Постанова

від 11.03.2021 по справі 640/13610/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/13610/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Ключковича В.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2020 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектекобуд" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектекобуд" до Головного управління ДФС у м. Києві в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 18 березня 2019 року №0225411207 про застосування до ТОВ "Проектекобуд" штрафу у розмірі 10% на суму 40 000,00 грн.

Позов мотивовано протиправністю застосування відповідачем вказаного штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, оскільки ТОВ "Проектекобуд" своєчасно направило податкові накладні на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних, проте, у зв`язку із незалежними від позивача обставинам, реєстрація податкових накладних відбулась несвоєчасно.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2020 року позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, відповідно до змісту якої, апелянт посилаючись на не повне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що подані позивачем на реєстрацію податкові накладні не вважаються зареєстрованими автоматично, оскільки контролюючим органом не могло бути надіслано квитанцію про прийняття чи не прийняття податкової накладної до моменту її фактичної доставки до поштової скриньки ДФС України.

Зазначає, що у разу негоди з відповідною бездіяльністю контролюючого органу, позивач не був позбавлений можливості оскаржити її в судовому порядку.

За наведених обставин, відповідач зазначає, що податковим органом було правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, у той час як прийняте судом першої інстанції рішення є незаконним та необґрунтованим, а тому відповідно до приписів ст. 317 КАС України підлягає скасуванню.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2020 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на строк, що не перевищує п`ятнадцяти днів.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 08 лютого 2019 року Головним управлінням ДФС у м. Києві було складено Акт №960/26-15-12-07-20/39955493 про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "Проектекобуд" (податковий номер 39955493) за 2017 - 2018 роки (далі по тексту - акт перевірки).

Зі змісту вказаного акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2017-2018 роки в ЄРПН, а саме:

- від 04 квітня 2017 року №1 на суму 16666,67 грн., дата реєстрації 03 травня 2017, кількість днів затримки - 3; сума штрафних санкцій визначена у розмірі 10% та дорівнює 1666,67 грн.;

- від 06 квітня 2017 року № 2 на суму 3333,33 грн., дата реєстрації 03 травня 2017, кількість днів затримки - 3; сума штрафних санкцій визначена у розмірі 10% та дорівнює 333,33 грн.

- від 28 грудня 2018 року №4 на суму 400000,00 грн., дата реєстрації 17 січня 2019, кількість днів затримки - 2; сума штрафних санкцій визначена у розмірі 10% та дорівнює 40000,00 грн.

На підставі вказаних висновків акту перевірки відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18 березня 2019 року №0225411207, яким згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201, та згідно з пунктом 120 1 статті 120 1 Податкового кодексу України до ТОВ "Проектекобуд" за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму податку на додану вартість 420 000,00 грн. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 42 000,00 грн.

Вважаючи, що відповідачем не правомірно притягнуто ТОВ "Проектекобуд" за порушення граничного терміну реєстрації податкової накладної від 28 грудня 2018 року № 4 та накладено штраф у розмірі 40000,00 грн., звернувся за захистом порушених прав та інтересів до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, на якого покладено тягар доказування в адміністративному процесі, не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної від 28 грудня 2018 року № 4. У той час, як позивачем долучено до матеріалів справи скріншоти з електронного кабінету платника, якими підтверджується направлення ТОВ "Проектекобуд" на реєстрацію податкову накладну від 28 грудня 2018 року №4 в електронному вигляді до контролюючого 15 січня 2019 року, тобто в межах граничних строків для реєстрації вказаної податкової накладної.

З огляду на зазначене та враховуючи, що докази на підтвердження надіслання протягом операційного дня квитанції про підтвердження прийняття або неприйняття податкової накладної в матеріалах справи відсутні, а пояснень та доказів несвоєчасного направлення податкової накладної від 28 грудня 2018 року №4 відповідачем до суду не надано, суд першої інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 18 березня 2019 року №0225411207 про застосування до ТОВ "Проектекобуд" штрафних санкцій на суму 40 000,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню у цій частині.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з нормами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, як правильно було встановлено судом першої інстанції належним та допустимим доказом реєстрації податкової накладної є квитанція в якій фіксується дата та час надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29 грудня 2010 року №1246 (далі по тексту - Порядок №1246).

Відповідно до пунктів 11-15 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки податкової накладної.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Отже, з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що у разі отримання контролюючим органом податкової накладної від платника податку, за результатами проведення їх перевірки платнику податку надсилається квитанція про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування протягом операційного дня.

При цьому, колегія суддів не приймає посилання апелянта на положення Порядку

обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Наказ Міністерства фінансів України 06 червня 2017 № 557, якими передбачено, що якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом, оскільки вказана норма законодавства не спростовує правомірності дій платника податків щодо своєчасного направлення електронного документу на реєстрацію до контролюючого органу та дає підстав вважати, що платником податків не належним чином виконуються визначені законодавством обов`язки.

У свою чергу, як правильно було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи ТОВ Проектекобуд було направлено до контролюючого органу в електронному вигляді податкову накладну від 28 грудня 2018 року № 4 15 січня 2019 року, тобто в межах граничних строків для реєстрації вказаної податкової накладної.

При цьому, колегія суддів зауважує, що під час судового та апеляційного розгляду справи відповідачем жодним чином не було спростовано зазначених обставин.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів абзаців першого та другого пункту 120-1.1 пункту статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Отже, законодавцем визначено склад правопорушення, за вчинення якого до правопорушника застосовуються штрафні санкції, зокрема, таким порушенням є порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, як встановлено судом та не спростовано податковим органом, позивачем в межах граничних строків було направлено для реєстрації податкову накладну від 28 грудня 2018 року № 4.

При цьому, не отримання зазначеного електронного документа адресатом у відповідний строк, не свідчить про бездіяльність платника податків та порушення останнім норм чинного законодавства, а відтак не може бути належною та достатньою підставою для притягнення останнього до відповідальності у вигляді застосування штрафних санкцій.

Крім того, колегія суддів враховує, що відповідно до приписів п. 4.1.4 ст. 4 ПК України, в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу діє принцип презумпції правомірності рішень платника податку.

Отже, з огляду на встановлені обставини справи та норми чинного законодавства у їх сукупності та взаємозв`язку, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що позивачем доведено неспростованими доказами те, що ним було вжито заходи для своєчасної реєстрації податкової накладної від 28 грудня 2018 року № 4, у той час як відповідачем жодним чином відповідних обставин не спростовано.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що застосування до позивача штрафу відповідно до статті 120-1 Податкового кодексу України за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної від 28 грудня 2018 року №4 є безпідставним, а податкове повідомлення-рішення від 18 березня 2019 року № 0225411207 про застосування до ТОВ "Проектекобуд" штрафних санкцій на суму 40 000,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню у цій частині.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, апелянтом не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано жодних належних та допустимих доказів які б свідчили про правомірність прийнятого ним рішення у межах спірних правовідносинах.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення відповідача в частині, не відповідає критеріям, визначеним ст. 2 КАС України, а представлені позивачем докази у своїй сукупності дають підстави вважати що рішення суб`єкта владних повноважень в оскаржуваній частині є протиправними та таким, що прийнято відповідачем необґрунтовано.

Отже, на підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Разом з цим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріально та процесуального права.

У свою чергу, вказані представником відповідача в апеляційній скарзі доводи не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315-316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О.Беспалов

В.Ю. Ключкович