420650,60 Євро (12 860,00кг х 32,71 Євро).

Зазначені документи, надані позивачем, на виконання статей 52, 53, 57, 58 МК України, були достатніми документально підтвердженими, обґрунтованими для визначення відповідачем митної вартості товару за першим (основним) методом у відповідності статей 57, 58 МК України, належним чином підтверджували митну вартість товару, кількісні і якісні його характеристики. Таким чином, відповідач, отримавши зазначені документи від позивача, мав реальну можливість і був зобов`язаний визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості товарів на підставі статей 57, 58 МК України.

Верховний Суд в постанові № 801/9143/13-а від 19 вересня 2019 року зазначив, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Отже з аналізу положень Митного кодексу України, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Відтак приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності .

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові від 24 вересня 2019 року по справі № 825/848/17, від 20 вересня 2019 року по справі № 820/11574/15.

На думку відповідача при здійсненні ним аналізу ціни на Фероніобій він у якості ризиків заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість спірного товару, що викликає певні сумніві у правильності визначення позивачем митної вартості на Фероніобій, зазначає про те, що існуючий взаємозв`язок між продавцем та покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Зазначені обставини були наведені відповідачем в повідомлені від 22 серпня 2019 року в якості обґрунтування вимоги щодо надання додаткових документів декларантом, на підставі пункту 4 статті 53 МК України.

Колегія суддів зазначає, що перелік неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість спірного товару чітко передбачений вимогами митного законодавства - а саме, це наявність розбіжностей, наявність ознак підробки; якщо такі документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; якщо такі документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В даному випадку в спірних правовідносинах прикладом розбіжностей могло бути наявність різної вартості товару у договірної документації (контракт, специфікації) та в рахунку-фактурі (інвойсі), що у даному випадку було відсутнє.

У зв`язку з чим, вплив існуючого взаємозв`язку між продавцем та покупцем на заявлену декларантом митну вартість не є неповнотою та/або недостовірністю відомостей про митну вартість спірного товару в розумінні вимог митного законодавства.

В даному випадку відсутній вплив існуючого взаємозв`язку між продавцем та покупцем на заявлену декларантом митну вартість, що підтверджується формою декларації митної вартості, де у графі 9а зазначено, що продавець і покупець є пов`язані між собою особи, у графі 9б наведено, що взаємозв`язок продавця та покупця не вплинули на ціну товару.

В якості підтверджуючих документів декларантом було надано: специфікація № 8 від 07 січня 2019 року, до Контракту з зазначеною вартістю товару - Фероніобію за 1 кг чистого ніобію в сплаві - 32,71 Евро та Рахунок-фактура (інвойс) № 118914 від 15.08.2019р., в якому також чітко зазначалася ціна за 1 кг ( 32,71 Евро за 1 кг).

В даному випадку, існуючий взаємозв`язок між продавцем ( METINVEST INTERNATIONAL SA ) та покупцем (ПРАТ МК АЗОВСТАЛЬ ) ніяким чином не вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Крім того, Декларантом відповідачу були надані підтверджуючи документи, що СВММ Europe ВV продає METINVEST INTERNATIONAL SA товар Фероніобій за ціною 30,30 Евро/кг, в свою чергу, METINVEST INTERNATIONAL SA продав товар Фероніобій за ціною 32,71 Евро/кг. Вказані обставини саме підтверджують відсутність впливу існуючого взаємозв`язку між продавцем ( METINVEST INTERNATIONAL SA ) та покупцем (ПРАТ МК АЗОВСТАЛЬ ) на заявлену декларантом митну вартість.

Позивачем в підтвердження відсутності впливу взаємозв`язку продавця та покупця на ціну, була надана калькуляція ціни (разом з митною декларацією).

Тобто за ціною, яка не є нижчою, що виключає наявність впливу щодо митної вартості спірної продукції.

Відповідачу на виконання вимог митного законодавства безпосередньо при митному оформлені одночасно з митною декларацією декларантом були надані вищезазначені документи, що підтверджується карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29 серпня 2019 року та самою митною декларацією, в якій зазначені дані документи, які в повній мірі належним чином підтверджували вартість операції при продажу покупцем. Вказані обставини саме підтверджують відсутність впливу існуючого взаємозв`язку між продавцем та покупцем на заявлену декларантом митну вартість.

Згідно з частиною 4 статті 53 МК України, декларант надає додаткові документи, якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів (частина 12 стаття 58 МК України).

Згідно з пунктами 13-15 статті 58 МК України орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце, адже у разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

При цьому, відповідач на виконання вимог діючого митного законодавства не надав позивачу жодних обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Відповідач в повідомлені від 22 серпня 2019 року лише висказав свою суб`єктивну думку про те, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, а в чом саме виразився цей вплив відповідач не зазначив взагалі.

Тобто, на підставі вимог частини 13-15 статті 58 МК України вважається, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів, оскільки відповідач на виконання зазначеної норми права, не надав письмових обґрунтувань наявності впливу.

Оскільки не було зазначеного впливу, то, відповідно, у відповідача були відсутні правові підстави для запиту у позивача додаткових документів на підставі частини 4 статті статті 53 МК України, а саме: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що е ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3)розрахунок ціни (калькуляцію - визначення витрат у вартісній формі на виробництво одиниці або групі товарів).

Однак, відповідач, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, в порушення вимог МК України, фактично, не давши належної оцінки можливості визначення митної вартості за наданими позивачем документами, з використанням основного методу, формально, звернувшись до пункту 4 статті 53 МК України, без наявності відповідних підстав одразу запросив у позивача повідомленням від 22 серпня 2019 року додаткові документи.

З аналізу положень Митного кодексу України, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Відтак приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

За митною декларацією №UA 700050/2019/005064 від 22 серпня 2019 року декларантом визначену митну вартість Фероніобію на рівні 32.71 Євро/кг.

Порівняльний аналіз вартості товару, проведений відповідачем відповідно до розділу 3 Методичних рекомендацій, полягає у наступному - згідно інформації сайту Asian Metal розрахунок вартості феронібію згідно Asian Metal відповідно до котирувань за період 10 днів, що передують складанню Специфікації №8 від 07.01.2019 року до зовнішньоекономічного контракту № 089LS-02/554 від 01.08.2015 року складає 38,638 Євро/кг.

За наявності вищевикладених обставин суд зазначає, що відповідач, при здійснені аналізу ризиків відповідач взагалі не міг застосовувати дані інформації сайту Asian Metal , оскільки це є грубим порушенням вимог розділу 3 Методичних рекомендацій, у зв`язку з тим, що розділ 3 Методичних рекомендацій передбачає, що при здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків товарів, які є об`єктом біржової торгівлі, ціну договору щодо товару, який імпортується (вартість операції), без урахування витрат на доставку, комісійних витрат, премії або знижки за фактичну якість товару і премії продавцю необхідно порівнювати зі значенням біржових котирувань за період 10 днів, що передує даті складання рахунка-фактури (інвойсу) або додатку (специфікації) до зовнішньоекономічного договору (контракту).

В порушення зазначеного пункту відповідач порівнює ціну, заявлену декларантом не з біржовими котируваннями, а з інформацією інтернет-ресурсу - сайту Asian Metal . Відповідач розглядає задекларований товар - Фероніобій, як товар, що є об`єктом біржової торгівлі. Однак, ресурс Asian Metal , не здійснює біржову торгівлю товарами, а є лише інформаційним ресурсом, що аналізує ринкові ціни. Тому не доведено, що інформація цього ресурсу базується саме на біржових котируваннях.

При цьому, застосування до спірних правовідносин інформації сайту Asian Metal є грубим порушенням вимог МК України, оскільки дані розміщені в даному інформаційному ресурсі стосуються виключно операцій, які носять разовий характер та незначний об`єм реалізації продукції, зокрема до 50 т. В той час, як згідно до умов контракту між METINVEST INTERNATIONAL SA та позивачем, який є довгостроковим та передбачає поставку лише по одній Специфікації № 8 від 07 січня 2019 року 12 960,00 кг.

Виявлення відповідачем при порівнянні іншої ціни на задекларований товар - Фероніобій на підставі сайту Asian Metal з визначеною декларантом на підставі умов Контракту 32,71 Євро/кг не є ризиками заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість спірного товару, що викликає певні сумніві у правильності визначення позивачем митної вартості, не є підставою для витребування у декларанта додаткових документів на підставі пункту 3 статті 53 МК України, який передбачає, що у разі якщо документи, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, оскільки, як свідчать матеріали справи документи, які були надані позивачем для митного декларування не містили ніяких розбіжностей числових значень складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари - а саме ціни 32,71 Євро/кг.

Отже, відповідач безпідставно та незаконно у повідомлені від 22 серпня 2019 року зазначив, що відповідно до вимог частини 3 статті 53 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості товару по митної декларації позивачу необхідно надати наступні додаткові документи, якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування - страхові документи; а також документи, що містять відомості про вартість страхування, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та інформацію біржових організацій про вартість товару, при цьому ніяким чином не мотивуючи неможливість визначення митної вартості без надання саме цих документів.

Надані позивачем документи у повному обсязі та достатньою мірою підтверджували факт визначення митної вартості товару за першим (основним методом) - за ціною договору, крім того, ризик заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість спірного товару, що викликало певні сумніві у правильності визначення позивачем митної вартості був відсутній з вищенаведених підстав, у зв`язку з чим, вказані дії відповідача по наданню позивачем додаткових документів були незаконними, оскільки надані позивачем документи не містили розбіжностей, наявних ознак підробки та вичерпно містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів.

Каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, копії митної декларації країни відправлення, висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та інформація біржових організацій про вартість товару, яку запросив відповідач не є первинним чи розрахунковим документом та, відповідно, згідно з частиною другою статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів.

Згідно вимог митного законодавства митним органом можуть бути витребувані додаткові документи: 1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій статті 52 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки; 2) якщо такі документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 3) якщо такі документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказані обставини є виключними підставами для витребування додаткових документів. Водночас тлумачення таких підстав контролюючим органом без належного обґрунтування є протиправним.

Зміст наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Із системного аналізу приписів Розділу III ( Митна вартість товарів та методи її визначення ) Митного кодексу України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в постановах від 3 жовтня 2019 року по справі № 815/5315/16, від 24 вересня 2019 року по справі № 825/848/17, від 20 вересня 2019 року по справі № 820/11574/1.

Крім того, відповідач в повідомлені від 22 серпня 2019 року, рішенні про коригування митної вартості товарів № UA 700050/2019/000082/2та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 700050/2019/00100 від 22 серпня 2019 року обрав останній метод визначення митної вартості - 2г резервний.

При цьому, в якості джерела інформації для визначення митної вартості були використані відомості щодо рівня цін на фероніобій сайту Asian Metal , що відобразилося в рішенні відповідача від 22.08.2019 року - вартість фероніобію згідно Asian Metal за період 10 днів, що передує даті: 04.01.2019-38,51 EUR/кг Nb, 03.01.2019- 38,15 EUR/кг Nb, 02.01.2019- 38,14 EUR/кг Nb, 29.12.2018-38,24 EUR/кг Nb, 28.12.2018- 38,67 EUR/кг Nb, 27.12.2018-38,74 EUR/кг Nb, 26.12.2018-38,99 EUR/кг Nb, 25.12.2018- 38,99 EUR/кг Nb, 24.12.2018-38,99 EUR/кг Nb, 21.12.2018-38,86 EUR/кг Nb.

Середнє значення за вміст 1 кг ніобію -38,63 EUR. Згідно із зазначеними джерелами інформації розрахунок митної вартості за поточною партією товару має складати: 12 860,00(вага чистого Nb)*38,63 EUR/кг Nb=469884,68 EUR* курс EUR встановленого Національним банком України станом на дату подання МД.

Таким чином, при прийнятті рішення про визначення митної вартості використання відповідачем в якості джерел інформації даних сайту Asian Metal є неправомірним і суперечить вимогам МК України, при цьому у якості правових підстав відповідач посилається на частину 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України , затверджених наказом ДФСУ від 11 вересня 2015 року.

Вищенаведені дії відповідача є незаконними, необґрунтованими та спростовуються вимогами діючого митного права.

Крім того, відповідач при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості товарів діяв з порушеннями вимог МК України, а саме, при визначення митної вартості були використані відомості щодо рівня цін на фероніобій сайту Asian Metal , які він не мав право використовувати, що в свою чергу свідчить про незаконність спірного рішення відповідача, та, відповідно, його скасування.

Згідно позиції Верховного Суду в постанові від 19 вересня 2019 року по справі № 810/2146/18 рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Суд зазначає, що вимоги Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України затверджених наказом ДФСУ від 11 вересня 2015 року застосовуються тільки на начальному етапі - при виявленні та оцінки ризиків для правильності визначення митної вартості товарів при зборі необхідних документів, оскільки зазначений документ дозволяє лише порівнювати ціну з біржовими котиваннями або відомостями з спеціалізованих видань, які містять інформацію про ціни на світовому ринку, а не використовувати таку інформацію як базу для коригування митної вартості.

Надалі на етапі визначення митної вартості оцінюваних товарів (де вже відсутня стадія виявлення ризиків) керуватися зазначеним нормативним документом не можливо, це є грубим порушенням вимог законодавства, оскільки він не регулює питання визначення митної вартості оцінюваних товарів, зазначені питання суворо регулюються виключно вимогами МК України - ст. 64 МК України.

Таким чином, використання відповідачем Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України , затверджених наказом ДФСУ від 11 вересня 2015 року при визначенні митної вартості оцінюваних товарів на підставі зазначеного документа є грубим порушенням вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим, рішення про коригування митної вартості товарів від 22 серпня 2019 року № UA700050/2019/000082/2 є незаконним.

Положення Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (САТТ) припускають обґрунтовану гнучкість при застосуванні цього методу визначення митної вартості.

Однак згідно частини 1 статті 64 МК України митна вартість оцінюваних товарів визначається за резервним методом з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (САТТ).

Згідно п. 5 частини 3 статті 64 МК України, митна вартість не може бути визнана на підставі ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн. Інформація з інтеренет ресурсу Asian Metal , що використовувалась відповідачем у якості джерела для визначення митної вартості за резервним методом не містить відомостей, що товар з такою ціною постачався саме до України, а не до третіх країн, тому не може використовуватись як підстава для визначення митної вартості у рішенні про коригування митної вартості товарів, що с грубим порушенням з боку відповідача статті 64 МК України. Ціни, розміщені на сайті Asian Metal , стосуються товарів, що постачаються і до третіх країн.

Пунктом 2 статті 7 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ОАТТ) також визначено, що митна вартість не визначається згідно з положеннями цієї статті на підставі ціни товарів для експорту в іншу країну, а не в країну імпорту.

У зв`язку з чим, використання ціни на фероніобій, що постачається до інших країн, розміщеної на сайті Asian Metal, суперечить принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (САТТ).

Незважаючи на наявність належним чином оформленого повного пакету документів, що є достатнім для визначення митної вартості товару за ціною контракту, відповідач, в порушення вимог діючого законодавства, застосував останній резервний метод згідно вимог статті 64 МК України.

Зазначені дії є грубим порушенням вимог МК України, оскільки в даній ситуації відповідач, виходячи із наданих декларантом документів повинен був визначити митну вартість товару виключно за ціною Контракту по першому основному методу на підставі пункту 1 частини 1 статті 57 МК України.

Слід зазначити, що положення Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених Наказом ДФСУ від 11 вересня 2015 року № 689 застосовуються з метою аналізу, виявлення та оцінки ризиків щодо заявлення декларантом або уповноваженою ним особою неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі неправильного визначення митної вартості товарів.

За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 МК України.

Частиною п`ятою статті 54 МК України визначено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5 звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Таким чином, сама по собі невідповідність контрактної ціни товару значенням біржових котирувань чи будь-якій аналітичній ціновій інформації не може бути причиною для коригування митної вартості, якщо митним органом не доведено, що заяви, документи та розрахунки, надані декларантом для цілей визначення митної вартості є недостовірними або неточними.

На вимогу митного органу декларантом не надані додаткові документи, а саме: копія декларації країни відправлення, виписка із бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, довідкова інформація щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами 3 та 4 статті 53 МК України передбачено подання додаткових документів за наявності. МК України не встановлює обов`язку з надання усіх додаткових документів для підтвердження митної вартості, які зазначені у статті 53, тому декларант може надати документи з переліку, які є у нього в наявності.

Декларантом були надані додаткові документи, зазначені у частинах третій та четвертій статті 53 МК України: договір із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунок про здійснення платежів третім особам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Митним органом не було наведено причин з яких вищезазначені документи не може бути використано для підтвердження митної вартості оцінюваного товару, тому ненадання інших додаткових документів не може бути підставою для коригування митної вартості.

Отже, з урахуванням вимог вищевикладеного митного законодавства та обставин справи позивач не повинен був надавати додаткові документи, оскільки початково подані позивачем документи для визначення митної вартості містили об`єктивно, документально підтверджені дані, що піддавалися обчисленню, на підставі яких відповідач повинен був визначити митну вартість фероніобію заявлену декларантом по першому методу.

Згідно статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів.

За змістом статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другий - четвертій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Спірна картка відмови від 22 серпня 2019 року в прийнятті митної декларації не містить жодних аргументів щодо неможливості здійснення митного оформлення товару за заявленою митною вартістю, крім того, не визначає, які неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів містять документи з вичерпного переліку, передбаченого частиною 2 статті 53 МК України, подані декларантом.

Таким чином, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22 серпня 2019 року № UA 700050/2019/00100 видана посадовою особою митного органу з порушенням статті 54 та статті 256 МК України.

Крім того, відповідачем у той же день 22 серпня 2019 року, ігноруючи вищенаведені обставини, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА 700050/2019/000082/2, яким збільшено вартість товару за 1кг до 38,6380 Євро та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 700050/2019/00100 від 22 серпня 2019 року.

За рішенням про коригування митної вартості товарів № UA 700050/2019/000082/2 від 22 серпня 2019 року, митна вартість склала 500748,48 Євро (12 960,00кг х 38,6380 Євро). Різниця митної вартості, визначеної позивачем та відповідачем складає 500748,48 Євро - 423921,60 Євро = 76826,88 Євро.

22 серпня 2019 року, відповідно до статті 55 МК України товар був випущений у вільний обіг за МД №UA 700050/2019/005225 від 29.08.2019 року зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, із забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, і сумою митних платежів, обчисленою відповідно до митної вартості товарів, визначеної митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.

За змістом чинного законодавства позивач міг не погодитися з законністю такої вказівки митниці і оспорити відмову в пропуску товару на митну територію України, рішення про визначення митної вартості. Однак, обраний позивачем спосіб захисту, - оформлення товару за вказаною митним органом митною вартістю, а потім оскарження його рішення - не суперечить закону.

Оформлення митним органом товару згідно з поданими позивачем вантажними митними деклараціями є дією суб`єкта владних повноважень, що породжує для позивача певні правові наслідки й може бути оскаржено до суду. При цьому право позивача на оскарження не залежить від того чи сам він помилково зазначив митну вартість товару, чи в результаті вказівки митного органу, оскільки останній має діяти лише в спосіб, на підставі та в межах закону.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного суду України від 01.12.2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Пластфарма до Львівської митниці та Головного управління Державного казначейства у Львівській області про визнання нечинним митного оформлення товарів та зобов`язання вчинити дії.

Декларантом листом № 352/2019- ОД від 07.11.2019 року надано відповідачу додаткові документи для підтвердження митної вартості товару за ціною договору (контракту), а саме:Протокол ТК № 127-ФС від 10.12.2018р.; Прайс-лист CBMM' s PRICE LIST FOR THE 1 st QUARTER 2019 від 15.03.2019p; Електронне листування з представником постачальника СВММ Europe BV про надання знижки; лист ПРАТ МК АЗОВСТАЛЬ №089лс-02/4078 про наявність кредиторської заборгованості; кредиторська заборгованості (витяг з програми).

Однак, доводи декларанта, викладені у вказаному листі та додаткові документи не були взяті відповідачем до уваги, про що декларант повідомлений листом відповідача №7279/10/05-70-66-01 від 14.11.2019 року (т.1 а.с. 132-136).

На думку відповідача, прайс-лист компанії CBMM' s PRICE LIST FOR THE 1 st QUARTER 2019 від 15.03.2019 року містить відомості щодо ціни фероніобію на рівні 33,11 євро/кг Nb що вище ціни продажу даного товару 30,3 євро/кг Nb за контрактом між СВММ Europe BV та METINVEST INTERNATIONAL SA . При цьому в електронному листуванні с представником СВММ Europe BV йдеться мова про надання знижки у розмірі 8,5%, але будь-яких документів, що підтверджують застосування знижки у розмірі 8,5%, засвідченому у встановленному порядку сторонами угоди СВММ Europe BV та METINVEST INTERNATIONAL SA , на думку відповідача, не надано.

Так, наданий декларантом прайс-лист компанії CBMM' s PRICE LIST FOR THE 1 st QUARTER 2019 від 15.03.2019p містить відомості щодо ціни на рівні 33,11 євро/кг Nb (безпосередньо цини для всіх покупців). Але при електронному листуванні між СВММ Europe BV та METINVEST INTERNATIONAL SA в період укладення договору СВММ Europe BV METINVEST INTERNATIONAL SA надало знижку у розмірі 8,5% від ціни 33,11 євро/кг Nb, тобто, 33,11-8,5% = 30,30 євро/кг.

В результаті чого, у специфікації №1 від 07.01.2019 року до договору № 20160331 від 31.03.2016 року між СВММ Europe BV та METINVEST INTERNATIONAL SA зазначена ціна 30,30 євро/кг.

Тобто, після укладення договору № 20160331 від 31.03.2016 року між СВММ Europe BV та METINVEST INTERNATIONAL SA ціна 30,30 євро/кг зазначена у специфікації №1 від 07.01.2019 року до договору №20160331 від 31.03.2016 року між СВММ Europe BV та METINVEST INTERNATIONAL SA не змінювалася.

Отже, ніяких розбіжностей надані позивачем додаткові документи не містили.

Декларантом листом № 352/2019-ОД від 07.11.2019 року були надані відповідні пояснення щодо формування ціни за договором № 20160331 від 31.03.2016 року між METINVEST INTERNATIONAL SA та СВММ Europe ВУ : 33,11-8,5% = 30,30 євро/кг Nb, тому різниця ціни у прайсі та специфікації №1 від 07.01.2019 року не є розбіжністю (т.1 а.с. 117-118).

Протокол тендерного комітету від 10.12.2018 року №127-ФС не містить відомостей про вартість товару фероніобію, за якою METINVEST INTERNATIONAL SA здійснює його продаж ПРАТ МК АЗОВСТАПЬ , оскільки зазначений документ не повинен містити зазначену інформацію. Прайс-лист CBMM' s PRICE LIST FOR THE 1 st QUARTER 2019 від 15.03.2019 року не містить відомості про умови постачання, на яких сформована відповідна цінова пропозиція оскільки зазначений документ не повинен містити зазначену інформацію.

Таким чином, спірним рішенням порушено права позивача у зв`язку з недотриманням митним органом законодавчо встановлених вимог щодо методики встановлення митної вартості товару, що призвело до незаконного завищення його вартості.

Відповідач, приймаючи спірне рішення про коригування митної вартості товару, не визначив конкретних обставин, які викликали у нього сумніви щодо заявленої митної вартості більш того, не визначив причин неможливості перевірки розрахунку на підставі наданих позивачем документів.

Такі дії митного органу суперечать рішенню 6.1 Технічного комітету з митної оцінки ОВІД Випадки, коли митні адміністрації мають підстави для сумнівів щодо точності або достовірності задекларованої вартості . Таким чином, при винесенні оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару, визначення митної вартості товару було проведено відповідачем з численним порушенням норм чинного законодавства України і останній не мав права застосовувати до визначення митної вартості інший, окрім першого, метод визначення.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування спірного рішення та картки відмови у митному оформленні.

Щодо додаткового рішення.

Позивачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 6355,68 грн. (т.2 а.с. 206-209).

Судом задоволено заяву частково та стягнуто з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 1576,50 грн.

Відповідач вважає стягнуту судом суму неспівмірною складності справи та часу, витраченому на підготовку відповідних документів.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, на підтвердження здійснення правової допомоги суду має бути надано докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження здійсненної правової допомоги необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 1 жовтня 2018 року у справі № 569/17904/17.

В якості доказів надання та оплати адвокатських послуг позивачем наданий:

- договір про надання правової допомоги від 29.03.2018 року № 180329/АЗСТ;

- додаткова угода № 158 від 4 червня 2020 року до договору № 180329/АЗСТ про надання юридичних послуг (правової допомоги);

- розрахунок розміру винагороди за договором № 180329/АЗСТ;

- акт № 1 від 8 вересня 2020 року приймання - передачі наданих послуг за додатковою угодою 158 від 4 червня 2020 року до договору № 180329/АЗСТ;

- рахунок на оплату від 8 вересня 2020 року № 603,

- платіжне доручення від 18 вересня 2020 року № 4500103732 на суму 6355,68 грн. (т. 1 а.с. 153-154, т. 2 а.с. 212-217).

Згідно ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не може втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всього розміру гонору до суму, що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок відповідача у разі задоволення позову, судом має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Закону № 5076-VI. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У той же час, аналізуючи здійснені адвокатом послуги за критеріями, визначеними у ч. 5 ст. 134 КАС України та на предмет неминучості - критерію, що застосовується Європейським судом з прав людини, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанцій про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 1576,50 грн., виходячи з обґрунтованості та розумності їхнього розміру.

Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Азовської митниці Держмитслужби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року та додаткове рішення від 24.12.2020 року у справі № 200/6417/20-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року та додаткове рішення від 24.12.2020 року у справі № 200/6417/20-а за позовом Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь до Азовської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 15 березня 2021 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: Е.Г. Казначеєв

Г.М. Міронова