Постанова

від 03.03.2021 по справі 520/12097/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 р.Справа № 520/12097/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Перцової Т.С. , П`янової Я.В. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 16.11.20 року по справі № 520/12097/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК ЧЕРЕС"

до Головного управління ДПС у Харківській області , Державна податкова служба України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК ЧЕРЕС", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1668429/37188213 від 25.06.2020 при Головному управлінні ДПС у Харківській області, Східне управління, Індустріальна ДПІ (Основ`янський р-н м. Харкова) про відмову у реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складений ТОВ "ТК ЧЕРЕС" та переданий для реєстрації ФОП ОСОБА_1 розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 24 від 27.05.2020 до накладної № 32 від 30.09.2019 датою направлення до податкового органу.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2020р. адміністративний позов - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1668429/37188213 від 25.06.2020 при Головному управлінні ДПС у Харківській області, Східне управління, Індустріальна ДПІ (Основ`янський р-н м. Харкова) про відмову у реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: Львівська пл., буд. 8, м. Київ, 04053) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складений Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК ЧЕРЕС" (код ЄДРПОУ 37188213, адреса: вул. Аравійська, буд. 22, м. Харків, 61010) та переданий для реєстрації ФОП ОСОБА_1 розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №24 від 27.05.2020 до накладної №32 від 30.09.2019 датою направлення до податкового органу.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК ЧЕРЕС" (код ЄДРПОУ 37188213, адреса: вул. Аравійська, буд. 22, м. Харків, 61010) сплачену суму судового збору в розмірі 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) гривня 00 копійок, за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ,04053, код ЄДРПОУ 43005393).

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК ЧЕРЕС" (код ЄДРПОУ 37188213, адреса: вул. Аравійська, буд. 22, м. Харків, 61010) сплачену суму судового збору в розмірі 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) гривня 00 копійок, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, адреса: вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057).

Відповідач, Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що між ТОВ "ТК ЧЕРЕС" (за умовами договору - постачальник) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (за умовами договору покупець) був укладений договір поставки № 8 від 15.07.2019.

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору постачальник зобов`язується поставити, а покупець - прийняти та вчасно в повному обсязі оплатити товар у кількості, по найменуваннях і цінах зазначених у рахунка-фактурах та видаткових накладних, що виписуються на кожну партію Товару.

Сторонами по договору поставки була підписана Специфікація № 4 від 30.07.2019. Відповідно до якої постачальник повинен поставити товар - опору 8AS 103/220-1F(4) у кількості 30 шт., загальною вартістю 317520,00 грн., у т. ч. ПДВ 52920,00 грн..

Постачальником був виставлений рахунок на оплату № 216 від 30.09.2019 товару на суму 317520,00 грн..

Платіжним дорученням № 23 від 30.09.2019 покупцем ФОП ОСОБА_2 було перераховано попередню оплату за опори згідно рахунку № 216 від 30.09.2019 на суму 317520,00 грн..

Відповідно до вимог ПК України позивачем була складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна № 32 від 30.09.2019 на суму 317520,00 грн. з ПДВ. ПДВ складає 52920,00 грн..

Сторонами договору 03.02.2020 була підписана додаткова угода № 1 до Договору поставки № 8 від 15.07.2019, відповідно до якої у зв`язку з відсутністю потреби у закупівлі товару сторони анулювали поставку за Специфікацією № 4 від 03.02.2020 та виключили Специфікацію № 4 від 03.02.2020 з тексту договору. Сторони дійшли згоди про повернення попередньої оплати у сумі 317520,00 грн. та погодили наступний графік повернення попередньої оплати: в розмірі 3000,00 грн. в строк до 15.02.2020 включно, в розмірі 91000,00 грн., в строк до 29.02.2020 включно, в розмірі 102000,00 грн., в строк до 31.03.2020 включно, в розмірі 95000,00 грн. в строк до 31.05.2020 включно, в розмірі 26520.00 грн. в строк до 30.06.2020 включно.

Покупцем 12.02.2020 було направлено на адресу позивача лист щодо повернення грошових коштів у сумі 3000,00 грн., перерахованих в якості попередньої оплати по рахунку № 216 від 30.09.2019.

Платіжним дорученням № 1120 від 12.02.2020 позивачем на рахунок покупця було перераховано грошові кошти у сумі 3000,00 грн..

Покупцем 21.02.2020 було направлено на адресу позивача лист щодо повернення грошових коштів у сумі 91000,00 грн., перерахованих в якості попередньої оплати по рахунку № 216 від 30.09.2019.

Платіжним дорученням № 8 від 21.02.2020 позивачем на рахунок покупця було перераховано грошові кошти у сумі 69000,00 грн..

Позивачем складений, переданий покупцю для реєстрації та зареєстрований Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 11 від 21.02.2020 до податкової накладної № 32 від 30.09.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Платіжним дорученням № 9 від 21.02.2020 позивачем на рахунок покупця було перераховано грошові кошти у сумі 22000,00 грн..

Позивачем складений, переданий покупцю для реєстрації та зареєстрований Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 12 від 21.02.2020 до податкової накладної № 32 від 30.09.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Покупцем 31.03.2020 було направлено на адресу позивача лист щодо повернення грошових коштів у сумі 102000,00 грн., перерахованих в якості попередньої оплати по рахунку № 216 від 30.09.2019.

Платіжним дорученням № 1175 від 31.03.2020 позивачем на рахунок покупця було перераховано грошові кошти у сумі 102000,00 грн..

Позивачем складений, переданий покупцю для реєстрації та зареєстрований Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 22 від 31.03.2020 до податкової накладної № 32 від 30.09.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Покупцем 27.05.2020 було направлено на адресу Позивача лист щодо повернення грошових коштів у сумі 95000,00 грн., перерахованих в якості попередньої оплати по рахунку № 216 від 30.09.2019.

Платіжним дорученням № 1253 від 27.05.2020 позивачем на рахунок покупця було перераховано грошові кошти у сумі 95000,00 грн..

Позивачем складений, переданий для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 24 від 27.05.2020 до податкової накладної № 32 від 30.09.2019.

Реєстрація розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 24 від 27.05.2020 до податкової накладної № 32 від 30.09.2019 була зупинена. У квитанції № б/н від 05.06.2020 вказано: "Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 27.05.2020 № 24 зупинена. Сума компенсації вартості товару/послуги 7 зазначеного у розрахунках коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Пропонуємо падати пояснення та або копії документів, щодо підтвердження інформації, для прийняття рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Повідомленням № 1 від 18.06.2020 позивачем було надано пояснення, відповідно до яких ТОВ "ТК ЧЕРЕС" згідно спец. № 4 від 30.09.2019 до дог. № 8 від 15.07.2019 отримало передплату від покупця ФО-П ОСОБА_1 30.02.2020 в сумі 317520,00 грн. та сформовано ПН № 32 від 30.09.2019, покупець 03.02.2020 відмовився від поставки товару за вище вказаною специфікаціє, було складено додаткову угоду № 1 від 03.02.2020, в якій вказано порядок повернення передоплати. Згідно цього порядку 27.05.2020 позивачем було повернуто частину передоплати у розмірі 95000,00 грн. та складено РК № 24 від 27.05.2020.

ТОВ "ТК ЧЕРЕС" надіслало контролюючому органу пояснення та копій документів, а саме:

- договір поставки № 8 від 15.07.2019;

- специфікація № 4 від 30.07.2019;

- рахунок на оплату № 216 від 30.09.2019;

- виписка АТ КБ «Приватбанк» за 30.09.2019;

- додаткова угода № 1 до Договору поставки № 8 від 15.07.2019;

- податкова накладна № 32 від 30.09.2019;

- лист № 1 від 12.02.2020 щодо повернення грошових коштів у сумі 3000,00 грн. перерахованих в якості попередньої оплати по рахунку № 216 від 30.09.2019;

- платіжне доручення № 1120 від 12.02.2020;

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 5 від 12.02.2020 до податкової накладної № 32 від 30.09.2019 з квитанцією;

- лист № 2 від 21.02.2020 щодо повернення грошових коштів у сумі 91000,00 грн.;

- платіжне доручення № 8 від 21.02.2020;

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 11 від 21.02.2020 до податкової накладної № 32 від 30.09.2019;

- платіжне доручення № 9 від 21.02.2020;

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 12 від 21.02.2020 до податкової накладної № 32 від 30.09.2019;

- лисі № 3 від 31.03.2020 щодо повернення грошових коштів у сумі 102000,00 грн. перерахованих в якості попередньої оплати по рахунку № 216 від 30.09.2019;

- платіжне доручення № 1175 від 31.03.2020;

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 22 від 31.03.2020 до податкової накладної № 32 від 30.09.2019;

- лист № 4 від 27.05.2020 щодо повернення грошових коштів у сумі 95000,00 грн. перерахованих в якості попередньої оплати по рахунку № 216 від 30.09.2019;

- платіжне доручення № 1253 від 27.05.2020 позивачем на рахунок покупця було перераховано грошові кошти у сумі 95000,00 грн..

За результатами розгляду наданих пояснень і документів рішенням №1668429/37188213 від 25.06.2020 відмовлено в реєстрації розрахунку коригування від 27.05.2020 № 24 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погодившись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та не доведеності відповідачем правомірності прийнятих ним рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

При цьому, відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 74.3 статті 74 Податкового кодексу України передбачено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010 (далі Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Водночас, пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Положеннями п.7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно із пунктом 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п.25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).

Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 11 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» , «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, з аналізу вищевикладених приписів вбачається, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена з підстав відповідності критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснених операцій.

При цьому, суд зазначає, що законодавець визначив два етапи реєстрації податкових накладних: перший - це зупинення реєстрації податкової накладної який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та другий - це сам етап прийняття рішення податковим органом.

Виходячи зі змісту вказаних норм, суд приходить до висновку, що рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.

Матеріали справи свідчать, що в якості підстав для зупинення реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників у даній справі визначено п.5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, в квитанції № б/н від 05.06.2020 вказано: "Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 27.05.2020 № 24 зупинена. Сума компенсації вартості товару/послуги 7 зазначеного у розрахунках коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Пропонуємо падати пояснення та або копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Водночас, зазначена квитанція не містять інформації або ж зазначення переліку документів, які платник повинен надати до контролюючого органу для поновлення їх реєстрації. Тобто у квитанції заведена формальна пропозиція для платника надати документи без зазначення їх предметного та вичерпного переліку, надання якого є достатніми підставами для поновлення реєстрації податкових накладних.

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано до суду доказів правомірності та обґрунтованості зупинення реєстрації розрахунку коригування на підставі п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Також суд наголошує, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Отже рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Однак, як вбачається з доданого до матеріалів справи, оскаржуваного спірного рішення комісії, позивачу відмовлено у реєстрації розрахунку коригування, а в якості підстави визначено ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

При цьому не зазначено конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації розрахунку коригування, а також не повідомлено причини та мотиви, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

Таким чином, відсутність у квитанціях про припинення реєстрації податкових накладних/ розрахунку коригування переліку документів необхідних для підтвердження інформації, зазначеної в розрахунку коригування, які платник повинен надати до контролюючого органу для поновлення його реєстрації, при фактичному наданні платником до контролюючого органу та судового органу документів, які підтверджують здійснення господарських операцій, є підставою для скасування рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН.

Такої позиції дотримується Верховний Суд у рішеннях від 14.03.2019 по справі №813/2012/18, від 10.04.2019 №0940/1801/18.

Наведене є підставою для висновку про невідповідність спірного рішення критерію обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, що визначений частиною другою статті 2 КАС України.

Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 20.11.19 у справі №560/279/19.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Вказані обставини свідчать про протиправність рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1668429/37188213 від 25.06.2020.

Таким чином суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача в цій частині.

Стосовно позовних вимог позивача про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати розрахунок коригування №24 від 27.05.2020, суд зазначає наступне.

Положеннями ч. 1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно із приписами ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейським судом з прав людини зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" зазначено, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

З врахуванням вищевикладеного слід дійти висновку, що обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Слід вказати, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Таким чином, враховуючи обставини справи, з огляду на положення ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України суд приходить до висновку, що належним та повним способом захисту порушених прав та інтересів особи позивача, є саме зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складений Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК ЧЕРЕС" та переданий для реєстрації ФОП ОСОБА_1 розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №24 від 27.05.2020 до накладної №32 від 30.09.2019 датою направлення до податкового органу.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 року по справі № 520/12097/2020 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Т.С. Перцова Я.В. П`янова

Повний текст постанови складено 12.03.2021 року