Постанова

від 15.03.2021 по справі 200/3536/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року справа №200/3536/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Казначеєва Е.Г., Міронової Г.М.,

секретар судового засідання - Мирошниченко О.Л.,

за участю: представника позивача - Статіва О.В., діючого згідно ордеру № 1010241 серії ВІ,

представника відповідача - Мороз В.А., діючого згідно довіреності від 13.04.2020 року,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Андріївської сільської ради Слов`янського району Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 1 грудня 2020 року у справі № 200/3536/20-а (головуючий І інстанції Галатіна О.О., повний текст складений у м. Слов`янську Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Андріївської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Андріївської сільської ради Слов`янського району Донецької області про визнання протиправним та нечинним рішення,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Андріївської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Андріївської сільської ради Слов`янського району Донецької області (далі - відповідач), в якому, зокрема, просив визнати протиправним та нечинним рішення від 19.06.2017 року № 7/24-387.

Ухвалою суду від 13.05.2020 року позовні вимоги в частині визнання протиправним та нечинним рішень від 14.02.2018 року № VII/5-100 та від 29.06.2018 року № VII/ІІ-253 - залишені без розгляду (а.с. 83).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01.12.2020 року позов задоволений: визнано протиправним та нечинним рішення Андріївської сільської ради Слов`янського району Донецької області від 19.06.2017 року № 7/24-387 (а.с. 176-179).

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення, прийняти нове про відмову у задоволенні позову через порушення норм матеріального та процесуального права. Апелянт вважає, що ним прийнято спірне рішення без порушення процедури. Крім того, позивачем позов поданий з порушенням строків, визначених ч. 2 ст. 122 КАС України, оскільки про існування спірного рішення останній міг дізнатися з офіційного сайту відповідача на газети Вісті . Вважає хибним висновок суду про те, що сайт Андріївської сільради не є офіційним, а розміщена інформація на ньому має інформаційний характер. Також, суд не врахував положення п.4 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році (а.с. 183-187).

Представником позивача поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, проти чого заперечував представник позивача.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчив доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Позивач є платником податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ЕЕХ 055746 (а.с. 13).

Розпорядженням сільського голови Андріївської сільської ради від 29.12.2016 року № 14 визначено Слов`янську районну газету Вісті друкованим засобом масової інформації для розміщення інформації або повідомлень про прийняті офіційні документи органами місцевого самоврядування Андріївської сільської ради (а.с. 94).

Згідно рішення Андріївської сільської ради Слов`янського району Донецької області № 7/24-387 від 19.06.2017 року Про затвердження Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у новій редакції з 01.01.2018 року , затверджено Положення про податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у новій редакції з 01.01.2018 року. Вирішено дане рішення довести до відома населення підвідомчої території сільської ради шляхом оприлюднення на веб-сайті відповідача та на інформаційному стенді Андріївської сільської ради. Дане рішення вступає в силу з 01.01.2018 року (а.с. 15).

Відповідно роздруківки з офіційного веб-сайту Андріївської сільської об`єднаної територіальної громади в розділі Регуляторна політика наявне рішення № 7/24-387 від 19.06.2017 року Про затвердження Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у новій редакції з 01.01.2018 року (а.с. 33).

В газеті Вісті № 22 від 01.06.2017 року опубліковано повідомлення Андріївської сільської ради, що на офіційному веб-сайті сільської ради розміщено проекти рішень регуляторних актів щодо встановлення місцевих податків та зборів 2018 року (а.с. 21).

Згідно листа ПП Метастудія № 10 від 04.08.2020 року сторінка ІНФОРМАЦІЯ_2, на якій розміщено рішення № 7/24-387 від 19.06.2017 року була створена 12.02.2020 року; останню редакцію файлу даного документу розміщено за певною адресою, згідно даних сервера його було завантажено 18.02.2020 року, попередня редакція була завантажена на сервер 11.07.2017 року, сторінка ІНФОРМАЦІЯ_1 створена 25.07.2018 року, в теперішній редакції сторінка існує з 21.01.2020 року (а.с. 125).

Щодо строку звернення з цим позовом до суду.

В позові позивач спочатку посилався на те, що про існування спірного рішення дізнався в грудні 2019 року з офіційного сайту Андріївської територіальної громади, потім позивач вказує на те, що про спірне рішення дізнався в листопаді 2019 року (а.с.1, 9).

В адвокатському запиті від 05.02.2020 року, адресованому відповідачу, адвокат зазначив, що в січні 2020 року позивач дізнався про існування рішень, якими встановлені ставки податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (а.с. 34).

В судовому засіданні встановлено, що в листопаді 2019 року позивач дізнався про порушення своїх прав.

Листом від 21.02.2020 року відповідач надав адвокату позивача, зокрема, копії рішення про затвердження Положення про податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у новій редакції з 01.01.2018 року, Положення про податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки з 01.01.2018 року (а.с. 35).

Клопотання про поновлення строку звернення до суду в матеріалах справи відсутнє.

Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Колегія суддів зазначає, що з повним текстом Положення про податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки з 01.01.2018 року позивач ознайомлений в лютому-березні 2020 року після отримання вищезазначеного листа відповідача.

З позовом до суду звернувся 27.03.2020 року, тобто в межах строків, встановлених ч. 2 ст. 122 КАС України.

Згідно ст. 57 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є не чинними.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до розпорядження сільського голови №14 від 29.12.2016 року офіційним ЗМІ для розміщення офіційних документів Андріївської сільської ради є газета Вісті . При цьому, в газеті Вісті № 22 від 01.06.2017 року, було розміщено повідомлення про те, що на офіційному сайті andriivca.rada.org.ua розміщені проекти рішень, щодо встановлення місцевих податків на 2018 рік, а в газеті Вісті № 22.06.2017 року № 25 було розміщено повідомлення про те, що на офіційному сайті andriivca.rada.org.ua розміщені рішення щодо встановлення місцевих податків на 2018 рік.

В повідомлені, яке було розміщено в газеті Вісті № 22 та №25 відсутній стислий опис акту, строки прийняття пропозицій та зауважень, уся контактна інформація та засоби і ресурси на яких відповідні проекти документів публікуються. З повідомлення в газеті взагалі не вбачається, який саме акт приймається, чого він стосується (а.с. 21).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про визнання протиправним та нечинним рішення Андріївської сільської ради Слов`янського району Донецької області від 19.06.2017 року № 7/24-387, оскільки порушені вимоги ст.9 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Апеляційний суд вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, з огляду на таке.

За змістом ч. 1 статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 № 280/97-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 280) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції (ч. 3 ст. 24 Закону № 280).

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (ст. 25 Закону № 280).

Сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради (ч. 1 ст. 46 Закону № 280).

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України; вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України (п.п. 24,34, 35 ч. 1 ст. 26 Закону № 280).

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч. 1 ст. 59 Закону № 280).

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос (ч. 2 ст. 59 Закону № 280).

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію (ч. 5 ст. 59 Закону № 280).

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації . Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України Про доступ до публічної інформації , крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки (ч. 11 ст. 59 Закону № 580).

Згідно п. 2 ч. 1, ч. 2 статті 15 Закону України Про доступ до публічної інформації від 13.01.2011 року № 2939-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2939) розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

Згідно ч. 10, ч. 12 ст. 59 Закону № 280 акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Згідно ст. 1 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності від 11.09.2003 року № 1160-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1160) регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання (ч. 5 ст. 12 Закону № 1160).

Статтею 22 Закону України від 23.09.1997 № 539/97-ВР Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що Закони України, постанови Верховної Ради України, укази та розпорядження Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, постанови Верховного Суду України та Конституційного Суду України, рішення органів місцевого самоврядування, інші нормативно-правові акти публікуються в офіційних виданнях (відомостях, бюлетенях, збірниках, інформаційних листках тощо) та друкованих засобах масової інформації відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Недержавні друковані засоби масової інформації мають право оприлюднювати офіційні документи органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до законодавства України і на засадах, передбачених укладеною угодою між цими органами та редакціями друкованих засобів масової інформації.

Згідно п. 4 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII установити, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Згідно пп. 4.1.9 ст. 4 ПК України стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

При встановленні або розширенні існуючих податкових пільг такі пільги застосовуються з наступного бюджетного року (п. 4.5 ст. 4 ПК України).

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (пп 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України).

Згідно п. 271.2 статті 271 ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Пунктом третім розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 21.12.2016 року № 1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні установлено, що у 2017 році в частині плати за землю вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності не поширюються на рішення органів місцевого самоврядування, які прийняті на виконання цього Закону.

Відповідно до Указу Президента України від 31.07.2000 року № 928/2000д Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні розвиток національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет, забезпечення широкого доступу до цієї мережі громадян та юридичних осіб усіх форм власності в Україні, належне представлення в ній національних інформаційних ресурсів є одним з пріоритетних напрямів державної політики в сфері інформатизації, задоволення конституційних прав громадян на інформацію.

Відповідно до Указів Президента України від 31.07.2000 року № 928/2000д Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні та від 17.05.2001 року № 325 Про підготовку пропозицій щодо забезпечення гласності та відкритості діяльності органів державної влади з метою поліпшення умов для розвитку демократії, реалізації громадянами конституційних прав на участь в управлінні державними справами і на вільний доступ до інформації про діяльність органів виконавчої влади, а також забезпечення гласності та відкритості діяльності цих органів, постановою Кабінету Міністрів України від 04.01.2002 № 3 затверджено Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади (далі - Порядок).

Пунктами 1, 2 Порядку передбачено, що оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади здійснюється з метою підвищення ефективності та прозорості діяльності цих органів шляхом впровадження та використання сучасних інформаційних технологій для надання інформаційних та інших послуг громадськості, забезпечення її впливу на процеси, що відбуваються у державі. Оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади здійснюється шляхом, зокрема, розміщення і постійного оновлення міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади інформації відповідно до вимог Закону України Про доступ до публічної інформації та цього Порядку на офіційних вебсайтах (вебпорталах).

На законодавчому рівні закріплена чітка процедура розроблення та затвердження органом місцевого самоврядування власних регуляторних актів, зокрема й обов`язок оприлюднювати їх для можливості набрання ними чинності та подальшого застосування виключно в порядку та у спосіб, визначений законодавством. Відповідальність за додержання порядку офіційного оприлюднення покладається на орган, що видав регуляторний акт, оскільки відповідно до статті 57 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Вимога щодо обов`язкового офіційного оприлюднення рішення про встановлення місцевих податків і зборів встановлена підпунктами 12.3.4, 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України. Водночас, підпункти 12.3.4, 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України не застосовуються в 2017 році відповідно до вимог Закону України від 20.12.2016 року № 1791-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році та Закону України від 21.12.2016 № 1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні . Відтак, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про незаконність рішення міської ради в зв`язку з відсутністю факту його опублікування є помилковими.

У Рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 року № 7-рп/2009 (у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України, проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно роздруківки з офіційного веб-сайту Андріївської сільської об`єднаної територіальної громади в розділі Регуляторна політика наявне рішення № 7/24-387 від 19.06.2017 року Про затвердження Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у новій редакції з 01.01.2018 року (а.с. 33).

Таким чином, спірне рішення оприлюднено відповідачем на офіційному вебсайті Андріївської сільської об`єднаної територіальної громади, але не було опубліковане в друкованих засобах масової інформації.

Отже, законодавство безпосередньо пов`язує набрання чинності актом нормативно-правового характеру органу місцевого самоврядування з моментом його офіційного оприлюднення.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що спірне рішення відповідача про встановлення місцевих податків та зборів підлягало офіційному оприлюдненню в друкованих засобах масової інформації, а оприлюднення відповідачем такого рішення на офіційному вебсайті ради не відповідало вимогам закону, з огляду на таке.

У цій справі предметом спору є правомірність рішення Андріївської сільської ради Слов`янського району Донецької області від 19.06.2017 року № 7/24-387 у частині затвердження Положення про встановлення земельного податку, у зв`язку з недотриманням спеціального порядку оприлюднення та відповідно набрання ним чинності.

Вимога щодо обов`язкового офіційного оприлюднення рішення про встановлення місцевих податків та зборів встановлена підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, відповідно до якого рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів.

Відповідно до пункту 12.5 статті 12 ПК України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Водночас, підпункт 12.3.4 пункту 12.3, пункт 12.5 статті 12 ПК України не застосовуються у 2017 році відповідно до вимог Закону України від 20.12.2016 року № 1791-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році та Закону України від 21.12.2016 року № 1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні .

Таким чином, на рішення органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та зборів також не поширюються положення Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності у 2017 році щодо офіційного оприлюднення в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації.

Також приписами Законів України № 1791-VIII та № 1797-VIII не встановлено нового, відмінного від передбаченого Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності порядку оприлюднення регуляторного акту, прийнятого органом місцевого самоврядування з питань оподаткування місцевими податками та зборами.

Колегія суддів дійшла висновку, що оприлюднення відповідачем на офіційному вебсайті спірного рішення вважається офіційним оприлюдненням та пов`язується з моментом набрання ним чинності.

Суд визнає, що в межах даних правовідносин не було свавілля з боку відповідача, оскільки дії останнього щодо оприлюднення регуляторного акту відповідають встановленим правилам спеціального порядку оприлюднення таких актів, виходячи з комплексного аналізу статей 57, 58 Конституції України, частини четвертої розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 20.12.2016 року № 1791-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році , частини третьої розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 21.12.2016 року № 1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні , частини п`ятої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та статті 15 Закону України Про доступ до публічної інформації .

Суд також зауважує, що прийняття Закону України від 20.12.2016 року № 1791-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році , яким внесені зміни до Податкового кодексу України в частині ставки податку та порядку прийняття та оприлюднення органами місцевого самоврядування рішень про встановлення місцевих податків та зборів (незастосування підпункту 12.3.4 пункту 12.3, пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України) цілком узгоджується зі статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Захист власності), яка серед іншого визначає право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів. Відтак, внесення змін до Податкового кодексу України та механізму прийняття рішень щодо місцевих податків органами місцевого самоврядування слід уважати законним втручанням держави у мирне володіння майном особи та таким, що узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову про визнання протиправним та нечинним рішення Андріївської сільської ради Слов`янського району Донецької області від 19.06.2017 року № 7/24-387.

Колегією суддів враховано висновки об`єднаної палати Верховного Суду, викладені в постанові від 02.12.2020 року у справі № 357/14346/17.

Посилання позивача на постанову Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі № 826/2507/18 колегія суддів не бере до уваги з огляду на інші фактичні обставини, ніж у цій справі.

Згідно ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, суд першої інстанції внаслідок порушення норм матеріального права, неправильно вирішив справу, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Андріївської сільської ради Слов`янського району Донецької області - задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 1 грудня 2020 року у справі № 200/3536/20-а за позовом ОСОБА_1 до Андріївської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Андріївської сільської ради Слов`янського району Донецької області про визнання протиправним та нечинним рішення- скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Андріївської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Андріївської сільської ради Слов`янського району Донецької області про визнання протиправним та нечинним рішення - відмовити.

Повний текст постанови складений 15 березня 2021 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: Е.Г. Казначеєв

Г.М. Міронова